Постанова

від 08.12.2023 по справі 520/14113/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2023 р. Справа № 520/14113/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДС "Логистик" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2023, головуючий суддя І інстанції: Григоров Д.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/14113/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДС "Логистик"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТДС "Логистик", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 01.05.2023р. №00/9924/0416 в частині застосування штрафу в сумі 89 516,20 грн. (вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот шістнадцять грн.20 коп.);

- присудити за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС «ЛОГИСТИК» витрати по сплаті судового збору у розмірі у розмірі 1921 гривень 00 копійок.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує його права.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДС "Логистик" відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що з 24.02.2022 у працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС «ЛОГИСТИК» не було технічної та фізичної можливості здійснити своєчасну реєстрацію з огляду на складнощі, спричинені введенням в Україні воєнного стану, постійними повітряними тривогами, ракетними обстрілами Харкова, відсутністю електроенергії та Інтернету. Співробітники компанії знаходилися в укриттях, ніхто не міг працювати у зв`язку з психологічним станом співробітників, все це не давало можливості працювати Товариству в нормальному режимі. Обмеження в роботі виникли ще і в зв`язку з відсутністю уповноваженої особи, яка мала право та можливість підпису та надання відомостей в електронному форматі з дотриманням граничних термінів реєстрації податкових накладних та реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період лютий 2022 року, квітень 2022 року, червень-вересень 2022 року.

З офіційних джерел Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Харківській області вбачається, що лютий-квітень, червень-вересень, листопад-грудень 2022 року Російська Федерація постійно та масоване обстрілювала цивільну інфраструктуру Харкова, що призвело до відсутності можливості уповноважених осіб своєчасно виконати свої зобов`язання, передбачені Податковим кодексом України.

В підтвердження відсутності можливості, позивач надав докази, про неможливість своєчасно виконати податкові зобов`язання у встановлені строки із-за аварійного відключення постачання електроенергії.Отримано інформаційне повідомлення постачальника електроенергії, ПАТ «Енергетична Компанія «Барвінок», що підтверджує аварійне (незаплановане) відключення постачання електроенергії пов`язане з введенням воєнного стану та масованими обстрілами цивільної інфраструктури Харкова. Окрім відключення електроенергії, Позивачем в підтвердження відсутностіможливості своєчасно виконати податкові зобов`язання у встановлені строки, отримане інформаційне повідомлення від інтернет-провайдера, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , (внесений до єдиного державного реєстру операторів та провайдерів телекомунікації НКРЗІ № 5379 від 16.06.2010 року), що підтверджує вимушене відключення надання послуг глобальної мережі Інтернет, пов`язане з обстрілами, що унеможливило надання податкової звітності в електронній формі.

Але не тільки до цих доводів зведено доказування неможливості виконання зобов`язання у встановлені строки.

Торгово-промисловою палатою України було оприлюднено лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким повідомлено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс- мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).

Законодавством передбачено, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, зокрема, сплата штрафних санкцій. Проте, передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо сторона доведе, що таке порушення сталося внаслідок непереборної сили (форс-мажору), форс-мажорні обставини звільняють від відповідальності за порушення зобов`язань (тобто від нарахування штрафів/пені).

Несвоєчасна сплата податкового зобов`язання зумовлена об`єктивними обставинами, які не залежали від волі позивача. За вказаних обставин, сплата Товариством податкового боргу, яка відбулась з порушенням строків сплати грошових зобов`язань, згідно доводів позивача, відбулася за незалежних від нього причин. Платник податків не мав об`єктивної можливості своєчасно сплатити грошові зобов`язання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що посадовою особою Головного управлінням ДПС у Харківській області, з посиланням на пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та пп. 75.1.1. п.75.1. ст. 75, ст. 76 Податкового кодексу України, було проведено камеральну перевірку з питань дотримання термінів сплати податкових зобов`язання з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2022 року, за результатами якої складено Акт за №7019/20-40-04-16-03/43882882 від 27.03.2023р.

