Рішення

від 08.12.2023 по справі 440/12594/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 08 грудня 2023 рокум. ПолтаваСправа № 440/12594/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНССПЕЦТРЕЙД" до Полтавської митниці Державної митної служби про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA806000/2023/000032/2 від 02 серпня 2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що митниця протиправно ставить йому у вину подання недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів під час їх митного оформлення, а також посилається на необґрунтованість застосування відповідачем резервного методу визначення митної вартості товарів під час їх митного оформлення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

10 жовтня 2023 року судом одержано відзив контролюючого органа на позов, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилався на те, що коригування митної вартості товару здійснено у зв`язку тим, що надані на підтвердження митної вартості товару документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Зазначав, що неможливість застосування основного методу визначення митної вартості зумовила необхідність коригування заявленої позивачем митної вартості товарів із застосуванням резервного методу згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

ТОВ "ТРАНССПЕЦТРЕЙД" є юридичною особою приватного права (код ЄДРПОУ 43271932), основним видом господарської діяльності якого є діяльність у сфері вантажного автомобільного транспорту.

10.05.2023 між ТОВ "ТРАНССПЕЦТРЕЙД" (Покупець) та TONGLI TYRE CO., Китай (Продавець) укладено контракт № 20230546 (далі - Контракт).

Відповідно до статті 1 Контракту товаром є Шини для вантажних автомобілів 275/70R22.5 18РRСА10. Кількість товару - 275 шт. Ціна за одиницю - 130 доларів США. Загальна вартість 35 750 доларів США. Торгова марка - Roadone. Країна походження - Китай. Упаковка - без упаковки. Виробник - TONGLI TYRE CO LTD.

Відповідно до ст. 2 Контракту відправка товару здійснюється упродовж 30 днів після його оплати. Порт завантаження - Qingdao port. Умови поставки - FОВ Qingdao. Умови оплати - 100% передплата.

На виконання умов зазначеного контракту позивачем перераховано TONGLI TYRE CO LTD 35750 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією № 5 від 16.05.2023. Тобто позивачем товар оплачено повністю.

Доставка товару здійснювалась на підставі Договору транспортного експедирування №16/1 від 16.05.2023 ТОВ "ГЕП ЛОГІСТИКО". Витрати, пов`язані з міжнародним транспортуванням вантажу: морське перевезення вантажу по коносаменту: WWА23053467, в контейнері MSDU5569941 за маршрутом: Циндао, Китай - Гданськ, Польща складають 44979,38 грн без ПДВ; транспортно-експедиторське обслуговування, навант-розвант. роботи, портові збори, складські послуги на тер. Польщі - 31814,68 грн без ПДВ; авто доставка до кордону України Гданськ, Польща - м/п Ягодин а/м: НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ; ЦМР №750823 від 27.07.23 - 40455,80 грн без ПДВ. Страхування вантажу не проводилось.

31.07.2023 в інтересах ТОВ "ТРАНССПЕЦТРЕЙД" подано до Полтавської митниці електронну митну декларацію 23UА806070003669U7, якою задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме: Шини пневматичні гумові нові, для вантажних автомобілів, з індексом навантаження більш як 121 Tires for trucks 275/70R22.5 18РRСА10 - 275 шт.

В зазначеній митній декларації декларант самостійно визначив митну вартість Товарів за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Декларантом одночасно із митною декларацією було надано до Полтавської митниці документи для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення.

За результатами перевірки митної декларації відповідач дійшов висновку про необхідність витребування додаткових документів, у зв`язку із чим на адресу позивача надіслав відповідне повідомлення.

На виконання вимог контролюючого органа представником позивача подано такі додаткові документи: Комерційна пропозиція TONGLI TYRE CO LTD б/н від 02.05.2023; Переклад комерційної пропозиції TONGLI TYRE CO LTD б/н від 02.05.2023; Прайс лист TONGLI TYRE CO LTD б/н; Переклад прайс лита TONGLI TYRE CO LTD б/н; Каталог TONGLI TYRE CO LTD; Виписка з бухгалтерської документації б/н від 31.07.2023; Висновок експерта № 144-23 від 01.08,2023; ВМД UА806070/2022/004123 від 30.06.2022; Довідка № 2206/02 від 22.06.2022; Довідка № 0043 від 27.07.2023; Експортна декларація № 424320230000004868 від 28.05.2023; Переклад експортної декларації № 424320230000004868 від 28.05.2023; Лист № КЕ/2-23 від 01.08.2023; Лист № 001/08-23 від 01.08.2023; Рахунок №2707/2023 від 27.07.2023; Рахунок №53 від 25.03.2022; ЗАЯВКА № GАР0043 до Договору № 16/1 від 16.05.2023.

За результатами вивчення поданих позивачем документів контролюючим органом ухвалено рішення про коригування митної вартості товарів № UA806000/2023/000032/2 від 02.08.2023, згідно з яким визначено митну вартість товару за резервним методом.

Не погодившись з правомірністю зазначеного рішення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню та діям суб`єкта владних повноважень, а також відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Правовідносини, що виникають з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

За приписами частини п`ятої статті 58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Отже, митною вартістю товарів є сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю.

Частиною другою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачем одночасно із митною декларацією контролюючому органу подано усі необхідні документи, перелік яких визначений частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Згідно з положеннями частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Правилами частин другої та третьої зазначеної статті передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції); кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною восьмою статті 57 Митного кодексу України врегульовано, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

В силу положень частини третьої статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Зважаючи на те, що документи позивача містили всі відомості на підтвердження числових показників складових митної вартості товарів, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні об`єктивні підстави вважати, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, а відтак, і законні підстави для коригування митної вартості товару та відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.

