Рішення

від 08.12.2023 по справі 160/21208/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2023 рокуСправа №160/21208/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, до Відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, до Відповідача-3: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області про визнання протиправними та скасування рішень №047150019553 від 16.11.2022р., №047150019553 від 18.01.2023р., зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

15.08.2023р. (згідно штемпеля поштового зв`язку) ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, до Відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, до Відповідача-3: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області та просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення відповідача-2 №047150019553 від 16.11.2022р., рішення відповідача-3 №047150019553 від 18.01.2023р., якими відмовлено позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати відповідача-1 зарахувати позивачеві до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 періоди роботи з 25.09.1997р. по 14.10.1999р. в Спеціалізованому підприємстві Південь ВАТ Кривбасрудоремонт, з 06.12.2010р. по 24.09.2013р. та з 11.09.2014р. по 12.04.2017р. в ТОВ Промисловий ремонт (ЄДРПОУ 36608356), з 01.08.2018р. по 31.08.2022р. в ТОВ Метінвест-Промсервіс Філія №2 (ЄДРПОУ 40511677);

- зобов`язати відповідача-1 повторно розглянути заяву позивача від 09.11.2022 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, з врахуванням періодів роботи за Списком №1 з 25.09.1997р. по 14.10.1999р. в Спеціалізованому підприємстві Південь ВАТ Кривбасрудоремонт, з 06.12.2010р. по 24.09.2013р. та з 11.09.2014р. по 12.04.2017р. в ТОВ Промисловий ремонт (ЄДРПОУ 36608356), з 01.08.2018р. по 31.08.2022р. в ТОВ Метінвест-Промсервіс Філія №2 (ЄДРПОУ 40511677).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09.11.2022р. він звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», до якої надав всі необхідні документи, проте, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №047150019553 від 16.11.2022р., яким позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та у рішенні зазначено, зокрема, про те, що до пільгового стажу не зараховано період з 01.08.2018р. по 31.08.2022р., оскільки довідка №СЗ/980/07.09.2022/1 від 07.09.2022 не відповідає вимогам Додатку №5 Постанови КМУ №637 (а саме: некоректно внесені дані щодо розділу, підрозділу та не відповідають переліку професій Постанови КМУ №461 від 24.06.2016); для зарахування періоду з 25.09.1997р. по 14.10.1999р. до пільгового стажу необхідно надати пільгову довідку відповідно Додатку №5 Постанови КМУ №637, а у разі ліквідації підприємства без правонаступника надати рішення Комісії з питань підтвердження стажу на посадах, що дають право на призначення пенсій на пільгових умовах, або за вислугу років. В подальшому, 10.01.2023р. позивач повторно звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», до якої надав всі необхідні документи, проте, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №047150019553 від 18.01.2023р., яким позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку та у рішенні зазначено, зокрема, про те, що за наданими документами до пільгового стажу не зараховано період згідно довідки про підтвердження трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №С3/980/03.01.2023/1 від 03.01.2023р., так як довідка не відповідає вимогам (не дотримана форма) додатку №5 Постанови КМУ №637, а саме: відсутній підпис директора (в.о. директора заводу не є керівником підприємства), доручення на право підпису підприємством не надано. Позивач вважає такі рішення відповідачів-2,3 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки позивачем до пенсійного органу було надано трудову книжку, архівну довідку, особові картки та атестацію робочих місць, які повністю підтверджують право позивача на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 за період роботи з 25.09.1997р. по 14.10.1999р.; право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 за періоди роботи з 06.12.2010р. по 24.09.2013р. та з 11.09.2014р. по 12.04.2017р. в ТОВ «Промисловий ремонт» підтверджуються належно оформленими записами в трудовій книжці позивача, а також й індивідуальними відомостями за формою ОК-5; період роботи позивача за Списком №1 з 01.08.2018р. по 31.08.2022р. в ТОВ Метінвест-Промсервіс Філія №2 повністю підтверджуються записами трудової книжки, довідкою про підтвердження пільгового стажу, атестацію робочих місць та індивідуальними відомостями за формою ОК-5. В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на постанови Верховного Суду.

