Ухвала

від 30.11.2023 по справі 320/43623/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття спрощеного позовного провадження

в адміністративній справі

30 листопада 2023 року м. Київ № 320/43623/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши позовну заяву Заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ТОВ "НАДРА ОЙЛ ГРУП" про визнання протиправними дій та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, визнання недійсним спеціального дозволу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Заступник керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області з позовом до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ТОВ "НАДРА ОЙЛ ГРУП" в якому просить суд про:

- визнання протиправними дій відповідачів щодо розгляду матеріалів початкової геолого-економічної оцінки перспективних ресурсів вуглеводів Білоцерківської площі та скасування рішення засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин, оформлене протоколом від 28.09.2018р. №4530;

- визнання протиправним та скасування наказу Державної служби геології та надр України від 26.11.2018р. №444 в частині надання ТОВ "НАДРА ОЙЛ ГРУП" спеціального дозволу на користування надрами;

- визнання недійсним спеціального дозволу на користування надрами від 20.12.2018р. №4950 (із змінами, внесеними наказом Держгеонадра №175 від 29.05.2019р.), виданий ТОВ "НАДРА ОЙЛ ГРУП", вид користування - геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовища вуглеводів, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ).

Спірні правовідносини обумовлені реалізацією прокурором повноважень, передбачених Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII Про прокуратуру (далі - Закон № 1697-VІІ).

Так, частиною четвертою статті 5 КАС України передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону 1697-VІІ прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За положеннями частин першої, третьої цієї статті прокурор вправі представляти інтереси громадянина або держави в суді, представництво яких полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких повноважень обґрунтовуються прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Із наведених нормативних положень вбачається, що прокурор як посадова особа державного правоохоронного органу з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій вправі звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави, але не на загальних підставах, право на звернення за судовим захистом яких гарантовано кожному (стаття 55 Конституції України), а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Основний Закон та ординарні закони не дають переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак встановлюють оцінні критерії, орієнтири й умови, коли таке представництво є можливим. Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Обгрунтовуючи підстави для звернення до адміністративного суду з даним позовом, прокурор зазначає, що заявлений спір стосується права на користування надрами - геологічне вивчення нафто-газоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) газу природного, конденсату Білоцерківської площі на території Полтавської області, в обхід процедури аукціону, а тому він зачипає інтереси держави. Держава вбачає в зазначеному спорі майновий інтерес, оскільки право користування надрами можливо за наявності спеціальних дозволів, а видача таких дозволів через аукціон передбачає проведення процедур, які гарантують отримання від учасників аукціону найкращих умов, зокрема, щодо ціни дозволу. Посилається на те, що відповідно до статей 13, 16 Конституції України природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи держаної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених Конституцією України, а забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави. За Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст. 5) державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Надра є виключною власністю українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності українського народу на надра, є недійсними. Ураховуючи те, що надра є об`єктом права власності українського народу, умови їх використання, зокрема надр, без проведення аукціону є особливо суворими та, як виняток, застосовуються до суб`єкта, який забезпечив безумовне дотримання всіх вимог законодавства у сфері надрокористування для отримання спеціального дозволу на їх видобування. Лише зазнач

Оцінюючи наведені доводи, слід врахувати, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 листопада 2022 року у справі № 240/401/19 відступив від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16 червня 2021 року у справі № 240/4936/18, та інших, де його застосовано, стосовно наявності в органів виконавчої влади повноважень на звернення до суду із позовом про оскарження рішень, дій чи бездіяльності ДКЗ України чи органу місцевого самоврядування та відсутності у зв`язку з цим у прокурора повноважень на звернення з позовом до адміністративного суду для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами.

