Рішення

від 24.11.2023 по справі 201/4645/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/4645/23

Провадження 2/201/1961/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

24 листопада 2023 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого - судді Покопцевої Д.О.,

при секретарі - Ковтун К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЗ ТУР» про захист прав споживача шляхом розірвання договору та стягнення коштів, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мережа компаній Поїхали з нами», Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр відпочинку та туризму «Майамі», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач зазначив, що 05.01.2022 між сторонами укладено договір на туристичне обслуговування № 330-2201051.

Вартість туристичних послуг склала 22 420грн. Зазначену суму в гривнях сторони домовилися вважати еквівалентом 821,55 доларів США ( п. 4.2.1).

Позивач сплатив на розрахунковий рахунок, зазначений в договорі, грошові кошти в сумі 22 420грн готівкою.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, який продовжується дотепер і невиконанням умов договору, 12.04.2023р. позивачем електронною поштою відповідачу та третім особам було направлено вимогу про розірвання договору та повернення грошових коштів.

15.04.2023р. від ТОВ «МК «Поїхали з нами» та ТОВ «Центр відпочинку «Майамі» надійшла відповідь на вимогу, якою зазначено, що туроператором (відповідачем) не було надано туристичний продукт у зв?язку із військовою агресією, грошові кошти, сплачені позивачем, були перераховані на рахунок відповідача і ним не повернуті, відтак рекомендовано звернутися до суду.

Тому позивач просить розірвати договір на туристичне обслуговування № 330-2201051 від 05.01.2022р., укладений між сторонами, стягнути з відповідача грошові кошти, сплачені за договором на туристичне обслуговування № 330-2201051 від 05.01.2022р. в сумі 30 042грн 93коп, що еквівалентно 821 долару 55 центів США.

06.06.2023р. подав заяву про закриття провадження в частині суми 22 420грн, позаяк вона йому виплачена 30.05.2023р., після подання позову та прийняття справи судом до провадження, і просить залишити у силі його вимоги про стягнення 7 622грн, оскільки сторони договору визначили еквівалент виконання грошового зобов`язання в доларах США, та інші вимоги.

Суд вважає цю заяву заявою про зменшення розміру позовних вимог в порядку п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України, і розглядає справу за уточненими вимогами.

Позивач просить розглянути справу без його участі, проти постановлення у справі заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання не з`являвся неодноразово, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, причини неявки не повідомив, відзив не подав.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явилися, про причини неявки не сповістили, пояснень не подали.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

05.01.2022 між сторонами укладено договір на туристичне обслуговування № 330-2201051 (а.с.6-10).

Вартість туристичних послуг склала 22 420грн. Зазначену суму в гривнях сторони домовилися вважати еквівалентом 821,55 доларів США ( п. 4.2.1).

Позивач сплатив на розрахунковий рахунок, зазначений в договорі, грошові кошти в сумі 22 420грн готівкою (а.с.23-25).

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, який продовжується дотепер і невиконанням умов договору, 12.04.2023р. позивачем електронною поштою відповідачі та третім особам було направлено вимогу про розірвання договору та повернення грошових коштів.

30.05.2023р. позивачу повернуто 22 420грн, сплачених за туристичні послуги згідно договору № 330-2201051 від 05.01.2022р. (а.с.34).

7 622грн, які заявлені до стягнення, складають курсову різницю долара США станом на день укладення договору 05.01.2022р. та станом на день пред`явлення позову - 20.04.2023р.

Судом встановлено, що у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні позивач не скористався послугами з туристичного обслуговування.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Спеціальним законом, що регламентує відносини у сфері організації/надання туристичних послуг, є Закон України «Про туризм».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про туризм», туристичний продукт - попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов`язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об`єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).

Згідно з положеннями ст. 20 Закону України «Про туризм», за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його.

До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом, а якість туристичних послуг має відповідати умовам договору на туристичне обслуговування, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про туризм» суб`єкти туристичної діяльності зобов`язані надавати туристичні послуги в обсягах та в терміни, обумовлені договором.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення правовідношення та відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з ч. 8 ст. 20 Закону України «Про туризм», туроператор (турагент) зобов`язаний не пізніш як через один день з дня, коли йому стало відомо про зміну обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору на туристичне обслуговування, та не пізніш як за три дні до початку туристичної подорожі повідомити туриста про таку зміну обставин з метою надання йому можливості відмовитися від виконання договору без відшкодування шкоди туроператору (турагенту) або внести зміни до договору, змінивши ціну туристичного обслуговування.

Відповідно до ч. 2 ст. 903 ЦК України, якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 8 та 9 ст. 20 Закону України «Про туризм» передбачено, що туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, якщо це відбулося з вини туриста. Турист вправі відмовитися від виконання договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі за умови відшкодування туроператору (турагенту) фактично здійснених ним документально підтверджених витрат, пов`язаних із відмовою.

Судом встановлено, що під час виконання умов договору на туристичне обслуговування було допущено порушення істотних умов договору та не виконано взяті на себе зобов`язання за цими договором. Кошти відповідачем позивачу не повернуто, що свідчить про істотне порушення туроператором умов договору, Закону України «Про туризм» внаслідок чого турист та особи, що слідують з ним, значною мірою були позбавлені того, на що вони розраховували при укладені договору.

Крім цього, ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з абз. 8 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про туризм» туристи мають право на відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Факт внесення позивачем платежу на туристичну поїздку згідно договору від 05.01.2022 року в розмірі 22 420грн підтверджується квитанціями (а.с.23-25). Зазначена сума еквівалентна 821 долари 55 центів США за офіційним курсом цієї валюти на день укладення договору (27,29грн за 1 долар США).

За змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11.04.2018р. у справі №758/1303/15-ц.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018р. у справі №910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01.06.2016р. у справі №3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачається передача грошей як предмета договору або сплата їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

Саме до таких грошових зобов`язань належить укладений договір про надання послуг, оскільки встановлює ціну договору.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За змістом частин першої, другої статті 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане в гривнях. Якщо в зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Враховуючи, що вартість туристичних послуг згідно п. 4.2.1. договору, укладеного між сторонами, склала 22 420грн, і зазначену суму в гривнях сторони домовилися вважати еквівалентом 821,55 доларів США, тобто сторони визначили грошовий еквівалент в іноземній валюті, то позов слід задовольнити.

Судові витрати стягнути з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,19,81,131,223,259,263-265,280-282ЦПК України, ст.ст.104,107,110,112, 180-183 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЗ ТУР» про захист прав споживача шляхом розірвання договору та стягнення коштів, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мережа компаній Поїхали з нами», Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр відпочинку та туризму «Майамі» - задовольнити.

Розірвати договір туристичного обслуговування № 330-2201051, укладений 05 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕЗ ТУР» та ОСОБА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЗ ТУР» на користь ОСОБА_1 7 622 (сім тисяч шістсот двадцять дві) гривні.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЗ ТУР» на користь держави судовий збір в сумі 1 073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України, може бути оскаржене впродовж 30 днів до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ТОВ «ТЕЗ ТУР», код ЄДРПОУ 32348756, місце знаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 63, оф. 2, адреса електронної пошти: tourist@teztour.ua.

Третя особа: ТОВ «Мережа компаній Поїхали з нами», код ЄДРПОУ 41101395, місце знаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 8, адреса електронної пошти: kievdmitr@poehalisnami.com.

Третя особа: ТОВ «Центр відпочинку та туризму «Майамі», код ЄДРПОУ 38112559, місце знаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Гагаріна, буд. 43, ТЦ «Літо», адреса електронної пошти: leto@poehalisnami.com.

Суддя: Д.О. Покопцева