Ухвалою суду від 09.10.2023р. було відкрито провадження у даній справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано відповідачів, зокрема, надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.61).

17.10.2023р. засобами електронного зв`язку, на виконання вимог вказаної ухвали суду, від відповідача-3 (Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області) на адресу суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній просив в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що за результатами розгляду поданої позивачем заяви та доданих документів, загальний страховий стаж складає 24 роки 10 місяців 14 днів, з яких пільговий стаж відсутній (а.с.176-178).

25.10.2023р. засобами поштового зв`язку, на виконання вимог вказаної ухвали суду, від відповідача-2 (Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області) на адресу суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити позивачеві у задоволенні позову повністю посилаючись на те, що після перевірки наданих позивачем документів було встановлено, що страховий стаж позивача становить 24 роки 10 місяців 14 днів, пільговий стаж за Списком №1 відсутній; до пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 25.09.1997р. по 14.10.1999р., оскільки позивачем не надано довідку відповідно до додатку №5 Постанови КМУ №637, з 01.08.2018р. по 31.08.2022р., оскільки довідка №СЗ/980/07.09.2022/1 від 07.09.2022 не відповідає встановленому зразку (додатку №5) згідно Постанови КМУ №637; періоди роботи позивача з 06.12.2010р. по 24.09.2013р. та з 11.09.2014р. по 12.04.2017р. в ТОВ Промисловий ремонт зараховано до загального страхового стажу (а.с.182-189).

15.11.2023р. через систему «Електронний суд», на виконання вимог вказаної ухвали суду, від відповідача-1 (Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області) на адресу суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній просив в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що загальний стаж складає 24 роки 10 місяців 14 днів, стаж за Списком №1 00 років 00 місяців 00 днів; рішеннями про відмову в призначенні пенсії від 16.11.2022 за №047150018553 та від 18.01.2023 за №047150019553 органи Пенсійного фонду повідомили позивача про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 станом на дату звернення, в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу в особливо шкідливих та особливо важких умовах; відповідно до Рішень про відмову в призначенні пенсії до пільгового стажу за Списком №1 неможливо зарахувати період роботи згідно довідки №СЗ/980/07.09.2022/1 від 07.09.2022 та трудової книжки НОМЕР_1 : з 06.12.2010 по 24.09.2013, з 11.09.2014 по 12.04.2017, з 01.08.2018 по 31.08.2022, оскільки надана довідка не відповідає вимогам (додаток №5 Постанови №637), а саме: некоректно внесені дані щодо розділу, підрозділу та не відповідають переліку професій Постанови КМУ №461 від 24.06.2016; для зарахування періоду роботи 25.09.1997 по 14.10.1999 необхідно надати пільгову довідку відповідно додатку №5 згідно Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12.08.1996 №637; в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1, а саме: не зазначено про характер виконуваної роботи, про зайнятість на роботах повний робочий день, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається період роботи, відсутня інформація про проведення атестації робочих місць; довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній є необхідними, оскільки в трудових книжках не зазначається, в яких умовах працювали особи, та не вказується, чи були такі особи зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня. Окрім того, відповідач-1 посилається на свої дискреційні повноваження у спірних правовідносинах (а.с.199-201).

Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається 08.12.2023р. у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за відсутності учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.

09.11.2022р. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком по Списку №1 відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058, до якої надав, зокрема, трудову книжку, довідки про пільговий стаж та накази про атестацію робочих місць, що підтверджується копією відповідної заяви та розписки-повідомлення, наявними у справі (а.с.131-133).

