Рішення

від 08.12.2023 по справі 600/17/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2023 року м. Чернівці Справа № 600/17/23-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Сервіс Груп до Чернівецької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови.

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Глобал Сервіс Груп (далі - позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просить:

визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарiв Чернівецької митниці Державної митної служби України UA408000/2022/000180/2 від 29.11.2022;

визнати протиправними та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2022/001399 вiд 29.11.2022;

визнати протиправними та скасувати рiшення про коригування митної вартості товарiв Чернівецької митниці Державної митної служби України UA408000/2022/000185/2 від 30.11.2022;

визнати протиправними та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2022/001404 вiд 30.11.2022.

В обґрунтування протиправності оскаржуваних рішень позивач посилається на те, незважаючи на те, що ним був поданий пакет документів, визначений ст. 53 МК України, та митну вартість за першим методом визначення митної вартості підтверджено відповідно до вимог ст. 58 МК України, відповідач не погодився із задекларованою митною вартістю у митній декларації 22UA408020059678U6 та здійснив корегування митної вартості, до суми 102300,66 доларів США, замість заявлених 88000,00 доларів США митної вартості вищезазначеної позивачем за основним методом. Крім того, відповідач не погодився із задекларованою митною вартістю у митній декларації 22UА408020060190U5 та здійснив корегування митної вартості до суми 61380,40 доларів США, замість заявлених 52800,00 доларів США.

Як зазначає позивач, формальною підставою для корегування митної вартості стало те, що на думку посадовців митниці, транспортні документи на перевезення вантажу не підтверджують числові значення складових митної вартості та містять розбіжності.

За вказаною позовною заявою відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.

Чернівецька митниця Державної митної служби України (далі - відповідач) подала до суду відзив, в якому вказувала, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. У відзиві відповідач зазначив, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідач наголошував, що при аналізі поданих до митного оформлення документів, виявлені розбіжності та неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо повноти, правильності та коректності інформації, зазначеної у вказаних документах. Відповідач, посилаючись на положення, передбачені Митним кодексом України, вказував, що обов`язок доведення ціни товару покладений на декларанта. Відповідач також зазначив про те, метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосовано у зв`язку з відсутністю інформації у митного органу щодо операцій імпорту в Україні ідентичних товарів. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовано у зв`язку із відсутністю в митного органу інформації щодо оформлення подібних (аналогічних) товарів. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не був використаний у зв`язку із відсутністю в митного органу інформації щодо основи для віднімання. Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не був використаний у зв`язку із відсутністю в митного органу основи для додавання вартості. Таким чином, митну вартість обґрунтовано визначено за резервним методом.

З огляду на наведене, відповідач вважає, що під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття оскаржуваного рішення він діяв у відповідності до вимог законодавства, не порушував права та законних інтересів позивача, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Позивач скористався правом, передбаченим ст. 163 КАС України, та подав відповідь на відзив.

Правом подати заперечення відповідач не скористався.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю ГЛОБАЛ СЕРВІС ГРУП та компанією TRANSBALKAN ІМРЕХ LTD укладено Контракт № 09/22 від 07.09.2022 на постачання товарів.

28.11.2022 позивач подав до Чернівецької митниці Держмитслужби України електронну митну декларацію 22UA408020059678U6 з метою проведення митного оформлення товарів: добрива мінеральні, хімічні, азотні: - сечовина (карбамід) UREA 46,2% - 110000 кг (110 біг-беги/1000кг), у вигляді білих кристалів, добре розчинних у воді, із вмістом основної речовини 46,2% (50820 кг N), згідно з якою вартість ввезеного позивачем на митну територію України товарів складає 88000,00 доларів США за курсом валюти 36,5686 грн (а. с. 63).

29.11.2022 позивач подав до Чернівецької митниці Держмитслужби України електронну митну декларацію 22UА408020060190U5 з метою проведення митного оформлення товарів: добрива мінеральні, хімічні, азотні: - сечовина (карбамід) UREA 46,2% - 66000 кг (66 біг-бегів/1000кг), у вигляді білих кристалів, добре розчинних у воді, із вмістом основної речовини 46,2% (30492 кг N), згідно з якою вартість ввезеного позивачем на митну територію України товарів складає 52800,00 доларів США за курсом валюти 36,5686 грн (а. с. 30).

За результатом перевірки митної декларації 22UA408020059678U6, а також інших документів, посадовою особою митного органу складена Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2022/001399 вiд 29.11.2022 (а. с. 109- 110)

За результатами розгляду митної декларації 22UA408020059678U6, Чернівецькою митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів UA408000/2022/000180/2 від 29.11.2022, яким фактично скоргигована заявлена декларантом митна вартість ввезеного товару з 88000,00 доларів США до суми 102300,66 доларів США (а. с. 107-108).

Судом також встановлено, що за результатом перевірки митної декларації 22UА408020060190U5, а також інших документів, посадовою особою митного органу складена Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2022/001404 вiд 30.11.2022 (а. с. 61-62).

За результатами розгляду митної декларації 22UА408020060190U5, Чернівецькою митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів UA408000/2022/000185/2 від 30.11.2022, яким фактично скоригована заявлена декларантом митна вартість ввезеного товару з 52800,00 доларів США до суми 61380,40 доларів США (а. с. 59-60).

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ (далі - МК України) заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 1 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 та 7 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Положеннями ч. 2 та 3 ст. 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).

За приписами ч. 8 ст. 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним ч. 2 ст. 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 07.05.2020 у справі № 826/10527/17, у постанові від 09.06.2020 у справі № 1.380.2019.002044.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК України (ст. 53) заборонено, проте надання документів, які підтверджують митну вартість товарів, що визначені ч. 2 ст. 53 МК України, є обов`язком декларанта. До таких документів які підтверджують митну вартість товарів відносять зокрема такі документи як рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), банківські платіжні документи, або інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що стосуються оцінюваного товару та які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

З матеріалів справи видно, що 28.11.2022 позивач подав митну декларацію 22UA408020059678U6 з метою митного оформлення товару: добрива мінеральні, хімічні, азотні: - сечовина (карбамід) UREA 46,2% - 110000 кг (110 біг-беги/1000кг), у вигляді білих кристалів, добре розчинних у воді, із вмістом основної речовини 46,2% (50820 кг N), згідно з якою вартість ввезеного позивачем на митну територію України товарів складає 88000,00 доларів США за курсом валюти 36,5686 грн (а. с. 63).

На виконання вимог, передбачених ст. 53 МК України, разом з декларацією №22UA408020059678U6 позивачем було подано наступні документи: сертифікат якості б/н від 11.10.2022; рахунок-проформа (інвойс) від 07.09.2022 № 0000000003, рахунок-фактура (інвойс) № 4 від 09.09.2022; рахунок-фактура (інвойс) №5 від 09.09.2022; рахунок-фактура (інвойс) №6 від 09.09.2022; рахунок-фактура (інвойс) №7 від 09.09.2022; рахунок-фактура (інвойс) №8 від 09.09.2022; копії супровідних документів: T1 №22TR31010001046264 від 15.11.2022, №22TR31010001046280 від 15.11.2022, №22TR31010001046299 від 15.11.2022, №22TR31010001046312 від 15.11.2022 та №22TR31010001046339 від 15.11.2022; сертифікат про походження №У0100836 від 14.11.2022; автотранспортні накладні: № 000004, №000005, №000006, №000007, №000008; платіжні інструкції в іноземній валюті: № 160 від 22.09.2022, №162 від 29.09.2022 та №163 від 04.10.2022; прайс-лист виробника від 07.09.2022 року; експертний висновок Київської торгово-промислової палати № Ц-525 від 18.11.2022; специфікація № 2 до Контракту від 07.09.2022 № 09/22; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 07.09.2022 № 09/22; договір про надання послуг митного брокера № 20 від 09.07.2019; інвойс від 14.11.2022 №IНF2022000000014 (а.с. 109).

Судом також встановлено, 29.11.2022 позивач подав до Чернівецької митниці Держмитслужби України електронну митну декларацію 22UА408020060190U5 з метою проведення митного оформлення товарів: добрива мінеральні, хімічні, азотні: - сечовина (карбамід) UREA 46,2% - 66000 кг (66 біг-бегів/1000кг), у вигляді білих кристалів, добре розчинних у воді, із вмістом основної речовини 46,2% (30492 кг N), згідно з якою вартість ввезеного позивачем на митну територію України товарів складає 52800,00 доларів США за курсом валюти 36,5686 грн (а. с. 30).

На виконання вимог, передбачених ст. 53 МК України, разом з декларацією 22UA408020060190U5 декларантом було надано до митного органу такі документи: сертифікат якості б/н від 11.10.2022; рахунок-проформа (інвойс) від 07.09.2022 № 0000000003; рахунок-фактура (інвойс) № 10 від 09.09.2022; рахунок-фактура (інвойс) № 11 від 09.09.2022; рахунок-фактура (інвойс) № 9 від 09.09.2022; автотранспортна накладна № 000009 від 15.11.2022; автотранспортна накладна № 000010 від 15.11.2022; автотранспортна накладна № 000011 від 16.11.2022; копії супровідних документів: T1 №22TR31010001046264 від 15.11.2022, №22TR31010001046280 від 15.11.2022, №22TR31010001046299 від 15.11.2022, №22TR31010001046312 від 15.11.2022 та №22TR31010001046339 від 16.11.2022; сертифікат про походження №У0100836 від 14.11.2022; банківський платіжний документ № 163 від 04.10.2022; експертний висновок Київської торгово-промислової палати № Ц-525 від 18.11.2022; специфікація № 2 до Контракту від 07.09.2022 № 09/22; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 07.09.2022 № 09/22; договір про надання послуг митного брокера № 20 від 09.07.2019; інвойс від 14.11.2022 №IНF2022000000014 (а.с. 61 - 62).

Надання вказаних документів до митного органу підтверджується картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №№ UA408020/2022/001399 вiд 29.11.2022 та № UA408020/2022/001404 вiд 30.11.2022.

Наведені обставини підтверджуються відповідачем у відзиві на позов.

При перевірці поданих документів посадовою особою митниці встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:

- відповідно до п.п. 4.3 зовнішньоекономічного контракту від 07.09.2022 № 09/22 та специфікації № 2 від 07.09.2022 передбачена 100% передплата. Згідно відомостям заявленим в гр. 70 Призначення платежу платіжних доручень від 22.09.2022 № 160 та № 162 від 29.09.2022, № 163 від 04.10.2022 оплата здійснена за проформою-Інвойсом від 07.09.2022 №0000000003. Сума оплати за платіжними дорученням складає, відповідно, 225000,00 доларів США та 108000,00 доларів США, а сума проформи-інвойсу від 07.09.2022 №0000000003 становить 260000,00 дол. США. Так, не виконано умови контракту щодо здійснення 100% передплати за товар;

- у інвойсі від 07.09.2022 № 0000000003 відсутнівідомості щодо реквізитів зовнішньоекономічного контракту та умов поставки, на яких заявлена ціна товару;

- у п.3 зовнішньоекономічного контракту від 07.09.2022 № 09/22 передбачено наявність декларації на товар, яка до митного оформлення не надана;

- у п.5 зовнішньоекономічного контракту від 07.09.2022 № 09/22 йдеться про наявність упаковки. Відомостей щодо включення вартості упаковки, яка є складовою митної вартості товару не надано.

- у поданому до митного оформлення експертному висновку Київської ТПП від 18.11.2022 № Ц-525 щодо надання інформації про вартість на карбамід, що одержується відповідно до контракту №09/22 від 07.09.2022 у п.7 Джерела Інформації зазначено лише посилання на інтернет-ресурс що не може бути взяте до уваги митним органом, оскільки відповідно до п. 56 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 N1440 Про затвердження Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" звіт про оцінку майна, повинен містити додатки з копіями всіх вихідних даних, а також, у разі потреби, - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. Таким чином, у зазначеному висновку відсутнє документальне підтвердження числових значень;

- інвойс від 14.11.2022 №IНF2022000000014 не містить відомостей щодо умов поставки, на яких виставлена заявлена ціна (с. 59-60, 107-108).

У зв`язку з цим, відповідачем з посиланням на ч. ч. 2-3 ст. 53 МК України, п. 1 ч. 5 ст. 54 МК України, що позиціонується з положеннями ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (для підтвердження умов оплати товару);

- за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезення товару;

- якщо здійснювалося страхування страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- виписку з бухгалтерської документації;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

- інформація світових ринків про вартість товару.

Також повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару.

За результатом розгляду митних декларацій та поданих декларантом документів, Чернівецькою митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів UA408000/2022/000180/2 від 29.11.2022 та Картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2022/001399 вiд 29.11.2022, а також рішення про коригування митної вартості товарів UA408000/2022/000185/2 від 30.11.2022 та Картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2022/001404 вiд 30.11.2022.

Із змісту оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів видно, що декларантом додатково29.11.2022 та 30.11.2022 було надано наступні документи: прайс-лист від 07.09.2022 б/н, який не взятий до уваги відповідачем, оскільки, на його думку, не може вважатися прайс-листом, так як виданий не виробником товару, та містить відомості тільки по товару, який постачається безпосередньо за контрактом від 07.09.2022 №09/22; цінова інформація, яка не відображає безпосередньо рівень цін у серпні-вересні 2022 (рахунки від вересня 2022 року), тому не спростовують зазначені у вказаних рішеннях розбіжності.

Дослідженням оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів встановлено, окрім наведених вище обставин, у рішеннях зазначено, що заявлена митна вартість товарів не може бути визнана митним органом. Відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення спірної вартості товарів. В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до ст. ст. 59, 60 МК України неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до ст. ст. 62, 63 МК України методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості резервний.

За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару: МД №UA205050/2022/76336 від 26.11.2022 Добрива мінеральні, хімічні, азотні: - сечовина (карбамід) із вмістом 46,2 мас % азоту у перерахунку на сухий безводний продукт, Марка Б ГОСТ 2081-2010-117 тн. Не призначено, не модифіковано для військового використання, рівень митної вартості 0,93$ (2,0130$/кг№). Висновок: подання нової митної декларації за ціною товарів, зазначених в Рішеннях про коригування митної вартості.

За змістом ст. 55 МК України Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Як зазначалося вище, відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно положень ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

При цьому, враховуючи фактичні обсяги партії товарів, для визначення митної вартості використовується найменша вартість із альтернативних, згідно наявної у митного органу інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Витребування документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Поряд з цим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Наведені висновки узгоджуються з правовим висновками, викладеними у подібних правовідносинах як Верховним Судом України у судових рішеннях від 31.03.2015 у справі №21-127а15, від 02.06.2015 у справі №21-498а15, так і Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, від 14.08.2018 у справі №826/5868/16.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Стосовно розбіжностей, про які зазначено в оскаржуваних рішеннях про корегування митної вартості товарів, що відповідно до п.п. 4.3 зовнішньоекономічного контракту від 07.09.2022 № 09/22, та специфікації передбачена 100% передплата. Згідно відомостям заявленим в гр.70 «Призначення платежу» платіжних доручень від 22.09.2022 № 160 та №162 від 29.09.2022, № 163 від 04.10.2022 оплата здійснена за проформою-Інвойсом від 07.09.2022 №0000000003. Сума оплати за платіжними дорученням складає 225000,00 доларів США, а сума проформи-інвойсу від 07.09.2022 №0000000003 становить 260000,00 дол. США. Так, не виконано умови контракту щодо здійснення 100% передплати за товар, такі доводи суд вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.

07.09.2022 товариством з обмеженою відповідальністю Глобал Сервіс Груп(далі - покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт (далі - Контракт) з компанією «TRANSBALKAN IMPEX Ltd» (далі - постачальник) про поставку за № 09/22 (а.с. 18-24).

Згідно п. 1.1 Контракту постачальник зобов`язується передати у власність покупця карбамід (далі - товар), а покупець у порядку і на умовах, визначених цим контрактом, зобов`язується прийняти оплатити зазначений товар.

Відповідно до п.1.2 Контракту товар постачається партіями. Кількість товару в партії, ціна за одиницю товару, обсяги, строки, умови постачання та оплати конкретної партії товару погоджуються у підписаній Сторонами Специфікації на партію товару, далі - Специфікація, яка є невід`ємною частиною цього Контракту.

Відповідно до п.4.1 Контракту вартість партії товару визначається у Специфікації, яка є невід`ємною частиною договору.

У відповідності до Специфікації № 2 до Контракту від 07.09.2022 № 09/22 партія товару становить 325 тон (тобто 325000 кг) та загальна вартість партії складає 260000,00 доларів США, водночас у Специфікації №2 визначено, що ціна за одиницю товару - одну тонну Карбаміду, що постачається за Контрактом складає 800 доларів США (а.с. 25).

Отже, поставка товару на митну територію України здійснюється відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 07.09.2022 № 09/22, товар постачається партіями.

Суд погоджується з доводами позивача, що відповідачем не враховано, що у відповідності до інвойсів № № 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 від 09.09.2022 постачалася лише частина партії, а саме: по 22000 кг за кожним з інвойсів (а.с. 36, 38, 40, 67, 69, 71, 73, 75).

Відтак, часткова оплата Позивачем вартості партій товару у загальному розмірі 225000 дол. США у відповідності до платіжних доручень № 160 від 22.09.2022 , №162 від 29.09.2022 року та №163 від 04.10.2022 жодним чином не вступає в суперечливість із зазначеними вище поясненнями та документами, та сума оплати не впливає на визначення вартості самого товару, оскільки в платіжній інструкції не зазначається ціна за одиницю товару, натомість всі первинні документи містять інформацію про таку вартість за 1000 кг (1 тонну), яка становить 800 доларів США (а.с. 32, 33, 34).

Суд також погоджується з доводами позивача, що факт здійснення часткової передоплати ТОВ ТЛОБАЛ СЕРВІС ГРУП", а не 100% передоплати, як і загалом стан взаєморозрахунків між контрагентами за договором, не впливає на договірну вартість самого товару.

Таким чином, відповідачем не обґрунтовано, що наведені докази не підтверджується наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стосовно розбіжностей, про які зазначено в оскаржуваних рішеннях, що у інвойсі від 07.09.2022 № 0000000003 відсутні відомості щодо реквізитів зовнішньоекономічного контракту та умов поставки, на яких заявлена ціна товару, з таким доводами суд не погоджується, оскільки проформа-інвойс від 07.09.2022 № 0000000003 була видана саме на виконання зовнішньоекономічного контракту з компанією «TRANSBALKAN IMPEX Ltd» від 07.09.2022 №09/22, суд зазначає наступне.

Суд погоджується з доводами позивача та вказане підтверджується матеріалами справи, що інших договірних відносин між позивачем та постачальником за таким договором від 07.09.2022 №09/22 не має.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено суду, що виявлені ним у поданих декларантом документах розбіжності дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості (приписи ч. 3 ст. 53 МК України).

Стосовно розбіжностей, про які зазначено в оскаржуваних рішеннях, що у п.3 зовнішньоекономічного контракту від 07.09.2022 № 09/22 передбачено наявність декларації на товар, яка до митного оформлення не надана, то такі доводи суд вважає необґрунтованими, з огляду на те, що згідно карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення позивачем до митного оформлення надавалися транзитні декларації T1 № 22TR31010001046355 від 15.11.2022, Т1 № 22TR31010001048635 від 15.11.2022, T1 № 22TR31010001050537 від 16.11.2022, T1 № 22TR31010001046264 від 15.11.2022, Т1 № 22TR31010001046280 від 15.11.2022, Т1 № 22TR31010001046299 від 15.11.2022, Т1 № 22TR31010001046312 від 15.11.2022, Т1 № 22TR31010001046339 від 16.11.2022, які для декларанта є деклараціями країни-відправника на товар.

Разом з тим, сукупність всієї іншої поданої декларантом документації дає всі підстави визначити вартість товару та перевірити правильність її визначення декларантом.

Стосовно розбіжностей про які зазначено в оскаржуваних рішеннях, що у поданому до митного оформлення експертному висновку Київської ТПП від 18.11.2022 № Ц-525 щодо надання інформації про вартість на карбамід, що одержується відповідно до контракту №09/22 від 07.09.2022 у п. 7 Джерела Інформації зазначено лише посилання на інтернет-ресурс, що не може бути взяте до уваги митним органом, оскільки відповідно до п. 56 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 Про затвердження Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" звіт про оцінку майна, повинен містити додатки з копіями всіх вихідних даних, а також, у раз ( потреби, - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. Таким чином, у зазначеному висновку відсутнє документальне підтвердження числових значень, суд зазначає наступне.

