Постанова

від 23.11.2023 по справі 495/10170/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/288/23

Справа № 495/10170/18

Головуючий у першій інстанції Прийомова О. Ю.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.,

суддів: Громіка Р.Д., Сегеди С.М.,

при секретарі судового засідання: Узун Н.Д.,

переглянув увідкритому судовомузасіданні взалі судовихзасідань Одеськогоапеляційного судуцивільну справуза апеляційноюскаргою адвоката Шаркевича Ярослава Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 листопада 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю імені Мічуріна про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

05 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю імені Мічуріна про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 10 жовтня 2013 року її чоловік ОСОБА_2 та ТОВ ім. Мічуріна в особі директора Челомбітко О.Ф. уклали договір оренди земельної ділянки №268, відповідно до якого він передав ТОВ ім. Мічуріна в строкове платне користування земельну ділянку, площею 5,53 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , строком на 7 років, який зареєстровано державним реєстратором реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції в Одеській області 11.02.2015, запис про інше речове право №8715061.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер та згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, №1630, за ОСОБА_1 26 серпня 2016 року державним реєстратором Іваницьким О.Ю. Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області було зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку № НОМЕР_2 за кадастровим номером 5120882000:01:002:0421, площею 5,5261 га за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позивачкою вказано, що відповідачем істотно порушуються умови договору, а саме не сплачується орендна плата на протязі 2 років за 2016-2017 роки, у зв`язку із чим внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору, тож на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України договір оренди земельної ділянки № 268 від 10.10.2013 року слід розірвати.

14листопада 2019року рішеннямБілгород-Дністровськогоміськрайонного судуОдеської областів задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю імені Мічуріна про розірвання договору оренди земельної ділянки відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить суд скасувати рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 листопада 2019 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив, однак відповідно до положень ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судове засідання, призначене на 23 листопада 2023 року об 13 год 30 хв сторони не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам відповідає, з огляду на таке.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що невиплата орендної плати ОСОБА_1 без укладання додаткової угоди до договору оренди щодо заміни сторони не є показником ухилення від виконання зобов`язання за договором оренди в частині сплати орендної плати.

Колегія суддів вважає вірними вказані висновки суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що 10 жовтня 2013 між ТОВ ім. Мічуріна та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки №268, згідно умов якого орендодавець ОСОБА_2 надає, а орендар ТОВ ім. Мічуріна приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 5,53 гектара для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , кадастровий номер: 5120882000:01:002:0421. (а.с. 14-15).

Згідно п. 2.1. вищевказаного договору, Договір укладався на сім років.

У відповідності до п. 3 Договору, орендна плата мала вноситься орендарем у відповідності до чинного в України законодавства у натуральній або грошовій формі у розмірі: 3 000 кг зерна, а саме 1 500 кг зерна пшениці, 1 500 кг зерна ячменя, а також 100 кг соняшника або 30 л соняшникового масла. Якщо орендодавець виявляє бажання отримати орендну плату в грошовій формі, то орендна плата виплачується з урахуванням ринкових цін, діючих на момент розрахунку з орендодавцем.

Орендар повинен з нарахованої суми орендної плати утримати та перерахувати до бюджету суму податку з доходів фізичних осіб у розмірі, передбаченим чинним законодавством (п. 3.3 Договору).

Орендна плата мала вноситься до 20 числа останнього у звітному році місяця (п. 3.4. Договору).

Згідно Витягу з Відомостей про отримання орендної плати, ОСОБА_2 отримав її під підпис за 2014-2015 роки.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , наявною в матеріалах справи (а.с. 13).

У відповідності до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна, станом на 26 серпня 2016 року власником земельної ділянки, масив 4, ділянка НОМЕР_2 , розташованої за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Випасненська сільська рада, кадастровий номер: 5120882000:01:002:0421, площа 5,5261 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Землі сільськогосподарського призначення, є ОСОБА_1 .

Підстава виникнення права власності: свідоцтво про право на спадщину за законом, серія та номер: 1630, виданий 26.08.2016, видавник Білгород-Дністровська РДНК (а.с. 9-12).

