Ухвала

від 08.12.2023 по справі 295/14917/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа 295/14917/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2023 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Євгена Татуйка, розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , приватний виконавець Малкова Марія Вікторівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Фінанс», -

В С Т А Н О В И В :

До Богунського районного суду м. Житомира надійшла вище вказана заява, у якій заявник просить замінити вибулого стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника ТОВ «Дебт Форс» у виконавчому провадженні відкритому на підставі виконавчого напису № 17452 вчиненого 14.08.2020 року приватним нотаріусом Гораєм О. С. про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал».

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 06.11.2023 року заяву ТОВ «Дебт Форс» про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни стягувача його правонаступником передано на розгляд до Житомирського районного суду Житомирської області у зв`язку з тим, що в матеріалах заяви відсутні будь-які належні, допустимі, достатні та достовірні докази виконання виконавчого напису нотаріуса на території Богунського району м. Житомира і, навпаки, відповідно до відомостей, що міститься в АСВП, приватним виконавцем звернуто стягнення на заробітну плату боржника, що отримує дохід від юридичної особи, розташованої у Житомирському районі Житомирської області.

Судом враховано, що згідно з ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

Проте, в силу положень ч. 2 ст. 32 ЦПК України, справа повинна бути прийнята до провадження тим судом, якому вона надіслана, якщо вона передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього кодексу.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи.

Відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, що є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (частина перша статті 378 ЦПК України).

Як вбачається з тексту вище зазначеної ухвали, цивільну справу передано до Житомирського районного суду Житомирської області за підсудністю у зв`язку з тим, що місцем виконання виконавчого напису, де боржник отримує дохід, на який звернено стягнення приватним виконавцем, є Житомирський район.

Однак суд не погоджується із зазначеним з огляду на таке.

Як встановлено в частині першій статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

При цьому, ураховуючи вимоги, закріплені в частині другій статті 2 ЦПК України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За змістом ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Зокрема, статтею 442 ЦПК України не встановлено іншого правила підсудності справ про заміну сторони виконавчого провадження, як встановлено відповідно до ч. 1 ст. 446 ЦПК України, а саме: процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Частина 2 цієї статті визначає підсудність вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням рішень інших органів (посадових осіб) судом за місцем виконання відповідного рішення.

Отже, з позицій цивільно-процесуального регулювання відносин щодо підсудності справ, які виникають з виконавчого провадження принципового значення набуває факт встановлення: рішення суду чи іншого органу перебуває на виконанні, суду першої інстанції, який розглянув цивільну справу та місця виконання судового рішення.

Саме такі висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/4196/21.

В контексті положень процесуального законодавства щодо визначення порядку розгляду та вирішення питань, що виникають під час виконавчого провадження, та порядку судового контролю, виконавчі документи, перелічені у статті 3 Закону «Про виконавче провадження», можна поділити на дві групи:

а) «судові» - видані судами України, в тому числі, на виконання судових рішень:

- виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

- судові накази;

- ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

б) «несудові» - видані іншими органами чи посадовими особами, як результат реалізації їх компетенції:

- виконавчі написи нотаріусів;

- посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

- постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди;

- постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

- рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;

- рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішення інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;

- рішення (постанови) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Слід зауважити, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження може розглядатись лише щодо першої групи виконавчих документів.

Наведений поділ виконавчих документів на групи має значення для визначення порядку розгляду вирішення питань, що виникають під час виконавчого провадження, та порядку судового контролю.

Отже, вирішення процесуальних питань виконавчого провадження, що виникають під час виконання «судових» документів, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом, відповідно до ч. 1 ст. 446 ЦПК.

Вирішення процесуальних питань виконавчого провадження, що виникають під час виконання «несудових» документів, - вирішуються судом за місцем виконання рішення, виданого відповідним органом, як вбачається зі змісту ч. 2 ст. 446 ЦПК.

В ухвалі Богунського районного суду м. Житомира від 06.11.2023 року також вбачається, що суддею Полонцем С. М. встановлено, що з матеріалів виконавчого провадження № 63011105, що містяться в Автоматизованій системі виконавчого провадження вбачається, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою М.В. 15.09.2020 року винесено постанову, відповідно до якої звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід від ПП «Транспортна компанія ВГ-Транс», адреса місця реєстрації: 12430, Житомирська область, Житомирський район, село Станишівка, вул. Парникова, будинок 3-Г.

Однак, зазначена інформація наявними матеріалами справи не підтверджена.

Судом також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на примусовому виконанні у приватного виконавця Малкової М. В. перебуває виконавче провадження № 63011105, відкрите на підставі саме виконавчого напису нотаріуса № 17452 від 14.08.2020 року щодо стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал».

Вирішення процесуальних питань виконавчого провадження, що виникають під час виконання «несудових» документів, в даному випадку виконавчого напису нотаріуса № 17452 від 14.08.2020 року, - вирішуються судом за місцем виконання рішення, виданого відповідним органом.

Відповідно до положень частин 1, 5 статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до положень частини 2 статті 446 ЦПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до статті 446 ЦПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 29.10.2020 по справі № 263/14171/19 зазначив, що визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». За правилами частин першої та другої наведеної статті виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна.

З аналізу наведеного вбачається, що законодавець пов`язує місце виконавчих дій з місцем вчинення виконавчих дій.

Згідно постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової М. В. про відкриття провадження, місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи викладене, заява ТОВ «Дебт Форс» про заміну сторони виконавчого провадження не підсудна Житомирському районному суду Житомирської області, що зумовлює вирішення питання про передачу заяви про заміну сторони виконавчого провадження за підсудністю до відповідного місцевого загального суду за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи викладене, вважаю за необхідне заяву з доданими до неї документами направити для розгляду за підсудністю до Богунського районного суду м. Житомира.

Керуючись статями 13, 31, 32, 260-261, 353, 442, 446 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Матеріали справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , приватний виконавець Малкова Марія Вікторівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Фінанс» - направити за підсудністю до Богунського районного суду м. Житомира.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Повне рішення складено 8 грудня 2023 року.

Суддя Євген Татуйко