Рішення

від 07.12.2023 по справі 340/7787/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/7787/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Капро Ойл" (даліпозивач) до Кропивницької митниці (також відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з даним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати:

1) рішення про коригування митної вартості товарів № UA901000/2023/000065/1 від 26.06.2023;

2) картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA901020/2023/000119 від 26.06.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідно до укладеного з TRANS-GLOBAL TRADELINKS (M) SDN BHD., Malaysia, контракту №TG-CPRO/DAP-01 від 23.10.2019, придбав пальмову продукцію. Для митного оформлення вказаного товару до відповідача подано митну декларацію, в якій позивачем визначено митну вартість товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Під час митного оформлення товару до відповідача було подано всі необхідні документи, які відповідають вимогам частини другої статті 53 Митного кодексу України, що свідчить про відсутність у відповідача підстав для коригування митної вартості товару, а тому оскаржувані рішення та картка є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник відповідача подав до суду відзив, в якому просив суд відмовити позивачу у задоволені його позову, обґрунтовуючи це тим, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, на підтвердження митної вартості товару, встановлено розбіжності, що є підставою для визначення митної вартості митним органом (а.с.56-60).

Дослідивши подані сторонами документи, суд встановити наступне.

Так, між позивачем та TRANS-GLOBAL TRADELINKS (M) SDN BHD., Malaysia укладено контракт №TG-CPRO/DAP-01 від 23.10.2019 на поставку пальмової продукції (а.с.14-16).

Згідно з умовами п.2.1 контракту, поставка товару здійснюється на умовах, обумовлених сторонами у додатках до кожної окремої партії товару, відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2010.

Зокрема, в межах виконання умов контракту на підставі Додатку № 274 від 30.09.2022 постачальник зобов`язався поставити Рафінований Дезодорований Вибілений (РДВ) пальмовий олеїн індонезійського та/або малайзійського походження, у кількості 500,00 метричних тон (+/- 5 %), за ціною 965,00 дол. США. Крім того, Постачальник зобов`язався поставити цей товар на умовах DАР порт Ізміт Туреччина, згідно ІНКОТЕРМС 2010 (а.с.17).

З метою митного оформлення товару позивач подав митну декларацію №23UA901020005336U1 від 26.06.2023, де визначена митна вартість товару за першим методом, а саме за ціною угоди (контракту) (графа 43), щодо товарів, які імпортуються (а.с.65).

Митна вартість розрахована відповідно до умов п. 2.1. Контракту та пункту 1.1. Додатку № 274, а саме: РДВ пальмовий олеїн 24500 кг (графа 35), 23642,5000 дол. США (графа 42), 962422,21 грн. (графа 12).

Для підтвердження митної вартості товару митному органу подані: контракт № ТG-СРRО/DАР-01 від 23.10.2019; додаток № 274 від 30.09.2022; інвойс від 15.06.2023 №PILPO23INV00070 А (а.с.19); інвойс від 16.06.2023 №PILPO23INV00070 А/6 (а.с.20); інформація на 30.09.2022 щодо біржових котирувань на пальмову олію (а.с.21-27); платіжні доручення про оплату товару в іноземній валюті (а.с.32-34); товарно-транспортна накладна (CMR) від 20.06.2023 (а.с.35); калькуляція ціни від 15.06.2023 №ТG1506-01 (а.с.36).

Водночас, під час здійснення митного контролю посадовими особами митного органу виявлено, що до митного оформлення подано "біржову сводку" код документа "3017" тільки за 30.09.2022 на дату укладення додатку до контракту №274, відповідно біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складання рахунка фактури (інвойсу) або додатка (специфікації) до митного оформлення надано не було. Також, не зважаючи на те, що розділом 2 контракту від 23.10.2019 №TG-CPRO/DAP-01 (пунктом 2.2) передбачено супроводженням товаросупровідних документів, серед яких коносамент, сертифікат про походження товару, що до митного оформлення не надавався. Подані до митного оформлення банківську платіжні документи не можливо однозначно ідентифікувати з даною поставною товару (в графі 70 ''призначення платежу'' посилання на декілька інвойсів). Також, на підтвердження транспортних витрат не була надана заява на перевезення, в якій узгоджуються ціни на послуги. Декларанту запропоновано у відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України, подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (наприклад, документи, що містять відомості про вартість окремих складових заявленої митної вартості) (а.с.41).

Позивачем у відповідь на запит митного органу повідомлено, що інших документів ніж зазначені у МД від 26.06.2023 №23UA901020005336U1 надати нема змоги (а.с.38).

За результатами розгляду поданої позивачем митної декларації і доданих до неї документів митним органом відмовлено у митному оформленні товару та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA901000/2023/000065/1 від 26.06.2023 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA901020/2023/000119 від 26.06.2023 року (а.с.29-31).

Обґрунтовуючи збільшення митної вартості товару, відповідачем вказано, що митна вартість товару була визначена митним органом за другорядним методом відповідно до ст.ст.59, 61 МК України за ціною договору щодо ідентичних товарів на рівні 1,1757 доларів США за кг.. Для визначення митної вартості було використано відомості із МД від 08.06.2023 № UA112080/2023/005862, за якою здійснено митне оформлення товару ''пальмовий олеїн РДВ, виробник BINTULU EDIBLE OILS SDN BHD (а.с.39).

Не погоджуючись із висновками митного органу щодо коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 року (далі МК України).

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно до частини першої статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина 1 статті 257 МК України).

Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1 та 2 ст. 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 4 статті 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина 5 статті 58 МК України).

За змістом частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, згідно до частини 1 якої у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу частини 1 та 2 статті 53 МК України слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

При цьому, в силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Як встановлено, митну вартість імпортованого позивачем товару визначено за основним методом, а до митної декларації для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару декларантом були подані документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України.

Згідно частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 коментованої статті основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 МК України).

Згідно до частини 5 вказаної статті МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 МК України).

За приписами частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно до частини 2, 3 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина 1 статті 54 МК України).

Відповідно до частини 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно до частини третьої статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

У частині 3 статті 53 МК України зазначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 7 статті 54 МК України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Коригування митної вартості імпортованого позивачем товару відповідачем проведено у зв`язку з неможливістю надати запропоновані у запиті митного органу додаткових документів.

Таким чином, вказаними нормами права визначено повноваження митного органу щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, митний орган зобов`язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України визначено випадки коли митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як свідчать встановлені судом обставини справи, фактично підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості стали висновки митниці про те, що подані позивачем до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості та відомостей щодо ціни, а також ненадання декларантом витребуваних додаткових документів.

Згідно із приписами частини першої та другої статті 382 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України. Форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов`язки його сторін регулюються Законом України "Про міжнародне приватне право" та іншими законами.

Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" №959-XII від 16.04.1991 передбачено, що зовнішньоекономічний договір (контракт)-домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом III МК України і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості з точки зору її повноти і прав (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Згідно зі статтею VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Визначивши повноваження митного органу та підстави прийняття спірних рішень, суд виходить з того, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості товару, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у відповідача обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, з`ясувавши обставини, з якими відповідач пов`язує наявність обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення митної вартості імпортованого позивачем товару, суд дійшов висновку, що за наведених митним органом обставин не можливо стверджувати про правомірність і обґрунтованість оскаржуваних рішень.

Відмовляючи у розмитненні товару відповідач вказує, що у платіжному документі є посилання на кілька інвойсів, а також на неповноту транспортних документів (відсутність заявки на отримання послуги з перевезення) та з огляду на відсутність даних про біржові ціни товари на момент поставки.

Дійсно, вартість товару визначається згідно біржових котирувань цін, проте ціна визначається не на дату укладення додаткової угоди, а саме на дату прогнозованої поставки товару. Отже, незважаючи на те, що Додаток №274 укладено 30.09.2022, однак у п.2.5 такого вказано, що поставка товару здійснюється з 01.03.2023 до 31.03.2023, отже вартість товару має відповідати біржовій ціні станом на дату прогнозованої поставки, тобто березень 2023.

Згідно біржових даних вартість олеїну у вересні 2022 року складає 850 доларів США, при цьому, за умови поставки товару з 01.03.2023 по 31.03.2023 (пункт 2.5 Додатку №274) вартість товару за біржовими пропозиціями станом на березень також становила 850 доларів США.

Позивач придбав товар за ціною 965,00 доларів США, що включає у себе вартість на умова FOB (Малайзія) 875 доларів США, вартість фрахту 77,50 доларів США та вартість перевалки та збереження в п. Ізміт Туреччина 12,50 доларів США (а.с.36).

Отже, сторони дійшли згоди прийняти вартість на умовах FOB 875 доларів США, що на 25 доларів США вище, ніж за біржовими пропозиціями.

Щодо відсутності при митному оформленні оцінюваного товару транспортної заявки, то частина 2 статті 53 МК України містить вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, в якому відсутня необхідність надавати контролюючому органу заявки, а також умови поставки. Крім того, відсутність такої заявки не впливає на можливість відповідача з`ясувати вартість транспортних витрат, оскільки як вбачається із картки відмови позивач до митного оформлення подав документи, які дозволяли це зробити (рахунок №14 від 20.06.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №14 від 20.06.2023).

Також, як зазначено у відзиві, з наданих декларантом митному органу документів вбачаються наявні розбіжності в додатковій угоді №274 від 30.09.2022, а саме в невідповідності інформації. Згідно з пунктом 2.5 додатку № 274, поставка товару здійснюється з 01.03.2023 до 31.03.2023. Однак, відповідно до графи 4 CMR від 20.06.2023, дата навантаження товару - 20.06.2023. Водночас, дати поставки товару не можуть співпадати з датами навантаження товару для перевезення, оскільки здійснюються за окремими цивільно-правовими договорами, зобов`язання за якими не обов`язково мають співпадати з датами, визначеними в додаткових угодах.

Щодо кількості поставленого товару, то дійсно в пункті 1.1 Додатку від 30.09.2022 №274 визначена кількість товару 500,00 МТ. Разом із тим, митний орган ігнорує, що пунктом 1.5 Контракту та пунктом 1.2 Додатку №274 сторони погодили, що "кількість товару визначається в місці завантаження...", що допускає поставку товару в іншій кількості. Тобто, щодо поставки конкретної партії товару базові умови можуть бути змінені, про що вказуватиметься в інвойсі (як в даному випадку) (а.с.19).

Крім того, як встановлено судом, для визначення митної вартості товару використані відомості МД від 08.06.2023 № UA112080/2023/005862, за якою здійснено митне оформлення товару ''пальмовий олеїн РДВ, виробник BINTULU EDIBLE OILS SDN BHD. Країна походження, виробництва - Малайзія, країна відправлення Туреччина, МВМВ 1, умови поставки DAP Ізміт, вага нетто 25500 кг. Однак, відповідачем не надано до суду доказів, що виробником товару, який придбано позивачем, також є BINTULU EDIBLE OILS SDN BHD.

При цьому, вартість придбаного позивачем товару підтверджується калькуляцією вартості товару від 15.06.2023 вих.№TG-1506-01, яка надана постачальником (а.с.36).

Таким чином, проаналізувавши підстави прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості та картки відмови, суд дійшов висновку, що зазначені відповідачем обставини не можуть бути правовою підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав доказів, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. У свою чергу, надані позивачем до митного оформлення документи містять необхідні реквізити і відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

Отже, з огляду на викладене, враховуючи аргументи відповідача, які, на його думку, не дозволяли перевірити правильність заявленої митної вартості, приймаючи до уваги вказані обставини прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості і картки відмови, суд зазначає, що встановлені у справі обставини не дають підстав для висновку про те, що надані декларантом до митного оформлення документи не підтверджували числові значення митної вартості та не дозволяли визначити митну вартість товару за основним методом.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно чч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Разом із тим, позивачем доведено факт подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Відтак, підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у загальній сумі 8052,00 грн., та який в сумі 5515,58 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. (а.с.10-11, 51).

Водночас, п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" передбачено повернення сплаченої суми судового збору за клопотанням особи, яка його сплатила в разі його внесення в більшому розмірі.

Керуючись статтями 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позовні задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Кропивницької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA901000/2023/000065/1 від 26.06.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA901020/2023/000119 від 26.06.2023.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Капро Ойл" (ЄДРПОУ 36617706) за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці (код ЄДРПОУ 44005668) судовий збір у сумі 5515,58 грн..

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. ХИЛЬКО