За результатами розгляду наведеної заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №047150019553 від 16.11.2022р., яким позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та у рішенні зазначено, зокрема, про те, що до пільгового стажу не зараховано період з 01.08.2018р. по 31.08.2022р., оскільки довідка №СЗ/980/07.09.2022/1 від 07.09.2022 не відповідає вимогам Додатку №5 Постанови КМУ №637 (а саме: некоректно внесені дані щодо розділу, підрозділу та не відповідають переліку професій Постанови КМУ №461 від 24.06.2016); для зарахування періоду з 25.09.1997р. по 14.10.1999р. до пільгового стажу необхідно надати пільгову довідку відповідно Додатку №5 Постанови КМУ №637, а у разі ліквідації підприємства без правонаступника надати рішення Комісії з питань підтвердження стажу на посадах, що дають право на призначення пенсій на пільгових умовах, або за вислугу років, що підтверджується змістом копії відповідного рішення, наявною у справі (а.с.30,81-82).

В подальшому, 10.01.2023р. позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком по Списку №1, до якої надав, зокрема, трудову книжку, довідки про пільговий стаж та накази про атестацію робочих місць, що підтверджується копією відповідної заяви та розписки-повідомлення, наявними у справі (а.с.91-92,179).

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №047150019553 від 18.01.2023р., яким позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку та у рішенні зазначено, зокрема, про те, що за наданими документами до пільгового стажу не зараховано період згідно довідки про підтвердження трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №С3/980/03.01.2023/1 від 03.01.2023р., так як довідка не відповідає вимогам (не дотримана форма) додатку №5 Постанови КМУ №637, а саме: відсутній підпис директора (в.о. директора заводу не є керівником підприємства), доручення на право підпису підприємством не надано, що підтверджується змістом копії відповідного рішення, наявною у справі (а.с.28,87-88,179 (зворот) - 180).

Вказаний спір виник у зв`язку із незгодою позивача з рішеннями відповідача-2 №047150019553 від 16.11.2022р., відповідача-3 №047150019553 від 18.01.2023р., якими відмовлено позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з чим позивач просить захистити його порушене право на належне пенсійне забезпечення шляхом визнання таких рішень відповідачів-2,3 протиправними, їх скасування та зобов`язання відповідача-1 зарахувати позивачеві до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 періоди роботи з 25.09.1997р. по 14.10.1999р. в Спеціалізованому підприємстві Південь ВАТ Кривбасрудоремонт, з 06.12.2010р. по 24.09.2013р. та з 11.09.2014р. по 12.04.2017р. в ТОВ Промисловий ремонт (ЄДРПОУ 36608356), з 01.08.2018р. по 31.08.2022р. в ТОВ Метінвест-Промсервіс Філія №2 (ЄДРПОУ 40511677); повторно розглянути заяву позивача від 09.11.2022 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, з врахуванням періодів роботи за Списком №1 з 25.09.1997р. по 14.10.1999р. в Спеціалізованому підприємстві Південь ВАТ Кривбасрудоремонт, з 06.12.2010р. по 24.09.2013р. та з 11.09.2014р. по 12.04.2017р. в ТОВ Промисловий ремонт (ЄДРПОУ 36608356), з 01.08.2018р. по 31.08.2022р. в ТОВ Метінвест-Промсервіс Філія №2 (ЄДРПОУ 40511677).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю, виходячи з наступного.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закон №1058) встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Пунктом 3 "Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 383 від 18.11.2005р., передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

При цьому, згідно п.2 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. №383 Про затвердження порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу.

Відповідно до статті 62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що чоловіки мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058 (за Списком №1) після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах, передбачених Списком №1, за умови повного робочого дня на відповідних роботах, але не менше 80% робочого часу, та за результатами атестації робочих місць.

У разі відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як вбачається з матеріалів справи, у спірний період з 25.09.1997р. по 14.10.1999р. позивач працював в Спеціалізованому підприємстві Південь ВАТ Кривбасрудоремонт на посаді слюсаря з ремонту технологічного обладнання дробильної та збагачувальної фабрик ІнГока, при цьому, дана посада позивача була атестована за Списком №1 згідно наказів №147 від 20.10.1994р. та №22 від 22.07.1998р., що підтверджується копіями трудової книжки позивача, архівної довідки, особової картки та відповідних наказів про атестацію робочих місць, наявними в матеріалах справи (а.с.19-24,31-37,86,139-159).

Вказаний період не було зараховано пенсійними органами до пільгового стажу відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058 при вирішенні питання щодо призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.62 Закону України Про пенсійне забезпечення (на підставі записів у трудовій книжці), так як позивачем не надано пільгової довідки відповідно Додатку №5 Постанови КМУ №637, а в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1, а саме: не зазначено про характер виконуваної роботи, про зайнятість на роботах повний робочий день, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається період роботи, відсутня інформація про проведення атестації робочих місць, що підтверджується копіями оспорюваних рішень та змістом відзиву відповідача-1 (а.с.28,30, 81-82,87-88,179 (зворот) 180,199-201).

Тобто, фактично, вказаний період роботи позивача не було зараховано пенсійним органом до пільгового стажу роботи позивача відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058 у зв`язку з виявленими недоліками при заповненні трудової книжки позивача відповідальними працівниками підприємства, на якому позивач працював.

Разом з тим, судом враховується те, що відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За приписами пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993р. за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно до пункту 1 Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Пунктом 2.2. Інструкції №58 визначено, що заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.

До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Відповідно до п. 2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Пунктом 2.14 Інструкції №58 визначено, що якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов`язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Згідно з п.4.1 Інструкції №58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Тобто, враховуючи вищенаведені норми, можна дійти висновку, що працівник не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто працівником, більше того, недоліки її заповнення не є підставою для висновку про відсутність трудового стажу.

При цьому, зі змісту копії трудової книжки позивача вбачається, що вона містить всю необхідну інформація, яка підтверджує право позивача на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №1 за незарахований період (а.с.19-24,139-159).

Окрім того, слід зазначити, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Вказана правова позиція узгоджується і з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постановах від 24.05.2018р. у справі №490/12392/16-а та від 29.03.2019р. у справі №548/2056/16-а.

Згідно ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також і у спірні періоди з 06.12.2010р. по 24.09.2013р. та з 11.09.2014р. по 12.04.2017р. позивач працював в ТОВ Промисловий ремонт на посадах електрогазозварника з поточного ремонту збагачувального та дробильно-збагачувального обладнання, при цьому, дані посади позивача були атестовані за Списком №1 згідно наказів №11 від 07.12.2009р., №1/132/10 від 08.12.2014р. та №1/175о від 07.10.2016р., що підтверджується копією трудової книжки позивача, наявною в матеріалах справи (а.с.19-24,139-159).

Вказаний період не було зараховано пенсійними органами до пільгового стажу відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058 при вирішенні питання щодо призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.62 Закону України Про пенсійне забезпечення (на підставі записів у трудовій книжці), при цьому, в оскаржуваних рішеннях не зазначено підстав, мотивів та причин не зарахування таких періодів до пільгового стажу позивача за Списком №1 (а.с.28,30,81-82,87-88,179 (зворот) 180).

При цьому, зі змісту копії трудової книжки позивача та Індивідуальних відомостей про застраховану особу (Форма ОК-5) вбачається, що вони містить всю необхідну інформація, яка підтверджує право позивача на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №1 за незарахований період (а.с.19-24,49-51,139-159,165-173).

Окрім того, у спірний період з 01.08.2018р. по 31.08.2022р. позивач працював в ТОВ Метінвест-Промсервіс Філія №2 на посаді електрогазозварника дільниці сервісного обслуговування і капітальних ремонтів обладнання кар`єра, при цьому, дана посада позивача була атестована за Списком №1 згідно наказів №437 від 31.07.2018р. та №п/100 від 31.05.2022р., що підтверджується копіями трудової книжки позивача, довідки про пільговий стаж та відповідних наказів про атестацію робочих місць, наявними в матеріалах справи (а.с.19-24,38-47,93,110,113-117,125,139-159).

