Ухвала

від 08.12.2023 по справі 921/815/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08 грудня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/815/23 Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

розглянув заяву б/н від 04.12.2023 (вх. № 906 від 04.12.2023) Громадської організації "Країна рівності і правди", вул. 15 Квітня, буд.17, кв. 66, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 42486758

до боржника Фізичної особи підприємця Палиці Ростислава Ігоровича, РНОКПП НОМЕР_1

про видачу судового наказу щодо стягнення 175 000,00 грн за договором поставки товару №11 від 01.09.2023

встановив: Громадська організація "Країна рівності і правди" звернулася до Господарського суду Тернопільської області із заявою від 04.12.2022 (вх. № 906 від 07.12.2023) про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи підприємця Палиці Ростислава Ігоровича 175 000,00 грн за договором поставки товару №11 від 01.09.2023.

Заявником до заяви про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи підприємця Палиці Ростислава Ігоровича 175 000,00 грн за договором поставки товару №11 від 01.09.2023 додано наступні документи: документ, що підтверджує сплату судового збору; копію договору поставки товару №11 від 01.09.2023; копію платіжної інструкції №127 від 05.09.2023 про перерахування ФОП Палиці Р.І. 175 000,00 грн.

Розглянувши заяву Громадської організації "Країна рівності і правди" про видачу судового наказу, господарський суд дійшов висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно ч. 1 ст. 147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 148 ГПК України, особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 150 ГПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником. У заяві повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету;

3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;

4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості та інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги (п.п. 3, 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України).

Однак, як вбачається із тексту заяви Громадської організації "Країна рівності і правди", остання не містить місцезнаходження боржника.

Зазначена обставина є підставою для відмови у видачі судового наказу, згідно п.п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

За змістом положень ч.ч. 1, 2 ст. 154 ГПК України, суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

В обґрунтування поданої заяви, ГО "Країна рівності і правди" зазначає, що за умовами договору поставки товару № 11 від 01.09.2023, громадською організацією здійснено оплату товару на суму 175 000,00 грн, однак товар (квадрокоптер) не поставлено боржником по теперішній час.

На законні вимоги в телефонному режимі ФОП Палиця Р.І. не реагує, товар не поставляє. Досудове врегулювання не вирішить (не врегулює) спору та договором не передбачено.

Враховуючи, що боржник товар не поставив, ГО "Країна рівності і правди" звернулося до суду із даною заявою про видачу судового наказу.

Відповідно до ст.ст. 76-78 ГПК України, належними, допустимими та достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Слід зазначити, що за загальним правилом, при розгляді вимог в порядку наказного провадження, суд не розглядає обґрунтованість вимог заявлених стягувачем по суті (п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України). Водночас, підставою для відмови у видачі наказу є, зокрема, встановлення судом обставин, що з поданої заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги. Такі підстави для відмови у видачі судового наказу свідчать про наявність у суду обов`язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності порушення його права, в т.ч. щодо наявності прострочення виконання зобов`язання боржником. Однак, такі повноваження суду в межах наказного провадження є обмеженими, враховуючи функціональне призначення інституту наказного провадження та принцип пропорційності господарського судочинства (ст. 15 ГПК України).

Так, у випадку встановлення судом обставин, які свідчать про необґрунтованість вимог заявника, в т. ч. у певній частині, мають місце обставини, які свідчать про відсутність безспірності вимог (що є обов`язковим критерієм при здійсненні наказного провадження), а отже суд повинен відмовити у видачі наказу з таких підстав.

Згідно п.п. 1, 8 ч. 1 та ч. 2 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу та із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, про що постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів, які підтверджують відсутність спору (безспірність вимог).

Враховуючи вищезазначене, заявником не додано належних і допустимих доказів, які доводять відсутність спору щодо повернення сплачених заявником коштів, а також виникнення права грошової вимоги до боржника у заявленому розмірі станом на момент звернення до суду за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, що є підставою для відмови у видачі судового наказу, згідно п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Згідно ч. 1 ст. 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених, зокрема, п. п. 1 та 8 ч. 1 ст. 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 147, 148, 150, п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152, ч. 1 ст. 153, ст. ст. 234, 235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Громадській організації "Країна рівності і правди" у видачі судового наказу за заявою б/н від 04.12.2023 (вх. № 906 від 07.12.2023) щодо стягнення з боржника - Фізичної особи підприємця палиці Ростислава Ігоровича 175 000,00 грн за договором поставки товару № 11 від 01.09.2023.

2. Копію ухвали направити Громадській організації "Країна рівності і правди" вул. 15 Квітня, буд.17, кв. 66, м. Тернопіль, відповідно до положень ч. 5 ст. 6 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строк та порядку, визначеному ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Ухвалу підписано 08.12.2023.

Суддя Н.В. Охотницька