Згідно довідки №76 від 13.05.2019 з ТОВ ім. Мічуріна, за договором №268 від 10.10.2013 між ОСОБА_2 та ТОВ ім. Мічуріна щодо оренди земельної ділянка проводились слідуючи розрахунки: 2015 року нарахована та виплачена орендна плата в сумі 9 176, 46 грн, сплачено податку 1 376,47 грн; 2016 року нарахована орендна плата у сумі 11 180,12 грн; 2017 року нарахована орендна плата у сумі 19 796,83 грн; 2018 року нарахована орендна плата у сумі 23 639,75 грн та сплачено єдиний податок 4-ї групи (фіксований податок) за 2015-2019 роки, на підставі податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи.

Викладені у вищевказаній довідці факти дублюються у довідках ТОВ ім. Мічуріна №35 від 25.07.2017, №34 від 25.07.2017 та №23 від 20.07.2017.

Судом також встановлено, що орендар ТОВ ім. Мічуріна продовжує заповнювати податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи стосовно сплати земельного податку за земельну ділянку № НОМЕР_4 , масив № НОМЕР_1 , кадастровий номер 5120882000:01:002:0421 за 2017 - 2019 роки, також продовжує нарахування орендної плати за користування земельною ділянкою.

В свою чергу, звертаючись із апеляційною скаргою, апелянтом наголошується на тому, що зміна власника не впливає на договір оренди, крім того, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції було встановлено, що орендна плата за 2016 рік нарахована проте її не було виплачено через смерть орендодавця. ОСОБА_1 повідомляє суду, що орендну плату за користування земельною ділянкою не виплачено і 2016 рік і за наступні 2017-2018 роки. Також, на думку апелянта, орендарю слід було нараховувати орендну плату, а фактично сплатити вже після спливу строку на прийняття спадщини коли стане відомий новий власник майна, але вважає, що при такому нарахуванні, подальша зміна орендодаввця в договорі не є обов`язковою, так як до спадкоємця перейшли всі права спадкодавця (орендодавця). З огляду на викладене, вважає, що судом першої інстанції було не повно з`ясовано всі обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що стало причиною ухвалення невірного рішення по суті спору.

Колегія суддів, дослідивши доводи апеляційної скарги вважає їх аналогічними доводам, викладеним у позовній заяві та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції так як апеляційна скарга, в загальному, містить хронологічне висвітлення подій та посилання на норми законодавства.

Тому, апеляційний суд вважає, що підстави для скасування рішення відстуні з огляду на наступне.

Відповідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до статтею 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Згадно частини другої статті 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.

З матеріалів справи вбачається, що представником відповідача під час розгляду справи в суді першої інстанції було подано відзив у якому зазначено, що дійсно між ТОВ ім. Мічуріна та померлим ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки №268 від 10.10.2013 строком на 7 років, який зареєстровано державним реєстратором Реєстраційної служби Одеськог о міського управління юстиції Одеської області Єрміловим А.Г. 11.02.2015, № запису про інше речове право 8715061. З 28 серпня 2016 року ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом стала власником земельної ділянки № НОМЕР_2 в масиві № НОМЕР_1 , кадастровий номер 5120882000:01:002:0421, загальною площею 5,5261, яка знаходиться в оренді ТОВ ім. Мічуріна на підставі договору оренди від 10.10.2013. Відповідно до п.п. 11.4 Договору зазначається, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Нарахування орендної плати на померлу особу забороняється.

Відповідачем повідомлено, що 16.08.2018 керівництво ТОВ ім. Мічуріна надіслало лист з проектом Додаткової угоди ОСОБА_1 , згідно якого просить ОСОБА_1 підписати Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 268 від 10.10.2013 року щодо заміни сторони, з метою отримання нарахованої орендної плати однак, по сьогоднішній день жодної відповіді, відмови від підписання від ОСОБА_1 ТОВ ім. Мічуріна не отримувало.

Вказував, що заміна сторін у договорі оренди земельної ділянки не може відбуватись автоматично і потребує певної процедури, а саме укладання додаткової угоди до договору оренди щодо заміни сторони.

При укладанні додаткової угоди до договору, якою змінюється сторона в договорі відбувається перехід прав і обов`язків, що вже існують.

Заміна сторони у договорі самого орендного зобов`язання не припиняє і не є підставою для зміни умов договору.

Зобов`язання не може створювати обов`язків для третіх осіб осіб, які не є його учасниками.

Тому нарахування орендної плати ОСОБА_1 без укладання додаткової угоди до договору щодо заміни сторони, на думку відповідача, неможливе, позовні вимоги про розірвання договору у зв`язку з неналежним виконанням договору ТОВ ім. Мічуріна є безпідставними, оскільки зобов`язання не може створювати прав та обов`язків для осіб, які не є його учасниками та виникнення будь-яких юридичних наслідків для особи за договором, в якому вона не є стороною.

Дослідивши матеріали справи, слід зауважити, що згідно листа №71 від 16.08.2018 керівництвом ТОВ ім. Мічуріна повідомляло ОСОБА_1 про необхідність підписання Додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки №268 від 10.10.2013 щодо заміни сторони, з метою отримання нарахованої їй орендної плати.

Разом з листом надіслано проект Додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки №268 від 10.10.2013 року щодо заміни сторони, з проханням з`явитись з правовстановлюючими документами за адресою орендаря.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачка ще після прийняття спадщини одразу звернулась з вимогою, викладеної у листі від 28.10.2016 про передачу їй земельної ділянки (масив 4, ділянка НОМЕР_2 ), яка належала її покійному чоловіку ОСОБА_2 ..

Тоді, листом №6 від 31.10.2016 ТОВ ім. Мічуріна було їй повідомлено, що за умовами договору, а саме п. 11.4, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни або розірвання договору. ОСОБА_1 було запропоновано з`явитись за адресою ТОВ ім. Мічуріна для підписання Додаткової угоди до Договору оренди землі №268 щодо заміни сторони договору.

Крім того, вимоги ОСОБА_1 про скасування реєстрації договору оренди землі №268 від 10.10.2013 були предметом розгляду в суді, проте рішенням Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26.04.2018 їй було відмовлено повністю в задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю імені Мічуріна, третя особа: державний реєстратор Іваницький Олексій Юрійович Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Білгород-Дністровського районного нотаріального округу про скасування реєстрації договору оренди.

Однак, позивачка вважає орендаря несумлінним землекористувачем та вказує на істотні порушення умов договору у зв`язку із несплатою орендної плати.

Згідно положень ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно статтей 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

В свою чергу, в ході розгляду справи було встановлено, що відповідач дотримується умов договору, нараховуючи орендну плату у встановленому розмірі, що підтверджується, зокрема, заповненням податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи стосовно сплати земельного податку за земельну ділянку № НОМЕР_4 , масив № , кадастровий номер 5120882000:01:002:0421 за 2017 - 2019 роки.

Отже, саме факт того, що новий власник земельної ділянки позивачка ОСОБА_1 досі не є стороною договору оренди №268 від 10.10.2013 є перешкодою для виплати їй, як новому власнику, нарахованої відповідачем орендної плати, а тому судом не вбачається систематичного порушення відповідачем (орендаренм) умов договору оренди щодо сплати орендної плати.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вірним роз`яснення судом першої інстанції позивачці про неможливість виникнення юридичних наслідків для особи за договором, в якому вона не є стороною так як нарахування орендної плати на померлу особу неможливе та суперечить нормам чинного законодавства, а перехід прав підлягає перереєстрації.

Таким чином, є цілком законним та вмотивованим рішення щодо того, що невиплата орендної плати ОСОБА_1 без укладання додаткової угоди до договору оренди щодо заміни сторони не є показником ухилення від виконання зобов`язання за договором оренди в частині сплати орендної плати, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, так як її доводи не знайшли свого підтвердження в матеріалах та обставинах справи.

Отже, суд першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно з`ясував обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, дослідив усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості у контексті конституційного принципу верховенства права та права на справедливий розгляд, та керуючись критерієм «поза розумним сумнівом», дав їм правильну оцінку та обгрунтовано виходив з того, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Тому, так як апеляційний суд не вбачає порушень матеріальних та процесуальних норм права і з огляду на вказане, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Тому, законних підстав для скасування рішення суду й ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог у апеляційного суду немає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 381-384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргуадвоката Шаркевич Ярослава Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14листопада 2019року- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено: 04 грудня 2023 року.

Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький

С.М. Сегеда

Р.Д. Громік