Рішення

від 06.12.2023 по справі 753/10860/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10860/23

провадження № 2/753/5638/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року Дарницький районний суд м. Києва у складі судді Гусак О.С.,

з секретарем Уляницькою М.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦМЕХБУД 21» про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ «СПЕЦМЕХБУД 21» про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди. В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що він 27 березня 2017 року уклав договір № 146 з ТОВ «СПЕЦМЕХБУД 21» про виконання робіт на баштовому крані. Робота ним виконувалася до вересня 2017 року. 8 травня 2017 року після попадання блискавки згорів двигун каретки німецького баштового крану, оскільки на ньому були відсутні громововідведення. Він продовжував роботу на іншому крані, однак відповідач утримав з його заробітної плати 10 000 грн, посилаючись на те, що кошти утримуються на ремонт баштового крану. Посилаючись на норми ст. 94, 110, 97,116, 233 КЗпП просив задовольни позовні вимоги та стягнути з відповідача на користь позивача 10 000 грн недоотриманої заробітної плати та 2 000 грн моральної шкоди.

Ухвалою суду 24 серпня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справ, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судовий розгляд.

25 жовтня 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник позивача зазначав про те, що 27 березня 2017 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про виконання робіт № 146, за умовами кого відповідач доручив, а позивач прийняв на себе зобов`язання виконати певний перелік робіт із 27 березня по 31 серпня 2017 року. Враховуючи те, що у позивача виникли питання до відповідача щодо оплати винагороди за договором про виконання робіт, який є цивільно-правовим, то він знав про своє порушене право, просив відмовити у позовні з підстав пропуску строку позовної давності.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просив вимоги задовольни, зазначив, що він працював на баштаному крані у відповідача, претензій до ТОВ «СПЕЦМЕХБУД 21» він немає, але головний механік ОСОБА_3 забрав в нього 10 000 грн. за квітень, травень, які він просить повернути.

Представник відповідача ТОВ «СПЕЦМЕХБУД 21» у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що позовні вимоги необгрунтовані, позивач за виконану роботу отримав винагороду, за яку розписався у відомостях про виплату грошей.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши доводи, наведені позивачем в обґрунтування позовних вимог, а представником відповідача обґрунтування заперечень проти позову, та докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить наступного до висновку.

Судом встановлено, що позивач перебував у договірних відносинах з ТОВ «СПЕЦМЕХБУД 21» на підставі договору про виконання робіт у період з 27 березня по 31 серпня 2017 року.

Відповідно до п. 2.1. договору за виконану роботу змовник оплачує виконавцю винагороду в залежності від кількості відпрацьованих днів у місяці.

За змістом п. 2.4 договору даний договір не трудовим договором, а є цивільно-правовою угодою згідно положень ЦК України, тому всі відносини між сторонами не підпадають під сферу регулювання КЗпП.

В ході судового розгляду справи встановлено, що позивач не оспорював той факт, що між ним та відповідачем існували цивільно-правові відносини, однак позовні вимоги обгрутовані нормами КЗпП.

Формулюючи зміст позовних вимог позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно зі ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, цивільно-правовий договір - це угода між організацією (підприємством, установою тощо) і громадянином на виконання останнім певної роботи, предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Таким чином, основною ознакою, що відрізняє підрядні (цивільно-правові) відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

За трудовим договором працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

При цьому за цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її конкретні результати, на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.

Отже, основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від цивільно-правових, є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує і виконує свою роботу.

Аналогічний висновок узгоджується з постановою Верховного Суду від 13 лютого 2020 року у справі № 486/836/17.

Судом установлено, що трудовий договір з позивачем не укладався, заробітна плата йому як працівнику за трудовим договором не нараховувалася, його правовідносини з ТОВ «СПЕЦМЕХБУД 21» були урегульовані цивільно-правовим договором № 146,за умовами якого ОСОБА_1 як виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підпадає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Крім того, договором визначено умови сплати винагороди виконавцю, що визначалась з розрахунку 69 грн за 1 день (годину) (п. 2.2 договору).

Згідно довідки про доходи за період з 27 березня по 1 жовтня 2017 року, загальна сума доходу ОСОБА_1 становила 43 937 грн, з яких 8 574,74 грн - утримані податки (а.с. 93).

Відповідно до відомостей на виплату грошей № 206 за квітень 2017 року ОСОБА_1 отримав 13 275, 25 грн, про підтвердження отримання яких свідчить його підпис (а.с. 98).

Згідно відомостей на виплату грошей № 206 ВЗП-000216 за травень 2017 року ОСОБА_1 отримав 4 669 грн, про підтвердження отримання яких свідчить його підпис (а.с. 97).

З змістом відомостей на виплату грошей № 206 ВЗП-000240 за черрвень 2017 року ОСОБА_1 отримав 7 558,95 грн, про підтвердження отримання яких яких свідчить його підпис (а.с. 96).

За змістом відомостей на виплату грошей № 206 ВЗП-000267 за серпень 2017 року ОСОБА_1 отримав 9 394,35 грн, про підтвердження отримання яких свідчить його підпис (а.с. 94).

Згідно відомостей на виплату грошей № 206 ВЗП-000247 за серпень 2017 року ОСОБА_1 отримав 500,71 грн, про підтвердження отримання яких свідчить його підпис (а.с. 95).

Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача вказував про те, ОСОБА_1 звертався до Головного управління Держпраці у Київській області щодо перевірки оплати праці на підприємстві.

Згідно акту перевірки Головного управління Держпраці у Київській області додержання ТОВ «СПЕЦМЕХБУД 21» законодавства про працю порушень щодо оплати праці у відповідача не виявлено.

У судовому засіданні позивач неодноразово заявляв що претензій до відповідача ТОВ «СПЕЦМЕХБУД 21» у нього немає, а є претензій до головного механіка Шевчука, який у нього забрав 10 000 грн.

Доказів перебування із ОСОБА_4 у будь-яких відносинах позивачем не надано.

Згідно доказів, які надані ТОВ «СПЕЦМЕХБУД 21» за виконану роботу відповідачем було сплачено кошти, про отрмання яких позивач поставив свій підпис.

За змістом ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, та зважаючи на те, що під час судового розгляду не здобуто жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів факту виконання виконавцем та прийняття замовником виконаної роботи, за яку відповідач не сплатив позивачу винагороду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з ТОВ «СПЕЦМЕХБУД 21» на користь ОСОБА_1 коштів.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76-83, 89, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦМЕХБУД 21» про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦМЕХБУД 21» (м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 26-З, оф. 179, код ЄДРПОУ 34424723).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 11 грудня 2023 року.

Суддя Гусак О.С.