Рішення

від 08.12.2023 по справі 160/25670/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2023 рокуСправа №160/25670/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

05.10.2023 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі відповідачі), в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, які виразилися у протиправній відмові у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1;

- скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницької області від 19.09.2023 року № 047350006162;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати періоди роботи до страхового стажу періоди роботи:

- з 29.10.1996 року по 11.07.1997 року - робота кухонним робітником з повним робочим днем на Державному відкритому акціонерному товаристві «Шахта «Ювілейна» Державної холдингової компанії «Павлоградвугілля» ;

- з 12.07.1997 року по 31.10.1997 року - учнем лампівниці з повним робочим днем на тому самому підприємстві;

- з 01.11.1997 року по 03.07.1998 року - роботу лампівницею з повним робочим днем на тому самому підприємстві;

До пільгового стажу за Списком № 1 (підземні роботи):

- з 04.07.1998 року по 01.07.2012 року - робота машиністом підземним з повним робочим днем в шахті на тому самому підприємстві;

- з 02.07.2012 року по 14.02.2022 року - робота машиністом підйомної машини (підземний) з повним робочим днем в шахті на тому самому підприємстві, яке змінило назву та форму власності;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з моменту звернення з 09.09.2023 року на підставі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції відповідно до рішення Конституційного Суду України № 1 -р/2020 від 23.01.2020 року керуючись нормами статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 року відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами з 25.10.2023 року відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та витребувані матеріали, які були на розгляді при прийнятті спірного рішення стосовно позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 року відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про залучення до участі у справі в якості третьої особи Державне відкрите акціонерне товариство «Шахта «Ювілейна» Державної холдингової компанії «Павлоградвугілля».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 року відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін

В обґрунтування, представник позивача посилався на те, що 11.09.2023 року позивач звернулася до пенсійного фонду України через портал Електронних послуг із заявою про призначення пенсії відповідно до п. а ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції відповідно до рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року. Рішенням ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 19.09.2023 року № 047350006162 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через недосягнення позивачем пенсійного віку 50 років та через відсутність страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Посилаючись на протиправність рішення про відмову у призначенні пенсії, представник позивача звернувся до суду із позовом для захисту порушених прав позивача.

13.11.2023 року в системі «Електронний суд» надійшов відзив ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, в якому в обґрунтування заперечень представник відповідача посилався на те, що 11.09.2023 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Заява розглядалася ГУ ПФУ в Хмельницькій області, яке рішенням від 19.09.2023 року відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Представник відповідача зазначив, що Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як спеціальний закон, є пріоритетним у правовідносинах щодо призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 з моменту набрання законної сили Закону України від 03.10.2017 року №2 148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» з 11.10.2017 року, а тому рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 впливає на осіб у яких право на призначення пенсії на пільгових умовах, виникло до 11.10.2017 року. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» від 03.10.2017 року № 2148-VIII на час звернення за призначенням пенсії є діючим та не визнаний неконституційним повністю або в його окремій частині. Станом на 11.10.2017 року ОСОБА_1 досягла повних 41 рік та не досягла пенсійного віку, встановленого абз. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (45 років). На час звернення за призначенням пенсії 11.09.2023 року, ОСОБА_1 досягла повних 47 років та не досягла пенсійного віку, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (50 років). Відповідно до розрахунку стажу обрахованого по 14.02.2022 року, страховий стаж позивача становить 23 роки 06 місяців 23 дні, стаж роботи за Списком №1 відсутній, що унеможливлює призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Також представник відповідача зазначив, що період роботи позивача на Державному відкритому акціонерному товаристві «Шахта «Ювілейна» Державної холдингової компанії «Павлоградвугілля» з 29.10.1996 року по 11.07.1997 року на посаді кухонного робітника, з 12.07.1997 року по 31.10.1997 року на посаді учня лампівниці, з 01.11.1997 року по 03.07.1998 року на посаді лампівниці зараховано до страхового стажу. Оскільки довідка ВСП «Шахтоуправління Першотравенське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» №359 від 24.11.2021 року не містить підпису головного бухгалтера та начальника відділу кадрів (наявний підпис провідного фахівця деп. по управлінню персоналом, та головного фахівця з табельного обліку, які не мають права підпису за відсутності довіреності), відсутні законні підстави для зарахування до пільгового стажу Позивача за Списком №1 періодів роботи з 04.07.1998 року по 01.07.2012 року та 02.07.2012 року по 14.02.2022 року на їх підставі. Також представник відповідача посилався на дискреційні повноваження щодо призначення пенсії.

15.11.2023 року в системі «Електронний суд» надійшов відзив ГУ ПФУ в Хмельницькій області, в якому в обґрунтування заперечень представник відповідача посилався на те, що рішенням ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 19.09.2023 року № 057250004360 відмовлено позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, не менше 7 років 6 місяців передбаченого частиною третьою ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вік позивача станом на дату звернення становить 47 років 9 місяців, страховий стаж становить 23 роки 6 місяців 23 дні, пільговий стаж роботи відсутній. До пільгового стажу визначеного ч. 3 ст. 114 Закону №1058-VI не зараховано періоди роботи з 04.07.1998 року по 15.01.2003 року, з 16.01.2003 року по 02.08.2016 року, з 03.08.2016 року по дату звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до довідки від 24.11.2021 року №359, оскільки довідка не відповідає вимогам додатку № 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, а саме відсутня інформація про право підпису вказаної довідки провідним фахівцем по управлінню персоналом та головним фахівцем з табельного обліку, а також надані копії наказів про результати атестації робочих місць. Представник відповідача звернув увагу, що довідок, уточнюючих пільговий характер роботи за період з 04.07.1998 року по 15.01.2003 року, з 16.01.2003 року по 02.08.2016 року, з 03.08.2016 року по дату звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах передбачених Порядком № 637 позивачем надано не було, та імперативною нормою ст. 114 Закону № 1058-IV встановлено право на пенсію за віком на пільгових умовах жінкам за умови досягнення 50 років при пільговому стажі 7 років 6 місяців (ч.1 ст.114) або ж за наявності пільгового стажу 20 років незалежно від віку (ч.3 ст.114). Зазначені норми кореспондуються з нормами Закону № 1788-XII (ч.1 ст.14 щодо визначення стажу та п. «а» ст. 13). Представник відповідача також посилався на позицію ВП ВС у справі № 360/3611/20 від 03.11.2021 року. Також представник відповідача зазначив, що в наданій трудовій книжці позивача не містяться дані про повний робочий день, про пільговий характер роботи, не зазначені відомості про прогули, простої, страйки, перебування у відпустках, відомості про атестацію робочого місця тощо, відтак, зарахування періодів роботи до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах не може бути встановлено лише на підставі записів трудової книжки, а й підлягає підтвердженню уточнюючими довідками підприємств згідно пункту 20 Порядку №637. Щодо вимоги позивачки зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 29.10.1996 року по 11.07.1997 року, з 12.07.1997 року по 31.10.1997 року, з 01.11.1997 року по 03.07.1998 року, представник відповідача зазначив, що ці періоди зараховані до страхового стажу, отже спір в цій частині вимог відсутній. Позовні вимоги в частині призначення пенсії з урахуванням Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», є передчасними, а вимоги щодо зобов`язання призначити пенсію не підлягають задоволенню, оскільки питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду України. Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

20.11.2023 року в системі «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, в якій представник посилався на те, що відповідач не заперечує наявність у позивача пільгового стажу по Списку №1, а не зараховує стаж лише тому, що довідку підписали не ті посадові особи, що є не законним та протиправним. В довідці ПрАТ ДТЕК «Павлогадвугілля ВСП «Шахтоуправління Першотравневе» та в трудовій книжці зазначені всі необхідні дані про перейменування підприємства та атестації робочого місця позивача. Період роботи на підприємстві машиністом підземним з повним робочим днем в шахті та машиністом підйомної машини (підземний) з повним робочим днем в шахті відповідно до Постанов Кабінету Міністрів від 11.03.1994 року № 162, від 16.01.2003 року № 36, від 24.06.2016 року № 461 відповідає роботам по Списку № 1 розділ 1 «Гірничі роботи» підрозділ 1 пункт а. Отже, відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 її страховий стаж становить 25 років 3 місяці 16 днів, а пільговий стаж 23 роки 7 місяців 11 дні. Також представник позивача зазначив, що в рішенні ГУ ПФУ в Хмельницькій області зазначено, що страховий стаж позивача складає - 23 роки 06 місяців 23 дні, але це не співпадає з даним в її трудовій книжці. Які періоди не зараховані до страхового стажу в рішенні про відмову не зазначено, тому не зарахування даних періодів до страхового та пільгового стажу за Списком № 1 не відповідає нормам чинного законодавства та є зловживанням своїми повноваженнями працівниками ГУ ПФУ в Хмельницькій області. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулася 11.09.2023 року із заявою про призначення пенсії за віком. На момент звернення позивач досягла 47 років 8 місяців 28 днів.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 19.09.2023 року № 047350006162 позивачу відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу.

Так, в рішенні зазначено, що страховий саж позивача становить 23 роки 6 місяців 23 дні та за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи .

Спеціальний стаж роботи відсутній у позивача, оскільки посада машиніст підіймальної машин (підземний не передбачена Списком професій і посад, затвердженим постановою КМУ № 583 від 12.10.1992 року.

До пільгового стажу, визначеного ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не зараховано періоди роботи з 04.07.1998 року по 15.01.2003 року, з 16.01.2003 року по 02.08.2016 року, з 03.08.2016 року по теперішній час згідно з довідкою від 24.11.2021 року № 359, оскільки довідка не відповідає Додатку № 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а саме, відсутня інформація про право підпису пільгової довідки провідним фахівцем по управлінню персоналом та головним фахівцем з табельного обліку, а також надані копії наказів про результати атестації робочих місць.

Для зарахування цих періодів позивачу слід подати довідку, уточнюючу пільговий характер роботи та оригінали наказів про результати атестації робочих місць.

Крім того, рішення містить додатковий коментар щодо пенсійного віку, визначеного ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та вказано, що право на призначення пенсії може бути переглянуто у разі повторного звернення за призначенням пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже, спір між сторонами виник з підстав протиправності рішення відповідача щодо відмови в призначенні пенсії.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції Закону до прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За конституційним поданням народних депутатів України Закон № 213-VIII перевірявся на відповідність Конституції України та рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року у справі N 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII (пункт 1 Рішення № 1-р/2020).

У рішенні від 23.01.2020 року Конституційний Суд України зробив висновок щодо неконституційності підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах та визнав неконституційною, зокрема, статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII (пункт 1 Рішення № 1-р/2020).

У пункті третьому резолютивної частини рішення КСУ від 23.01.2020 року № 1-р/2020 викладена юридична позиція щодо порядку виконання цього Рішення, а саме: застосуванню підлягають положення Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.

Також у пункті 4.4. мотивувальної частини рішення від 23.012020 року № 1-р/2020 Конституційний Суд України дійшов висновку, що стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Конституційний Суд України та практика Європейського суду з прав людини беззастережно свідчать про те, що збільшення пенсійного віку для отримання пенсії на пільгових умовах для осіб, які відпрацювали в особливих умовах, набули на момент підвищення пенсійного віку необхідний стаж, який передбачав право на пільгову пенсію, є звуженням цього права.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 року у справі № 520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Позивач станом на 11.09.2023 року досягла 47 років 8 місяців 28 днів, а отже за умови наявності достатньої кількості пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, має право на пенсію після досягнення 45 років.

Представник позивача в позовній заяві зазначає, що підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії було, в тому числі, й недосягнення пенсійного віку 45 років.