Згідно висновків Акту встановлено порушення вимог п. 57.1, п. 57.3, ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість по деклараціях за лютий 2018 року (20.07.2022р. №9133887494), за березень 2022 року (20.07.2022р. №9133887956), за квітень 2022 року (20.07.2022р. №9133888208), за травень 2022 року (20.07.2022р. №9133888643), за червень 2022 року (20.07.2022р. №9133887107), за липень 2022 року (19.08.2022р. №9162847846), за серпень 2022 року (20.09.2022р. №9188134037), за вересень 2022 року (19.10.2022р. №9214481825), за жовтень 2022 року (21.10.2022р. №9247375536), а також згідно податкового повідомлення - рішення від 08.02.2023р. №00000/2/0416, податкового повідомлення - рішення від 08.02.2023р. №00000/1/0416, податкового повідомлення - рішення від 21.02.2023р. №000/888/0416.

На підставі розгляду висновків даного акту перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.05.2023р. №00/9924/0416, яким визначено позивачу штраф за порушення п. 57.1, п. 57.3, ст. 57 Податкового кодексу України на загальну суму 89516,20 грн. на підставі п. 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України.

Не погодившись з наведеним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що станом на 27.03.2023р. (дату проведення камеральної перевірки позивача, за результатами якої було складено Акт №7019/20-40-04-16-03/43882882 від 27.03.2023р.), мораторію на проведення камеральних перевірок не існувало, отже, відповідач, з урахуванням наведених вище норм ПК України щодо наданої компетенції, був наділений у встановленому законом порядку повноваженнями щодо проведення такої перевірки позивача. Позивач не звертався із заявою про неможливість виконання своїх податкових обов`язків, не підтвердив у встановленому законодавством порядку неможливість своєчасної сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість. При цьому, факт невчасної сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість позивач фактично не заперечував. Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність визначення Головним управлінням ДПС у Харківській області позивачу штрафу на загальну суму 89516,20 грн. та, відповідно, прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №00/9924/0416 від 01.05.2023р.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та спірному рішенню, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На виконання підпунктів 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Керуючись пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За визначенням, що міститься у ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".

За приписами п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Як свідчать матеріали справи податковим органом проведено камеральну перевірку ТОВ ТДС «Логистик», з питання дотримання термінів сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість (далі - ПДВ), якою встановлено порушення позивачем вимог п.п. 57.1, 57.3 ст. 57 ПК України, а саме несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість по деклараціях за лютий 2022 року (20.07.2022 № 9133887494), за березень 2022 року (20.07.2022 № 9133887956), за квітень 2022 року (20.07.2022 № 9133888208), за травень 2022 року (20.07.2022 № 9133888643), за червень 2022 року (20.07.2022 № 9І33887107), за липень 2022 року (19.08.2022 № 9162847846), за серпень 2022 року (20.09.2022 № 9188134037), за вересень 2022 року (19.10.2022 № 9214481825), за жовтень 2022 року (21.10.2022 № 9247375536), а також згідно податкового повідомлення-рішення від 08.02.2023 № 00000/2/0416, податкового повідомлення-рішення від 08.02.2023 № 00000/1/0416, податкового повідомлення - рішення від 21.02.2023 № 000/888/0416.

За результатами перевірки ГУ ДПС у Харківській області відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПК України прийнято спірне податкове повідомлення - рішення про застосування до ТОВ "ТДС "Логистик" штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов`язань з податку на додану вартість при затримці сплати до 30 календарних днів від 01.05.2023 № 00/9924/0416 у сумі 89 516,20 грн. (1 790 324 грн. х 5%).

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язком визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пункт 54.1 статті 54 ПК України встановлює, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подасться контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 ст. 203 ПК України для подання податкової декларації. Положення пункту 203.2 статті 203 ПК України кореспондується з нормою абзацу першого пункту 57.1 статті 57 ПК України, відповідно до якої, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, податкове зобов`язання з податку на додану вартість, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 днів, наступних за останнім днем строк подання такої податкової декларації, а штрафні санкції застосовуються у разі не сплати узгодженої суми грошового зобов`язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України.

Згідно п. 124.1 ст. 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Натомість п. 124.2 ст. 124 розділу ПК України, передбачає накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання, якщо діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно.

Таким чином, санкція, визначена п. 124.1 ст. 124 ПК України може бути застосована після фактичної не сплати узгодженої суми грошового зобов`язання без визначення умислу вказаного діяння, що і було застосовано контролюючим органом при складанні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в даній справі.

Як встановлено актом перевірки граничний строк сплати узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ, визначених у деклараціях за лютий 2022 року (20.07.2022 № 9133887494), за березень 2022 року (20.07.2022 № 9133887956), за квітень 2022 року (20.07.2022 № 9133888208), за травень 2022 року (20.07.2022 № 9133888643), за червень 2022 року (20.07.2022 № 9133887107) - 01.08.2022, проте сплата самостійно визначеного податкового зобов`язання за податковими деклараціями здійснена позивачем 18.08.2021 та 26.08.2022; за липень 2022 року (19.08.2022 № 9162847846) - 30.08.2022, проте сплата самостійно визначеного податкового зобов`язання за податковою декларацією здійснена позивачем 26.09.2021, 30.09.2022, 07.10.2022; за серпень 2022 року (20.09.2022 № 9188134037) - 30.09.2022, проте сплата самостійно визначеного податкового зобов`язання за податковою декларацією здійснена позивачем 07.10.2022, 26.10.2022; за вересень 2022 року (19.10.2022 № 9214481825) - 31.10.2022, проте сплата самостійно визначеного податкового зобов`язання за податковою декларацією здійснена позивачем 10.11.2022, 25.11.2023; за жовтень 2022 року (21.10.2022 № 9247375536) - 30.11.2022, проте сплата самостійно визначеного податкового зобов`язання за податковою декларацією здійснена 23.12.2022; а також згідно з податковими повідомленнями - рішеннями від 02.01.2023 № 00000/2/0416, від 02.01.2023 № 00000/1/0416, від 20.01.2023 № 000/888/0416 - 08.02.2023, 21.02.2023, проте сплата самостійно визначеного податкового зобов`язання за податковими повідомленнями - рішеннями позивачем здійснена - 23.02.2023 року.

Згідно п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (із змінами, внесеними згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 591-IX від 13.05.2020 року, який набрав чинності 29.05.2020 р.), за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. було установлено на усій території України карантин з 12 березня 2020 р. Дія карантину на території України неодноразово продовжувалась.

Постановою КМУ від 23.12.2022 р. № 1423 були внесені зміни до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та продовжено строк дії карантину до 30.04.2023 року.

Постановою КМУ від 25 квітня 2023 р. № 383 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236» були внесені зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 та у пункті 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 та у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 змінено слово квітня на слово червня.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. відмінено на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином карантин на усій території України, запроваджений з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, діяв з 12.03.2020 року по 30.06.2023 року.

При цьому, будь-яких змін до п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України щодо припинення дії мораторію внесено не було.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12 травня 2022 року №2260-ІХ (набрав чинності 27 травня 2022 року) внесено зміни до п. 69 підрозділу 10 XX "Перехідні положення" ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Відповідно до пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Згідно з пп. 69.1-1 п. 69 підрозділу 10 XX "Перехідні положення" ПК України платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підпунктом 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27 травня 2022 року Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп. 112.8.9 п. 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

Крім того пп.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Судом встановлено та зазначена обставина не заперечувалась відповідачем по справі, що Торгово-промислова палата листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини - військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою запровадження воєнного стану.

Як вже було зазначено колегією суддів вище, аналіз положень Податкового кодексу України свідчить про те, що до 27.05.2022 року до платників податків, якими не дотримано терміни сплати податків, подання податкової звітності та реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, не застосовувались штрафні санкції в силу положень ст. 52-2 ПК України.

Так, після 27.05.2022 року був відсутній механізм, який визначає граничні терміни сплати податків та зборів.

Тобто, нормами Закону № 2260 платникам податків не було надано перехідного періоду, достатнього для сплати узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що не були своєчасно сплачені у зв`язку з карантином, та на які до 27.05.2022 року поширювалася дія мораторію, встановленого на період дії карантину.

Колегія суддів вважає, що застосування до позивача за таких обставин штрафних санкцій є порушенням принципу стабільності, що передбачений підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України.

Виходячи із системного тлумачення норм Податкового кодексу України, а також принципів застосування норм Конвенції з прав людини Європейським судом з прав людини, принцип стабільності передбачає, що окрім того, що норми права повинні бути чіткими та точними, вони повинні бути передбачуваними для суб`єкта на якого вони розповсюджуються.

В окремих ситуаціях, коли цього вимагають принципи правової визначеності та захисту законних очікувань, може виникнути необхідність запровадити перехідні положення відповідно до обставин, однак, у даній ситуації цього зроблено не було.

Принцип стабільності податкового законодавства слугує реалізації правової визначеності. Стабільність податкового законодавства передбачає законні очікування платника податку щодо незмінності правового режиму оподаткування. У рішенні ЄСПЛ у справі «Федоренко проти України» від 30.06.2006 зазначено, що відповідно до прецедентного права органів, які діють на підставі Конвенції, право власності може виступати у формі не лише майна, а й «виправданих очікувань» від ефективного використання права власності.

Відповідно до п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, в редакції дійсній на час винесення оскаржуваного рішення, застосування відповідальності та строків виконання податкових зобов`язань ставиться у залежність від можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок.

Так, абзацом 8 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України визначено, що порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України та переліків документів на підтвердження, затверджений наказом Міністерства фінансів від 29 липня 2022 року №225, набрав чинності 06 вересня 2022 року.

Отже, вищевказане правове регулювання позбавило позивача права, у разі необхідності, довести неможливість виконання обов`язків, визначених у пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, станом на дату граничного терміну сплати податкового зобов`язання по податковим деклараціям з податку на додану вартість за лютий 2022 року (20.07.2022р. №9133887494), за березень 2022 року (20.07.2022р. №9133887956), за квітень 2022 року (20.07.2022р. №9133888208), за травень 2022 року (20.07.2022р. №9133888643), за червень 2022 року (20.07.2022р. №9133887107), за липень 2022 року (19.08.2022р. №9162847846).

В даному випадку позивачем, незважаючи на умови дії карантинних обмежень та введення воєнного стану, було виконано податковий обов`язок зі сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість по зазначеним деклараціям.

Відповідно п.56.21 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Аналіз положень п. 56.21 ст. 56 ПК України свідчить про те, що презумпція правомірності рішень платника податків застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів вважає, що застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість, граничний термін сплати яких припадає до 06 вересня 2022 року, дійсно покладає на позивача додатковий надмірний тягар та суперечить презумпції правомірності рішень платника податків.

Проте, 29 липня 2022 року наказом Міністерства Фінансів України № 225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі Порядок №225).

Даний наказ Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за №967/38303 та набрав чинності 06.09.2022.

Згідно з п. 1 Розділу ІІ Порядку №25 до платників податків / податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов`язки, передбачені Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов`язку, передбачені цим Порядком.

Підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є:

1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

2) неможливість використати чи вивезти документи, комп`ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

3) використання чи вивезення документів, комп`ютерного або іншого обладнання, пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я посадової особи платника податків або неможливе у зв`язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;

4) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов`язків);

5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об`єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов`язана з такими обставинами:

посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи;

юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.

6) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;

7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.

Відповідно до п. 3 розділу II Порядку № 225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Пунктом 4 розділу II Порядку № 225 визначено, що до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких після дати набрання чинності цим Порядком з`явилася можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені пунктом 3 цього розділу, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов`язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов`язання тощо) таким платником податку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

Згідно з п. 7 Розділу ІІІ Порядку №25 платники податків, які не подали у строки, встановлені пунктами 3 та 4 цього розділу, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов`язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Слід зазначити, що позивачем дійсно не надано до суду доказів подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість виконання податкового обов`язку та підтвердження у встановленому законодавством порядку неможливості своєчасної сплати самостійно визначених податкових зобов`язань з податку на додану вартість внаслідок воєнних дій, що свідчить про недотримання позивачем вищезазначеного порядку. При цьому, факт невчасної сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість позивач фактично не заперечував.

Отже, на час граничного терміну сплати узгоджених сум податкового зобов`язанння з податку на додану вартість по деклараціям за серпень 2022 року (20.09.2022 № 9188134037), за вересень 2022 року (19.10.2022 № 9214481825), за жовтень 2022 року (21.10.2022 № 9247375536), а також згідно податкового повідомлення-рішення від 02.01.2023 № 00000/2/0416, податкового повідомлення-рішення від 02.01.2023 № 00000/1/0416, податкового повідомлення - рішення від 20.01.2023 № 000/888/0416 вказаний Порядок та перелік документів набрали чинності, а отже повинні бути застосовані до спірних правовідносин.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки граничний термін сплати узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість по вказаним деклараціям припадає після 06.09.2022 та вже діяв Порядок №225, позивач мав можливість подати не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність можливості своєчасного виконання податкових зобов`язань.

Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 01.05.2023 № 00/9924/0416 в частині застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість по податковим деклараціям за лютий 2022 року (20.07.2022р. №9133887494), за березень 2022 року (20.07.2022р. №9133887956), за квітень 2022 року (20.07.2022р. №9133888208), за травень 2022 року (20.07.2022р. №9133888643), за червень 2022 року (20.07.2022р. №9133887107), за липень 2022 року (19.08.2022р. №9162847846) у розмірі штрафних санкцій в сумі 63328 (шістдесят три тисячі триста двадцять вісім) грн. 00 коп., зробив помилкові висновки.

В іншій частині рішення суду прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 року по справі № 520/14113/23, в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00/9924/0416 від 01.05.2023 року в частині застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість по податковим деклараціям за лютий 2022 року (20.07.2022р. №9133887494), за березень 2022 року (20.07.2022р. №9133887956), за квітень 2022 року (20.07.2022р. №9133888208), за травень 2022 року (20.07.2022р. №9133888643), за червень 2022 року (20.07.2022р. №9133887107), за липень 2022 року (19.08.2022р. №9162847846) у розмірі штрафних санкцій в сумі 63328 (шістдесят три тисячі триста двадцять вісім) грн. 00 коп. прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДС "Логистик" - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 по справі № 520/14113/23 - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДС "Логистик" щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 01.05.2023 № 00/9924/0416 в частині застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість по податковим деклараціям за лютий 2022 року (20.07.2022р. №9133887494), за березень 2022 року (20.07.2022р. №9133887956), за квітень 2022 року (20.07.2022р. №9133888208), за травень 2022 року (20.07.2022р. №9133888643), за червень 2022 року (20.07.2022р. №9133887107), за липень 2022 року (19.08.2022р. №9162847846) у розмірі штрафних санкцій в сумі 63328 (шістдесят три тисячі триста двадцять вісім) грн. 00 коп.

Прийняти в цій частині постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДС "Логистик" задовольнити. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 01.05.2023 № 00/9924/0416 в частині застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість по податковим деклараціям за лютий 2022 року (20.07.2022р. №9133887494), за березень 2022 року (20.07.2022р. №9133887956), за квітень 2022 року (20.07.2022р. №9133888208), за травень 2022 року (20.07.2022р. №9133888643), за червень 2022 року (20.07.2022р. №9133887107), за липень 2022 року (19.08.2022р. №9162847846) у розмірі штрафних санкцій в сумі 63328 (шістдесят три тисячі триста двадцять вісім) грн. 00 коп.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 по справі № 520/14113/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді О.М. Мінаєва З.О. Кононенко