Ухвала

від 01.12.2023 по справі 229/578/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 229/578/17

провадження № 61-16622ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О.,

Сердюка В. В.,

розглянув касаційну скаргу держави Україна в особі Кабінету Міністрів України на рішення Дружківського міського суду Донецької області

від 05 червня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 25 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба безпеки України, Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, Головне управління Національної гвардії України, Антитерористичний центр при Службі безпеки України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Донецька обласна військово-цивільна адміністрація,

про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до держави Україна в особі Кабінету Міністрів України (далі - КМУ), Державної казначейської служби України (далі - ДКСУ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба безпеки України (далі - СБУ), Міністерство оборони України (далі - МОУ), Міністерство внутрішніх справ України (далі - МВС України), Головне управління Національної гвардії України, Антитерористичний центр при СБУ, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС України), Донецька обласна військово-цивільна адміністрація, про відшкодування шкоди, заподіяної терористичним актом під час проведення Антитерористичної операції (далі - АТО), за пошкоджену частину житлового будинку, що є окремою квартирою

АДРЕСА_1 , у розмірі 886 720 грн, тобто по 221 680 грн кожному.

Дружківський міський суд Донецької області рішенням від 05 червня

2023 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 задовольнив частково.

Стягнув з держави Україна в особі КМУ за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 221 680 грн.

Стягнув з держави Україна в особі КМУ за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі 221 680 грн.

Стягнув з держави Україна в особі КМУ за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію у розмірі 221 680 грн.

Стягнув з держави Україна в особі КМУ за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію у розмірі 221 680 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції,

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

КМУ оскаржили його в апеляційному порядку.

Верховний Суд розпорядженням від 22 липня 2022 року № 40 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану»

змінив територіальну підсудність справ Донецького апеляційного

суду - Дніпровському апеляційному суду.

Дніпровський апеляційний суд постановою від 25 жовтня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , КМУ залишив без задоволення. Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 05 червня 2023 року залишив без змін.

У листопаді 2023 року до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга держави Україна в особі Кабінету Міністрів України на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 05 червня

2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 жовтня

2023 року.

Касаційна скарга подана у передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.

Підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення чи відмови

у відкритті касаційного провадження немає.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

У касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України

(суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).

Отже, наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

Також у касаційній скарзі заявник порушує клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Клопотання мотивоване тим, що статтями 113 та 117 Конституції України визначено, що КМУ є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання. Законом України «Про Кабінет Міністрів України» визначені основні завдання КМУ, зокрема, забезпечення проведення бюджетної, фінансової, цінової, інвестиційної політики.

Частиною другою статті 22 Бюджетного кодексу України визначено виключний перелік органів, які можуть бути головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України.

Головні розпорядники коштів Державного бюджету України затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень (частина третя статті 22 Бюджетного кодексу України).

Відповідно до статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України у порядку, визначеному цим Кодексом. Зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених цим Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про Державний бюджет України відповідного положення.

Згідно зі статтею 119 Бюджетного кодексу України нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають: бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України; напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів (включаючи порядок та умови надання субвенцій); бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).

Дружківський міський суд Донецької області рішенням від 05 червня

2023 року у справі №229/578/17 стягнув з держави України в особі КМУ за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 грошову компенсацію у розмірі 886 720 грн (по 221 680 грн кожному).

Таким чином, виконання рішення Дружківського міського суду Донецької області від 05 червня 2023 року приведе до порушення бюджетного законодавства, а, отже, до невиконання повноважень КМУ щодо забезпечення проведення бюджетної політики, що має виняткове значення для заявника як вищого органу у системі органів виконавчої влади, адже стосується основних засад у діяльності уряду. Крім того, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, введенням в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року і по теперішній час та, як наслідок великою міграцією громадян України за кордон, вирішити питання про поворот виконання рішення суду (у разі задоволення касаційної скарги КМУ) буде ускладнено або навіть взагалі неможливо.

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Вирішуючи клопотання про зупинення виконання судових рішень, суд виходить з того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Статтею 18 ЦПК України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Клопотання/заява про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами (зокрема,

у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути надано копію такої постанови). У клопотанні особа повинна навести обґрунтування своїх вимог та довести, що захист її прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані. Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує існування об`єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.

Заявник повинен навести обґрунтування відповідної вимоги та довести, що захист його прав та інтересів стане об`єктивно неможливим без вжиття таких заходів; для відновлення порушених прав необхідно буде докласти надмірних зусиль та/або витрат.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.

Також суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункт 55), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що у більшості правових систем існують процедури зупинення або відстрочення виконання рішення; зупинення або відстрочення є, безперечно, необхідними в деяких випадках.

Доводи клопотання держави Україна в особі КМУ не свідчать про необхідність зупинення виконання рішення Дружківського міського суду Донецької області від 05 червня 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду

від 25 жовтня 2023 року, оскільки в обґрунтування наведених у клопотанні обставин заявник не надав доказів вчинення дій, спрямованих на реалізацію оскаржуваних судових рішень, зокрема, доказів відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення (копія постанови про відкриття виконавчого провадження), а, відтак, наразі не доведено реальність настання обставин, на які вона посилається.

Ураховуючи вищевказане, у задоволенні клопотання держави Україна в особі КМУ про зупинення виконання рішення Дружківського міського суду Донецької області від 05 червня 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку необхідно відмовити.

Суд звертає увагу заявника, що у разі вчинення дій, спрямованих на реалізацію оскаржуваних судових рішень, заявник не позбавлений права повторно звернутися із заявою (клопотанням) про зупинення виконання рішення Дружківського міського суду Донецької області від 05 червня

2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 25 жовтня

2023 року, до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, з наведенням обґрунтування вищевказаними доказами.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Керуючись статтями 389, 394, 402, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у даній справі.

Витребувати з Дружківського міського суду Донецької області цивільну справу № 229/578/17 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба безпеки України, Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, Головне управління Національної гвардії України, Антитерористичний центр при Службі безпеки України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Донецька обласна військово-цивільна адміністрація,

про відшкодування шкоди.

У задоволенні клопотання держави Україна в особі Кабінету міністрів України про зупинення виконання рішення Дружківського міського суду Донецької області від 05 червня 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку відмовити.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. М. Фаловська С. О. Карпенко В. В. Сердюк