Рішення

від 08.12.2023 по справі 600/6127/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2023 року м. Чернівці Справа № 600/6127/23-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО НАФТА КС" до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО НАФТА КС" (далі - позивач) звернулося до суду з вказаним позовом, в якому (з урахуванням уточнень) просить:

- визнати протиправною та скасувати відмову Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради у погодженні місця розташування тимчасової споруди та видачі товариству з обмеженою відповідальністю "ЄВРО НАФТА КС" паспорту прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, 2-Г, викладену у формі листа від 25.08.2023 № 24/01-08/1-3370;

- зобов`язати Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради видати товариству з обмеженою відповідальністю "ЄВРО НАФТА КС" паспорт прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, 2-Г.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що з метою здійснення на орендованій земельній ділянці підприємницької діяльності подав до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради (далі - відповідач) заяву про можливість оформлення паспорту прив`язки тимчасової споруди та оформлення паспорту прив`язки тимчасової споруди (модульної автозаправочної станції) площею 19,6 кв.м. за адресою: Чернівецька область, Чернівецький район, м. Чернівці, вул. Південно - Кільцева, 2-Г.

За наслідками розгляду заяви та доданих до неї документів, відповідач відмовив у погодженні місця розташування тимчасової споруди та видачі паспорту прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності.

На думку позивача, відмова у погодженні місця розташування тимчасової споруди та видачі паспорту прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності є необґрунтованою, оскільки в ній не наведено мотивів невідповідності намірів замовника щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам або порушення розміщенням тимчасової споруди наявних планувальних обмежень, передбачених будівельними нормами.

Крім того, позивач зазначав, що відповідач не є уповноваженим законом органом влади, до відання якого відповідно до закону віднесені питання здійснення державного нагляду та контролю у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки.

З огляду на наведене, позивач вважає, що у відповідача не було правових підстав для відмови у погодженні місця розташування тимчасової споруди та видачі йому паспорта прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, у зв`язку з чим просив позов задовольнити у повному обсязі.

За вказаною позовною заяву відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради подав до суду відзив, в якому заперечував проти позову, просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування заперечень відповідач зазначав, що згідно Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» та постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», розміщення модульної автозаправочної станції здійснюється на підставі дозволу, який видається територіальним органом Держпраці за місцем державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця.

Враховуючи наведене, відповідач вважає, що питання видачі паспорта прив`язки для розміщення модульної автозаправочної станції не відноситься до його повноважень та перебуває у компетенції територіальних органів Держпраці.

Крім того, відповідач зазначав, що намір позивача щодо встановлення ємності з паливо-мастильними матеріалами, яким є модульна автозаправочна станція, в тимчасовій споруді ТС (одноповерховій споруді, що виготовляється з полегшених конструкцій без улаштування фундаменту) суперечить нормам ДБН 360-92, пожежної безпеки та безпосередньо можливості встановлення автоматичних протипожежних засобів.

Позивач скористався правом, передбаченим ст. 163 КАС України, та подав до суду відповідь на відзив.

Відповідач правом, передбаченим ст. 164 КАС України, не скористався, заперечення до суду не надав.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО НАФТА КС" зареєстроване 10.09.2015 як юридична особа та взяте на облік як платник податків. Видами діяльності позивача за КВЕД є, серед іншого: 47.30 роздрібна торгівля пальним; 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (а.с. 12-13).

07.04.2023 ТОВ «ЄВРО НАФТА КС» (орендар) уклало договір оренди земельної ділянки з ОСОБА_1 (орендодавець), на умовами якого позивач прийняв у строкове платне користування строком на 10 (десять) років земельну ділянку площею 0,0188 га з кадастровим номером 7310136300:10:004:0015, за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Вказаний договір оренди посвідчено приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області 07.04.2023 та зареєстровано в реєстрі за № 979 (а.с. 19-24).

Інформація про право оренди земельної ділянки внесена до Державного реєстру речових прав, що підтверджується витягом про реєстрацію іншого речового права індексний номер 328491747 від 07.04.2023 (а.с. 25).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (номер витягу НВ-9923553422023 від 03.07.2023) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки площею 0,0188 га, кадастровий номер 7310136300:10:004:0015, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, не зареєстровані (а.с. 27 - 28).

Як зазначав у позові позивач та не заперечувалося відповідачем, з метою здійснення на орендованій земельній ділянці підприємницької діяльності, 11.08.2023 позивач подав до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради заяву про можливість оформлення паспорту прив`язки тимчасової споруди та оформлення паспорту прив`язки тимчасової споруди (модульної автозаправочної станції) площею 19,6 кв.м. за адресою: Чернівецька область, Чернівецький район, м. Чернівці, вул. Південно - Кільцева, 2-Г (а.с. 9).

До заяви позивачем додано наступні документи: паспортні дані замовника, ідентифікаційний код; свідоцтво/витяг про державну реєстрацію товариства; ескізний проект;

графічні матеріалами із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником в довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів з прив`язкою до місцевості; правовстановлюючий документ на землю (договір оренди земельної ділянки); копії виписки ГОВ «ЄВРО НАФТА КС»; план тимчасової споруди М:100/1:50; фасади, М:100/1:50; проектований вигляд (в кольорі); копія довіреності (а.с. 12-59).

Вказану заяву зареєстровано відповідачем 11.08.2023 за вх. № 24/01-08/1-3370 (а.с. 86).

За результатами розгляду заяви, 25.08.2023 Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради направило на адресу позивача лист за вих. № 24/01-08/1-3370, в якому повідомило, що оформити паспорт прив`язки тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності (модульної автозаправної станції) за вказаною адресою не представляється можливим (а.с. 10-11, 87-88).

Не погоджуючись з винесеним рішення, оформленим листом від 25.08.2023 № 24/01-08/1-3370, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності регулюється Законом України від 17.02.2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI), Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 (далі - Порядок № 244), з урахуванням вимог Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР).

За приписами п.п. 7 п. "а" ч. 1 ст. 30 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Відповідно до положень ч. 2, 3 ст. 28 Закону № 3038-VI тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів".

Своєю чергою, правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначає Закон України від 06.09.2005 № 2807-IV "Про благоустрій населених пунктів" (далі - Закон № 2807-IV), який спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Положеннями ч. 1 ст. 1 Закону № 2807-IV визначено терміни, які вживаються в такому значенні:

благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля;

територія - сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об`єктів благоустрою населених пунктів: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об`єктів, об`єктів промисловості, комунально-складських та інших об`єктів у межах населеного пункту;

утримання в належному стані території - використання її за призначенням відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також санітарне очищення території, її озеленення, збереження та відновлення об`єктів благоустрою;

заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Частиною 1 ст. 22 Закону № 2807-IV визначено, що комплексним благоустроєм вважається проведення на визначеній території населеного пункту (мікрорайон, квартал, парк, бульвар, вулиця, провулок, узвіз тощо) комплексу робіт з улаштування (відновлення) покриття доріг і тротуарів, обладнання пристроями для безпеки руху, озеленення, забезпечення зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами, встановлення малих архітектурних форм, здійснення інших заходів, спрямованих на поліпшення інженерно-технічного і санітарного стану території, покращання її естетичного вигляду.

Водночас приписами ч. 4 ст. 28 Закону № 3038-VI визначено, що розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, тобто Мінрегіоном.

Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, в тому числі і отримання паспорта прив`язки тимчасових споруд та умови анулювання дії паспорту прив`язки тимчасових споруд, визначено Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011 (далі - Порядок № 244).

За змістом пункту 1.3 Порядку № 244 тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Відповідно до пункту 1.4 Порядку № 244 паспорт прив`язки ТС - комплект документів, у яких визначено місце встановлення ТС та благоустрій прилеглої території на топографо-геодезичній основі М 1:500, інженерне забезпечення, зовнішній архітектурний вигляд ТС та напрям підприємницької діяльності.

Згідно п. 2.1 Порядку № 244 підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС .

Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС (2.2 Порядку №244).

Пунктом 2.6 Порядку № 244 визначено, що для оформлення паспорта прив`язки ТС замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив`язки ТС, до якої додає: схему розміщення ТС (додаток 1); ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб`єкт господарювання, який має у своєму складі архітектора, що має кваліфікаційний сертифікат або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1); технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж. Зазначені документи замовником отримуються самостійно.

Відповідно до п. 2.7 Порядку № 244 паспорт прив`язки ТС надається органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.

Для підготовки паспорта прив`язки ТС містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не надаються (п. 2.9 Порядку № 244).

Паспорт прив`язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (п. 2.10 Порядку № 244).

Пунктами 2.11 2.13 Порядку № 244 передбачено, що паспорт прив`язки ТС включає:

титульний аркуш із зазначенням реквізитів замовника (найменування/прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) / місцезнаходження ТС / контактна інформація) та напряму підприємницької діяльності;

схему розміщення ТС, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500;

ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС);

технічні умови щодо інженерного забезпечення ТС, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж.

Цей перелік документів є вичерпним.

Паспорт прив`язки ТС підписується керівником (заступником керівника) відповідного органу з питань містобудування та архітектури сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації.

При оформлені паспорта прив`язки ТС забороняється вимагати від замовника додаткові документи та отримання ним погоджень, не передбачених законом та цим Порядком.

У відповідності до п. 2.14 Порядку № 244 паспорт прив`язки ТС не надається за умов:

подання неповного пакета документів, визначених пунктом 2.6 цього Порядку;

подання недостовірних відомостей, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку.

Ненадання паспорта прив`язки ТС з інших підстав не допускається.

Згідно рішення Чернівецької міської ради від 15.04.2021 № 177 "Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради VIII скликання від 25.03.2021 № 132 "Про структуру виконавчих органів Чернівецької міської ради", яке знаходиться в загальному доступі на сайті Чернівецької міської ради, Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради з 01.07.2021 ліквідований та створений Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради з 15.06.2021.

Із змісту Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видно, що відомості про Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради внесено до ЄДР 15.06.2021 на підставі рішення Чернівецької міської ради від 15.04.2021 № 177 (а.с. 82 - 85).

Рішенням Чернівецької міської ради VIII скликання від 31.05.2021 № 253, яке знаходиться в загальному доступі на сайті Чернівецької міської ради, затверджено Положення про Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради.

Згідно п. 1.1, 1.3, 1.5 та 1.6 вказаного вище Положення, Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради (надалі - Департамент) є виконавчим органом Чернівецької міської ради.

Департамент є юридичною особою, має самостійний баланс, круглу печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, печатки та штампи встановленого зразка, рахунки в органах Державної казначейської служби України та банківських установах.

Департамент у своїй діяльності керується: Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, постановами, розпорядженнями та декретами Кабінету Міністрів України, указами і розпорядженнями Президента України, іншими законодавчими та нормативними актами, рішеннями Чернівецької міської ради та її виконавчого комітету, дорученнями та розпорядженнями Чернівецького міського голови, Регламентами міської ради та її виконавчого комітету і цим Положенням.

Департамент забезпечує реалізацію державної політики в сфері містобудування, архітектури та землекористування, виконання власних і делегованих повноважень у сфері регулювання земельних відносин, здійснює координацію діяльності суб`єктів містобудування щодо комплексного розвитку території міста.

Пунктом 3.4 Положення про Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради встановлено, що Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради видає замовникам паспорти прив`язки тимчасових споруд для проведення підприємницької діяльності.

Отже, видання замовникам паспортів прив`язки тимчасових споруд для проведення підприємницької діяльності віднесено до повноважень та функцій Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 11.08.2023 позивач подав до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради заяву про можливість оформлення паспорту прив`язки тимчасової споруди та оформлення паспорту прив`язки тимчасової споруди (модульної автозаправочної станції) площею 19,6 кв.м. за адресою: Чернівецька область, Чернівецький район, м. Чернівці, вул. Південно - Кільцева, 2-Г. До вказаної заяви позивачем додано всі належні документи, у відповідності до Порядку № 244.

За результатами розгляду заяви, 25.08.2023 Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради направило на адресу позивача лист за вих. № 24/01-08/1-3370, в якому, посилаючись на положення Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки», постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки» та Порядок № 244, повідомило, що оформити паспорт прив`язки тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності (модульної автозаправної станції) за вказаною адресою не представляється можливим (а.с. 10-11, 87-88).

Дослідженням листа від 25.08.2023 вих. № 24/01-08/1-3370 встановлено, що в листі відповідач фактично процитував положення ст. 1 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки», постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки» та Порядку № 244, без зазначення будь-яких мотивів щодо невідповідності намірів замовника щодо місця розташування тимчасової споруди містобудівній документації, будівельним нормам або порушення розміщенням тимчасової споруди наявних планувальних обмежень.

Суд звертає увагу, що у листі відсутні будь-які відомості щодо подання позивачем неповного пакета документів чи подання недостовірних відомостей та/або про невідповідність намірів позивача щодо місця розташування тимчасової споруди містобудівній документації, будівельним нормам.

Суд констатує, що в листі від 25.08.2023 вих. № 24/01-08/1-3370 відповідачем лише зазначено, що оформити паспорт прив`язки тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності (модульної автозаправної станції) за вказаною адресою не представляється можливим, без наведення жодних мотивів та підстав.

Разом із тим, у відзиві на позовну заяву відповідач посилається вже на нові обставини, які не зазначались у листі-відмові як на підставу для відмови у оформленні паспорта прив`язки для здійснення підприємницької діяльності.

Зокрема, відповідач зазначав, що питання видачі паспорта прив`язки для розміщення модульної автозаправочної станції не відноситься до його повноважень та перебуває у компетенції територіальних органів Держпраці. Крім того, відповідач зазначав, що намір позивача щодо встановлення ємності з паливо-мастильними матеріалами, яким є модульна автозаправочна станція, в тимчасовій споруді ТС (одноповерховій споруді, що виготовляється з полегшених конструкцій без улаштування фундаменту) суперечить нормам ДБН 360-92, пожежної безпеки та безпосередньо можливості встановлення автоматичних протипожежних засобів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові, економічні, соціальні та організаційні основи діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки, і спрямований на захист життя і здоров`я людей та довкілля від шкідливого впливу аварій на цих об`єктах шляхом запобігання їх виникненню, обмеження (локалізації) розвитку і ліквідації наслідків визначає Закон України «Про об`єкти підвищеної небезпеки».

Згідно ст. 3 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» державний нагляд та контроль у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки, здійснюють уповноважені законами органи влади, в тому числі центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи (у разі утворення), до відання яких відповідно до закону віднесені питання: охорони праці; забезпечення екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища; державного нагляду (контролю) у сферах пожежної і техногенної безпеки; санітарно-епідемічної безпеки; містобудування.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Приписами ч. 1, 3, 9 ст. 21 Закону України «Про охорону праці» встановлено, що виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.

Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов`язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Набуття права на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки може здійснюватися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці. Переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, виконання або експлуатація (застосування) яких може здійснюватися на підставі такої декларації, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог ст. 21 Закону України «Про охорону праці», постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 затверджено Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - Порядок № 1107).

Відповідно до п. 1 Порядку № 1107 цей Порядок визначає процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення, анулювання Держпраці та її територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл).

Дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки видається територіальним органом Держпраці за місцем державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи підприємця (п. 7 Порядку № 1107).

Згідно п. 9 Порядку № 1107 для одержання дозволу роботодавець, виробник або постачальник подає особисто, через Портал електронних сервісів Мінекономіки, уповноважену ним особу або надсилає поштою до територіального органу Держпраці чи адміністратора центру надання адміністративних послуг у паперовій формі або в електронній формі через Портал електронних сервісів Мінекономіки, Єдиний державний веб-портал електронних послуг, у тому числі через Портал електронних сервісів Мінекономіки, інтегровану з ним інформаційну систему Держпраці, заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додається:

на виконання робіт підвищеної небезпеки - висновок експертизи щодо стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання під час виконання робіт підвищеної небезпеки;

на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки - висновок експертизи щодо стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання під час експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки;

на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки - висновок експертизи щодо відповідності машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1107 дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається:

роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А переліку видів робіт підвищеної небезпеки (додаток 2), або на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 77;

виробникові або постачальникові машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі - виробник або постачальник) - на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 77, якщо інша форма оцінки його відповідності, яка є обов`язковою вимогою до нього, не встановлена технічними регламентами.

Аналізуючи наведені положення Порядку № 1107 в системному аналізі з нормами Порядку № 244, суд приходить до переконання, що норми Порядку № 244 не містять юридичних приписів щодо попереднього набуття (отримання) суб`єктами господарювання будь-яких дозволів органів Держпраці для встановлення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності. Не містить таких вимог і Порядок № 1107. Порядком № 244 не диференційовано розміщення тимчасових споруд в залежності від форми власності, права користування земельною ділянкою, чи видів цільового призначення земельних ділянок, чи видів тимчасових споруд (підвищеної чи непідвищеної небезпеки). Отримання дозволу на підставі Порядку № 1107 є окремою законодавчо визначеною процедурою, відмінною від отримання паспорту прив`язки тимчасової споруду, тому правовідносини з отримання дозволу не підлягають застосуванню до правовідносин з отримання паспорту прив`язки тимчасової споруду.

З огляду на наведене, твердження відповідача щодо перебування в компетенції територіальних органів Держпраці питання видачі паспорта прив`язки для розміщення модульної автозаправочної станції є необґрунтованим та безпідставним.

В той же час, відповідач не наділений повноваженнями щодо здійснення державного нагляду та контролю у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки. Тобто, контроль за безпечною експлуатацією тимчасової споруди не належить до компетенції відповідача, а є повноваженням Держпраці та її територіальних органів.

Таким чином, доводи відповідача про те, що намір позивача щодо встановлення ємності з паливо-мастильними матеріалами, яким є модульна автозаправочна станція, в тимчасовій споруді (одноповерховій споруді, що виготовляється з полегшених конструкцій без улаштування фундаменту) суперечить нормам ДБН 360-92, пожежної безпеки та безпосередньо можливості встановлення автоматичних протипожежних засобів, виходять за межі його повноважень.

Суд також враховує, що відповідно до ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

З огляду на наведене, суд вважає, що законодавцем до компетенції різних органів віднесено питання щодо видачі: паспорту прив`язки для тимчасової споруди; дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки; ліцензії на право здійснення діяльності із роздрібної торгівлі пальним.

Беручи до уваги вищенаведені норми матеріального права та встановлені по справі обставини, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідач без урахування усіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване оскаржуване рішення, протиправно відмовив позивачу у погодженні місця розташування тимчасової споруди та видачі паспорту прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності.

З метою офіційного з`ясування всіх обставин справи, ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.09.2023 витребувано з Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради всі документи та матеріали, що стосуються предмету спору.

Частинами 7 та 9 ст. 80 КАС України встановлено, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Згідно з ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані, в т. ч.: подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Суд звертає увагу, що відповідач не виконав вимоги ухвали суду в цій частині та не надав до суду всі документи та матеріали, що стосуються предмету спору, зокрема: належні та допустимі докази на підтвердження того, що наміри позивача не відповідають місцю розташування тимчасової споруди містобудівній документації, будівельним нормам та/або наявні підстави передбачені п. 2.14 Порядку № 244 для відмови позивачу у видачі паспорту прив`язки тимчасової споруди.

Всупереч вимог ч. 7 ст. 80 КАС України, відповідач не повідомив суд про причини неможливості подання вказаних доказів.

Крім того, суд зазначає, що заперечуючи проти позову, відповідач, всупереч вимог ч. 4 ст. 162 КАС України не додав до відзиву документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Оскільки відповідач не надав до суду витребувані докази, для з`ясування яких вони витребовувалися, суд з урахуванням положень ч. 9 ст. 80 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній доказами.

Суд зазначає, що предметом доказування у даній справі є правомірність чи протиправність відмови відповідача у погодженні місця розташування тимчасової споруди та видачі позивачу паспорту прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , яка викладена у формі листа від 25.08.2023 № 24/01-08/1-3370.

Таким чином, лист Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради від 25.08.2023 № 24/01-08/1-3370 за своїй змістом та юридичною суттю фактично є відмовою відповідача у погодженні місця розташування тимчасової споруди та видачі позивачу паспорта прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, позивачем оскаржується відмова відповідача, оформлена листом від 25.08.2023 № 24/01-08/1-3370, яка в розумінні КАС України є рішенням суб`єкта владних повноважень.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відмова Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради у погодженні місця розташування тимчасової споруди та видачі позивачу паспорта прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , викладена у формі листа від 25.08.2023 № 24/01-08/1-3370, є протиправною та підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність відмови позивачу у погодженні місця розташування тимчасової споруди та видачі паспорта прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності.

Доводи відповідача щодо правомірності відмови позивачу у погодженні місця розташування тимчасової споруди та видачі паспорта прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності суд відхиляє, оскільки вони спростовується матеріалами справи.

Стосовно вимоги позивача про зобов`язання відповідача видати паспорт прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 245 КАС України наведено перелік рішень, які суд може прийняти у разі задоволення позову.

Суд вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, необхідно зважати на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні ст. 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Оскільки суд дійшов висновку, що відмова у погодженні місця розташування тимчасової споруди та видачі позивачу паспорту прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності є протиправною, а інші альтернативні варіанти для прийняття рішення у відповідача відсутні, то суд вважає, що зобов`язання відповідача надати позивачу паспорт прив`язки тимчасової споруди є ефективним способом захисту порушеного права позивача.

Таким чином, з метою ефективного захисту порушеного права у цій справі, обираючи належний спосіб захисту порушеного права, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача видати позивачу паспорт прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, 2-Г.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Оскільки, позов задоволено повністю, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 2684,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 77, 139, 241, 243, 245, 246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати відмову Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради у погодженні місця розташування тимчасової споруди та видачі товариству з обмеженою відповідальністю "ЄВРО НАФТА КС" паспорту прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, 2-Г, викладену у формі листа від 25.08.2023 № 24/01-08/1-3370.

3. Зобов`язати Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради видати товариству з обмеженою відповідальністю "ЄВРО НАФТА КС" паспорт прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, 2-Г.

4. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО НАФТА КС" за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради судові витрати (судовий збір) в сумі 2684,00 грн.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування учасників справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО НАФТА КС" (вул. Головна, 131, с. Тереблече, Чернівецький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 40004058);

відповідач - Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради (вул. Богдана Хмельницького, 64 А, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 44158575).

Суддя В.К. Левицький