Постанова

від 07.12.2023 по справі 320/1303/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/1303/23 Головуючий у І інстанції - Шевченко А.В.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Костюк Л.О., Оксененка О.М.,

при секретарі: Височанській Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергоекспорт» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укренергоекспорт» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві, в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Відповідача від 03.11.2022 № 300420411.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення суперечить чинним нормам податкового законодавства, прийняте Відповідачем за результатами перевірки, яка проведена з порушенням порядку її проведення, у зв`язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню в силу своєї протиправності.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 03.11.2022 № 300420411.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у м. Києві посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Апеляційна скарга мотивована тим, що податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно та у відповідності із вимогами законодавства в результаті виявлених під час перевірки порушень.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників Сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Укренергоекспорт» (36994200), за результатом якої складено акт від 12.10.2022 № 30075/Ж5/26-15-04-11-03/36994200 (далі - Акт перевірки), яким зафіксовано, що Товариством порушено граничні строки реєстрації податкових накладних (далі - ПН) та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), визначені пунктом 201.10. статі 201, підпункту 69.2. пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а саме:

- ПН № 28 від 09.02.2022, дата реєстрації - 18.07.2022, кількість днів затримки - 4, сума ПДВ за ПН - 10, розмір штрафу, % - 243250,00 грн;

- ПН № 48 від 10.02.2022, дата реєстрації - 18.07.2022, кількість днів затримки - 4, сума ПДВ за ПН - 10, розмір штрафу, % - 1266668,00 грн;

- ПН № 1 від 15.06.2022, дата реєстрації - 18.07.2022, кількість днів затримки - 18, сума ПДВ за ПН - 20, розмір штрафу, % - 48833,00 грн;

- ПН № 23 від 08.02.2022, дата реєстрації - 16.08.2022, кількість днів затримки - 33, сума ПДВ за ПН - 30, розмір штрафу, % - 880500,00 грн;

- ПН № 30 від 10.02.2022, дата реєстрації - 12.09.2022, кількість днів затримки - 60, сума ПДВ за ПН - 30, розмір штрафу, % - 811296,00 грн;

- ПН № 38 від 22.02.2022, дата реєстрації - 19.08.2022, кількість днів затримки - 36, сума ПДВ за ПН - 30, розмір штрафу, % - 468300,00 грн;

- ПН № 40 від 23.02.2022, дата реєстрації - 12.09.2022, кількість днів затримки - 60, сума ПДВ за ПН - 30, розмір штрафу, % - 366300,00 грн;

- ПН № 33 від 12.02.2022, дата реєстрації - 12.09.2022, кількість днів затримки - 60, сума ПДВ за ПН - 30, розмір штрафу, % - 381195,00 грн;

- ПН № 32 від 12.02.2022, дата реєстрації - 12.09.2022, кількість днів затримки - 60, сума ПДВ за ПН - 30, розмір штрафу, % - 545111,25 грн;

- ПН № 29 від 10.02.2022, дата реєстрації - 12.09.2022, кількість днів затримки - 60, сума ПДВ за ПН - 30, розмір штрафу, % - 8250000,00 грн;

- ПН № 35 від 14.02.2022, дата реєстрації - 12.09.2022, кількість днів затримки - 60, сума ПДВ за ПН - 30, розмір штрафу, % - 878400,00 грн;

- ПН № 37 від 21.02.2022, дата реєстрації - 12.09.2022, кількість днів затримки - 60, сума ПДВ за ПН - 30, розмір штрафу, % - 474750,00 грн;

- ПН № 21 від 07.02.2022, дата реєстрації - 19.08.2022, кількість днів затримки - 36, сума ПДВ за ПН - 30, розмір штрафу, % - 519300,00 грн;

- ПН № 22 від 07.02.2022, дата реєстрації - 19.08.2022, кількість днів затримки - 36, сума ПДВ за ПН - 30, розмір штрафу, % - 524925,00 грн.

Примірник Акта перевірки направлено Відповідачем Позивачу засобами поштового зв`язку та був отриманий останнім 15.10.2022.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки Позивач подав Відповідачу заперечення від 28.10.2022 вих. № 2022/10-28-1, в яких наголосив, що 30.09.2022 подавав податковому органу заяву про неможливість виконання податкового обов`язку щодо реєстрації ПН в ЄРПН з доказами на підтвердження такої неможливості (виписку по залишкам на рахунках, витяг з СЕА ПДВ, сертифікат, лист та наказ Торгово-промислової палати України про настання форс-мажорних обставин), у зв`язку з чим просив Відповідача врахувати наведені обставини та не приймати відносно Позивача податкових повідомлень-рішень. Зазначені Заперечення отримані Відповідачем 02.11.2023.

Листом від 04.11.2022 № 15069/І/26-15-04-11-14 «Про результати розгляду заперечення до акта перевірки» заперечення Позивача до акта перевірки залишено без розгляду у зв`язку порушенням строків їх подання.

На підставі викладеного, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято Податкове повідомлення-рішення від 03 листопада 2023 року № 300420411, яким до Позивача застосовано штраф за затримку реєстрації податкових накладних в сумі 8 233 828,65 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, Позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем подано до суду докази неможливості виконання положень пункту 201.10 статті 201 ПК України, а також неможливість виконання податкового обов`язку, визначеного підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, у зв`язку з форс-мажорними обставинами та відсутністю достатніх коштів на рахунках, які подавалися Відповідачу з запереченнями до акта перевірки.

Проте, при прийнятті спірного рішення вказані обставини Відповідачем не досліджувалися та не враховувалися, оскільки протиправно не розглядалися по суті з запереченнями на акт перевірки.

На підставі наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню в силу своєї протиправності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обґрунтованим з огляду на наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пунктів 76.1, 76.2 статті 7 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (пункт 86.2 статті 86 ПК України).

Згідно з пунктом 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Відповідно до підпунктів 86.7.1, 86.7.2, 86.7.3, 86.7.4 пункту 86.7 статті 86 ПК України акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.

Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.

Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.

За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Згідно з підпунктом 86.7.5 пункту 86.7. статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.

За приписами пункту 86.8 статі 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, акт перевірки від 12.10.2022 № 30075/Ж5/26-15-04-11-03/36994200 надіслано Відповідачем Позивачу засобами поштового зв`язку та отримано останнім 15.10.2022. Таким чином, останнім робочим днем на подання заперечення до акту для Позивача було 28.10.2022.

Заперечення до акта перевірки Позивачем подано з описом вкладення на відділення поштового зв`язку 28.10.2022, що підтверджується відбитком печатки Укрпошти та накладною № 0407141177241 від 28.10.2022.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що заперечення до акта перевірки подано Позивачем у межах встановлено строку, відповідно, висновки Відповідача щодо їх порушення є протиправними та такими, що позбавили Позивача можливості реалізувати свої права, передбачені пунктом 86.7 ПК України, з чим погоджується колегія суддів.

Отже, спірне податкове повідомлення-рішення прийнято Відповідачем всупереч вимог пункту 86.7 ПК України, що є однією з ознак його протиправності.

Щодо навності/відсутності підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункт 201.1).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абзац перший).

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзац четвертий).

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем) (абзаци чотирнадцятий-сімнадцятий).

Відтак, до реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, які не надаються покупцю, а також податкових накладних, складених за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, застосовуються граничні строки реєстрації, встановлені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу.

Абзацом вісімнадцятим пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно абзаців першого-шостого пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-IX (далі - Закон № 2260), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Відповідно до абзаців 2, 3 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України у разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування у ЄРПН до 15.07.2022, подання податкової звітності до 20.07.2022 та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022.

01 січня 2023 року набули чинності зміни до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, відповідно до яких платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України визначено, що порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України розроблено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 29 липня 2022 року № 225, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2022 року за № 967/38303 (далі - Поярдок № 225) з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 розділу ІІ Порядку № 225 підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є, окрім іншого, інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації (пункт 3 розділу ІІ Порядку № 225).

Зокрема, згідно з Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, таким документом можуть бути документ, що підтверджує відсутність коштів на банківських рахунках платника податків (виписка з рахунків клієнта банку на дату подання до банку розрахункового документа на сплату податків).

Так, станом на 14.07.2022 сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України, була меншою (реєстраційний ліміт Товариства мав від`ємне значення та складав: - 48 439 671,58 грн) ніж сума податку на додану вартість в податкових накладних за лютий 2022 (37 593 604,50 грн). Позивачем було надано Витяг з системи електронного адміністрування ПДВ № 1424979 та довідку від 27.04.2023 № 2023/04-27-1 про неможливість своєчасної реєстрації Товариством податкових накладних за лютий 2022.

Проте, Відповідач не надавав суду належних та допустимих доказів вжиття будь-яких дій щодо з`ясування обставин можливості/неможливості виконання Позивачем обов`язку щодо реєстрації ПН у ЄРПН при проведені перевірки та прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати» Торгово-промислова палата України (далі - ТПП) та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Таким чином, сертифікат видається ТПП за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги ТПП.

Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися.

Так, Позивачем 30 вересня 2022 року до Відповідвача було подано заяву про неможливість виконання податкового обов`язку щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, до якої було додано Сертифікат Торгово-промислової палати України від 20.06.2022 № 3100-22-0270; лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1; наказ Товариства від 07.03.2022 р. № 3-з про настання форс-мажорних обставин.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 25 січня 2022 року у справі № 280/1615/19, якщо затримка реєстрації податкових накладних в ЄРПН виникла не з вини платника податків, це свідчить про протиправність застосування контролюючим органом до нього штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.

З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає критеріям правомірності, у зв`язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню, з чим погоджується і колегія суддів.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки Відповідачем не доведено наявності тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої прийшов до обґрунтованого висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову та залишення апеляційної скарги без задоволення.

Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Головного управління ДПС у м. Києві, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Л.О. Костюк

О.М. Оксененко

Повний текст складено 07.12.2023 року.