Загальні правові, економічні та соціальні засади створення торгово-промислових палат в Україні, організаційно-правові форми і напрями їх діяльності, а також принципи їх взаємовідносин з державою визначено Законом України Про торгово-промислові палати України від 02.12.1997 № 671/97-ВР (далі - Закон № 671/97-ВР).

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону 671/97-ВР торгово-промислові палати мають право приводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 вказаного Закону методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Як вбачається із Висновку Київської Торгово-промислової палати № Ц-525 від 18.11.2022, в ньому міститься проведений експертом ТПП:

- товаросупровідних документів;

-даних щотижневого інформаційно-аналітичного матеріалу журналу Price AGRO WEEKLY (випуски за 09.09.22 та 11.11.22) про ціни на мінеральні добрива на світовому та вітчизняному ринках (рівень цін-пропозицій на карбамід на початку вересня становив 600-630 доларів США за тонну, на початок листопада - 580-620 доларів США за тонну);

-світових цін на карбамід, за даними світового банку The World Bank;

-даних Investing.com - фінансова платформа та новинний сайт, що пропонує рийкові котирування, інформацію про товари;

-довідково-інформаційні матеріали;

-цінову кон`юнктуру ринку країни-товаровиробника - Оману, а також інших країн Близького Сходу, на предмет поточних цін.

Так, експертним висновком встановлено, що конкретна (ринкова) вартість на карбамід, що одержується відповідно до Контракту, знаходиться в діапазоні ринкових цін, відповідає поточній кон`юнктурі та може становити 800 доларів США (а.с. 111-112).

На підтвердження ринкової вартості товару декларантом також надано до митного органу інформацію щодо біржових котирувань карбаміду, які підтверджують позицію декларанта (а.с. 117).

Крім того, відповідно до п. 5 наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України інспектор під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків може використовувати інформацію отриману з мережі Інтернет.

Отже, висновки Відповідача про неприйнятність таких відомостей є такими,-що не ґрунтуються на законодавстві та суперечать йому.

Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд погоджується з твердженням позивача про подання ним разом з митними деклараціями до митного органу усіх належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.

Наведене свідчить про безпідставність та незаконність оскаржуваних у цій справі рішень.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість зазначення позивачем у МД вартості товару.

Більше того, в оскаржуваних рішеннях зазначено, що за основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість у МД №UA205050/2022/76336 від 26.11.2022 Добрива мінеральні, хімічні, азотні: - сечовина (карбамід) із вмістом 46,2 мас % азоту у перерахунку на сухий безводний продукт, рівень митної вартості 0,93$.

Суд звертає увагу, що відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень надавав оцінку митній декларації МД №UA205050/2022/76336 від 26.112022, яка не стосується даної справи (в даному випадку позивачем було подано іншу декларації, які міститься в матеріалах справи), яка згідно карток відмови № UA408020/2022/001399 вiд 29.11.2022 та № UA408020/2022/001404 вiд 30.11.2022 не надавалися позивачем на підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Однак, відповідачем усупереч обов`язку, встановленого ч. 2 ст. 77 КАС України, у ході розгляду судом цієї справи не наведено належного обґрунтування використання саме вказаної митної декларації для визначення митної вартості ввезеного позивачем товару.

Наведене дає суду додаткові підстави для висновку про недоведеність відповідачем правомірності прийняття оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товару.

З огляду на викладене, та надані позивачем докази на підтвердження здійснення витрат на перевезення ввезеного товару, що не були спростовані відповідачем у відзиві, суд відхиляє доводи відповідача у зазначеній вище частині оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та вважає таку позицію митного органу не обґрунтованою.

Відтак, суд погоджується з твердженням позивача про подання ним разом з митними деклараціями до митного органу усіх належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.

Як вбачається із оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів у зв`язку із виявленням наведених вище розбіжностей у документах декларанту було запропоновано надати додаткові банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (для підтвердження умов оплати товару); за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезення товару; якщо здійснювалося страхування страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інформація світових ринків про вартість товару.

