Рішення

від 07.12.2023 по справі 947/2522/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/2522/23

Провадження № 2/947/1291/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2023 року

Київський районний суд м. Одеси в складі :

Головуючого - судді Куриленко О.М.

за участюсекретаря Солтановської Ю.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Вишневецької А.О.,

розглянув увідкритому судовомузасіданні ум.Одесі цивільну справуза позовом ОСОБА_2 до Одеської міської ради, Виконавчого комітетуОдеської міськоїради про солідарне стягнення матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу,

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2023 року позивач звернувся до суду з позовом, вимоги якого в подальшому було уточнено, та згідно з редакції від 12.04.2023 року просив суд стягнути солідарно з Одеської міської ради (ЄДРПОУ 26597691) та Виконавчого комітету Одеської міської ради (ЄДРПОУ 04056919) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) матеріальну шкоду у сумі 161410 гривень та судові витрати.

Свої вимоги мотивував тим, що він є власником автомобілю марки VOLKSWAGEN Jeta державний номер НОМЕР_2 , який було пошкоджено 11.09.2022 року близько 10:30, в АДРЕСА_1 внаслідок падіння гілки дерева, розташованого у безпосередній близькості до зазначеного будинку.

Позивач зазначає, що за висновком експерта про оцінку автомобіля від 07.09.2022 року, вартість матеріального збитку складає 161410 гривень, які просить стягнути солідарно з Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради.

Вищевказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 18.01.2023 року провадження по справі було відкрито та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження.

28 лютого 2023 року представником відповідача JОдеської міської ради було надано відзив на позовну заяву, в якому останній просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.

Крім того, 12.04.2023 року представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просив залучити до розгляду справи 947/2522/23 у якості співвідповідача Виконавчий комітет Одеської міської ради, ЄДРПОУ 04056919 Україна, 65026, Одеська обл., місто Одеса, Думська площа, будинок 1 та стягнути солідарно з Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради спричинену матеріальну шкоду (а.с.109).

Ухвалою суду від 12.04.2023 року клопотання представника позивача про залучення співвідповідача - Виконавчий комітет Одеської міської ради було задоволено.

12.05.2023 року від Виконавчого комітету ОМР до суду був поданий відзив на позовну заяву, в якому уповноважений представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повній мірі.

В ході судового засідання, яке відбулось 11.10.2023 року, представник відповідача Одеської міської ради Вишневецька Анастасія Олегівна, звернулась до суду з клопотанням про витребування з Житлово-будівельного кооперативу «КИЇВСЬКИЙ-7» (м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 92, код ЄДРПОУ 23206661) - належним чином засвідченої копії схеми прибудинкової території на житловий багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; - належним чином засвідченої копіії технічного паспорту на житловий багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 11.10.2023 року клопотання представника відповідача про витребування доказів було задоволено.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_1 у судовому засіданні позовну заяву підтримав та просив постановити рішення, відповідно до якого стягнути з відповідачів спричинену позивачеві матеріальну шкоду.

Представник відповідача Одеської міськоїради Вишнивецька Анастасія Олегівна у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на його недоведеність та безпідставність.

Вислухавши представника позивача та відповідача, дослідивши докази та матеріали справи, суд доходить до висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 є власником автомобілю марки VOLKSWAGEN JETTA, д/н НОМЕР_4 , білого кольору, 2013 року випуску.

Звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_2 зазначає, що 11.09.2022 року близько 10:30, в місті Одеса, по вул. Академіка Корольова, 92 відбулось падіння гілки дерева, розташованого у безпосередній близькості до зазначеного будинку, в результаті чого було пошкоджено автомобіль VOLKSWAGEN JETTA державний номер НОМЕР_2 , який був припаркований у дворі багатоквартирного будинку на асфальтованій ділянці прибудинкової території з дотриманням Правил Дорожнього Руху.

Так, згідно висновку експерта № 7415 від 17 вересня 2022 року, виконаного судовим експертом Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 вбачається, що вартість відновлювального ремонту автомобілю марки VOLKSWAGEN JETTA, НОМЕР_2 , становить 281376,33 гривень, вартість матеріального збитку - 161 410,01 гривень.

Спірні правовідносини врегульовані як загальними нормами цивільного законодавства, що регулюють деліктні правовідносини, так і спеціальними нормами, які регулюють правовідносини у сфері благоустрою населених пунктів.

Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

При цьому, в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Разом з тим, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини, як це визначено ч. 2 ст. 1166 ЦК України.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 2 своєїпостанови «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6, суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідок дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Аналіз змісту наведених норм свідчить про те, що за загальним правилом шкода відшкодовується за наявності складу цивільного правопорушення, елементами якого є: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вину завдавача шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Закон України «Про благоустрій населених пунктів» визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Згідно з п. 7 ч. 1ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»передбачено право громадян звертатися до суду з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»зелені насадження є елементом благоустрою.

Згідно з положеннями п. п. «г» п. 1 ч. 1 ст.13, п. 2 ч. 1 ст.21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до об`єктів благоустрою населених пунктів належать вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки. Елементами (частинами) об`єктів благоустрою, в свою чергу, є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах, на алеях, бульварах, у садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

За положеннями п. 2 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006 року № 1045, видалення зелених насаджень здійснюється, зокрема, у разі виявлення аварійних, сухостійних і фаутних дерев.

Згідно з п. 7 вказаного Порядку, видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об`єкті благоустрою здійснює балансоутримувач на підставі акту обстеження зелених насаджень, що складається відповідно до п. 4 цього Порядку.

Пунктом 5 частини другоїстатті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

Згідно з п. 2 ч. 1ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», балансоутримувача, що здійснюватиме утримання і ремонт об`єкта благоустрою, який перебуває у приватній власності, визначає власник такого об`єкта благоустрою.

Відповідно до ч. 2ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані: утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію; дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; не порушувати права і законні інтереси інших суб`єктів благоустрою населених пунктів; відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів.

Згідно з частиною сьомоюстатті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженихнаказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105, визначають правові та організаційні засади озеленення населених пунктів, спрямовані на забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини.

Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженихнаказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105(далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.

Відповідно до пункту 5.5 Правил, відповідальними за збереження зелених насаджень належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянках, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Перелік дій щодо догляду за зеленими насадженнями передбачений розділом 9 Правил. Так, догляд за деревами і чагарниками здійснюється протягом року і включає: поливання, внесення добрив, вкриття, обприскування крон дерев, догляд за ґрунтом, боротьбу з бур`янами, обробку дупел і механічних пошкоджень, формування крон дерев і чагарників.

Так, п. 9.1.10. Правил визначено, що для нормального росту й правильного розвитку дерев здійснюють догляд за кроною протягом усього життя рослин. Обрізають дерева навесні до розпукування бруньок або восени після опадання листя. У дерев видаляють порослеві пагони, які утворюються біля кореневої шийки, а також на стовбурах в міру її появи. Сухі гілки обрізують у міру їх виявлення впродовж року.

Відповідно до положень п. 9.1.11.3 Правил - під час проведення щорічних обстежень зелених насаджень потрібно виявляти аварійні дерева.

Згідно з Розділом 12 Правил, з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік - навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об`єктів благоустрою, а при частковому - лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Санітарне обрізання потрібно проводити щороку протягом вегетаційного періоду.

Таким чином, відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності є балансоутримувачі зелених насаджень, уповноважені органами місцевого самоврядування підприємства, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень.

Правилами визначено, що балансоутримувач - спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.

Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільним процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом з тим, потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.

Однак, пред`являючи позов до Одеської міської ради та Виконавчого комітетуОдеської міськоїради позивач не надав належних та допустимих доказів того, що саме відповідачів визначено балансоутримувачами зелених насаджень за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 92, та вони несуть солідарну відповідальність.

Так, солідарна відповідальність - це один із різновидів цивільно-правової відповідальності. Солідарна відповідальність - це у зобов`язальному праві відповідальність кількох боржників перед кредитором, при якій кредиторові надається право на свій розсуд вимагати виконання зобов`язання у повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного з них окремо.

Солідарна відповідальність настає лише у випадках, прямо передбачених законом чи договором. Так, у ст. 1190 Цивільного кодексу України зазначено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

У Цивільному кодексі України у ст. 543 зазначено, що у разі солідарного обов`язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково, або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Отже, з урахуванням викладеного, суд вважає, що позивач, звернувшись до суду з даним позовом про стягнення матеріальної шкоди в солідарному порядку, не обґрунтував, в чому саме полягає солідарний обов`язок відповідачів, та чому вони повинні нести солідарну відповідальність.

Крім того, належних доказів того, що саме визначені ним відповідачі є балансоутримувачами зелених насаджень, матеріали справи не містять, а лист Головного Управління Національної поліції в Одеській області на ім`я позивача (а.с.34) не може бути остаточним доказом вини відповідачів у події, що мала місце 11.09.2022 року.

Згідно з ч. 1ст.96ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Слід зазначити, що надані позивачем до суду докази не містять відомостей, що б дозволили встановити причинно-наслідковий зв`язок між падінням гілки дерева на його автомобіль, та в який період часу відбулася ця подія, як вони знаходяться щодо один одного, на якій відстані, тощо.

В матеріалах справи відсутній протокол огляду місця події та фото фіксації, що в свою чергу нівелює подану позивачем як доказ відповідь поліції Одеського районного управління поліції № 1 Відділу поліції № 4 Головного управління Національної поліції в Одеській області № 60.4-12367 від 13.09.2022 року.

В позовній заяві вказано, що відразу після падіння дерева на місце події було викликано співробітників органів Національної поліції України.

Однак, з листа ГУНП в Одеській області Одеського районного управління поліції № 1 Відділу поліції № 4 № 60.4-12367 від 13.09.2022 року вбачається, що співробітники поліції розглянули звернення ОСОБА_2 в порядку, затвердженому Законом України «Про звернення громадян» та рекомендовано звернутись до суду.

Суд звертає увагу, що поданий позивачем лист був наданий в порядку, затвердженому Законом України «Про звернення громадя » та не є тотожними з протоколом огляду місця події, а є тільки підтвердженням звернення до поліції, оскільки в наданому документі відсутні підтвердження події, місця і часу, схеми розташування автомобіля та дерева. Доказів стосовно виїзду співробітників Національної поліції України на місце події до позову надано не було.

Позивачем не надано жодного доказу, який би містив відомості щодо просторового розміщення транспортного засобу та відповідного дерева та його стану на час події, у звязку з чим є неможливим визначити приналежність дерева, щодо якого позивачем заявлено доводи, та відповідно встановити особу, відповідальну за його утримання.

Також припущення позивача, про неналежне утримання насаджень, внаслідок невиконання обов`язків відповідачами, не підтверджені відповідними доказами, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження аварійного стану дерева (висновку експерта тощо), падінням гілки з якого було пошкоджено його автомобіль.

Виходячи з наведеного, підстави вважати, що саме відповідачі неналежним чином виконували обов`язки по зрізанню сухостійних та аварійних дерев, а також їх догляд біля місця, де сталася подія, - відсутні.

Таким чином, у зв`язку з недоведеністю заявлених у позові обставин щодо події падіння гілки на належний позивачу автомобіль, зокрема, місця події, неналежного стану дерева, відсутністю належних та допустимих доказів щодо існування у відповідачів обов`язку утримання зелених насаджень у м. Одесі, а також неправомірних дій (бездіяльності) відповідачів по справі відповідні твердження позивача є безпідставними.

Отже, позивачем не доведено, в чому конкретно виражалась неправомірність дій чи бездіяльності відповідачів, які призвели до падіння гілки дерева та пошкодження автомобіля, не доведений причинно-наслідковий зв`язок між діями чи/або бездіяльністю відповідачів та завданою позивачу шкодою від падіння гілки дерева та пошкодженням автомобіля, не визначені підстави солідарної відповідальності.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост.263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Судоверішення маєвідповідати завданнюцивільного судочинства,визначеному цимКодексом. Привиборі ізастосуванні нормиправа доспірних правовідносинсуд враховуєвисновки щодозастосування відповіднихнорм права,викладені впостановах ВерховногоСуду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.ст. 124,129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 та відмову у задоволенні позову .

Враховуючи, що суд дійшов обґрунтованих висновків, щодо відмови у задоволенні позовних вимог, то з урахуванням положеньстатті 141 Цивільного процесуального кодексу України, відшкодування судових витрат, у разі відмови у позові, не підлягають.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 22, 1166 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 82, 89, 209, 210, 223, 247, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Одеської міської ради, Виконавчого комітетуОдеської міськоїради просолідарне стягненняматеріальної шкоди,завданої власникутранспортного засобу - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Куриленко О. М.