Постанова

від 28.11.2023 по справі 308/13579/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/13579/21

П О С Т А Н О В А

Іменем України

28 листопада 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.

суддів: Фазикош Г.В., Куштана Б.П.

з участю секретаря судового засідання: Сливки С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гончаров Валентин Вікторович, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 травня 2022 року, ухвалене головуючим суддею Придачуком О.А., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕКС ІСТЕЙТ» до ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки

встановив:

У жовтні 2021 року ТОВ «Лекс Істейт» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 15 червня 2021 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Лекс Істейт» укладено договір позики №15/06-2021-3 на суму 1 000 000,00 грн, які зобов`язався повернути через місяць - 15 липня 2021 року. На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором позики між ТОВ «Лекс Істейт» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки від 15 червня 2021 року, відповідно до якого ОСОБА_2 передав в іпотеку ТОВ «Лекс Істейт» нерухоме майно - нежитлову будівлю, кафе-бар (кафе бар (літ.а); тераса (літ.б)), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

19.07.2021 у зв`язку з невиконанням ОСОБА_2 свого зобов`язання за договором позики №15/06-2021-3 від 15.06.2021 ТОВ «Лекс Істейт» надіслало ОСОБА_2 письмову вимогу про усунення порушення № 19/01/2021-2 за договором позики №15/06-2021-3 від 15.06.2021, згідно якої, на виконання ст. 35 ЗУ «Про іпотеку», ТОВ «Лекс Істейт» повідомило відповідача про наявність заборгованості перед позивачем за договором позики грошей у розмірі 1 000 000 (один мільйон) грн. 00 копійок, та попередило, що у разі не погашення даної заборгованості у тридцятиденний строк з моменту отримання даної вимоги, ТОВ «Лекс Істейт» буде звернуто стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_2 на праві власності та виступає забезпеченням за договором позики грошей. Вищезазначена вимога була отримана ОСОБА_2 , згідно рекомендованого листа 27 липня 2021 року, однак залишена відповідачем без виконання, а заборгованість не погашеною.

А тому, ТОВ «Лекс Істейт» просило звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, посвідченого 15.06.2021 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкін Д.В., зареєстрованого в реєстрі за №785, а саме на нежитлову будівлю, кафе-бар (кафе бар (літ.а); тераса (літ.б) ) розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві власності ОСОБА_2 .

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 травня 2022 року позов задоволено.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки посвідченого 15.06.2021, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкін Д.В., зареєстрованого в реєстрі за №785, а саме на: нежитлову будівлю, кафе-бар (кафе бар (літ.а); тераса (літ.б) ) розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві власності ОСОБА_2 , шляхом продажу майна ТОВ «ЛЕКС ІСТЕЙТ» (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 97/37, рах. № НОМЕР_1 в АТ «ОТП БАНК», МФО 300528, ідентифікаційний код юридичної особи 43334358) від свого імені будь-якій особі покупцю згідно договору купівлі-продажу за ціною визначеною уповноваженим експертом оцінювачем на день проведення продажу, для чого забезпечити право ТОВ «ЛЕКС ІСТЕЙТ» (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 97/37, рах. № НОМЕР_1 в АТ «ОТП БАНК», МФО 300528, ідентифікаційний код юридичної особи 43334358) щодо всіх повноважень продавця (в тому числі, але не виключно: отримання дублікатів правовстановлюючих документів з відповідних установ, організацій, підприємств незалежно від форм власності та підпорядкування чи органів нотаріату, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з реєстру прав на нерухоме майно в архівах БТІ, ЖРЕР, ОСББ, нотаріату тощо) необхідних для здійснення такого продажу, в рахунок погашення заборгованості за договором позики №15/06-2021-3 від 15 червня 2021 року в розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень 00 копійок

Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканця АДРЕСА_2 , на користь ТОВ «ЛЕКС ІСТЕЙТ» (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 97/37, рах. № НОМЕР_1 в АТ «ОТП БАНК», МФО 300528, ідентифікаційний код юридичної особи 43334358) сплачений судовий збір в розмірі 15 000,00 грн.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гончаров В. В., просить рішення суду скасувати та залишити позовну заяву без розгляду. Вважає рішення суду таким що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що пунктом 8 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено, що позовна заява залишається без розгляду якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк. Згідно з ч.2 ст.175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Оскільки позовна заява у даній цивільній справі не містить даних про її підписанта (тільки дописано від руки посаду невизначеної особи директора ОСОБА_3 ), а тому вважає що така заява подана до суду без додержання вимог ст. 175 ЦПК України. Суд першої інстанції не звернув на вказане уваги та не залишив без руху позовну заяву.

