Ухвала

від 11.12.2023 по справі 331/7933/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 331/7933/23

Провадження № 2-з/331/75/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Світлицької В.М., секретаря Солов`ян О.С.., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тбіліська 27» про забезпечення доказів до подання позовної заяви, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСББ «Тбіліська 27» звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви.

В обґрунтування заяви зазначив, що ОСББ «Тбіліська 27» здійснюється утримання житлового будинку АДРЕСА_1 . Згідно розрахунку за кв. АДРЕСА_2 за період з вересня 2019 р. по жовтень 2023 р. утворилась заборгованість у загальному розмірі 9446,30 грн. Власником даної квартири, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.11.2023 р. є ОСОБА_1 . Проте, мається інформація про те, що ОСОБА_1 померла, і на даний час відкрито спадкову справу. Отже, з метою встановлення належного відповідача по справі щодо стягнення заборгованості зі сплати внесків, постала необхідність отримання даних з Державного реєстру актів цивільного стану щодо факту смерті ОСОБА_1 з метою наступного отримання інформації зі Спадкового реєстру щодо кола її спадкоємців. Проте, отримати таку інформацію самостійно не має можливості, в зв`язку з чим заявник вимушений звернутися до суду із клопотанням про забезпечення доказів до подання позовної заяви.

Представник заявника належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, заяву суду не надав. Його неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд дійшов наступних висновків.

Так, згідно з ч. 1 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Згідно ч. 2 ст. 116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви (ч. 3 ст. 116 ЦПК України).

Відповідно до п.п. 4, 5 ч.1 ст. 117 ЦПК України, у заяві про забезпечення доказів зазначається: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

Аналізуючи наведені положення у зіставленні з вимогами заявника насамперед необхідно зазначити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Частиною 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 367/6751/18-ц (провадження № 61-23322св19) викладено наступну правову позицію: «Суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим (частина перша статті 116 ЦПК України). Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Разом з цим, згідно зі статтею 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом».

Таку ж правову позицію щодо вирішення судами питання про забезпечення доказів висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові 11.03.2020 у справі № 9901/608/19.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах, які є предметом розгляду, будь-яких обставин та доказів, які дають підставу припускати, що докази, які заявник наразі просить суд витребувати, можуть бути втрачені або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, представник у своїй заяві не наводить.

Із заяви вбачається, що фактично мета відповідної заяви зводиться до отримання доказів, а не їх забезпечення, що є різними правовими поняттями та мають диференційоване правове регулювання та підґрунтя.

Крім того, не зазначено жодної підстави, передбаченої цивільним процесуальним законодавством, щодо забезпечення доказів, оскільки встановлення кола учасників майбутнього судового провадження не є підставою для забезпечення доказів.

З огляду на зміст заяви, її обґрунтування, додані до неї документи, а також зазначені правові позиції Верховного Суду, суд приходитьдо висновкупро відсутністьпідстав длязадоволення заявипро забезпеченнядоказів.

Керуючись ст. 116, 117, 260, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тбіліська 27» про забезпечення доказів до подання позовної заяви - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: В.М. Світлицька