Разом з тим, зі змісту оскаржуваного рішення не вбачається таке. Відомості про вік внесені в додатковий коментар до рішення та, на думку суду, є роз`ясненням для позивача після досягнення якого віку вона матиме права на пенсію у зв`язку з відсутністю у неї необхідного пільгового стажу.

Щодо зарахування до страхового та пільгового стажу позивача роботи період з 29.10.1996 року по 11.07.1997 року, з 12.07.1997 року по 31.10.1997 року, з 01.11.1997 року по 03.07.1998 року, з 04.07.1998 року по 01.07.2012 року, з 02.07.2012 року по 14.02.2022 року, суд вважає необхідним частково задовольнити вимоги в цій частині, з огляду на наступне.

Представник позивача в позовній заяві посилається на те, що в рішенні ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 19.09.2023 року не зазначено які періоди роботи позивача не зараховані до страхового стажу та просить зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи з 29.10.1996 року по 11.07.1997 року - робота кухонним робітником з повним робочим днем на Державному відкритому акціонерному товаристві «Шахта «Ювілейна» Державної холдингової компанії «Павлоградвугілля»; з 12.07.1997 року по 31.10.1997 року - учнем лампівниці з повним робочим днем на тому самому підприємстві; з 01.11.1997 року по 03.07.1998 року - роботу лампівницею з повним робочим днем на тому самому підприємстві.

Зі змісту рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області вбачається, що до пільгового стажу, визначеного ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не зараховано періоди роботи з 04.07.1998 року по 15.01.2003 року, з 16.01.2003 року по 02.08.2016 року, з 03.08.2016 року по теперішній час згідно з довідкою від 24.11.2021 року № 359.

Відповідно до «Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, що звертаються до органів Пенсійного фонду України» пенсіонери користуються правами, передбаченими Законом України «Про звернення громадян», «Про захист персональних даних», «Про доступ до публічної інформації», законодавством про пенсійне забезпечення, законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють відповідні відносини.

На вимогу заявника повинна бути надана будь-яка інформація про його забезпечення, якою володіють органи Фонду, в тому числі: пенсіонер має право знайомитися з матеріалами своєї пенсійної справи; отримувати виписку з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії; запитувати інформацію про періоди страхового стажу та заробітної плати, яка була врахована під час розрахунку розміру пенсії.

Позивачем та її представником не доведено, що після отримання рішення від 19.09.2023 року вони зверталися до відповідача за інформацією про періоди страхового стажу, які не враховані для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 та отримали роз`яснення, що саме періоди 29.10.1996 року по 11.07.1997 року, з 12.07.1997 року по 31.10.1997 року, з 01.11.1997 року по 03.07.1998 року не зараховані до страхового стажу.

Як зазначають обидва відповідача у відзивах періоди роботи позивача з 29.10.1996 року по 11.07.1997 року, з 12.07.1997 року по 31.10.1997 року, з 01.11.1997 року по 03.07.1998 року зараховані до страхового стажу.

Отже, позовні вимоги позивача щодо зарахування до страхового стажу вказаних вище періодів є передчасно заявленими, оскільки по суті відповідачем рішення про відмову у зарахуванні до страхового стажу періодів не приймалося, а тому в задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.

Щодо зарахування до пільгового стажу періоди роботи з 04.07.1998 року по 01.07.2012 року та з 02.07.2012 року по 14.02.2022 року, вимоги в цій частині підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній.

Даним Порядком (пункт 20) передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Отже, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.

В постанові Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретній посаді, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

У постанові від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а Верховний Суд висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

В трудовій книжці позивача серія НОМЕР_1 від 29.10.1996 року вбачаються наступні записи:

- з 04.07.1998 року по 01.07.2012 року переведена машиністом підземним з повним робочим днем в шахті ВАТ «Державна холдингова компанія «Павлоградвугілля» (запис № 4, наказ № 784 від 14.07.1998 року);

- з 02.07.2012 року по 14.02.2022 року переведена машиністом підйомної машини (підземний) з повним робочим днем в шахті (запис № 5, наказ № 373-к від 02.07.2012 року).

На підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідальних записів у ній, позивачем була надана довідка № 359 від 24.11.2021 року.

З довідки вбачається, що за період з 04.07.1998 року по 15.01.2003р. на підставі наказу № 784 від 14.07.1998 року позивач виконувала гірничі роботи з повним робочим днем у шахті Ювілейна за професією машиніст підіймальної машини (підземний), що передбачено Списком 1 розділ 1 підрозділ 1 позиція 1010100а згідно Постанови КМУ № 162 від 11.03.1994 р.

За період з 16.01.2003р. по 02.08.2016 року позивач виконувала гірничі роботи з повним робочим днем у шахті Ювілейна за професією машиніст підіймальної машини (підземний), що передбачено Списком 1 розділ 1 підрозділ 1 позиція 1.1а згідно Постанови КМУ № 36 від 26.01.2023 року.

За період з 03.08.2016 року станом на 24.11.2021 року позивач виконувала гірничі роботи з повним робочим днем у шахті Ювілейна за професією машиніст підіймальної машини (підземний), що передбачено Списком 1 розділ 1 підрозділ 1 згідно Постанови КМУ № 461 від 24.06.2016 року.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 383 від 18.11.2005 року (далі Порядок № 383), передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Вказана вище довідка № 359 встановленої форми, має вихідний номер, кутовий штамп, підписи уповноважених осіб та печатку підприємства, а отже є належним доказом наявності у позивача пільгового стажу, передбаченого Списком № 1.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а в постанові від 19.02.2020 року зробила висновок, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Відсутність у позивача оригіналу наказів про результати атестації робочих місць не може мати наслідком відмову в призначенні пенсії, адже відповідач маючи сумніви щодо певного періоду роботи позивача, який той просив зарахувати до пільгового стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, відповідно до положень п. 5 ч. 6 Положення про Пенсійний Фонд для призначення пенсії мав витребувати відповідні пояснення щодо атестації робочих місць від ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

Доказів звернення до товариства суду не надано.

В частині позовних вимог щодо зобов`язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1. Суд вважає необхідним відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог, з огляду на наступне.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Тобто, дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

Оскільки суд не наділений відповідними повноваженнями проводити розрахунок страхового (пільгового) стажу позивача і це відноситься до дискреційних повноважень органів ПФУ, лише після встановлення наявності у позивача страхового (пільгового) стажу, необхідного для призначення пенсії, ГУ ПФУ України в Хмельницькій області має вирішити питання щодо призначення їй пенсії за віком.

Отже, суд вважає необхідним, з метою ефективного захисту прав позивача визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, які виразилися у протиправній відмові у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницької області від 19.09.2023 року № 047350006162, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати періоди роботи до пільгового стажу за Списком № 1 (підземні роботи): з 04.07.1998 року по 01.07.2012 року - робота машиністом підземним з повним робочим днем в шахті; з 02.07.2012 року по 14.02.2022 року - робота машиністом підйомної машини (підземний) з повним робочим днем в шахті та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

В задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити та в задоволенні позовних вимог до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області слід відмовити, оскільки оскаржуване рішення не приймалося цим органом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд доходить висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при частковому задоволенні позову сторони, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1073грн. 60коп., що документально підтверджується квитанцією №0037510002 від 05.10.2023 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 536грн. 80коп. з урахуванням часткового задоволення позовних вимог підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29000 м. Хмельницький, вул. Герцена, 10, ЄДРПОУ 21318350) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, які виразилися у протиправній відмові у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницької області від 19.09.2023 року № 047350006162.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати періоди роботи до пільгового стажу за Списком № 1 (підземні роботи): з 04.07.1998 року по 01.07.2012 року - робота машиністом підземним з повним робочим днем в шахті; з 02.07.2012 року по 14.02.2022 року - робота машиністом підйомної машини (підземний) з повним робочим днем в шахті.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29000 м. Хмельницький, вул. Герцена, 10, ЄДРПОУ 21318350) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 536грн. 80коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець