Ухвала

від 12.10.2007 по справі б15/151-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА         

12 жовтня 2007 р.                                                                                  

№ Б15/151-06 

Вищий 

господарський суд  України у

складі колегії  суддів:

головуючого     

Хандуріна М.І.,

суддів :

Мамонтової О.М., Удовиченка О.С.,

розглянувши  матеріали касаційної скарга

ОСОБА_1

на  ухвалу

господарського суду

Дніпропетровської області від 12.06.2007 р.

у справі

№ Б15/151-06

господарського суду

Дніпропетровської області

за заявою

Криничанської міжрайонної

державної податкової інспекції

до

Приватного підприємства

"Електрон"

про

банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Подана ОСОБА_1 касаційна скарга не

може бути прийнята Вищим господарським судом України до розгляду, оскільки не

відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального

кодексу України.

Відповідно до статті 1 ГПК України

право на звернення до господарського суду мають підприємства та організації, що

звертаються за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних

законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів,

спрямованих на запобігання правопорушенням.

У підпункті 4.4. рішення

Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 у справі

№1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо

офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного

процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес)

Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що акціонер може захищати

свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до

суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним

товариством, учасникам якого він є, органами чи іншими акціонерами цього

товариства; порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі третіми

особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не

можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних

законом інтересів його акціонерів, визначається законом.

Відповідно до статті 150

Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до

виконання на території України і, відповідно, до застосуваннями судами

загальної юрисдикції при вирішенні підвідомчих їм спорів.

Відповідно до статті 107 ГПК

України право подати касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду,

що набрало законної сили, мають зокрема особи, яких не було залучено до участі

у справі, якщо суд прийняв рішення, що стосується їх прав і обов'язків.

Згідно зі статтею 1 Закону України

"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом" учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони,

арбітражний керуючий (розпорядник майна, 

керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений

управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші

особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд

державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник

органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника.

Оскільки ОСОБА_1 такого статусу в

даній справі не має, а відтак Вищий господарський суд України не може здійснити

касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою особи, яка не має

права її подавати.

На підставі викладеного та

керуючись ст.ст.86, 106, 107 

Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 в прийнятті

касаційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від

12.06.2007 р. у справі № Б15/151-06.

 Матеріали касаційної скарги повернути

скаржнику.

Головуючий                                                                      

           М.І.

Хандурін

Судді                                                      О.М.

Мамонтова

О.С. Удовиченко