Разом із тим, митний орган не погодився з правомірністю визначення митної вартості задекларованого позивачем товару, в зв`язку із чим прийняв спірне рішення про коригування його митної вартості, яким визначив митну вартість ввезеного позивачем товару за резервним методом.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості дій митного органа, суд виходить з такого.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти подальші дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Слід зазначити, що наявність таких обставин має бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, передбачено, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Із системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Доводи митного органу про сумнівність поданих відомостей про фактичну вартість товару, зокрема, щодо фактичної вартості витрат на транспортування товару відхиляються судом з урахуванням такого.

Як встановлено судом митну вартість товарів, що вказана декларантом у митній декларації 23UА806070003669U7 визначено за основним методом, а до зазначеної митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору. Під час розгляду справи суд не виявив розбіжностей у наданих документах.

Натомість відповідач у спірному рішенні стверджує, що до митного оформлення надано рахунок на транспортні послуги від 27.07.2023 №2707/2023, де відсутні відомості про вартість завантаження на борт у порту Qingdao. При цьому ж зазначає, що за умовами FОВ "франко борт" - продавець здійснив поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту всі витрати (у тому числі транспортування вантажу морем до місця призначення) і ризики втрати або пошкодження товару покладаються на покупця. За умовами терміну FОВ на продавця покладаються обов`язки з митного очищення товару для експорту і всі витрати до перетину товаром поручнів борта судна в порту країни-експортера, а також витрати із завантаження товарів на судно.

Відтак усі витрати, пов`язані з доставкою товару на судно та його завантаженням на його борт несе продавець, тобто TONGLI TYRE CO, LTD, що стосується оплати послуг транспортування від порту навантаження до місця прибуття товару - такі витрати покладаються на позивача.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача про обґрунтованість невключення до рахунку Покупця пункту про вартість завантаження товару. За умовами FОВ ІНКОТЕРМС до обов`язків Покупця належить: нести всі ризики за товар після його розміщення на борту судна до вивантаження на складі покупця.

Інших недолівків контролюючий орган у спірному рішенні не зазначив.

Крім того, у поданому відзиві на позов відповідач висловлює сумніви щодо висновку судового експерта з тих мотивів, що експерт фактично не здійснював огляду товару позивача. Вказані доводи відповідача ґрунтуються на відсутності в контролюючого органа заявки на пропуск експерта на територію митної зони.

Суд критично оцінює зазначені твердження, оскільки останні не підтверджені жодними доказами.

Як встановлено судом, у спірному рішенні відповідач обґрунтував наявність сумнівів у правильності визначення митної вартості товару позивачем. В обґрунтування сумнівів відповідач послався на відомості про вартість морського перевезення за маршрутом Qingdao, Китай - Gdansk, Польща, яка становить 44979,38 грн, що по курсу НБУ на дату складання рахунку складає 1230 дол.США. Так відповідач зазначив, що у митного органу наявна інформація про рівень цін на морські перевезення, включаючи навантаження та розвантаження на борт та з борту судна 40-ка футового контейнера з порту Китаю до Гданська Польща, доведеного листом ДП "Укрпромзовнішекспертиза" 24.07.2023 №1154, і становить від 2115 дол.США/контейнер до 3185 дол.США/контейнер. На переконання відповідача значена інформація призводить до виникнення сумнівів у дійсній вартості витрат на транспортування товару та відповідно у дійсній вартості товару.

На переконання суду, лист ДП "Укрпромзовнішекспертиза" 24.07.2023 №1154 не може оцінюватись судом як документ, на підставі якого визначається фактична вартість морських перевезень, оскільки зазначена складова угоди поставки визначається сторонами у договірному порядку, а відтак розподіл витрат на транспортування/страхування/пакування товару належить до прерогативи сторін договору.

Відтак, відповідач у спірному рішенні не вказав на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що документи, надані Позивачем на підтвердження складової митної вартості, не містять розбіжностей, повністю підтверджують числові значення митної вартості даної партії товару, є достатніми для підтвердження задекларованої митної вартості і у своїй сукупності не викликають сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про ціну та інші складові митної вартості шин.

Проаналізувавши викладене, суд дійшов висновку про подання позивачем контролюючому органу під час митного оформлення товару всіх необхідних документів для визначення митної вартості товару за основним методом.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обов`язок щодо доведення правомірності спірних рішень покладено на контролюючий орган як на суб`єкта владних повноважень.

Разом із тим, відповідачем таких доказів суду не надано. Натомість, матеріалами справи підтверджено правомірність визначення позивачем митної вартості товарів на підставі основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості товарів суб`єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з`ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення, чим порушив законні інтереси позивача.

Зважаючи на те, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та сформував рішення про коригування митної вартості товарів, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині визнання такого рішення контролюючого органа протиправним та його скасування.

Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-78, 90, 139, 241-246, -

В И Р І Ш И В:

. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНССПЕЦТРЕЙД" (вул. Київська, 34, с. Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область, 39701, ЄДРПОУ 43271932) до Полтавської митниці Державної митної служби України (вул. Кукоби Анатолія, 28, м. Полтава, Полтавська область, 36022, ЄДРПОУ 43997576) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів № UA806000/2023/000032/2 від 02 серпня 2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці Державної митної служби України (вул. Кукоби Анатолія, 28, м. Полтава, Полтавська область, 36022, ЄДРПОУ 43997576) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНССПЕЦТРЕЙД" (вул. Київська, 34, с. Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область, 39701, ЄДРПОУ 43271932) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяА.О. Чеснокова