Як видно з відзиву та доданих до нього матеріалів, на виконання ч. 3 ст. 53 МК України позивачем на підтвердження заявленої митної вартості товару додатково було надано митному органу прайс-лист від 07.09.2022 б/н та цінову інформацію.

Однак відповідачем вказані документи не взяті до уваги, оскільки вони не спростовують зазначені митним органом розбіжності.

Водночас, суд звертає увагу на те, що причин відхилення вказаного документу відповідачем в оскаржуваних рішеннях не обґрунтовано.

При цьому відповідно до листів від 29.11.2022 № 2911-1 та 30.11.22 № 3011-1, що ним були надані документи, які підтверджують митну вартість товару по митних деклараціях. Інших документів, що підтверджують митну вартість товару по даній МД надати не має можливості.

Під час розгляду справи відповідач не довів, що витребувані митним органом у декларанта документи є документами, необхідними для усунення (спростування) саме тих розбіжностей, які мали місце на думку митного органу в документах, поданих позивачем до митного оформлення товару.

Більше того, відповідачем не надано суду обґрунтованих доводів й, відповідно, не доведено наявності правових підстав для обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей на підтвердження правильності визначення ним митної вартості товару за ціною договору.

З аналізу оскаржуваних рішень встановлено, що відповідачем застосовано резервний метод визначення митної вартості без обґрунтування неможливості застосування кожного із попередніх методів.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Подані позивачем до митного оформлення документи за назвою і змістом відповідали вимогам ст. 53 МК України.

Вирішуючи спір, суд також звертає увагу на те, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару зазначено про проведення з декларантом консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів, вказано причини неможливості застосування другого п`ятого методів визначення вартості товару.

При вирішенні даного спору суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Зі змісту оскаржуваних рішень та поданого відзиву вбачається, що шляхом обміну електронними листами відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів.

З огляду на викладене, а також зважаючи на протиправність аргументів митного органу, викладених у оскаржуваних рішеннях, на думку суду, працівники митного органу протиправно не застосували перший метод визначення митної вартості товару за ціною угоди та визначили митну вартість товарів за резервним методом.

Однак, жодних доказів на підтвердження реальності проведення процедури консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів відповідачем в ході судового розгляду не надано.

Суд звертає увагу, що формальне посилання митного органу в рішеннях на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.05.2022 у справі №809/506/17 та від 14.06.2022 у справі №809/257/17, яку суд враховує в силу ч. 5 ст. 242 КАС України.

Таким чином, посилання митного органу на те, що у оскаржуваних рішеннях між ним та декларантом відбулась процедура консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, є безпідставними, оскільки проведення такої консультації не підтверджується жодним доказом.

Враховуючи викладене, перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність критеріям, наведених у ч. 2 ст. 2 КАС суд приходить до висновку про те, що при його прийнятті відповідач діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого виду рішень; недобросовісно й нерозсудливо.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів UA408000/2022/000180/2 від 29.11.2022 та UA408000/2022/000185/2 від 30.11.2022 є протиправними, тому наявні підстави і для скасування Карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2022/001399 вiд 29.11.2022 та № UA408020/2022/001404 вiд 30.11.2022.

Решта доводів учасників справи, в тому числі зазначені відповідачем у відзиві, не спростовують висновків суду щодо протиправності винесених відповідачем оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову, який містить 2 вимоги майнового характеру та 2 вимоги немайнового характеру, позивачем сплачено судовий збір у сумі 17512,92 грн (а.с. 129).

Оскільки позов задоволено повністю, суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 17512,92 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250, 257, 262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA408000/2022/000180/2 від 29.11.2022.

3. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2022/001399 вiд 29.11.2022.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA408000/2022/000185/2 від 30.11.2022.

5. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2022/001404 вiд 30.11.2022.

6. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Сервіс Груп за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці Державної митної служби України судові витрати (судовий збір) в сумі 17512,92 грн.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування учасників процесу:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Глобал Сервіс Груп (вул. Кирилівська, буд. 69В/617, м. Київ, код ЄДРПОУ 36507167);

відповідач - Чернівецька митниця Державної митної служби України (вул. Руська, 248-М, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 43971359).

Суддя В.К. Левицький