У той же час, процедура усунення недоліків такої позовної заяви здійснена у поза процесуальний спосіб, а саме без постановлення судом першої інстанції ухвали (як окремого документа) про залишення позовної заяви без руху і надання строку для усунення недоліків такої заяви та шляхом здійснення представником позивача коригування тексту позовної заяви у формі відповідних дописів на цій заяві, про що вже зазначалося вище. Тому, у даному випадку відсутні правові підстави вважати, що недоліки позовної заяви були усунуті. Зазначене зумовлює скасування рішення суду першої інстанції у даній цивільній справі та залишення позовної заяви без розгляду.

Крім того вважає, що суд першої інстанції порушив вимоги процесуального права при відмові у задоволенні клопотання про зупинення провадження в справі до вирішення цивільної справи 308/10527/21 предметом розгляду якої, зокрема було визнання недійним з моменту вчинення іпотечного договору, на підставі якого здійснюється стягнення на будинок у цій цивільній справі. А тому існує об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення цивільної справи 308/10527/21.

ОСОБА_1 не з`явилася у судове засідання. Від її представника адвоката Гончарова В.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до частини 13 статті 128 ЦПК України за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ОСОБА_1 належним чином повідомлена про розгляд справи. Адвокат Гончаров В.В. повідомлений через засоби електронного зв`язку.

Згідно частини 3 статті 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Як зазначено у частині 1 статті 223 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Та пунктом 2 частини 3 статті 223 ЦПК України зазначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Згідно частини 4 статті 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/ неповажності причин неявки відповідача, учасника справи до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки відповідача та/або учасника справи, суд розглядає справу у їх відсутності. Зазначені норми дисциплінують відповідача та/або учасника справи і стимулюють їх належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.

З метою запобігання безладному руху справи з врахуванням особливостей апеляційного процесу, та зважуючи на те що наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності дозволяють суду вирішити заявлені позовні вимоги. Відтак, наведене на думку колегії суддів з приводу розгляду справи за відсутності апелянта не призведе до порушення процесуальних прав учасників справи у спірних правовідносинах.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що згідно приписів ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка ОСОБА_1 та її представника адвоката Гончарова В.В. не перешкоджає розгляду справи в даному судовому засіданні.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що така не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 15 червня 2021 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Лекс Істейт» укладено договір позики №15/06-2021-3, відповідно до умов якого ТОВ «Лекс Істейт» надало ОСОБА_2 позику в розмірі 1 000 000 грн. строком до 15.07.2021 року включно. (п. 1,3 договору позики).

У забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором позики між ТОВ «Лекс Істейт» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки від 15 червня 2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Кішкіним Д.В. та зареєстрованим у реєстрі за № 785, відповідно до якого умов якого ОСОБА_2 передав в іпотеку ТОВ «Лекс Істейт» нерухоме майно - нежитлову будівлю, кафе-бар (кафе бар (літ.А) загальною площею 104,7 кв.м. 10 (десять) приміщень; з належною до неї терасою (літ. Б), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ., що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 08.06.201 року ОСОБА_4 , приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу за реєстровим № 746.

Пунктом 1 договору позики № 15/06-2021-3 від 15.06.2021 встановлено, що за цим договором позикодавець передав у власність позичальника, а позичальник прийняв від позикодавця грошові кошти в сумі 1000000,00 грн. Факт отримання позичальником суми позики у повному обсязі підтверджується особистим підписом позичальника на даному договорі та видатковим касовим ордером.

Як убачається з видаткового касового ордеру від 15.06.2021 ТОВ«Лекс Істейт», на підставі договору позики № 15/06-2021-3 від 15.06.2021 року ОСОБА_2 видано грошові кошти у сумі 1000000,00 грн, що підтверджується підписом одержувача у вказаному ордері.

Відповідно до п. 3 договору позики № 15/06-2021-3 від 15.06.2021, позичальник зобов`язався повернути позикодавцю суму позики у гривнях у фактично одержаному розмірі в повному обсязі не пізніше 15.07.2021 (включно).

Однак, ОСОБА_2 не виконав взятих на себе зобов`язань та у встановлений договором позики строк 15.07.2021 борг не повернув.

Відповідно до п. 5.1 договору іпотеки сторони погодили, що у разі порушення боргового зобов`язання, умов договору позики або умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

19.07.2021 ТОВ «Лекс Істейт» надіслало ОСОБА_2 письмову вимогу про усунення порушення № 19/01/2021-2 за договором позики №15/06-2021-3 від 15.06.2021 року, згідно з якою на виконання вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку» повідомило ОСОБА_2 про наявність у нього заборгованості перед ТОВ «Лекс Істейт» за вказаним договором позики та повідомило ОСОБА_2 , що у разі не погашення даної заборгованості у тридцятиденний строк з моменту отримання даної вимоги, ТОВ «Лекс Істейт» буде звернуто стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_2 на праві власності та виступає забезпеченням за договором позики.

Вказана вимога отримана ОСОБА_2 , згідно рекомендованого листа №0103330064912 27 липня 2021 року.

Пунктом 5.2 договору іпотеки від 15 червня 2021 року визначено, що іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки та задовольнити всю суму зобов`язання на момент звернення стягнення, у тому числі суму заборгованості за договором позики, витрати, пов`язані зі зверненням стягнення незалежно від настання строку виконання боргового зобов`язання, який зазначено у договорі позики, у випадку, якщо у момент настання строку виконання зобов`язань за договором позики вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений договором позики строк суми позики.

Згідно з п. 5.4 вказаного договору іпотеки встановлено, що іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів: на підставі виконавчого напису нотаріуса; на підставі рішення суду. При цьому витрати іпотекодержателя, пов`язані з пред`явленням вимоги за борговим зобов`язанням зверненням стягнення на предмет іпотеки, також забезпечуються цією iпотекою, тобто ці витрати бере на себе іпотекодавець та вони підлягають відшкодуванню іпотекодержателю в повному обсязі.

Відповідно до п. 5.6 договору іпотеки, у разі звернення стягнення на предмет іпотеку на підставі рішення суду, реалізація предмета іпотеки здійснюється у спосіб визначений у відповідному рішенні суду, а саме: шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку встановленому статтею 33,38 Закону України «Про Іпотеку»; шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження в порядку встановленому статтею 33, 35, 39 Закону України «Про іпотеку». Ціна продажу предмету іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотеко держателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Частиною четвертою статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з приписами ст. 38 Закону України «Про іпотеку» якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов`язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Оскільки ОСОБА_2 не виконав своїх зобов`язань за договором позики № 15/06-2021-3 від 15.06.2021, тому позивач набув права задовольнити свої вимоги за цим зобов`язанням за рахунок реалізації іпотечного майна, яке є предметом договору іпотеки від 15 червня 2021 і яким забезпечено вимоги позивача, що випливають з указаного договору позики.

Відповідач у свою чергу не надав суду апеляційної інстанції доказів, які б спростували твердження позивача щодо невиконання ним умов договору позики та про відсутність заборгованості перед позивачем.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Лекс Істейт» і доводи апеляційної скарги таких висновків не спростовують.

Доводи апеляційної скарги представника третьої особи щодо порушення судом першої інстанції вимог процесуального права при відкритті провадження в справі, зокрема, не взято до уваги того, що позовну заяву підписано невизначеною особою, не заслуговують на увагу, так як така підписана директором ТОВ «Лекс Істейт» Скічко І.В., який діє від імені позивача.

З Витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що керівником ТОВ «Лекс Істейт» є ОСОБА_3 . Відповідно до рішення засновника № 1 ОСОБА_3 обрано на посаду директора з 06 листопада 2019 року. Наказом № 1 від 06 листопада 2019 року ОСОБА_3 було призначено директором позивача.

Тобто, до позовної заяви додано належні докази щодо уповноваженої особи, яка підписала позовну заяву, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу та не дають підстав для скасування судового рішення.

Також апелянт вказує, що суд першої інстанції, усупереч положенням п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України, незаконно відмовив у задоволенні клопотання представника третьої особи про зупинення провадження у справі.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 04 березня 2022 року, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «ФК Єврокредит», ОСОБА_2 , ТОВ «Лекс Істейт», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Тячівська міська рада в особі державного реєстратора Лазар Д.В., про скасування рішення про державну реєстрацію прав, визнання недійсним договорів іпотеки та витребування майна з чужого незаконного володіння, відмовлено. Вказане рішення набрало законної сили 26 жовтня 2022 року. Постановою Закарпатського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а рішення Ужгородського міськрайонного суду від 04 березня 2022 року залишено без змін.

З наведено слід зробити висновок, що відмова суду першої інстанції у зупиненні провадження у справі жодним чином не впливає на права та інтереси ОСОБА_1 .

Отже вирішуючи спір, суд правильно визначив характер спірних правовідносин та норми матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права.

Будь-яких інших доводів та доказів на їх підтвердження, що слугувало б правовою підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції апелянтом надано не було, у зв`язку з чим, апеляційний суд не вбачає правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи наведене вище, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 08.07.2022 відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 22500, грн., які підлягають стягненню з останньої.

Зважуючи на встановлене та керуючись статтями 141, 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гончаров Валентин Вікторович, залишити без задоволення.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 травня 2022 року, залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у Закарпатській області/Ужгородська тг/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37975895; Банк одержувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача:UA708999980313161206080007493; Код класифікації доходів бюджету 22030101) судові витрати у розмірі 22 500,00 гривень, судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 05 грудня 2023 року.

Суддя-доповідач:

Судді: