Ухвала

від 08.12.2023 по справі 160/7045/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 грудня 2023 рокуСправа №160/7045/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши у письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистриб`юторська компанія Довіра" про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по адміністративній справі №160/7045/23,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2023 року по вищезазначеній справі було задоволено позовні вимоги ТОВ "Дистриб`юторська компанія Довіра" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, а саме:

- визнано протиправним та скасовано рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8052529/43341119 від 10.01.2023 року, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5040402 від 04.04.2022 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Дистриб`юторська компанія Довіра", датою її фактичного подання для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ТОВ "Дистриб`юторська компанія Довіра" судові витрати по справі у розмірі 1 342 грн.;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь ТОВ "Дистриб`юторська компанія Довіра" судові витрати по справі у розмірі 1 342 грн.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.08.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі №160/7045/23 або продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги, повернуто апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року у справі №160/7045/23.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.11.2023 року відмовлено Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області в задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2023 р. у справі №160/7045/23. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року по справі №160/7045/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб`юторська компанія Довіра» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

До суду 06.12.2023 року від ТОВ "Дистриб`юторська компанія Довіра" надійшла заява, про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та зобов`язання ДПС України надати в 30-денний строк з дня набрання законної сили ухвали суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2023 року по справі №160/7045/23 в частині реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №5040402 від 04.04.2022 року датою її фактичного подання на реєстрацію.

Обґрунтовуючи подану заяву зазначено, що представники позивача неодноразово зверталися до ДПС України із адвокатськими запитами про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2023 року по справі №160/7045/23, однак ДПС України обмежується формальною відпискою. В порушення законодавчих норм рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2023 року у справі №160/7045/23 залишається невиконаним. В даному випадку невиконання судового рішення є відвертим ігноруванням принципу обов`язковості судового рішення, порушенням норм Кодексу адміністративного судочинства України, призводить до неправомірного втручання у господарську діяльність підприємства, створює перешкоди здійсненню підприємницької діяльності, призводить до матеріальних збитків та негативно впливає на ділову репутацію підприємства.

17.12.2023 року представником позивача отримано виконавчі листи по справі.

Згідно ізст.370 КАС Українисудове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч.1ст.373 КАС Українивиконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглянув справу як суд першої інстанції.

В силу частини 1, 2статті 382 КАС Українисуд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання, при цьому суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання такого рішення.

В свою чергу, Верховний Суд неодноразово зазначав, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

При цьому встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №640/3719/18, від 04 березня 2020 року у справі №539/3406/17, від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19.

Відповідно до частини шостоїстатті 246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині рішення також вказується про: 1) порядок і строк виконання рішення; 2) надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення; 3) повернення судового збору; 4) призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат; 5) дату складення повного рішення суду.

Таким чином,встановлення судового контролює диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджуються належними та допустимими доказами.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для його (рішення) виконання.

Суд звертає увагу на те, що, з урахуванням положень ч.1 ст.287 КАС України, позивач має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважатиме, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено його права, свободи чи інтереси.

При цьому, матеріали даної справи не містять доказів звернення позивача до державної виконавчої служби для виконання судового рішення або оскарження дій виконавця в судовому порядку.

Так, статтею 382 КК України передбачено кримінальну відповідальність за не виконання судового рішення, яке набрало законної сили, що свідчить про наявність у позивача, в разі умисного невиконання відповідачем судового рішення у цій справі, можливості звернутися з відповідною заявою відносно відповідача до правоохоронних органів.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність об`єктивних підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.243, 248, 382 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистриб`юторська компанія Довіра" про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по адміністративній справі №160/7045/23.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена у строки, встановлені статті 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма