Постанова

від 29.11.2023 по справі 761/4187/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 761/4187/23 Головуючий у І інстанції Пономаренко Н.В.

Провадження №22-ц/824/12792/2023 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 листопада 2023 рокуКиївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Писаної Т.О.,

за участі секретаря Спис Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Мамаєва Дмитра Юрійовича на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Дата-Центр» про визнання звільнення за ч. 3 ст. 38 КЗпП України та стягнення невиплаченої компенсації,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебувала на розгляді справа за позовом ТОВ «Український Дата-Центр» про визнання звільнення за ч. 3 ст. 38 КЗпП України та стягнення невиплаченої компенсації.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мамаєв Д.Ю. звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що за наслідками проведення судового засідання без участі представника позивача, який повідомив про перебування протягом 6 тижнів на лікарняному з причин захворювання, судом помилково прийнято ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Вказує, що фактично в ухвалі суду зазначено, що позивач був належним чином повідомлений, проте жодного разу на його адресу не було направлено судового документу, який він міг отримати. Посилання суду про належне повідомлення позивача про розгляд справи через представника не встановлено жодною нормою ЦПК України.

Вважає, що фактично не повідомлення сторони про час та місце розгляду справи є одним з недопустимих порушень.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ТОВ «Український Дата-Центр» - адвокат Хомич О.О. посилається на безпідставність доводів скарги, просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, як закону та обґрунтовану. Звертає увагу апеляційного суду на те, представник позивача сам просив направити судову повістку про виклик на наступне судове засідання на адресу електронної пошти, а тому посилання в апеляційний скарзі про неотримання повісток про виклик та отримання інформації про розгляд справи з ЄДРСР є неправдивим, оскільки в даному реєстрі немає ніяких судових рішень про відкладення розгляду справи. Крім того, довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber», також підтверджується факт відправки представнику позивача повістки на судове засідання на його мобільний телефону всіх його заявах по суті даної справи. Вказаний номер телефону також в апеляційний скарзі на оскаржувану ухвалу суду.

У судовому засіданні по розгляду апеляційної скарги представник позивача - адвокат Мамаєв Д.Ю. підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідач ТОВ «Український Дата-Центр» свого представника для участі у справі не направив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що позивач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, як і його представник - адвокат Мамаєв Д.Ю., іншого представника позивач не направив в судове засідання 22.06.2023 на 13 год. 00 хв. При цьому, ні позивач, ні представник позивача не скористались правом участі у справі в режимі відеоконференції в порядку статті 212 ЦПК України.

Колегія суддів апеляційного суду не може погодитись із такими висновками, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах процесуального права.

Так, з матеріалів даної справи вбачається, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 лютого 2023 рокувідкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 30 березня 2023 року.

У судовому засіданні, яке відбулося 30.03.2023 року судом відкладено розгляд справи до 18.05.2023 року, про що представник позивача був повідомлений належним чином під розписку (том 1 а.с. 101).

18.05.2023 року через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі. Заявник просив повідомити про наступну дату судового засідання на електронні адреси (т.2 а.с.208). Суд ухвалив оголосити перерву на 22.06.2022 року.

22.06.2023 року через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про відкладення розгляду справи, у якій представник повідомив суд про неможливість прибути у судове засідання у зв`язку із закритим переломом латеральної кістки правої гомілки представника позивача. Зазначив про те, що обмеження у пересуванні представника позивача триватиме протягом п`яти тижнів, які необхідні для заживлення перелому, у зв`язку із чим просив відкласти розгляд справи не менше ніжна 6 тижнів. До заяви додано копію довідки травмпункту КНП «КМКЛ №1» від 28.05.2023 року, видану ОСОБА_2 про те, що 25.05.2023 року йому встановлено діагноз: закритий перелом верхівки латеральної кістки правої гомілки без зміщення, пошкодження капсульно - м`язового апарату правого гомілкового суглоба. (том 2 а.с. 229).

22.06.2023 року представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився.

Згідно із статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно зі статтею 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його не з`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною 5 статті 223, пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК Українипроцесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, за змістом наведених правових норм суд залишає позов без розгляду у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його неявка перешкоджає розгляду справи.

Такий висновок, узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19 (провадження № 61-21428св19), від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21), від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21), від 05 вересня 2022 року у справі № 325/218/21-ц (провадження № 61-4672св22).

Згідно зі статтею 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка-повідомлення повинна бути вручена завчасно.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Днем вручення судової повістки є:

1) день вручення судової повістки під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції вважав представника позивача таким, що належним чином повідомлений про судове засідання та зазначив в оскаржуваній ухвалі, що про день, час та місце розгляду справи на 22.06.2023 о 13 год. 00 хв. представник позивача адвокат Мамаєв Дмитро Юрійович повідомлялася шляхом надсилання судової повістки СМС-повідомлення, що підтверджується довідкою про доставку СМС - повідомлення щодо документа «Судова повістка про виклик до суду в справі цивільній» на 22.06.2023 о 13 год. 00 хв., яку надіслано представнику позивача на номер телефону вказаний у позовній заяві.

Так, відповідно довідки, яка міститься у справі (том 2 а.с. 234),документ «Судова повістка про виклик до суду в справі цивільній» на 22.06.2023 о 13 год. 00 хв. надіслано представнику позивача ОСОБА_2 , у додаток Viber на номер телефону НОМЕР_1 .

Відповідно до пункту 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2013 року № 73, текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику SMS-повідомленнямлише після подання ним до суду відповідної заявки. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом заповнення учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_2 подавав до суду першої інстанції заяву про направлення йому повісток SMS-повідомленням.

Довідка про доставку SMS , складена невідомою відповідальною особою щодо повідомлення за номером телефону про зазначений розгляд справи, не є належним повідомленням, оскільки не було передумов, передбачених частинами 9, 13 статті 128 ЦПК, для застосування такого способу сповіщення учасника справи про судовий розгляд, адже у матеріалах справи немає відповідних заяв про виклик цього учасника до суду за допомогою засобів мобільного зв`язку.Те ж саме правило стосується і мобільного додатку «Viber».

В оскаржуваній ухвалі суд також зазначив, що окрім того, про день, час та місце розгляду справи на 22.06.2023 о 13 год. 00 хв. представник позивача адвокат Мамаєв Дмитро Юрійович повідомлявся шляхом надсилання судової повістки в електронному вигляді на електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою про доставку електронного листа щодо документа «Судова повістка про виклик до суду в справі цивільній» на 22.06.2023 о 13 год. 00 хв.

Однак, зі змісту довідки про доставку електронного листа, яка складена невідомою відповідальною особою, не вбачається змісту самої судової повістки про виклик до суду та, зокрема, неможливо встановити дату та час судового засідання, в яке викликається особа, процесуальний статус особи, яка викликається, її прізвище, ім`я та по-батькові.

При цьому, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що обізнаність представника позивача про стан розгляду справи, про яку свідчить направлення ним клопотання про відкладення розгляду справи від 22.06.2023 року, не свідчить про належне виконання судом першої інстанції обов`язку щодо повідомлення сторони про судове засідання у спосіб, визначений процесуальним законом.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку, що неявка представника позивача в судове засідання 22 червня 2023 року не може розцінюватися, як повторна неявка представника позивача в судове засідання без поважних причин, належним чином повідомленого про час та місце судового розгляду, а тому у суду першої інстанції були відсутніми правові підстави для залишення позову без розгляду, внаслідок чого прийнята судом ухвала є незаконною та підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Оскільки висновки суду першої інстанції зроблені з неправильним застосуванням норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, то відповідно до статті 379 ЦПК України це є підставою для скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мамаєва Дмитра Юрійовича задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2023 року - скасувати, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 30 листопада 2023 року.

Суддя-доповідач Таргоній Д.О.

Судді: Голуб С.А.

Писана Т.О.