Також у постанові від 01 грудня 2022 року у справі № 240/3448/19 за подібних правовідносин, Верховний Суд дійшов таких висновків:

« ...109. Також Суд зазначає, що зі змісту позовної заяви вбачається, що прокурор діє як самостійний позивач і не здійснює представництво інтересів держави в особі будь-якого з державних органів, що виконують функції контролю за дотриманням встановленої процедури надання спеціального дозволу на користування надрами (ДКЗ України або Житомирської обласної ради). При цьому, прокурор зазначав, що органи виконавчої влади, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) за дотриманням вищезазначеними органами встановленого порядку надання спеціального дозволу на користування надрами не наділені повноваженнями звертатися до суду з позовом про визнання незаконними та скасування дій та рішень ДКЗ України або відповідної ради у межах процедури надання спеціального дозволу на користування надрами, а волевиявлення цих органів при виконанні своїх функцій, зокрема, щодо державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, прийняття до розгляду матеріалів геолого-економічної оцінки та погодження видачі спеціального дозволу за результатами розгляду цих матеріалів, не відповідає чинному законодавству. Отже, самостійне звернення прокурора з цим позовом спрямовано виключно на захист та відновлення порушених інтересів держави.

110. Виходячи з таких критеріїв, у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, саме прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави - ДКЗ України та Житомирська ОР набувають статусу відповідача.

111. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 липня 2022 року у справі № 910/5201/19 та постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року у справі №240/401/19.

112. На цій підставі Суд доходить висновку, що спеціальним законом, а саме - Кодексом України про надра не передбачено право будь-якого державного органу звертатися з позовом до суду з метою оскарження рішень, дій або бездіяльності державних органів у правовідносинах, що виникають у межах процедури надання спеціального дозволу на користування надрами.

113. Суд також враховує, що звернення прокурора до суду у порядку адміністративного судочинства у цій справі слугує меті захисту суспільного інтересу у такій важливій сфері, як дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог законодавства про надра та встановленого порядку надання спеціального дозволу на користування надрами, а тому за відсутності державного органу, уповноваженого на звернення з відповідним позовом до суду, прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, діяв відповідно до вимог статті 53 КАС України та частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»... » .

За такого правого регулювання та враховуючи правову позицію Верховного Суду у подібних правовідносинах, слід констатувати, що прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, діє відповідно до вимог статті 53 КАС України та частини третьої статті 23 Закону № 1697-VІІ.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161 КАС України, подана з дотриманням правил предметної юрисдикції та територіальної підсудності.

Позов подано прокурором з дотриманням строку звернення до адміністративного суду, встановленого статтею 122 КАС України з дня, коли прокурор дізнався про обставини, що зумовили звернення до суду з даним позовом.

Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі відсутні.

Прокурором заявлено клопотання про залучення до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ТОВ "НАДРА ОЙЛ ГРУП".

Згідно з частиною другою статті 49 КАС України України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

З огляду на те, що прокурор просить суд скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами, виданий Державною службою геології та надр України наведеному Товариству, рішення суду в даній адміністративній справі може вплинути на права, інтереси або обов`язки цього Товариства, у зв`язку з чим вказану особу слід залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Відповідно до частини 11 статті 171 КАС України якщо при відкритті провадження у справі було вирішено питання про залучення третіх осіб, позивач не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі повинен направити таким третім особам копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання або до початку розгляду справи по суті, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до положень статей 257, 261 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 171, 243, 248, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Відкрити провадження в адміністративній справі. Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження.

2. Призначити судове засідання на 09 лютого 2024 року об 11:00 год.

Судове засідання відбуватиметься у приміщенні Київського окружного адміністративного суду (адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, 1-й під`їзд, 6-й поверх).

3. Викликати для участі у судовому засіданні учасників справи (їх представників).

4. Витребувати докази по справі від відповідачів:

- належним чином засвідчені копії спірного протоколу від 28.09.2018р. №4530, наказу від 26.11.2018р. №444 (про надання спеціального дозволу), а також копії документів, які послугували підставою для видання такого наказу, у паперовому вигляді, що пояснюється дефіцитом коштів на закупівлю паперу для потреб суду (у даному випадку для роздрукування додатків до позовної заяви).

Витребувані документи надати до суду в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали.

Запропонувати відповідачам протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

Роз`яснити відповідачевам, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами

5. Запропонувати позивачу протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив.

6. Запропонувати відповідачам подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

7. Запропонувати третій особі у десятиденний строк з дня отримання даної ухвали подати до суду пояснення щодо позову та відзиву з дня отримання позову та відзиву відповідно.

8. Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.

9. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

10. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Марич Є.В.