Рішення

від 30.11.2023 по справі 922/2902/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2023м. ХарківСправа № 922/2902/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

та секретаря судового засідання Погореловій О.В.,

за участю представників сторін:

позивача Жилка С.Е.;

відповідача не з`явився;

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВІС" про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат по справі

за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВІС" (61022, м. Харків, вул. Клочківська, 98-А) простягнення 534547,53 грн,

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада (позивач) надала Господарському суду Харківської області позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВІС" (відповідач), в якій позивач просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 534547,53 грн за використання земельної ділянки загальною площею 0,1941 га по пр. Гагаріна, 201 у місті Харкові з кадастровим номером 631016900:08:021:0034 за період з 23.07.2018 по 28.02.2022.

Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору у сумі 8018,21 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує безпідставним збереженням відповідачем коштів за використання земельної ділянки, оскільки відповідач з 23.07.2018 по 28.02.2022 використовував земельну ділянку з кадастровим номером 631016900:08:021:0034 площею 0,1941 га для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень в літ. "К-5" по пр. Гагаріна, 201 у м. Харкові у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок позивача як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати, посилаючись при цьому на статті 1212 - 1214 ЦК України.

02.10.2023 відповідач до прийняття рішення у цій справі та до закінчення судових дебатів надав до суду через систему "Електронний суд" заяву в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, в якій заявив про намір подати до суду докази витрат на професійну правничу допомогу, які він сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом Господарським судом Харківської області справи №922/2902/23, що підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи, протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

Представник відповідача у судовому засіданні до ухвалення рішення у цій справі та до закінчення судових дебатів, заявив про намір подати докази розміру витрат на правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення рішення суду для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

15.11.2023 у судовому засіданні судом оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Оскільки судове рішення ухвалено 15.11.2023, у якому був присутній представник відповідача, останнім днем такого строку є 20.11.2023.

20.11.2023 через систему Електронний суд відповідач надав заяву про винесення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, в якій просить стягнути з позивача на свою користь: понесені судові витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено, в розмірі 6600,00 грн; компенсацію понесених витрат на професійну правничу допомогу внаслідок необґрунтованих дій позивача в частині позовних вимог, за якими закрито провадження у справі, в розмірі 13400,00 грн.

Ухвалою від 23.11.2023 Господарський суд Харківської області призначив судове засідання на 30.11.2023 о 14:30 год, про що повідомив учасників справи.

Позивач надав заперечення на заяву відповідача.

Представник відповідача у судове засідання 30.11.2023 не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду його заяви.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи те, що неприбуття представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви, суд вважає за можливе розглядати заяву по цій справі за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи та поданої заяви, і вислухав пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.11.2023 у справі №922/2902/23 закрито провадження у цій справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВІС" (61022, м. Харків, вул. Клочківська, 98-А. Код ЄДРПОУ 23320500) безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 358005,64 грн за використання земельної ділянки загальною площею 0,1941 га по просп. Гагаріна, 201 у місті Харкові з кадастровим номером 631016900:08:021:0034 за період з 23.07.2018 по 28.02.2022, в зв`язку з відсутністю предмету спору. В решті позову відмовлено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВІС" (61022, м. Харків, вул. Клочківська, 98-А. Код ЄДРПОУ 23320500) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7. Код ЄДРПОУ 04059243) судовий збір у сумі 5370,08 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд зазначає, що при ухваленні рішення за наслідками розгляду цієї справи господарським судом не було вирішено питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та відповідач до закінчення судових дебатів заявив про намір подати докази розміру витрат на правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 цього Кодексу зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката та для визначення їх розміру відповідачем надано копії: договору №16/2023 про надання професійної (правничої) допомоги від 31.07.2023 (надалі - договір №16/2023), завдання №1 від 31.07.2023, додаткової угоди №1 від 31.07.2023 до договору №16/2023, акту №2 від 17.11.2023 приймання-передачі наданих послуг до договору №16/2023 про надання правничої (правової) допомоги від 31.07.2023; детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Рижковим І.П. за договором №16/2023 про надання правничої (правової) допомоги від31.07.2023 в Господарському суді Харківської області по справі №922/2902/23 та платіжної інструкції №5570 від 17.11.2023 на суму 20000,00 грн.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 31.07.2023 до договору №16/2023 встановлено фіксований розмір гонорару з представництва адвокатом ТОВ "ОВІС" у Господарському суді Харківської області під час розгляду справи №922/2902/23 у сумі 20000,00 грн та не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт за завданням №1.

Згідно з актом №2 від 17.11.2023 адвокатом надано, а ТОВ "ОВІС" прийнято послуги з представництва клієнта в Господарському суді Харківської області під час розгляду справи №922/2902/23 на загальну суму 20000,00 грн. Також вказано, що сторони дійшли згоди, що у відповідності до додаткової угоди №1 від 31.07.2023 в цьому акті не вказано вартість кожної послуги окремо, а зазначена загальна сума наданих послуг.

Факт оплати наданих послуг підтверджується копією платіжної інструкції №5570 від 17.11.2023 на суму 20000,00 грн.

Вказані докази суд вважає достатніми для підтвердження факту понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цій справі на зазначену ним суму 20000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи (окрім судового збору), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з того, що рішенням суду було відмовлено у позові в частині стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 176541,89 грн, то витрати на професійну правничу допомогу в сумі підлягають задоволенню частково пропорційно частині позовних вимог, у задоволенні яких було відмовлено, а саме в сумі 6600,00 грн.

Посилання відповідача на те, що позивачем не було дотримано досудового механізму відшкодування коштів, передбаченого Порядком добровільного відшкодування безпідставно збережених коштів за використання земель комунальної власності на території м. Харкова з порушення вимог законодавства, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 17.10.2018 №1247/18, як на підставу для стягнення з позивача компенсації понесених витрат на професійну правничу допомогу внаслідок необґрунтованих дій позивача в частині позовних вимог, за якими закрито провадження у справі, в розмірі 13400,00 грн, суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" одним з основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Пунктом 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі №1-2/2002 визначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Відповідно до ст. 5 ГПК України господарський суд, здійснюючи правосуддя, захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Отже, досудове врегулювання спору є саме правом, а не обов`язком позивача. До того ж, провадження в частині позовних вимог у сумі 358005,64 грн було закрито саме у зв`язку зі сплатою відповідачем цієї частини заборгованості лише після відкриття провадження у справі, що свідчить про порушення відповідачем обов`язку щодо сплати коштів за використання земельної ділянки у встановлених законодавством порядку, розмірі та строки.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за необхідне заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВІС" про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат задовольнити частково, в частині стягнення з позивача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено, в сумі 6600,00 грн.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 221, 232 - 235, 244 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВІС" про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7. Код ЄДРПОУ 04059243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВІС" (61022, м. Харків, вул. Клочківська, 98-А. Код ЄДРПОУ 23320500) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено, в сумі 6600,00 грн.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено "06" грудня 2023 року.

Суддя В.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.