Ухвала

від 28.11.2023 по справі 757/53338/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/53338/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання Прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022102090000246, -

ВСТАНОВИВ:

На розглядслідчого суддінадійшло клопотанняпрокурора відділуКиївської міськоїпрокуратури ОСОБА_3 про накладенняарешту натимчасово вилученемайно у кримінальному провадженні № 42022102090000246, із забороною користування, відчуження та розпорядження, на речі, вилучені в ході обшуку за адресою: м. Київ, вул. Амурська (нова назва вул. Академіка Книшова), буд. 6, адміністративна будівля «Д» (корпус № 3), власником яких є ТОВ «ЛАЙВ ВІЖН» (код ЄДРПОУ 43891017) та користувачем яких є ТОВ «СОФТ ХАБ» (код ЄДРПОУ 44344299), що мають статус речового доказу в кримінальному провадженні. Обґрунтовуючи клопотання, зазначає, що Детективами Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022102090000246 від 06.10.2022, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 203-2 КК України. Відповідно до матеріалів кримінального провадження невстановлені особи організовують азартні ігри шляхом використання ряду веб-ресурсів. на яких зареєстрованим користувачам надається можливість приймати участь у азартних іграх різного типу, он-лайн (в режимі реального часу) блек джек, рулетка тощо. Також встановлено, що суб`єкти господарської діяльності, які організували он-лайн казино не мають відповідних ліцензій на зайняття такою діяльністю. Прокурор в судове засідання не з`явився, про розгляд клопотання повідомлений належним чином, причини неявки невідомі. Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи. З урахуванням викладеного, визначених КПК України строків розгляду клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, слідчим суддею визнано можливим клопотання розглянути у відсутність прокурора, на підставі наявних матеріалів. Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя надходить до наступних висновків. Детективами Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022102090000246 від 06.10.2022, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 203-2 КК України. В рамках означеного кримінального провадження, в період часу з 09:52 год. 24.01.2023 по 22:12 год. 25.01.2023 на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_4 справа № 760/19386/22 провадження № 1 -кс/760/19386/22 від 28.12.2022 проведено обшук за адресою, звідки здійснюється незаконна трансляція з організації азартних ігор, а саме: АДРЕСА_1 . Під час проведення обшуку виявлено та вилучено наступні комп`ютерну техніку, яка використовувалася для організації трансляцій незаконних послуг з надання азартних ігор у мережі Інтернет, мобільні телефони, гральні столи та інше. 26.01.2023 року детективом вилучені в ході обшуку речі, визнані речовим доказом у кримінальному провадженні. Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. Обов`язок доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого чи прокурора також і ч. 3 ст. 132 КПК України. Частиною другою ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема правову підставу для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу) та розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу). Зі змісту клопотання вбачається, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів. Частиною 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Зокрема, посилання прокурора на наявність підстав для арешту тимчасово вилученого майна як такого, що відповідає критеріям ст. 98 КПК України, слідчий суддя вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки прокурором не надано, та в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що вилучене майно містить на собі будь-які сліди, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Крім того, в матеріалах клопотання відсутня постанова детектива про визнання вилученого майна речовим доказом, на яку прокурор посилається у вказаному клопотанні. Прокурором також не зазначено, яким чином вилучене майно може бути використано як доказ факту чи обставин, що підлягають встановленню в провадженні. Отже, не доведено підстави для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначених пунктами 1-3 ч. 3 ст. 132 КПК України, як і існування обставин, які б давали підстави стверджувати, що вилучені речі містять інформацію, що має значення для даного кримінального провадження, а відтак і не доведено, що вилучені речі відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, а відповідна постанова органу досудового розслідування про визнання цього майна речовим доказом у провадженні відсутня в матеріалах клопотання. Таким чином, оскільки прокурором не доведено мети арешту тимчасово вилученого майна, підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначених ст. 132 КПК України, не доведено можливість використання тимчасово вилученого майна як доказу у кримінальному провадженні № 42022102090000246 та не доведено, що вилучене майно має відношення до вчиненого кримінального правопрушення, вважаю відсутніми підстави для задоволення клопотання. Крім того, прокурором не ініційовано питання щодо поновлення пропущеного строку для звернення з вказаним клопотанням, оскільки обшук було проведено у період з 24.01.2023 року о 25.01.2023 року, а клопотання про арешт майна надійшло в провадження слідчого судді 21.11.2023 року. Частиною 3 ст. 173 КПК України встановлено, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна. Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, зокрема, за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови в задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.169-173, 309, 372, 392 КПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022102090000246 - відмовити. Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1