Рішення

від 08.12.2023 по справі 280/8459/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2023 року Справа № 280/8459/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною Приватного підприємства Фірма «Юніор» (вул. Макаренка, буд. 1, м.Запоріжжя, 69032; код ЄДРПОУ 22152963)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр.Соборний, буд.166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663); Державної податкової служби України (Львівська площа, буд.8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 43005393)

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

11.10.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшов адміністративний позов Приватного підприємства Фірма «Юніор» (далі позивач, ПП Фірма «Юніор») до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач-1), Державної податкової служби України (далі відповідач-2), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 17.07.2023 №9194318/22152963 та від 17.07.2023 №9194319/22152963, прийняті Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС України у Запорізькій області;

- зобов`язати відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені позивачем податкові накладні №18 від 07.11.2022 та №32 від 27.12.2022, днем їх поданні на реєстрацію;

- стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрати по сплаті судового збору у сумі 5368,00грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.10.2023 відкрито провадження у справі №280/8459/23, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення та виклику сторін.

Відповідно до вимог частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві (вх.№44719 від 11.10.2023) та відповіді на відзив (вх.№48617 від 01.11.2023). Зокрема зазначено, що в процесі здійснення господарської діяльності позивачем складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) податкові накладні №18 від 07.11.2022 та №32 від 27.12.2022, реєстрацію яких було зупинено. Позивач скористався правом на подання додаткових документів та пояснень, надавши до податкового органу письмові пояснення та копії первинних документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. Проте, комісією регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийняті рішення від 17.07.2023 №9194318/22152963 та від 17.07.2023 №9194319/22152963 про відмову у реєстрації спірних податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій документів, визначених у переліку. На думку позивача, саме лише зазначення про відсутність певних документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів. Зауважено, що оскаржувані рішення не містять чіткого визначення підстав для відмови в реєстрації податкових накладних та переліку документів які ще мав надати позивач. В свою чергу позивачем надано пояснення та документи, що на його думку засвідчують факт здійснення господарської операції за податковими накладними, у реєстрації яких відмовлено. Разом з тим зазначено, що відсутність встановленого законодавством вичерпного переліку документів та не наведення Комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумніви у достовірності наданої інформації та свідчать про протиправність прийнятих рішень. З підстав не доведення відповідачами правомірності винесення оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних №18 від 07.11.2022 та №32 від 27.12.2022, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позиція відповідачів викладена у відзиві на позовну заяву (вх.№47351 від 25.10.2023), в якому окрім іншого зазначено, що реєстрацію податкових накладних №18 від 07.11.2022 та №32 від 27.12.2022 було зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України), оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8545 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Зауважено, що контролюючим органом запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН. Разом з тим вказано, що Комісією ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення від 17.07.2023 №9194318/22152963 про відмову у реєстрації податкової накладної №18 від 07.11.2022 та від 17.07.2023 №9194319/22152963 про відмову у реєстрації податкової накладної №32 від 27.12.2022, оскільки надані платником податку копії документів не є достатніми для прийняття відповідного рішення про реєстрацію зазначених податкових накладних. Щодо зобов`язання відповідача-2 зареєструвати в ЄРПН спірні податкові накладні, вказано, що така вимога є передчасною, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних №18 від 07.11.2022 та №32 від 27.12.2022. З огляду на викладене зазначено, що рішення Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області є такими, що не можуть бути скасованими, в тому числі прийняті виключно в межах діючого законодавства, а тому є правомірними, у зв`язку із чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватне підприємство Фірма «Юніор» (код ЄДРПОУ 22152963) є офіційно зареєстрованим суб`єктом господарювання (номер запису: 11031200000015922) з основним видом діяльності за КВЕД: 23.20 Виробництво вогнетривких виробів (а.с.9-10 т.1).

Також ПП Фірма «Юніор» з 01.11.2012 зареєстровано платником податку на додану вартість з індивідуальним податковим номером 37512000025337 (а.с.11 т.1).

Між ПП Фірма «Юніор» (Постачальник) та Державним підприємством «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г. Івченка (Покупець) укладено договір №1068/2022 від 02.11.2022 (далі - Договір №1068/2022), відповідно до умов якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця комплект нагрівачів печі УВНК-8П (нагрівач нижній та 2 нагрівача бокових), а покупець прийняти та своєчасно розрахуватись за них (а.с.198-201 т.1).

Пунктом 4.1. договору №1068/2022, передбачено, що вартість продукції, що поставляється за даним договором визначається сторонами в специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору. У вартість продукції входить вартість тари, доставки.

Згідно із пунктом 4.2 договору №1068/2022 оплата за договором здійснюється у наступному порядку:

- покупець здійснює передплату у розмірі 50% протягом 15 календарних днів з моменту підписання договору та на підставі рахунку на оплату виставленого постачальником;

- остаточний розрахунок у розмірі 50% вартості продукції покупець здійснює протягом 20-ти календарних днів після поставки продукції та проведення вхідного контролю покупцем.

На виконання умов договору №1068/2022 сторонами було складено та підписано специфікацію №1, відповідно до якої загальна вартість комплекту нагрівачів печі УВНК-8П (нагрівач нижній та 2 нагрівача бокових) становить 268800,00грн, у тому числі ПДВ 112 000,00грн. (а.с.202 .1).

07.11.2022 Державним підприємством «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г. Івченка перераховано на користь ПП Фірма «Юніор» передплату у розмірі 134400,00грн, що становить 50% вартості замовленого товару. Зазначене підтверджується платіжною інструкцією №7248 від 07.11.2022 (а.с.207 т.1).

Передача товару покупцю відбувалась відповідно до видаткових накладних №774 від 20.12.2022 на суму 134400,00грн у тому числі ПДВ 112 000,00грн. та №779 від 27.12.2022 на суму 134 400,00грн у тому числі ПДВ 112 000,00грн.(а.с.203-204 т.1).

Про переміщення товару свідчать надані до матеріалів справи товарно-транспортні накладні №Р-774 від 20.12.2022 та №Р-779 від 27.12.2022 (а.с.205-206 т.1).

Залишок вартості товару у розмірі 134 400,00грн був сплачений покупцем 28.12.2022, що підтверджується платіжною інструкцією №8509 від 28.12.2022 (а.с.208 т.1).

На підставі вищезазначеного та на виконання приписів пункту 201.10 статі 201 ПК України позивачем до відповідача-1 на реєстрацію були подані наступні податкові накладні:

- № 18 від 07.11.2022 на суму 134 400,00грн, у тому числі ПДВ 22 400,00грн (а.с.13 -14 т.1);

- № 32 від 27.12.2022 на суму 134 400,00грн, у тому числі ПДВ 22 400,00грн (а.с.15 -16 т.1).

29.11.2022 позивачем отримано Квитанцію №9254990699 про зупинення реєстрації податкової накладної №18 від 07.11.2022 в якій містилась інформація про те, що реєстрація податкової накладної зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України. В квитанції також зазначено, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8545 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару / послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а.с.17-18 т.1).

Разом із тим, 10.01.2023 позивачем отримано Квитанцію №9291033802 про зупинення реєстрації податкової накладної № 32 від 27.12.2022 в якій містилась інформація про те, що реєстрація податкової накладної зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України. В квитанції також зазначено, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8545 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару / послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а.с.19-20 т.1).

19.04.2023 позивачем до відповідача-1 подано Таблицю даних платника податку, яка зареєстрована в контролюючому органі за №9084904010. У вказаній таблиці наявний код товарів/послуг 8545, зазначені коди товарів/послуг, які купуються позивачем для виробництва продукції. Разом з таблицею надані пояснення і первинні документи на підтвердження зазначеної в таблиці інформації, а саме: позивачем підтверджені як спроможність здійснення ним діяльності, за наслідками якої складаються податкові накладні (копії документів, які підтверджують наявність основних засобів і трудових ресурсів), так і фактичне здійснення такої діяльності, в тому числі в періоді складення спірних податкових накладних (копії первинних документів, складених за наслідками господарських операцій). Рішенням від 25.04.2023 № 8692962/22152963 враховано Таблицю даних платника податку (а.с.21-192 т.1).

Скориставшись наданим контролюючим органом правом на подання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних реєстрацію яких зупинено, позивач 29.06.2023 надав до відповідача-1 пояснення і документи на підтвердження реальності та правомірності господарських операцій, за якими були складені податкові накладні, а саме: договір № 1068/2022 від 02.11.2022, видаткові накладні № 774 від 20.12.2022 і № 779 від 27.12.2022, товарно-транспортні накладні № 744 від 20.12.2022 і № 779 від 27.12.2022, платіжні документи № 7248 від 07.11.2022 і № 8509 від 28.12.2022, акт звірки з контрагентом від 28.06.2023 (197-209 т.1).

06.07.2023 позивачу направлено повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 06.07.2023 №9136526/22152963, яким у зв`язку з необхідністю надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН запропоновано надати такі додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній №18 від 07.11.2022, а саме первинні документи щодо придбання товару (а.с.245-247 т.1).

Крім того, 06.07.2023 позивачу направлено повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 06.07.2023 №9136535/22152963, яким у зв`язку з необхідністю надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН запропоновано надати такі додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній №32 від 27.12.2022, а саме первинні документи щодо придбання товару (а.с.242-244 т.1).

За результатами розгляду наданих позивачем пояснень та доданих до них документів Комісією ГУ ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийняті рішення від 17.07.2023 №9194318/22152963 та від 17.07.2023 №9194319/22152963 про відмову у реєстрації спірних податкових накладних у зв`язку із ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку (а.с.193-196 т.1).

Вважаючи оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування та зобов`язання відповідача-2 зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачами докази, суд приходить до наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України за №1246 від 29.12.2010 (надалі - Порядок №1246).

Положеннями пункту 2 Порядку №1246 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до абзацу 10 пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, крім іншого, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання даної норми постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі Порядок №1165), яка набрала чинності 01.02.2020 та якою затверджено:

- Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення реєстрації податкової накладної);

- Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок розгляду скарги).

Пунктом 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Із процитованих норм випливає, що у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, можливо зупинення їх реєстрації.

Як вбачається зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації складених позивачем податкових накладних, податковий орган вказав, що реєстрація податкових накладних зупинена у зв`язку з їх відповідністю пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Суд зазначає, що Критерії ризиковості здійснення операцій є Додатком №3 до Порядку №1165.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Як вбачається зі змісту квитанції про зупинення реєстрації складених позивачем податкових накладних, контролюючий орган вказав на те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8545 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару / послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Крім того, вказані квитанції містять вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної в ЄРПН.

Водночас, суд зауважує, що контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податків чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.

Суд вважає за необхідне наголосити, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставіпункту 1 Критеріїв ризиковостіздійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 04.12.2018 у справі №821/1173/17 та від 30.09.2022 у справі №0340/1803/18.

Крім того суд зазначає, що належної мотивації підстав та причин віднесення операції позивача до ризикових відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (які є Додатком № 3 до Порядку № 1165), рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН не містить.

У відзиві на позовну заяву відповідачами не надано обґрунтованих пояснень щодо причини віднесення операції позивача до ризикових відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Проте вказано, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено Наказом міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №520).

Відповідно до пункту 2 Порядку №520 (тут і в подальшому в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пунктом 4 Порядку №520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 вказаного порядку передбачено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 9 Порядку №520 (в редакції, яка була чинною на момент подання позивачем пояснень та копій документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, а також на момент прийняття спірного рішення) письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Згідно з пунктом 10 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.».

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин процедура розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН передбачає можливість направлення платнику повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування.

Саме у такий спосіб контролюючий орган може усунути невизначеність щодо обставин господарської операції, які на думку контролюючого органу є ризиковими і підлягають підтвердженню, та переліку документів, які необхідно подати платнику для спростування виявлених ризиків та позитивного вирішення питання про реєстрацію спірної податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

З матеріалів справи судом встановлено, що комісія регіонального рівня 06.07.2023 направляла позивачу повідомлення №9136526/22152963 та №9136535/22152963 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, в яких позивачу запропоновано надати документи щодо придбання товарів.

Втім, як вбачається з означених повідомлень про необхідність надання додаткових документів, контролюючим органом не визначено конкретизованого переліку первинних документів, необхідних для прийняття позитивного рішення, з урахуванням вже наданих позивачем пояснень та копій первинних документів.

За наведених обставин суд вважає, що саме лише посилання контролюючого органу на відсутність (ненадання платником податку) документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів та наявності певних обставин, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Контролюючим органом не обґрунтовано, чому подані позивачем документи не є достатніми для прийняття комісією ГУ ДПС у Запорізькій області рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. Відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу, в тому числі у зв`язку з отриманням від комісії регіонального рівня повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення, втім з оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних вбачається, що відповідач-1 жодної оцінки поданим позивачем документам не надав, жодної інформації щодо їх невідповідності вимогам законодавства не навів, як і не спростував, що надані позивачем пояснення та документи підтверджують реальність здійснення господарських операцій по поданим податковим накладним, були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, позивач надав документи та пояснення, які, на думку суду, є достатніми для підтвердження здійснення ним господарських операцій, а відтак - були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Матеріалами справи доводи відповідачів про ненадання позивачем необхідних первинних документів спростовуються, адже позивач визначив та надав документи, яких на його думку, достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Відтак, посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття рішень про відмову в реєстрації спірних податкових накладних, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані позивачем є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність таких рішень.

На думку суду, всі первинні документи, які підтверджують господарську операцію, за якою складено спірні податкові накладні позивач надавав контролюючому органу, про що свідчать матеріали справи.

Додатково суд зауважує, що зазначені у повідомленнях комісії документи, а саме документи щодо придбання товарів, жодним чином не впливають на правомірність складення платником податків податкових накладних, реєстрація яких була зупинена, оскільки не підтверджують та не спростовують першої події, з існуванням якої приписи Податкового кодексу України пов`язують виникнення у платника обов`язку скласти та зареєструвати податкову накладну.

Окрім цього, під час розгляду справи відповідачами не наведено правового обґрунтування та не надано пояснень, яким чином наявність у позивача документів щодо придбання товарів, впливає на правомірність складання податкових накладних.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на постанову від 10.04.2020 у справі №819/330/18, у якій Верховний Суд наголосив, що при вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.

Водночас суд наголошує, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності визначених ПК України підстав для її проведення, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а, здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Окрім того, у постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 Верховний Суд наголосив, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Отже, суд відхиляє доводи відповідачів про те, що прийняти рішення про реєстрацію податкової накладної було неможливо з огляду на ненадання позивачем копій документів. Разом з тим суд зазначає, що контролюючим органом не обґрунтовано, чому подані позивачем документи не є достатніми для прийняття комісією ГУ ДПС у Запорізькій області рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Відповідачами не наведено жодних обставин та не надано суду доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій позивача цілям та завданням його та його контрагентів, статутної діяльності, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю учасників зазначених операцій, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії учасників операцій були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Відповідачами не надано будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям.

З урахуванням вищевикладених обставин, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 04.12.2018 у справі №821/1173/17 та від 30.09.2022 у справі №0340/1803/18, суд дійшов до висновку, що відповідачами у даній справі не доведено правомірності оскаржуваних рішень у зв`язку із чим наявні підстави для визнання рішень Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної або відмову в такій реєстрації від 17.07.2023 №9194318/22152963 та від 17.07.2023 №9194319/22152963 протиправними та їх скасування.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати спірні податкові накладні, суд зазначає наступне.

За приписами частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246, в редакцій на час вирішення спору по суті, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДФС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН.

Водночас, суд наголошує, що зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН подану позивачем податкову накладну датою її фактичного направлення/надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права. Вказана позиція відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 25.11.2022 у справі №320/3484/21.

При цьому судом враховано також, що реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних після набрання чинності розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р здійснюється ДПС України.

