Рішення

від 20.11.2007 по справі 16/271пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048,

м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

20.11.07 р.                                                                              

Справа № 16/271пн                              

Суддя господарського суду Донецької

області В.В. Манжур

Присекретарі Муравйова М.В.  розглянувши 

матеріали  справи

за позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю

“Текстильщик - 2005”, м.Донецьк

до відповідача  Суб”єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1,

м.Донецьк

третя  особа   

, що   не  заявляє  

самостійні  вимоги   на 

предмет  спору  :     

Управління    житлового   господарства     виконавчого   комітету   

Донецької      міської  Ради                     м.  Донецьк 

про зобов”язання звільнити

нежитлове приміщення

За участю:

Представників сторін :

від позивача:            Ременец

Н.В. по дор.

від  відповідача :              ОСОБА_2 по дор.

3- я  особа  :               не з`явився

         В С Т А Н О В И В: в  судовому 

засіданні  було  оголошено 

перерву  згідно ст. 77 ГПК  України 

до  20.11.2007р.

        Ухвалою 

господарського суду Донецької 

області 02.08.2007р. порушено 

провадження  по  справі за 

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Текстильщик - 2005”,

м.Донецьк, до  Суб”єкта підприємницької

діяльності   ОСОБА_1,       м.Донецьк, про зобов”язання звільнити

нежитлове приміщення.

Представників   сторін було ознайомлено з правами та

обов'язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу

України.

У судовому засіданні не  було 

надано клопотання про  

фіксацію  судового процесу  технічними засобами,  з 

приводу  чого  фіксація 

процесу  не  була 

здійснена.  . Крім цього,

роз'яснено  вимоги ст.81-1 Господарського

процесуального кодексу України, тому складено протокол, який  долучено до матеріалів справи.

           У відповідності до п.п.2, 3, 4

частини ст.129 Конституції України, основними засадами  судочинства є рівність усіх учасників

судового процесу перед законом та судом, забезпечення  доведеності вини, змагальність сторін та

свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні  перед судом їх переконливості.

           Згідно ст.42 Господарського

процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється

на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 Господарського

процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється

на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі,

обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 Господарського процесуального

кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які

вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 

          В 

обгрунтування  своїх  вимог   

позивач  посилається   на безпідставне  користування 

зі  сторони  орендаря 

(  відповідача)    майном 

, належним  йому  ,   

згідно   договіру  оренди  

№   22    від 01.01.2002р. , дії  якого 

закінчилися  ,  на 

підставі  чого  просить    

звільнити    нежитлове  приміщення    

по АДРЕСА_1 в  м. Донецьку  , загальною 

площею    104 , 6  м 2 .

            Представник відповідача   проти  

позову  заперечує  , з 

приводу   чого  надав 

відзив     б/н від    17.09.2007р.,  доповнення до 

відзиву    від 02.10.2007р.    , в 

яких  зазначає  , що      

згідно      зі ст. 17   Закону  

України  “ Про  оренду    

державного  та  комунального 

майна    “  передбачають    , що 

орендатор     ,  що належним  

чином     виконує      свої 

обов`язки      по 

договору      ,  має     

передбачене   право    на 

продовження  даного  договору  

, на  підставі  чого  

він   звертався  з 

відповідним  листом   до 

Донецької  міської Ради   ( 

лист   від  15.11.2006 року) .  Також, 

відповідач  зазначає   , що  

посилання  позивача    на 

ту  обставину   , що  

17.01.2007р.   КП  “  ЖЕО

№ 2 Кіровського  району  м. Донецька 

“     в   його  

адресу   направило  листа   

№  01-7-24  про   

звільнення орендує мого 

приміщення   ,  є 

безпідставним  , оскільки       на 

підставі     розпорядження    міського  

голови      №  22  від

16.01.2007р.    Управління    житловим 

фондом   ,  в  

якому  знаходиться   спірне 

приміщення    ,  вибуло   

з   повноважень     КП “ 

ЖЕО  “№  2   

Кіровського  району  м. Донецька”  , в 

зв`язку    з  чим   

, КП   ЖЕО  № 2  

не мав    права  попереджати  

його   про       припинення   дії договору 

, оскільки    відношення       оренди     вже  

на  той  момент  

повинні  були    вірішуватися   між   

відповідачем  та  позивачем 

.  На  підставі   

зазначеного  він  просить в 

задоволенні  позову  відмовити 

. 

          Представник  відповідача   

надав  до суду    клопотання     від 22.10.2007р. в  порядку ст. 22  ГПК 

України     , згідно   якого  

просить   суд       витребувати     у 

позивача       додаткові  документи 

для  вирішення  спору   

, а  саме  :  

договір       управління   нерухомим 

майном .

          Зазначене  клопотання 

судом  задоволено  ,    

договір  управління    нерухомим 

майном у  позивача       ухвалою    від 23.10.2007р.  витребуваний  

.

          Позивачем     23.10.2007р.  заявлено 

клопотання     №  203/2  

від 22.10.2007р. , яким 

останній  просить    залучити в 

якості  третьої особи      , що 

не  заявляє   самостійні 

вимоги   на  предмет 

спору  -   Управління   

житлового господарства виконавчого комітету Донецької міської ради

.  

Зазначене  клопотання 

судом  задоволено .

          Відповідно  до ст. 27 

ГПК  України     треті 

особи     , які     не 

заявляють  самостійні  вимоги 

на  предмет  спору 

, можуть  вступити     у 

справу     на   стороні     

позивача  або  відповідача   

до прийняття    рішення  господарським 

судом    .  

             Ухвалою  від 

23.10.2007р.    

господарський  суд   Донецької 

області  залучив  в якості третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління житлового

господарства виконавчого комітету Донецької міської ради (вул.Постишева 68,

м.Донецьк, 83000).

Третя  особа 

надала усні  пояснення,  в  яких  вважає, 

що  позов  заявлений  

обгрунтовано,   оскільки    керуючись   

законом  України     “ 

Про     житлово-  комунальні 

послуги”  УЖХ   Донецького   

міськвиконкому   

01.03.2007р.     уклало  договір   

передачі     на  управління   

, експлуатацію      та  обслуговування    житлового 

фонду     та  при домової 

території    з   ТОВ  “  Текстильник - 

2005 “  .     У 

відповідності       з  Законом      

,  договором   від 01.03.2007р.    були   

узгоджені   функції     по 

управлінню ,  веденню      балансового  обліку ,   

утриманню     ,  експлуатації    та 

ремонту     житлового  фонду та 

ари домової  території    в 

складі  146  будівель 

,   загальною  площею    

825637  , 75  м 2  .

Передача   на  баланс      

виконавцю     житлового  фонду   

територіальної  громади       м.Донецька    не  

тягне  за  собою    

переходу  права  власності   

на  майно     та 

входить   в  статутний 

фонд    виконавця     , не 

являється  його  власністю     

, а  дає  право    

ведення    балансового   обліку 

.    На  підставі  

п.1.2.  договору      від  

01.03.2007р.       метою     діяльності     являється     забезпечення    кваліфікаційного  обслуговування  , санітарного     стану   

придомових  територій  для 

створення  належних   умов    

проживання    квартис`ємників .

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників  

сторін   , господарський суд

встановив:

01.01.2002р.    між   

Відкритим    акціонерним  товариством     “ 

Донецький    текстиль “  , м.Донецьк  

та    СПД  ОСОБА_1, м.Донецьк був  укладений договір оренди нежитлового

приміщення  № 22  .   

Відповідно до цього договору

позивач передав в оренду відповідачу нежитлове приміщення загальною площею  104, 6   

кв.м., яке розташоване за адресою:   

АДРЕСА_1  .

Згідно  розпорядження     Донецької 

міської    ради    від 

08.05.2001р.     за №    631 

з  балансу       ВАТ 

“  Донецький  текстиль”  

передано    сім       гуртожитків      на 

баланс     Управління   житлового 

господарства    Донецької  міської 

ради .      По  наказу    

УЖГ Донецької  міської  ради    

за  №   160-ос 

від    04.08.2002р.    АДРЕСА_1 

було  передано   на 

баланс    Комунального  підприємства     “ 

Житлово- експлуатаційної 

контори       № 2      Кіровського  району    

м.Донецька”.

01.04.2004р.     між    

СПД  ОСОБА_1  та   

КП  “  ЖЕК № 

2    Кіровського  району    

м.Донецька “    було   підписано       додаткову  угоду    

до  договору     оренди     

нежитлового  приміщення    від 

01.01.2002р.    за  № 22  .   

Згідно  ст. 43 

ГПК  України  Господарський 

суд  оцінює  докази 

за  своїм  внутрішнім 

переконанням , що 

грунтується  на  всібічному , повному і об`єктивному  розгляді 

в  судовому  процесі всіх обставин справи  в їх 

сукупності  , керуючись  законом. Ніякі  докази 

не  мають  для господарського  суду 

заздалегідь  встановленої  сили . Визнання  однією 

стороною  фактичних  даних 

і  обставин  , яким 

інша  сторона  обгрунтовує свої  вимоги 

або заперечення , для 

господарського  суду не  обов`язковим .

Надавши юридичну оцінку  зазначеному  

вище  договору  та 

додаткової  угоди з  їх 

безпосереднім   правовим

врегулюванням   положеннями    Цивільного 

кодексу України  та  Закону 

«   Про  оренду 

державного  та комунального  майна» , суд 

встановив :

Під 

час  розгляду   даної 

справи  суд  дійшов 

висновку  , що   оренда 

державного  та  комунального 

майна  є  різновидом 

майнового  найму  . 

Закон  України  « 

Про  оренду ..»  регулює 

організаційні   відносини   , пов`язані  

з  передачею   в 

оренду   державного  та  комунального  майна  

, а  також  відносини  

між  орендодавцями  та 

орендарями  ( ст. 1 Закону) .   Тому 

спірні  відносини  сторін 

у даній справі  підпадають   під 

одночасне   регулювання  глави 58  

«  Найм »  Цивільного 

кодексу  України   та 

Закону   України « Про 

оренду..» .

На 

підставі  п.1.1.  договору    

строк  його    дії 

установлюється з  моменту

підписання       та  діє  

по  01.01.2007р.  

Відповідно до умов Договору він

припинив свою дію 01.01.2007р.

17.01.2007р.  КП   

“  ЖЕК   №   2    Кіровського     району 

м. Донецька “   направив на адресу

відповідача заяву   лист   за  

№    01/7-24,       яким 

запропонувало відповідачу 

звільнити нежиле приміщення. Факт отримання заяви підтверджується

повідомленням про вручення поштового відправлення  та 

квитанцією  пошти   .

02.08.2007р. позивач звернувся до

господарського суду Донецької області з вимогою звільнити  нежиле приміщення, розташоване за адресою:

АДРЕСА_1. Факт отримання позовної заяви відповідачем підтверджується

повідомленням про вручення поштового відправлення.

За приписами п.2 ст.17 Закону

України „Про оренду державного та комунального майна” у разі відсутності заяви

однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного

місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той

самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст. 284 ГК України,

строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності

заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом

одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим

на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст. 764 ЦК України,

якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору

найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір

вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Дослідивши    надані  

документи  ,  суд вважає, що позивач виконав умови діючого

законодавства, а саме на протязі місяця після закінчення строку дії договору

оренди  звернувся у письмовій форми про

незгоду продовжити строк дії договору.

Представник    відповідача     проти 

отримання     зазначеного  листа 

заперечує  ,   стверджує   

, що    лист   з 

зазначеним  змістом  ( 

про  звільнення  приміщення  

)   він  не 

отримував (  зазначає  що  

КП”  ЖЕУ  № 

2  “  не 

мало  права  йому 

направляти   відповідного  листа)  

, на  підставі  чого   

вважає   себе    добросовісним     орендарем     , 

який   продовжує       користуватися   приміщенням     згідно     

зі ст. 17   Закону   України 

“ Про  оренду     державного 

та  комунального  майна   

“, норми   якої   передбачають    , що 

орендатор     ,  що

належним   чином     виконує      свої 

обов`язки      по  договору     

,  має      передбачене   право   

на  продовження  даного 

договору   . Також  , 

відповідач   зазначає, що  він  

на  підставі  зазначеного   

звертався  з  відповідним 

листом   до  Донецької 

міської Ради   (  лист  

від  15.11.2006 року) .  Щодо   

посилання  позивача    на 

ту  обставину   , що  

17.01.2007р.   КП  “  ЖЕО

№ 2 Кіровського  району  м. Донецька 

“     в   його  

адресу   направило  листа   

№  01-7-24  про    звільнення орендує мого  приміщення, 

відповідач   вважає   безпідставним  , оскільки       на 

підставі     розпорядження    міського  

голови      №  22  від

16.01.2007р.    Управління    житловим 

фондом   ,  в   

якому  знаходиться   спірне 

приміщення    ,  вибуло   

з   повноважень     КП “ 

ЖЕО  “№  2   

Кіровського  району  м. Донецька” 

, в  зв`язку    з 

чим    , КП   ЖЕО  №

2   не мав    права 

попереджати   його   про      

припинення   дії договору  , оскільки   

відношення       оренди     вже  

на  той  момент  

повинні  були    вірішуватися   між   

відповідачем  та  позивачем 

.  На  підставі   

зазначеного  він  просить в 

задоволенні  позову  відмовити 

. 

Дослідивши  доводи 

сторін та   матеріали  справи   

, суд зазначає  ,  що 

позов  заявлений   обгрунтовано, а  доводи   

відповідача    спростовуються

,  оскільки    керуючись   

Законом  України     “ 

Про     житлово-  комунальні 

послуги”  УЖХ   Донецького   

міськвиконкому   

01.03.2007р.     уклало  договір   

передачі     на  управління   

, експлуатацію      та  обслуговування    житлового 

фонду     та  при домової 

території    з   ТОВ 

“  Текстильник -  2005 “ 

.     У  відповідності       з 

Законом       ,  договором  

від 01.03.2007р.    були    узгоджені  

функції     по  управлінню , 

веденню      балансового  обліку ,   

утриманню     ,  експлуатації    та 

ремонту     житлового  фонду та 

ари домової  території    в 

складі  146  будівель 

,   загальною  площею    

825637  , 75  м 2 . Передача   на 

баланс       виконавцю     житлового 

фонду    територіальної  громади      

м.Донецька    не   тягне 

за  собою     переходу 

права  власності    на 

майно     та  входить  

в  статутний  фонд   

виконавця     , не  являється 

його  власністю      , а 

дає  право     ведення   

балансового   обліку  .   

На  підставі   п.1.2. 

договору      від   01.03.2007р.       метою    

діяльності     являється     забезпечення    кваліфікаційного  обслуговування  , санітарного     стану   

придомових  територій  для 

створення  належних   умов    

проживання    квартис`ємників .

Договіром     передбачена  вимога   

підконтрольності    

“Виконавця”  “  Замовнику” , а  також  

інформування   останнього   з 

питань , пов`язаних    з и  утриманням   

та  обслуговуванням     житлового 

фонду   .  При 

цьому    договір     від 

01.03.2007р.  “  Про 

передачу  управління  ...”     

не    містить       вимог   

про  розміри    та 

форми  оплати     в 

інтересах  власника    житлового 

фонду .    Законом    України  

“    Про    житлово 

-  комунальні    послуги”  

необхідність   нотаріального  завірення   

договору     на  передачу 

управління     , експлуатацію   та 

обслуговування   житлового  фонду    

та  при домової  території    

не  оговорена   , так 

як     передача    в   

управління    житлового  фонду    

не  тягне   за 

собою     оплату      та  

зміни   власника.     Виходячи   

з   зазначеного    договір  

,  укладений    між     

УЖГ  Донецького   виконкому   

та  ТОВ  “ 

Текстильник- 2005 “  

укладений  у  відповідності      з законодавством     та 

має    юридичну  силу.   

Щодо  стверджень 

відповідача       стосовно  того   

, що    він   не 

отримував  лист      від 17.01.2007р.      зі 

змістом     про  звільнення 

приміщення    від     КП 

“  ЖЕО № 2     Кіровського  району      м.Донецька”   ,  суд

зазначає  ,  що 

вони  спростовуються     наступним  

: 

В 

докази   відправки     зазначеного листа    про 

звільнення  приміщення   від 17.01.2007р.      представник  позивача 

надав      повідомлення  про 

відправлення       листа  рекомендованою  поштою 

за  №    132050 

від  17.01.2007р., яке  було 

вручено  22.01.2007р.   , 

інші  відомості     на  

повідомленні  відсутні     та     

які - небуть    інші     додаткові     відмітки     на 

бланку   повідомлення     не 

повинні   ставитися    , оскільки 

це  не  передбачено      п.3.5.1.2.  Порядку  

пересилки     поштових   відправлень  

.    Окрім  того   

суд   ,  зазначає 

, що   розрахунковий документ   ( 

квитанція про  відправку) та   повідомленні 

про  відправку  , виданий відправникові поштового

відправлення відповідно до пункту 36 Правил надання послуг поштового зв'язку,

затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 N 1155, може

вважатися належним доказом надсилання відповідачеві  листів. 

Відсутність опису вкладення до листа 

не  порушенням  відсилки 

,  оскільки згідно з пунктом 78

названих Правил листи, бандеролі і посилки приймаються з таким описом лише за

бажанням відправника, і у господарського суду відсутні правові підстави

спонукати відправників до обов'язкового оформлення описів вкладення (абзац

шостий пункту 3.3 в редакції роз'яснення президії

Вищого господарського суду України

від 31.05.2002 р. N 04-5/609,

 рекомендації президії Вищого господарського

 суду України від 10.02.2004 р. N 04-5/212). 

Щодо     стверджень 

відповідача  стосовно    того 

, що  згідно  з 

розпорядженням    міського   голови     

№  22  від 16.01.2007р.    Управління    житловим 

фондом   ,   в 

якому  знаходиться   спірне 

приміщення    ,  вибуло   

з   повноважень     КП “ 

ЖЕО  “№  2   

Кіровського  району  м. Донецька” 

, в  зв`язку    з 

чим    , КП   ЖЕО  №

2   не мав    права 

попереджати   його   про      

припинення   дії договору  , оскільки   

відношення       оренди     вже  

на  той  момент  

повинні  були    вірішуватися   між   

відповідачем  та  позивачем 

,  суд    зазначає  

наступне   :  

В 

виконання      розпорядження     міського  

голови    № 22    , 

керуючись      рішенням      міської 

ради     від   26.05.2006р.   за 

№   2/21   “Про    

визначення   виконавця         послуг     по 

управлінню    житловим  фондом в 

Кіровському  районі  м.Донецька” 

, законами  України     “ Про 

місцеве    самоврядування   в 

Україні”  , “  Про 

житлово  -     комунальні 

послуги” , управління    

житлового  господарства    Донецького     міськвиконкому     був 

виданий  наказ     від 02.02.2007р.  за 

№   25-ос   , у 

відповідності       з  котрим   

директора    комунальних  підприємств  

житлово-      експлуатаційних  контор   

№№  1, 2, 5, 8, 10     зобов`язами     з 

-1.03.2007р.     передати   на 

баланс  ТОВ  “   

Текстильник - 2005”  

житловий  фонд       , а 

також    ,  підготовити   

розділювальний баланс     та  направити  

управлінню  компанії    . 

Відповідно    , до  01.03.2007р.    АДРЕСА_1  

 в м. Донецьку    , в 

якому  знаходиться    спірне 

орендуєме  приміщення ,   значилося 

на  балансі     КП 

ЖЕК  № 2   Кіровського 

району   м. Донецька , на  підставі 

чого     у  відповідача 

-    СПД  ОСОБА_1    

не  має  підстав      

стверджувати    , 

що   КП  ЖЕК № 2  

Кіровського  району   м. Донецька  

не  мав  права    

попереджувати  її   про 

припинення  дій  договору         та  

звільнення  орендує мого  приміщення  

.

Посилання   відповідача      на 

те  , що   в 

її  адресу      поступила 

пропозиція    начальника  управління       комунальних    ресурсів    

Донецької  міської  ради  

на  укладення     договору   

страхування      орендуємого  приміщення    

, що     являється    підтвердженням      наявності     спірного 

договору    №  22 

та  продовження  його 

строку,  не  може 

бути     прийнято  до 

уваги     , так  як    

тільки   розпорядження  міського 

голови      являється  підставою   

для  продовження      договору    оренди                    (   або  

переукладення  на  новий 

строк)     , котрого  до 

теперішнього  часу  не 

існує  .

Ст. 48   Закону 

України  “  Про 

власність “     власник  має 

право  на  захист свого  

права  власності  , 

повернення  йому   майна 

,  яке  знаходиться 

в  оренді   без 

законних  підстав .

У 

відповідності     до  ст.387 

ЦК  України         власник       має 

право       витребувати     майно     

у  особи     , що 

незаконно      , без       відповідної   правової    

підстави     , заволоділа  ним    

.

До 

теперішнього  часу   вимоги   

договору  зі  сторони 

відповідача    (  орендаря ) 

не  були виконані  , 

орендуєме  майно  не 

було  повернено  , 

на  підставі  чого , 

суд  дійшов  висновку 

щодо  задоволення  вимог  

позивача в   частині  звільнення 

нежилого приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1  .

Відповідач   вимоги 

позивача не оспорив. 

Позовні вимоги обгрунтовані та

підлягають    задоволенню.

Витрати  по 

сплаті  судових витрат   суд прокладає  на 

відповідача  по справі  в 

порядку  ст. 49  ГПК 

України  пропорційно  розміру 

задоволених   вимог  на 

відповідача  по  справі 

.

Керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33,

36, 43, 49, 77, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

ст.ст. 764   Цивільного кодексу України,

Прикінцевими положеннями Цивільного кодексу України,  ст. 48 

Закону  “Про  власність” 

, ст.193 Господарського кодексу України господарський  суд, -

В И Р І Ш И В:

          Позовні   вимоги  

Товариства з обмеженою відповідальністю “Текстильщик - 2005”, м.Донецьк,

до  Суб”єкта підприємницької

діяльності   ОСОБА_1,       м.Донецьк, про зобов”язання звільнити

нежитлове приміщення,  загальною  площею   

104, 5  м 2  ,  

розташоване      за  адресою   

:  АДРЕСА_1  , задовольнити  повністю 

.

          Зобов`язати  Суб”єкта підприємницької діяльності   ОСОБА_1,       м.Донецьк,  звільнити нежитлове приміщення,  загальною 

площею    104, 5  м 2 

,   розташоване      за 

адресою    :  АДРЕСА_1

Стягнути з  Суб”єкта підприємницької діяльності   ОСОБА_1,       АДРЕСА_2 (  ІПН 

НОМЕР_1 , свідоцтво    про  держреєстрацію   НОМЕР_2.)       на користь Товариства з обмеженою

відповідальністю “Текстильщик - 2005”, м.Донецьк , вул.Жарикова , 3 а  (  р/р

260093005060 в  Кіровському     відділенні   № 

5402   “  Ощадбанку” України  , МФО 

394039 , ЗКПО 33966871)   -   85  

грн. 00  коп  - витрати по сплаті державного мита по

не  майновому  спору ; 118  

грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набуття рішенням

законної сили.

          Рішення суду набирає законної сили

після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання). 

Рішення  підписане  

20.11.2007р.                                         

Суддя                                                                        

Манжур В.В.                              

Надруковано

4 примірника :

1

прим- Господарському суду Донецької 

області

1прим-

Позивачу

1прим-

Відповідачу

1

прим -  3 особі 

Виконавець-  Подолян 

О.О