Рішення

від 07.12.2023 по справі 580/10741/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 року справа № 580/10741/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А. В., розглянувши у письмовому провадженні у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справі №580/10741/23 за позовом ОСОБА_1 до Чигиринського відділу Державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання бездіяльності протиправною та скасування арешту на майно та заборони на відчуження,

ВСТАНОВИВ:

14.11.2021 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовною заявою до Чигиринського відділу Державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі відповідач), в якій просить:

- визнати незаконною бездіяльність відповідача, яка виразилася у невчиненні передбачених Законом України «Про виконавче провадження» дій по скасуванню обтяження арешту нерухомого майна, внесеного Чигиринським відділом ДВС до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна під реєстраційним №10773664, щодо невизначених об`єктів нерухомого майна, належних на праві власності позивачу;

- скасувати обтяження арешт нерухомого майна, внесене Чигиринським відділом ДВС до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна під реєстраційним №10773664, щодо невизначених об`єктів нерухомого майна, належних на праві власності позивачу.

Обгрунтовуючи позовну заяву, позивач зазначає, що на виконання вироку Чигиринського районного суду від 02.12.2010 у кримінальній справі в частині конфіскації майна був виданий виконавчий лист від 23.12.2010 №1-44, на підставі якого 18.01.2011 Відділом державної виконавчої служби Чигиринського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження №24043258. 24.01.2011 у виконавчому провадженні була винесена постанова про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження та накладено арешт на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 10773664. 22.12.2011 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» відповідач повернув виконавчий лист стягувачу у зв`язку з тим, що у ході проведення виконавчих дій ліквідного майна боржника та коштів, на яке можна звернути стягнення, не виявлено. На сьогоднішній день вказане обтяження не скасоване.

У 2018 році після смерті матері позивач успадкував належні їй земельну ділянку площею 1,5559 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7125480500:01:001:0992 , та житловий будинок АДРЕСА_1 , яке не було і не могло бути у власності позивача на дату винесення вироку суду щодо конфіскації майна., тому не може бути предметом конфіскації.

Згідно ч. 2 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-Х1V, чинного на час існування спірних відносин, у разі повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документу до суду державний виконавець повинен був зазначати про скасування арешту, накладеного на майно боржника. Водночас відповідачем при поверненні виконавчого листа від 23.12.2010 №1-44 до Чигиринського районного суду арешт, накладений на майно та грошові кошти, не був знятий.

Позивач вважає, що внаслідок протиправної бездіяльності відповідача порушено його право власності на майно, набуте у порядку спадкування, та яке не підлягає конфіскації.

Ухвалою судді від 29.11.2023 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання на 10.30 год. 07.12.2023.

Відповідач 06.12.2023 подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. Відзив на позовну заяву не надав.

Частиною 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку (частина 1).

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (частина 2 вказаної статті).

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (частина 3 вказаної статті).

Позивач був повідомлений про дату, час та місце судового засідання шляхом направлення ухвали від 29.11.2023 та судової повістки до електронного кабінету представника позивача адвоката Куріловича С.О., яка отримана 30.11.2023.

Згідно частини 10 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України вручення повістки представнику учасника справи вважається також врученням повістки і цій особі.

У позовній заяві позивач просив здійснювати розгляд справи без його участі.

Зважаючи на клопотання учасників справи про здійснення розгляду справи у їх відсутність суд здійснює розгляд справи у письмовому провадженні.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив такі фактичні обставини.

Вироком Чигиринського районного суду від 02.12.2010 у справі №1-144/2010 позивача у справі ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією майна.

З витягу з виконавчого провадження №24043258 (а.с. 11-12) вбачається, що 18.01.2011 на виконання виконавчого листа від 23.12.2010 №1-44 про конфіскацію майна засудженого ОСОБА_1 , що є його власністю, на користь держави Відділом державної виконавчої служби Чигиринського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження №24043258.

24.01.2011 у виконавчому провадженні була винесена постанова про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження та накладено арешт на нерухоме майно, про що внесено запис до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, реєстраційний номер обтяження 10773664, що підтверджується Інформацією з державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта станом на 06.11.2023, реєстраційний номер обтяження 10773664 (а.с. 18).

22.12.2011 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» головний державний виконавець Уханенко Я.М. виніс постанову, якою повернув виконавчий лист до Чигиринського районного суду у зв`язку з тим, що у ході проведення виконавчих дій ліквідного майна боржника та коштів, на яке можна звернути стягнення, не виявлено.

Як вбачається з Інформації з державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта станом на 06.11.2023, арешт майна та заборона на його відчуження щодо майна всього належного позивачу майна не скасовані.

У 2018 році після смерті матері позивач успадкував належні їй земельну ділянку площею 1,5559 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7125480500:01:001:0992 та житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями свідоцтва про спадщину за законом від 27.03.2019, рішення Чигиринського районного суду від 28.05.2019 у справі №708/538/19, витягів з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 21, 22, 23-24, 26).

Згідно листа Чигиринського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області від 06.11.2023 №19465 (а.с. 10) на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження АСВП 24043258 про конфіскацію всього майна згідно вироку суду у боржника, яке повернуто у зв`язку з відсутністю майна. Виконавче провадження було знищено у зв`язку із закінченням трирічного строку зберігання, встановленого Правилами ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями. Отже підстави для вилучення обтяження нерухомого майна №10773664 у відділу відсутні.

Вважаючи, що арешт майна та заборона на його відчуження щодо майна, яке набуте у порядку спадкування та не підлягає конфіскації, порушує його право власності, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд зазначає таке.

Спірні відносини врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-Х1V (далі Закон №606-Х1V), який діяв на час виникнення спірних відносин та втратив чинність у зв`язку з прийняттям Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі Закон №1404-VІІІ).

Згідно статті 1 Закону №606-ХІV ( в редакції, яка діяла на час винесення постанови державного виконавця від 22.12.2011) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 2 Закону №606-ХІV передбачено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону №606-ХІV державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Статтею 8 Закону №606-ХІV передбачено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. За виконавчим документом про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступає орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення, або орган державної влади (крім суду), який відповідно до закону прийняв таке рішення. За іншими виконавчими документами про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступають органи державної податкової служби.

Згідно статті 11 Закону №606-ХІV Державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші інності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно пункту 1 частини 2 Закону №606-ХІV відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами.

Згідно статті 25 Закону №606-ХІV державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Частинами 1, 2, 3 статті 57 Закону №606-ХІV передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 47 Закону №606-Х1V виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно ч. 2, 3 ст. 48 Закону №606-Х1V виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягувачем є держава, у випадках, передбачених частиною першою статті 47 цього Закону, повертається до органу, який пред`явив виконавчий документ до виконання. Про повернення виконавчого документа державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Частина 2 статті 50 Закону №606-Х1V передбачає, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Судом встановлено, що на виконання вироку Чигиринського районного суду від 02.12.2010 у справі №1-144/2010 Чигиринським районним судом був виданий виконавчий лист від 23.12.2010 №1-44 про конфіскацію майна засудженого ОСОБА_1 , що є його власністю, на користь держави.

На підставі виконавчого листа від 23.12.2010 №1-44 про конфіскацію майна позивача Відділом державної виконавчої служби Чигиринського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження №24043258.

24.01.2011 у виконавчому провадженні була винесена постанова про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження та накладено арешт на нерухоме майно, про що 31.01.2011 внесено запис до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером 10773664.

У подальшому головний державний виконавець Уханенко Я.М. виніс постанову від 22.12.2011, якою на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» повернув виконавчий лист до Чигиринського районного суду у зв`язку з тим, що у ході проведення виконавчих дій ліквідного майна боржника та коштів, на яке можно звернути стягнення, не виявлено.

Проте як вбачається з відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, станом на час розгляду справи у вказаному реєстрі міститься реєстраційний запис за №10773664, внесений на підставі постанови відділу ДВС Чигиринського РУЮ про арешт майна та заборону його відчуження АА №769670 від 24.01.2011 щодо невизначеного майна, всього власного майна, згідно вироку суду про конфіскацію майна позивача.

Вказане свідчить, що всупереч ч. 2 ст. 50 Закону №606-ХІV при поверненні виконавчого листа від 23.12.2010 №1-44 до Чигиринського районного суду Відділ ДВС Чигиринського РУЮ у постанові від 22.12.2011 про повернення виконавчого листа не вказав про зняття арешту з майна позивача.

Отже вказана бездіяльність є протиправною, тому позовна вимога в цій частині є обгрунтованою і підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги про скасування обтяження арешту нерухомого майна, внесеного до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером 10773664 щодо невизначених об`єктів нерухомого майна, належних на праві власності позивачу, суд зазначає таке.

Згідно статті 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

Тобто конфіскація майна розповсюджується на те майно, яке перебувало у власності засудженого на час винесення вироку суду.

Судом встановлено, що позивач набув право власності на земельну ділянку площею 1,5559 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7125480500:01:001:0992 та житловий будинок АДРЕСА_1 , у 2019 році, що підтверджується копіями свідоцтва про спадщину за законом від 27.03.2019, рішення Чигиринського районного суду від 28.05.2019 у справі №708/538/19, витягів з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 21, 22, 23-24, 26). Отже конфіскація майна за вироком Чигиринського районного суду від 02.12.2010 у справі №1-144/2010 не розповсюджується на вказане майно.

Крім цього, арешт на вказане майно та заборона на його відчуження не розповсюджується на вказане майно в силу того, що обтяження мало бути знято під час винесення постанови державного виконавця від 22.12.2011 про повернення виконавчого листа до Чигиринського районного суду.

Згідно частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-V111 підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (частина 5 вказаної статті).

За змістом вказаних приписів державний виконавець наділений повноваженнями зняти арешт з майна у випадках, передбачених частиною 4 статті 59 №1404-V111, перелік яких є вичерпним.

У всіх інших випадках арешт з майна може бути знятий за рішенням суду.

Оскільки арешт з майна позивача та заборона на його відчуження не можуть бути зняті державним виконавцем, позаяк відсутні підстави, передбачені частиною 4 статті 59 Закону № №1404-V111, наявні підстави для зняття арешту на майно позивача за рішенням суду згідно частини 5 вказаної статті.

Отже позовна вимога щодо скасування обтяження арешту нерухомого майна та заборони на його відчуження є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Зважаючи на вищезазначене позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позовних вимог судові витрати покладаються на відповідача.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 1073 грн 60 коп, які підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись ст. 9, 241-246, 255, 264, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Чигиринського районного управління юстиції (код ЄДРПОУ 26155496), правонаступником якого є Чигиринський відділ державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (20900, Черкаська область, м. Чигирин, вул. Богдана Хмельницького, буд. 26, код ЄДРПОУ 34923708), яка полягає у невчиненні дій по скасуванню арешту нерухомого майна та заборону його відчуження, внесеного до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним №10773664, при винесенні постанови про повернення виконавчого листа від 22 грудня 2011 року у виконавчому провадженні №24043258.

Скасувати арешт майна та заборону на його відчуження, накладені постановою Відділу державної виконавчої служби Чигиринського районного управління юстиції (код ЄДРПОУ 26155496) від 24 січня 2011 року у виконавчому провадженні №24043258 та внесені до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 31 січня 2011 року під реєстраційним №10773664, щодо невизначених об`єктів нерухомого майна, належних на праві власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чигиринського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (20900, Черкаська область, м. Чигирин, вул. Богдана Хмельницького, буд. 26, код ЄДРПОУ 34923708) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя Алла РУДЕНКО