Відтак, оскільки оскаржені рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, як встановлено вище, підлягають скасуванню, то суд приходить до висновку, що ефективним та реальним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні №18 від 07.11.2022 та №32 від 27.12.2022 датою їх направлення на реєстрацію.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Розглядаючи заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх.№49833 від 10.11.2023), суд звертає увагу на наступне.

Частиною 1, пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України.

Згідно зі статтею 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, у відзиві на позовну заяви відповідачами зокрема зазначено, що вимоги позивача щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5368,00грн по справі №280/8459/23 не підлягають задоволенню оскільки справа є типовою, незначної складності та не потребує особливих адвокатських знань та вмінь, а відтак розмір витрат на правничу допомогу є завищеним.

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Судом встановлено, що в якості доказу понесення витрат на правову допомогу позивачем (представником позивача) додано до позову:

1) копію договору про надання правової допомоги №17/09 від 11.09.2023, укладеного між ПП Фірма «ЮНІОР» та адвокатом Комарніцькою Л.А. (а.с.30-31 т.2);

2) копію свідоцтва серії ЗП001954 від 21.01.2019 (а.с.32 т.2);

3) копію розрахунку вартості правової допомоги наданої за договором №17/09 від 11.09.2023 (а.с.33 т.2);

4) копію акту приймання передачі наданих послуг за договором про надання правничої допомоги №17/09 від 11.09.2023, складеного та підписаного 02.11.2023 (а.с.34 т.2);

5) копію рахунку на оплату №1/11 від 02.11.2023 (а.с.35 т.2);

6) копію платіжної інструкції №1358 від 02.11.2023 на суму 2600,00грн (а.с.36 т.2).

Частиною 9 статті 139 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Суд враховує висновок Верховного Суду, сформований у постанові від 23.12.2021 у справі №755/7943/20-ц про те, які документи можуть бути подані для підтвердження складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. Відповідно до викладеного у постанові висновку цей перелік не є вичерпним. Питання оцінки достатності доказів, поданих у підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу чи тих, які будуть понесені, перебуває у межах дискреції суду.

Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги адвокатом надані наступні послуги:

- аналіз документів, збір доказів (рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, податкові накладні, договори, первинні документи тощо), формування правової позиції по справі;

- складання позовної заяви про скасування рішень про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних №9194318/22152963 від 17.07.2023 та №9194319/22152963 від 17.07.2023, та реєстрацію податкових накладних №18 від 07.11.2022 та №32 від 27.12.2022 в ЄРПН;

- складання відповіді на відзив по справі №280/8459/23.

З наданих документів встановлено, що загальна вартість наданої позивачу правової допомоги становить 2 600,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, зважаючи на предмет спору, кількість та об`єм наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що заявлені представником позивача витрати на правничу допомогу є обґрунтованими та співмірними із складністю даної адміністративної справи та часом витраченим на надання правничої допомоги, у зв`язку з чим підлягають відшкодуванню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 5368,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1254 від 05.10.2023 (а.с.8 т.1).

Зважаючи на вищевикладене, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 5368,00грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2600,00грн підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області, як суб`єкта владних повноважень, яким прийнято оскаржувані рішення.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства Фірма «Юніор» (вул. Макаренка, буд. 1, м.Запоріжжя, 69032; код ЄДРПОУ 22152963) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр.Соборний, буд.166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663); Державної податкової служби України (Львівська площа, буд.8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області №9194318/22152963 від 17.07.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №18 від 07.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Приватного підприємства Фірма «Юніор» №18 від 07.11.2022 датою її направлення на реєстрацію.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області №9194319/22152963 від 17.07.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №32 від 27.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Приватного підприємства Фірма «Юніор» №32 від 27.12.2022 датою її направлення на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр.Соборний, буд.166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663) на користь Приватного підприємства Фірма «Юніор» (вул. Макаренка, буд. 1, м.Запоріжжя, 69032; код ЄДРПОУ 22152963) судовий збір у розмірі 5368,00грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2600,00грн (дві тисячі шістсот гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 08.12.2023.

Суддя І.В.Садовий