Рішення

від 07.12.2023 по справі 927/1224/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

07 грудня 2023 року справа № 927/1224/23 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська чайна компанія", вул. Ріпкинська, буд. 3-В, м. Чернігів, 14021,, код 30977194, e-mail: teatop@ukr.net

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Біди Ігоря Федоровича, АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1

про стягнення 15132грн. 38 коп.

без виклику сторін

встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівська чайна компанія" звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до відповідача - фізичної особи-підприємця Біди Ігоря Федоровича, про стягнення заборгованості у сумі 11436,25 грн., інфляційних втрат у сумі 3187,61 грн., 3% річних у сумі 508,52 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору постачання №116 від 04.08.2016.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області 11.09.2023 відкрите спрощене позовне провадження у справі №927/1224/23 без повідомлення учасників сторін; відповідачу надано строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України. Вказаною ухвалою відповідача повідомлено про те, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Від сторін заяв та клопотань не надійшло, відповідачем у встановлений судом строк відзив на позов не наданий, ухвала суду від 11.09.2023, направлена відповідачу за адресою, зазначеною у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулася неврученою із позначкою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, а також близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.

У постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №755/17944/18 зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку "відсутній за вказаною адресою" вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відповідач у справі не бул позбавлений прав та можливості ознайомитись з процесуальними документами у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене вище та факт надсилання судом ухвали на офіційну адресу відповідача у справі, враховуючи повернення вказаної ухвали із відміткою поштового відділення: "адресат відсутній за вказаною адресою", суд доходить висновку про належне повідомлення учасника судового процесу про наявне позовне провадження у справі №927/1224/23.

Відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

04.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівська чайна компанія" (позивач, постачальник) та фізичною особою-підприємцем Бідою І.Ф. (покупець, відповідач) та договір постачання №116 від 04.03.2016 (а.с. 10), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставляти товар, що є в наявності на його складі (ах), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах та в порядку визначених даним договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в накладних, які після підписання сторонами є невід`ємними частинами договору.

Відповідно до п. 2.1, 2.2 договору товар постачається окремими товарними партіями протягом всього терміну дії даного договору. Кількість та асортимент товару узгоджується сторонами і відображається у накладних постачальника. Постачання товару здійснюється на підставі заявок.

Загальна вартість договору складається з суми вартості відвантажених Постачальником накладних (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору оплата товару здійснюється в 100 % вартості у грошовій валюті України за цінами, вказаними в накладних на постачання, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Покупець має право сплатити за товар на протязі 14 календарних днів від дати його отримання. Датою оплати кожної партії товару вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Договір діє з дня його підписання до 31.12.2016. У випадку якщо одна із сторін не сповістить в письмовому вигляді про бажання припинити дію договору, він є продовженим на такий же період і на тих же умовах. Сторони домовилися, що в разі листування за спірними питаннями, відсутність відповіді на лист або претензію вважатиметься згодою з вимогами які в них викладені (п. 6.1 договору).

На виконання умов договору позивач протягом січня-лютого 2022 року поставив та передав у власність відповідачу товар (продукти харчування) в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в видаткових накладних на загальну суму 12177,25 грн, що підтверджено видатковими накладними № ЧК-0009218 від 31.01.2022 на суму 578,99 грн, № ЧК-0011706 від 07.02.2022 на суму 641,41 грн, №ЧК-0011905 від 07.02.2023 на суму 667,50 грн, № ЧК-0011917 від 07.02.2023 на суму 725,74 грн, №ЧК-0014410 від 14.02.2023 на суму 163,92 грн, № ЧК-0014430 від 14.02.2023 на суму 1311,06 грн, №ЧК-0014459 від 14.02.2023 на суму 492,07 грн, № ЧК-0014515 від 14.02.2023 на суму 600,62 грн, № ЧК-0014558 від 14.02.2023 на суму 316,51 грн, № ЧК-0014589 від 14.02.2023 на суму 356,08 грн, № ЧК-0014622 від 14.02.2023 на суму 678,44 грн, №ЧК-0016899 від 21.02.2023 на суму 492,72 грн, №ЧК-0016959 від 21.02.2023 на суму 213,55 грн, № ЧК-0016974 від 21.02.2023 на суму 2443,15 грн, № К-0017015 від 21.02.2023 на суму 288,80 грн, №ЧК-0017016 від 21.02.2023 на суму 248,22 грн, №ЧК-0017045 від 21.02.2023 на суму 629,51 грн, № ЧК-0017095 від 21.02.2023 на суму 331,49 грн, № ЧК-0017097 від 21.02.2023 на суму 465,13 грн, № ЧК-0017140 від 21.02.2023 на суму 532,34 грн (а.с 14-24).

Видаткові накладні підписані з боку відповідача без зауважень та заперечень.

Факт отримання товару за вказаними накладними відповідачем у справі не спростовано.

Відповідачем здійснено часткову оплату товару:

- за видатковою накладною №ЧК-011706 від 07.02.2022 на суму 641,41 грн сплачено 341 грн (борг 300,41 грн),- за видатковою накладною №ЧК-0011905 від 07.02.2022 на суму 667,50 грн сплачено 400 грн (борг 267,50 грн), що підтверджено фіскальними чеками про оплату від 18.02.2022 (а.с. 25).

Загальна сума боргу склала 11436,25 грн.

Вказані обставини відповідачем у справі не спростовано.

26.01.2023 позивач надсилав на адресу відповідача претензію №1 від 13.01.2023 щодо сплати боргу у сумі 11436,25 грн (а.с. 28-29), яку відповідач залишив без задоволення, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом. Докази направлення наявні у матеріалах справи (а.с 29).

Заборгованість у розмірі 11436,25 грн заявлена до стягнення позивачем за даним позовом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних за період прострочення платежу з 07.03.2022 до 29.08.2023 на суму 508,52 грн, а також інфляційні нарахування за період прострочення платежу за період з 07.03.2022 до 31.07.2023 на суму 3187,61 грн, що позивач обґрунтовує наявним у матеріалах справи розрахунком (а.с. 4).

Відповідач відзив на позов не надав.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 694 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт укладення сторонами у справі договору постачання №116 від 04.03.2016, який не припинив свою дію, факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару на підставі видаткових накладних на загальну суму 12177,25 грн та факт часткової оплати отриманого відповідачем товару на загальну суму 741,00 грн.

Сума заборгованості склала 11436,25 грн.

Вказані обставини відповідачем у справ не спростовано. Факт отримання товару за договором на підставі видаткових накладних відповідач не заперечив. Товар повернутий позивачеві не був.

Вимоги претензії відповідачем залишені без задоволення.

З урахуванням викладеного вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 11436,25 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних за період прострочення платежу з 07.03.2022 до 29.08.2023 на суму 508,52 грн, а також інфляційні нарахування за період прострочення платежу за період з 07.03.2022 до 31.07.2023 на суму 3187,61 грн, що позивач обґрунтовує наявним у матеріалах справи розрахунком (а.с. 4).

Сторонами у п 3.3 договору визначено, що покупець має право сплатити за товар протягом 14 календарних днів від дати його отримання.

Судом зазначено, що за видатковими накладними № ЧК-0009218 від 31.01.2022 на суму 578,99 грн, № ЧК-0011706 від 07.02.2022 на суму 641,41 грн, №ЧК-0011905 від 07.02.2023 на суму 667,50 грн, № ЧК-0011917 від 07.02.2023 на суму 725,74 грн, №ЧК-0014410 від 14.02.2023 на суму 163,92 грн, № ЧК-0014430 від 14.02.2023 на суму 1311,06 грн, №ЧК-0014459 від 14.02.2023 на суму 492,07 грн, № ЧК-0014515 від 14.02.2023 на суму 600,62 грн, № ЧК-0014558 від 14.02.2023 на суму 316,51 грн, № ЧК-0014589 від 14.02.2023 на суму 356,08 грн, № ЧК-0014622 від 14.02.2023 на суму 678,44 грн позивачем вірно визначено строк нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань з 07.03.2022.

За видатковим накладними №ЧК-0016899 від 21.02.2023 на суму 492,72 грн, №ЧК-0016959 від 21.02.2023 на суму 213,55 грн, № ЧК-0016974 від 21.02.2023 на суму 2443,15 грн, № К-0017015 від 21.02.2023 на суму 288,80 грн, №ЧК-0017016 від 21.02.2023 на суму 248,22 грн, №ЧК-0017045 від 21.02.2023 на суму 629,51 грн, № ЧК-0017095 від 21.02.2023 на суму 331,49 грн, № ЧК-0017097 від 21.02.2023 на суму 465,13 грн, № ЧК-0017140 від 21.02.2023 на суму 532,34 грн позивачем, враховуючи п. 3.3 договору та ст. 253 та ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, слід нараховувати 3% річних та інфляційні нарахування з 08.07.2022, тобто з наступного дня після отримання товару за видатковими накладними від 21.02.2022.

З урахуванням зазначених обставин судом здійснено перерахунок належних до стягнення сум 3% річних та інфляційних нарахувань.

За розрахунком суду стягненню з відповідача на користь позивача у справі підлягають 3% річних у загальному розмірі 508,05 грн та інфляційних нарахувань 3187,61 грн.

Решта вимог у частині стягнення 3% річних у розмірі 0,47 грн задоволенню не підлягає.

Таким чином, позов підлягає задоволенню у частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 11436,25 грн грн., 3% річних у сумі 508,05 грн., інфляційних нарахувань у сумі 3187,61 грн.

В решті позову слід відмовити за необгрунтованістю.

Відповідач контррозрахунок заявлених до стягнення сум не надав.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У складі судових витрат позивач просить стягнути суму оплати послуг адвоката у розмірі 4500,00 грн.

Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2-6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У підтвердження вимоги про стягнення витрат на оплату послуг адвоката позивачем надано розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу адвокатом Березавським О.Д. згідно договору про надання правової допомоги №01-2023/г від 24.08.2023 Товариству з обмеженою відповідальністю «Чернігівська чайна компанія» на суму 4500,00 грн, ордер про надання правової допомоги від 31.08.2023, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 21.05.2021, платіжну інструкцію №2197 вд 29.08.2023 на суму 4500,00 грн.

У розрахунок суми гонорару за надану правову зазначені такі види послуг:

- усна юридична консультація щодо характеру спірних правовідносин, суті порушеного права та способів його захисту, визначення обсягу документів необхідних для складайн позовної заяви (21.08.2023 -30 хв) - 250 грн;

- ознайомлення та аналіз документів, встановлення фактичних обставин справи, підготовка та підписання договору про надання правової допомоги, складання акту прийому- передачі грошових коштів (24.08.2023 -30 хв) - 250 грн;

- аналіз чинного законодавства, пошук та аналіз відповідної судової практики, формування правової позиції з максимальним захистом прав та інтересів Клієнта, розробка стратеги та методів захисту прав Клієнта, надання консультацій та узгодження правової позиції з Клієнтом (25.08.2023 -30 хв) - 500 грн;

- підготовка позову до Господарського суду Чернігівської області, ксерокопіювання документів, складання розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу, відправка документів відповідачу та до Господарського суду Чернігівської області (з 28.08.2023 до 29.08.2023 -6 год) - 3000 грн;

- представництво інтересів клієнта та участь в судових засіданнях в Господарському суді Чернігівської області з послідуючим отриманням в канцелярії суду рішення та виконавчих документів (планується, орієтовані витрати часу від 1 години) - 500 грн.

Усього виконано робіт на загальну суму 4500 грн.

Договору про надання правової допомоги №01-2023/г від 24.08.2023, який зазначений у розразунку суми гонорару за надану правову допомогу позивачем не надано.

За змістом ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при поданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Заяви позивача про подання доказів витрат на професійну правничу допомогу адвоката протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду матеріали справи не містять, а тому розмір таких витрат встановлюється судом на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч.3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання Глава 63 Цивільного кодексу України. Так, згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України передбачає загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договору про надання послуг. Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Водночас, згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині другій статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність");

2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім того, на такий договір поширюється дія загальних норм та принципів договірного права, включаючи, але не обмежуючись визначені главою 52 Цивільного кодексу України;

3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Указані форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Указане передбачено як положеннями цивільного права, так і нормами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічну правову позицію наведено в постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19.

Позивач не подав до суду відповідного правочину, укладеного між адвокатом Березавським О.Д. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівська чайна компанія», зі змісту якого можливо було б зробити висновок про погодження оплати (умови та порядок нарахування витрат) адвокатських послуг за надання правової допомоги у Господарському суді Чернігівської області.

Факт підписання сторонами розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу (у якому іде посилання на договір про надання правової допомоги №01-2023/г від 24.08.2023) за відсутності такого договору не дає як суду, так і іншій стороні спору можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру такого гонорару.

Аналогічну правову позицію наведено в постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/14598/20.

За наведених обставин у їх сукупності, суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката за надані послуги.

Положеннями п. 2 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат (наведений правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу у сумі 4500 грн стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Біди Ігоря Федоровича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська чайна компанія» (вул. Ріпкинська, буд. 3-В, м. Чернігів, 14021, код 309771940) заборгованість у сумі 11436,25 грн, 3% річних у сумі 508,05 грн, інфляційних нарахувань у сумі 3187,61 грн та судовий збір у сумі 2684 грн. Видати наказ.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 07.12.2023.

Суддя М.О. Демидова