Вказаний період не було зараховано пенсійними органами до пільгового стажу відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058 при вирішенні питання щодо призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.62 Закону України Про пенсійне забезпечення (на підставі записів у трудовій книжці), так як довідка №СЗ/980/07.09.2022/1 від 07.09.2022 не відповідає вимогам Додатку №5 Постанови КМУ №637 (а саме: некоректно внесені дані щодо розділу, підрозділу та не відповідають переліку професій Постанови КМУ №461 від 24.06.2016); довідка про підтвердження трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №С3/980/03.01.2023/1 від 03.01.2023р. не відповідає вимогам (не дотримана форма) додатку №5 Постанови КМУ №637, а саме: відсутній підпис директора (в.о. директора заводу не є керівником підприємства), доручення на право підпису підприємством не надано, що підтверджується копіями оспорюваних рішень (а.с.28,30,81-82,87-88,179 (зворот) 180).

Разом з тим, зі змісту копій копії трудової книжки позивача, Індивідуальних відомостей про застраховану особу (Форма ОК-5), довідок ТОВ «МЕТІВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» №СЗ/980/07.09.2022/1 від 07.09.2022, №С3/980/03.01.2023/1 від 03.01.2023р. та наказів про атестацію робочих місць вбачається, що посада електрогазозварник дільниці сервісного обслуговування та капітальних ремонтів устаткування кар`єру цеху сервісного обслуговування ІнГЗК, яку займав позивач у спірний період була атестована за Списком №1 та наведені документи містять всю інформацію необхідну для врахування спірного періоду роботи позивача до його пільгового стажу за Списком №1 (а.с.19-24,38-47,49-51,93-110, 113-117,125,139-159,165-173).

При цьому, доказів того, що посада електрогазозварника дільниці сервісного обслуговування та капітальних ремонтів устаткування кар`єру цеху сервісного обслуговування, яку займав позивач у спірний період, не належить до Списку №1 та не дає позивачеві права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 матеріали справи не містять, а відповідачами суду не надано.

Також, судом враховується і те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області були проведені перевірки, наданих позивачем пільговий довідок за спірну періоди з 25.09.1997р. по 14.10.1999р. в Спеціалізованому підприємстві Південь ВАТ Кривбасрудоремонт та з 01.08.2018р. по 31.08.2022р. в ТОВ Метінвест-Промсервіс Філія №2, за результатами який складені акти перевірки №0400-011004-1/12191 від 25.07.2023, №0400-011004-1/19794 від 15.06.2023, зміст яких в повній мірі надає пенсійному органу визначитися із періодами якій підлягають врахуванню до пільгового стажу позивача за Списком №1 (а.с.72-75,76-78).

За викладених обставин та аналізуючи вищенаведені норми законодавства та надані суду докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що за умови надання позивачем до пенсійного органу всіх вище досліджених судом документів, які підтверджують пільговий стаж роботи позивача за Списком №1 за не зараховані періоди, а також і з урахуванням повноважень пенсійного органу щодо надання допомоги особам у одержанні відсутніх для призначення пенсії документів, відповідачами-2,3 безпідставно та необґрунтовано не було зараховано до пільгового стажу роботи позивача відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону вищенаведені спірні періоди роботи позивача та протиправно відмовлено позивачеві у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» рішеннями відповідача-2 №047150019553 від 16.11.2022р., відповідача-3 №047150019553 від 18.01.2023р.

У відповідності до ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачами не було надано суду жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про правомірність прийняття ними оспорюваних рішень відповідача-2 №047150019553 від 16.11.2022р., відповідача-3 №047150019553 від 18.01.2023р., якими відмовлено позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, з урахуванням норм вищенаведеного законодавства, обставин встановлених судом та з урахуванням правових позицій Верховного Суду, які наведені вище та не спростовані відповідачем жодними доказами.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, перевіривши правомірність прийняття рішень відповідача-2 №047150019553 від 16.11.2022р., відповідача-3 №047150019553 від 18.01.2023р., якими відмовлено позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, суд приходить до висновку, що відповідачі-2,3, при прийнятті оспорюваних рішень, діяли не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, суд приходить до висновку, що прийнявши оспорювані рішення, відповідачі-2, 3 порушили права позивача на належне пенсійне забезпечення, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними та скасування рішень відповідача-2 №047150019553 від 16.11.2022р., відповідача-3 №047150019553 від 18.01.2023р., якими відмовлено позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача у вказаній частині підлягають задоволенню.

Також, підлягають і задоволенню позовні вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача-1 зарахувати позивачеві до пільгового стажу за Списком № 1, що дає право на призначення пенсії згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоди роботи з 25.09.1997р. по 14.10.1999р. в Спеціалізованому підприємстві Південь ВАТ Кривбасрудоремонт (з урахуванням акту перевірки №0400-01104-1/19794 від 15.06.2023), з 06.12.2010р. по 24.09.2013р. та з 11.09.2014р. по 12.04.2017р. в ТОВ Промисловий ремонт, з 01.08.2018р. по 31.08.2022р. в ТОВ Метінвест-Промсервіс Філія №2, а також і повторно розглянути заяву позивача від 09.11.2022 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, враховуючи те, що судом встановлено протиправність рішень відповідачів-2,3 щодо відмови у призначенні позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із не зарахуванням таких періодів та належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст.ст. 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, за приписами ст.245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Окрім того, і за приписами ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі Чуйкіна проти України констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.

Таким чином, з урахуванням наведеної правової позиції, суд приходить до висновку, що зобов`язання відповідача-1 зарахувати позивачеві до пільгового стажу за Списком № 1, що дає право на призначення пенсії згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоди роботи з 25.09.1997р. по 14.10.1999р. в Спеціалізованому підприємстві Південь ВАТ Кривбасрудоремонт (з урахуванням акту перевірки №0400-01104-1/19794 від 15.06.2023), з 06.12.2010р. по 24.09.2013р. та з 11.09.2014р. по 12.04.2017р. в ТОВ Промисловий ремонт, з 01.08.2018р. по 31.08.2022р. в ТОВ Метінвест-Промсервіс Філія №2, а також і повторно розглянути заяву позивача від 09.11.2022 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, є належним способом захисту прав позивача.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю.

При прийнятті даного рішення, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, підлягають стягненню солідарно за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь позивача судові витрати позивача по сплаті судового збору понесені позивачем згідно квитанцій до платіжних інструкцій на переказ готівки №0.0.3147683281.1 від 15.08.2023р. та №0.0.3224467231.2 від 29.09.2023р. у загальному розмірі 2147,20 грн. (а.с.14,54,59,60а).

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, до Відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, до Відповідача-3: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області про визнання протиправними та скасування рішень №047150019553 від 16.11.2022р., №047150019553 від 18.01.2023р., зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №047150019553 від 16.11.2022р., Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області №047150019553 від 18.01.2023р., якими відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до пільгового стажу за Списком № 1, що дає право на призначення пенсії згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоди роботи з 25.09.1997р. по 14.10.1999р. в Спеціалізованому підприємстві Південь ВАТ Кривбасрудоремонт (з урахуванням акту перевірки №0400-01104-1/19794 від 15.06.2023), з 06.12.2010р. по 24.09.2013р. та з 11.09.2014р. по 12.04.2017р. в ТОВ Промисловий ремонт, з 01.08.2018р. по 31.08.2022р. в ТОВ Метінвест-Промсервіс Філія №2.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 від 09.11.2022р., відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та прийняти обґрунтоване рішення по суті заяви з урахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні, вимог пенсійного законодавства України та повноважень органів Пенсійного фонду України.

Стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61100, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром 3 під. 2 пов.; код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2147 грн. 20 коп. (дві тисячі сто сорок сім грн. 20 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва