Справа № 752/294/18
Провадження № 2/752/421/23
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
10 жовтня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.,
за участі секретаря судового засідання Давиденко С.Р.
у місті Києві, в приміщенні суду, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Хіа Юкрейн», Компанія Хіа Глобал БВ, Компанія Хіа Юроп БВ, треті особи: первинна профспілкова організація «Працівників Хіа Юкрейн», директор товариства з обмеженою відповідальністю «Хіа Юкрейн» Барсуков Артем Петрович про поновлення на роботі, визнання розпорядження про звільнення незаконним та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
02.01.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до ТОВ «Хіа Юкрейн», треті особи первинна профспілкова організація «Працівників Хіа Юкрейн», директор ТОВ «Хіа Юкрейн» Барсуков А.П .
В обґрунтування заявлених позовних вимог, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 24.07.2018 року, позивачем зазначено, що він працював в ТОВ «Навтек-Україна» на посаді картографа 1 категорії з 27.07.2009 року. З 04.03.2014 року ТОВ «Навтек-Україна» перейменовано на ТОВ «Хіа Юкрейн» (ЄДРПОУ 36425891). Умови праці визначались трудовим договором від 27.07.2009 року, посадовою інструкцією. В п. 1.2 трудовим договором від 27.07.2009 року зазначено: компанія зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати необхідні умови праці. З 2014 року по день звільнення між ним та роботодавцем кожні півроку укладались додатки до трудового договору стосовно «Антикризових заходів», а саме: даним додатком визначалось, що оплата праці складається із конкретної суми в Євро. Останній додаток № 19 до Трудового договору діяв до 30.11.2017 року. Вказав, що 30.11.2017 року директором ТОВ «Хіа Юкрейн» Барсуковим А.П. підписано розпорядження № 14-к (далі - Наказ від 30.11.2017 року), яким припинено трудовий договір на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП України (відмова від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці). На вказаному наказі від 30.11.2017 року він написав, що з наказом від 30.11.2017 року не згоден, оскільки не був письмово попереджений про зміну істотних умов праці, які призвели до звільнення. Окрім того зазначив, що є членом виборного профспілкового комітету первинної профспілкової організації «Працівників Хіа Юкрейн» і без згоди останньої будь-які зміни умов праці та подальше звільнення є незаконним. Тому вважав, що його було незаконно звільнено з підстав п. 6 ст. 36 КЗпП України, оскільки роботодавцем не дотримано процедури письмового попередження за 2 місяці про зміну істотних умов праці та роботодавцем не отримано попередньої згоди виборного профспілкового органу на зміни істотних умов праці та звільнення, членом якого він є.
Просив визнати незаконним розпорядження № 14-К від 30.11.2017 року директора ТОВ «Хіа Юкрейн» Барсукова А.П. про припинення трудового договору та звільнення, поновити його на посаді картографа 1 категорії ТОВ «Хіа Юкрейн» та стягнути з ТОВ «Хіа Юкрейн» середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.11.2017 по день ухвалення судом рішення з розрахунку помноження кількості робочих днів на середньоденну заробітну плату у розмірі 3 015, 87 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати.
10.01.2018 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Шкірай М.І. постановив ухвалу про відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначеного підготовче засідання.
27.02.2018 року до суду надійшов відзив на позов, відповідно до змісту якого відповідач ТОВ «Хіа Юкрейн» не визнали заявлені до них вимоги з огляду на їх безпідставність, просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
07.03.2018 року Голосіївським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про об`єднання позовних вимог, витребування доказів, закриття підготовчого провадження, призначено справу до судового розгляду.
18.05.2023 року судом отримано відповідь на відзив.
22.06.2018 року Голосіївським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про прийняття та витребування доказів, прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог.
Протокольною ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 24.07.2018 року суд повернувся на стадію підготовчого засідання з метою вирішення клопотань представників сторін.
24.07.2018 року Голосіївським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про прийняття та витребування доказів, прийняття до розгляду заяви про збільшення позовних вимог від 02.03.2018 року.
23.01.2019 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Шевченко Т.М. постановлено ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
06.03.2019 року Голосіївським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про закриття провадження у справі.
14.05.2019 року Київським апеляційним судом винесено постанову про залишення апеляційної скарги представника позивача без задоволення, а ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 06.03.2019 року без змін.
18.09.2019 року Верховним Судом винесено постанову про задоволення касаційної скарги позивача, ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 06.03.2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 14.05.2019 року скасовано, справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду.
25.10.2019 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Шевченко Т.М. постановлено ухвалу про задоволення заяви про самовідвід головуючого у справі - судді Шевченко Т.М., справу передано на повторний автоматизований розподіл.
За даними протоколу повторного повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа 752/294/18 надійшла до провадження судді Голосіївського районного суду міста Києва Плахотнюк К.Г.
03.01.2020 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва постановлено ухвалу про прийняття справи до свого провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
26.06.2020 року Голосіївським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про залучення співвідповідачів - Хіа Глобал БВ, індекс Кеннедіплейн 222, 5611 ЗТ Ейндховен, Нідерланди, ідентифікатор підприємства № NL17070436 та Хіа Юроп БВ, індекс Кеннедіплейн 222, 5611 ЗТ Ейндховен, Нідерланди, ідентифікатор підприємства № NL17168515.
13.07.2023 року Голосіївським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні 10.10.2023 року сторони відсутні.
Представник позивача подала клопотання про завершення розгляду справи за її та позивача відсутності, зазначивши, що підтримує заявлені позовні вимоги з зазначених у позовній заяві підстав, просила позов задовольнити.
Відповідачі про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, з будь-якими клопотаннями до суду не зверталися.
Третя особа первинна профспілкова організація «Працівників Хіа Юкрейн» про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, явку свого представника не забезпечили, подали до суду письмові пояснення, відповідно до змісту яких зазначили, що позивача було звільнено з порушення трудового законодавства, зокрема, без згоди профспілкової організації, просили позов задовольнити.
Третя особа директор ТОВ «Хіа Юкрейн» Барсуков А.П. про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Врахувавши думку учасників судового розгляду справи, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що на виконання вимоги ч. 3 ст. 32 КЗпП України, 15.09.2017 року ТОВ «Хіа Юкрейн» повідомив ОСОБА_1 про зміну істотних умов праці, що підтверджується наданими суду повідомленням про зміну істотних умов праці від 15.09.2017 року, додатком № 20 від 15.09.2017 року до трудового договору від 27.07.2009 року, наказом № 11-к від 15.09.2017 року.
Крім того, відповідачем надано суду Акт про відмову ОСОБА_1 підписати повідомлення про зміну істотних умов праці. Зазначений акт підписано двома свідками - працівниками зазначеного товариства.
ТОВ «Хіа Юкрейн» було роз`яснено позивачу його право до 18 год. 00 хв. 30.11.2017 року визначитися погоджується або ні останній надалі працювати в товаристві. Також було роз`яснено, що у випадку незгоди, ОСОБА_1 буде звільнено на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП України (відмова працівника від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці).
Відтак, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 був повідомлений у встановленому законом порядку про зміну істотних умов праці у визначений законом строк.
ОСОБА_1 однією з обставин, якими обґрунтовує заявлені позовні вимоги зазначає про те, що роботодавець не запропонував йому іншу роботу.
За правилами ст. 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці ; при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством ; одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, повідомляє державну службу зайнятості про заплановане вивільнення працівників; вимоги ч. ч. 1-3 цієї статті не застосовуються до працівників, які вивільняються у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, пов`язаними з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період, а також у зв`язку з неможливістю забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв`язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій ; державна служба зайнятості інформує працівників про роботу в тій самій чи іншій місцевості за їх професіями, спеціальностями, кваліфікаціями, а у разі їх відсутності - здійснює підбір іншої роботи з урахуванням індивідуальних побажань і суспільних потреб. У разі потреби особу може бути направлено, за її згодою, на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації відповідно до законодавства.
Однак, ст. 49-2 КЗпП України врегульовано порядок вивільнення працівників з попередженням працівника про звільнення за два місяці. Крім того, ч. 2 ст. 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках: 1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників; 2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов`язків вимагає доступу до державної таємниці; 6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу; звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Зазначене не тотожне зі звільненням працівника у зв`язку з відмовою працівника від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці, що передбачено п. 6 ст. 36 КЗпП України.
ОСОБА_1 було звільнено на підставі саме п. 6 ст. 36 КЗпП України, а не за ст. 40 КЗпП України, а тому роботодавець не мав обов`язку пропонувати йому іншу роботу.
Позивач також зазначає про недотримання відповідачем обов`язку виплачувати йому заробітну плату в євро. Однак, ані КЗпП України, ані Закон «Про оплату праці» не передбачають можливість установлення заробітної плати в іноземній валюті.
Щодо відсутності згоди профспілки.
Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 16 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», профспілки, їх об`єднання легалізуються шляхом повідомлення на відповідність заявленому статусу; статус організацій всеукраїнської профспілки чи профспілки іншого статусу визначається статутом цієї профспілки. Про належність до певної профспілки організації, які діють на підставі статуту цієї профспілки, надсилають легалізуючому органу за місцем свого знаходження повідомлення із посиланням на свідоцтво про легалізацію профспілки, на підставі якого вони включаються до реєстру об`єднань громадян. Первинні профспілкові організації також письмово повідомляють про це роботодавця.
ТОВ «Хіа Юкрейн» отримало повідомлення про створення первинної профспілкової організації «Працівників Хіа Юкрейн» 29.11.2017 року.
Крім того, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровано первинну профспілкову організацію «Працівників Хіа Юкрейн» 13.12.2017 року.
Відтак, суд приходить до висновку про те, що станом на 30.11.2017 року профспілку не було зареєстровано, не діяла остання і 15.09.2017 року, коли позивача повідомлено відповідачем про зміну істотних умов праці, а тому згода зазначеної профспілки для звільнення позивача не була потрібною.
Зазначені ОСОБА_1 обставини, як підстави для позову у вигляді неналежного повідомлення про зміну істотних умов праці, відсутність пропозиції іншої роботи та згоди профспілки на його звільнення, а також обов`язок виплачувати заробітну плату в євро не знайшли свого підтвердження, повністю спростовані відповідачем.
Також слід зазначити, як видно зі змісту наданих пояснень засновниками Компанії Хіа Глобал БВ та Компанії Хіа Юроп БВ, а також наданих останніми документів, відповідно до змісту ліквідаційного балансу ТОВ «Хіа Юкрейн» активи у останнього відсутні (т. 4, а.с. 130).
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталено усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).
З огляду на вище викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Хіа Юкрейн», Компанія Хіа Глобал БВ, Компанія Хіа Юроп БВ, треті особи: первинна профспілкова організація «Працівників Хіа Юкрейн», директор ТОВ «Хіа Юкрейн» Барсуков А.П. про поновлення на роботі, визнання розпорядження про звільнення незаконним та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не підлягають задоволенню.
За правилами ст. 141 ЦПК України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись, ЦК України, ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 141, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Хіа Юкрейн», Компанія Хіа Глобал БВ, Компанія Хіа Юроп БВ, треті особи: первинна профспілкова організація «Працівників Хіа Юкрейн», директор товариства з обмеженою відповідальністю «Хіа Юкрейн» Барсуков Артем Петрович про поновлення на роботі, визнання розпорядження про звільнення незаконним та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано , набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, або ж через суд першої інстанції, яким ухвалено оскаржуване судове рішення.
Суддя К.Г. Плахотнюк
Суд | Голосіївський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2023 |
Оприлюднено | 12.12.2023 |
Номер документу | 115518212 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Голосіївський районний суд міста Києва
Плахотнюк К. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні