Постанова

від 04.12.2023 по справі 347/1212/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 347/1212/23

Провадження № 22-ц/4808/1330/23

Головуючий у 1 інстанції Гордій В.І.

Суддя-доповідач Бойчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Бойчука І.В.,

суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,

секретаря Струтинської Д.В.,

з участю сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Кутського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Покутянка» Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області про визнання протиправними та скасування наказів про оголошення догани за апеляційною скаргою Кутського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Покутянка» Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області на рішення Косівського районного суду від 07 вересня 2023 року під головуванням судді Гордія В.І. у м. Косів,

в с т а н о в и в:

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Кутського ЗДО(ясла-садок)«Покутянка» Кутськоїселищної радиКосівського районуІвано-Франківськоїобласті про визнання протиправними та скасування наказів про оголошення догани.

В обґрунтування позову зазначила, що з 2007 року вона працює вихователем Кутського ЗДО (ясла-садок) «Покутянка» та наказом директорки від 16.03.2023 їй оголошено догану на підставі порушення п.2.13 посадової інструкції, а саме що на батьківських зборах вона підняла питання та обговорила поведінку під час денного сну дитини з особливими освітніми потребами вихованця групи, без участі законного представника дитини.

Батьківські збори групи були ініційовані батьками дітей цієї групи, питання порядку денного зафіксовані протоколом батьківських зборів і про час проведення зборів були повідомлені усі батьки дітей групи. При обговоренні чергового питання порядку денного, присутні батьки дітей зауважували про зміну поведінки дітей вдома та їхню тривожність. За попередніми зверненнями батьків й було підняте питання порушення денного сну дітей групи. Сон дітей порушувався у зв`язку з поведінкою одного з дітей з особливими освітніми потребами. Підняття питання сну і спокою дітей групи батьками і вихователем випливало тільки з інтересів дітей, виконання батьківських обов`язків передбачених законодавством, а для вихователя закладу дошкільної освіти, крім цього, ще й виконання професійних обов`язків.

Вона як вихователь групи належно виконувала покладені нормативними актами та посадовою інструкцією завдання, обов`язки, кваліфікаційні вимоги, які були пов`язані з виконанням трудових функцій.

Також, неодноразово впродовж 2020-2023 вона зверталася із заявами та доповідними записками до керівника ЗДО «Покутянка» та начальника відділу освіти Кутської селищної ради про: організацію життєдіяльності дітей з урахуванням їхніх вікових та індивідуальних особливостей, сучасних тенденцій в оновленні змісту дошкільної освіти; створення оптимальних умов для фізичного та психічного розвитку дітей групи; реалізації диференційованого підходу до дітей. Як вихователь, свої дії спрямовувала на якнайкраще виконання посадових обов`язків виключно в інтересах усіх дітей групи, тому в її діях, відсутні ознаки невиконання або неналежного виконання покладених трудових обов`язків, проступку в цілому за яке може бути накладено дисциплінарне стягнення.

Факти діяльності як вихователя, про які зазначається в оспорюваному наказі, ніяк не можуть вважатися порушенням педагогічної етики, гідності, прав, свобод і законних інтересів учасників освітнього процесу, у тому числі дитини з особливими освітніми потребами. Вона фактично притягнута до дисциплінарної відповідальності за ініціативність удосконалення освітнього процесу в інтересах усіх дітей закладу.

Наказом директорки від 18.04.2023 їй знову оголошено догану на виконання рішення комісії з питань захисту прав дитини від 22.03.2023 №3, на підставі ст.10 Закону України «Про захист персональних даних», п.4.12 Правил внутрішнього трудового розпорядку, висвітлення особистих індивідуальних поведінкових та психоемоційних проявів дитини з ООП, які пов`язані з фізичним станом здоров`я, в заяві на ім`я начальника відділу освіти ОСОБА_2 , що свідчить про пряму дискримінацію за ознакою інвалідності та допущення розголошення персональних даних.

У наказі про оголошення догани безпосередньо не зазначено які саме дії, із перелічених у п. 4.12 Правил внутрішнього трудового розпорядку, стали підставою для накладення дисциплінарного стягнення, у чому полягає безпосередня вина за даним пунктом Правил.

Вона дійсно подавала заяву начальнику відділу освіти про вирішення питання забезпечення ресурсною кімнатою вихованця групи з особливими освітніми потребами, обґрунтувала підстави та необхідність забезпечення такою кімнатою, що відповідає інтересам дитини з ООП так і всіх інших дітей групи. На виконання своїх посадових обов`язків діяла в інтересах всіх учасників освітнього процесу та здоров`я дітей.

Відповідальність за порушення правил, передбачених зазначеним законом, може наставати у разі доступу до персональних даних та протиправного поширення таких даних. Дисциплінарна відповідальність за нормами цього закону не може бути поширена на неї як працівника у зв`язку з тим, що вона не була володільцем, одержувачем чи розпорядником персональних даних жодного із дітей групи у тому числі й дитини з ООП, не мала доступу до персональних даних і така інформація їй не надавалася. У зверненні до начальника відділу освіти жодним чином не висвітлювалися персональні дані дитини з ООП, а звернуто увагу на поведінку дитини, її поведінкові особливості з метою захисту життя і здоров`я усіх вихованців групи, без наміру упередженого ставлення чи думки про дискримінацію.

Таким зверненням вона у черговий раз намагалася реалізувати особистісно-орієнтований підхід до розвитку особистості дітей з метою збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров?я дітей, у тому числі дитини з ООП, що відповідає не тільки вимогам посадової інструкції, а й завданням та принципам викладених у Законі України «Про дошкільну освіту». Це звернення мало на меті виховання та розвиток здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей і не може за вимогами трудового законодавства вважатись дисциплінарним проступком

Відповідно до посадової інструкції вона як вихователь зобов`язана створювати оптимальні умови для фізичного та психічного розвитку дітей, організовувати їхню життєдіяльність з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей, тому звернення до начальника відділу освіти з наведенням аргументів викладеної позиції не може вважатися порушенням вимог ст. 10 Закону України «Про захист персональних даних».

Посилаючись на незаконність та необґрунтованість наказів про оголошення догани, просила визнати протиправними та скасувати накази директора Кутського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Покутянка» від 16.03.2023 року №18-В та від 18.04.2023 року №38-В про оголошення їй догани.

Рішенням Косівського районного суду від 07 вересня 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано накази директора Кутського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Покутянка» від 16.03.2023 року №18-В та від 18.04.2023 року №38-В про оголошення догани ОСОБА_1 .

Стягнуто з Кутського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Покутянка» на користь ОСОБА_1 1 073,60 грн. оплаченого судового збору.

У апеляційній скарзі Кутський ЗДО(ясла-садок)«Покутянка» Кутськоїселищної радиКосівського районуІвано-Франківськоїобласті посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду.

Зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги висновок Косівського РВ НП в Івано-Франківській області, де встановлено, що в діях ОСОБА_1 вбачаються порушення Закону України «Про дошкільну освіту», а також з цього питання мати дитини звернулася до адміністрації закладу.

Вихователка ОСОБА_1 відмовилася надати письмове пояснення щодо інциденту. Пізніше надала усне пояснення.

Також інцидент був предметом вивчення трьох комісій: при Кутському ЗДО «Покутянка» та при відділі освіти Кутської селищної ради, а також Комісії з питань захисту прав дитини. Комісії встановили, що було два порушення: обговорення дитини з особливими потребами без участі законного представника та розголошення поведінки дитини в письмовому зверненні вихователя до начальника відділу освіти на наступний день, уже після того, як мати звернулася до адміністрації дошкільного закладу з усною скаргою на вихователя.

Позивачка в поясненні стверджує, що подавала до відділу освіти Кутської селищної ради звернення про забезпечення ресурсною кімнатою дитини з ООП та усіх дітей групи, однак вихователь ОСОБА_1 знала, що на останньому засіданні команди супроводу, ще в жовтні 2022 року, де позивач була присутня, задовго до інциденту, було вирішено використовувати одне з приміщень закладу під ресурсну кімнату. Позивачем жодного разу не було використано ресурсну кімнату, асистентом вихователя їх групи - один раз.

Крім того, позивач у своїй заяві до відділу освіти розповідає про дії дитини з ООП, які не відповідають дійсності.

Крім того апелянт вказує, що вихователь ОСОБА_1 неодноразово притягалася до дисциплінарної відповідальності. Так, в 2019 році було накладено два дисциплінарних стягнення у вигляді доган, одне з яких не скасовано судом. ОСОБА_1 на нарадах неодноразово робилися зауваження як вихователю за порушення моральних норм поведінки та Правил внутрішнього трудового розпорядку.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

ОСОБА_1 правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.

В судовому засіданні директорка Кутського ЗДО(ясла-садок)«Покутянка» Кутськоїселищної радиКосівського районуІвано-Франківськоїобласті апеляційну скаргу підтримала з мотивів, наведених у ній.

ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги заперечила, покликаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1, 2, 3-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що наказом директора Кутського ЗДО(ясла-садок) «Покутянка» Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області від 16.03.2023 №18-В ОСОБА_1 оголошено догану. Підставою наказу зазначено порушення п.2.13 посадової інструкції 03.02.2023, а саме підняття питання та обговорення поведінки під час денного сну дитини з ООП ОСОБА_3 , вихованця групи, на батьківських зборах без участі законного представника дитини» (а.с.12).

Відповідно до пункту 2.13 посадової інструкції закладу дошкільної освіти, вихователь зобов`язаний дотримуватися педагогічної етики, поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу.

Згідно покладених на ОСОБА_1 посадовою інструкцією завдань та обов`язків (пункт 2.2., 2.4., 2.7, 2.12., 2.22. посадової інструкції) вона зобов`язана, створювати оптимальні умови для фізичного та психічного розвитку дітей, дотримуватись встановленого для всіх дітей розпорядку дня щодо тривалості сну, занять різними видами діяльності, відпочинку, рухової активності, кратності приймання їжі тощо; організовувати життєдіяльність всіх дітей з урахуванням їхніх вікових та індивідуальних особливостей, сучасних тенденцій в оновленні змісту дошкільної освіти та освітніх технологій, побажань батьків, специфіки роботи та можливостей закладу освіти; захищати дітей від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, також запобігати шкідливим звичкам, пропагувати здоровий спосіб життя; реалізовати диференційований підхід до дітей, виявляти, вивчати і враховувати у педагогічній діяльності їхні індивідуальні особливості, сприяти розвитку їхніх здібностей та обдарувань.

Згідно із статтею 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За змістом статті 140 КЗпП України трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.

У необхідних випадках заходи дисциплінарного впливу застосовуються стосовно окремих несумлінних працівників.

У частині першій статті 147 КЗпП України закріплено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

У постанові Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 664/2820/15-ц зазначено, що ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

У постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 572/1644/17-ц (провадження № 61-42575св18) зроблено висновок, що порушенням трудової дисципліни визнається невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, тобто для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна сукупність таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Такі ж висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 серпня 2023 року у справі № 340/586/17.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що роботодавцем не доведено належними, допустимими, достовірними й достатніми доказами, що виконання трудових обов`язків позивача як вихователя у групі відповідно до положень посадової інструкції, вимог ст. 2, 9, 23, 28 Закон України «Про дошкільну освіту» №2628, ст. 55 та 56 Закону України «Про освіту» не було направлено на забезпечення прав та гарантій усіх дітей, у тому числі й дитини з особливими освітніми потребами, забезпечення всебічного розвитку дітей дошкільного віку, відповідно до їх задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних особливостей, культурних потреб, формування моральних норм, виконання освітньої програми, здійснення диференційованого навчання і виховання, об`єктивної оцінки наслідків власної діяльності.

Відповідно до ч. 1, 2 та 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76, 77 ЦПК України).

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Директорка відповідача належними доказами не спростовувала доводи позивачки, що при обговоренні 3-го питання порядку денного «Різне» під час проведення 03.02.2023 батьківських зборів групи «Капітошка» присутні батьки дітей зауважували про зміну поведінки дітей вдома та їхню тривожність і підняття питання порушення денного сну дітей групи, а також, що сон дітей порушувався у зв?язку з поведінкою одного з дітей з ООП у групі «Капітошка», вихователем якої є позивачка.

Суд першої інстанції, з врахуванням встановлених у правовідносинах між працівником та роботодавцем обставин, обґрунтовано не погодився з висновками директорки Кутського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Покутянка», викладеними в наказі про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності від 16.03.2023 №18-В та поданими запереченнями під час судового розгляду, що ініціювання 03.02.2023 на батьківських зборах питання та обговорення поведінки дитини з ООП, вихованця групи, без участі законного представника дитини є порушенням педагогічної етики, поваги до гідності, прав, свобод і законних інтересів всіх учасників освітнього процесу відповідно до п.2.13 посадової інструкції. Також вірно зауважив, що при відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, а така відповідальність може наступити тільки за невиконання обов`язків, чи неналежне їх виконання.

Матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів, що ОСОБА_1 при проведенні батьківських зборів 03.02.2023 обговорювала питання щодо поведінки дитини з ООП, вихованця групи, без участі законного представника дитини. У засіданні апеляційного суду директорка відповідача зазначила, що мати дитини з ООП таку інформацію отримала від інших батьків, про що повідомила особисто керівнику додільного закладу і на цій підставі директоркою був виданий відповідний наказ про оголошення позивачці догани.

З цих підстав не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на доведеність вини в діях ОСОБА_1 .

Також не спростовують висновків суду першої інстанції доводи апелянта, що згідно висновку Косівського РВ НП в Івано-Франківській області в діях ОСОБА_1 вбачаються порушення Закону України «Про дошкільну освіту», оскільки у цьому висновку відсутні дані про неналежне виконання чи невиконання ОСОБА_1 обов`язків, які є складовими її трудової функції як працівника або випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку, наявність вини у невиконанні чи неналежному виконанні нею трудових обов`язків, тобто скоєння цих дій без поважних причин умисно або з необережності.

Також встановлено, що наказом директорки Кутського ЗДО(ясла-садок) «Покутянка» Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області від 18.04.2023 №38-В ОСОБА_1 повторно оголошено догану (а.с.13). Підставою для догани у наказі зазначено, що його видано на виконання рішення комісії з питань захисту прав дитини від 22.03.2023 №3 і з метою недопущення порушень конституційних прав дітей з ООП, у зв`язку із порушенням прав дитини з ООП ОСОБА_3 та норм ст. 10 Закону України «Про захист персональних даних», п. 4.12 Правил внутрішнього трудового розпорядку, а саме висвітлення особистих індивідуальних поведінкових та психоемоційних проявів дитини з ООП, які пов`язані з фізичним станом здоров`я в заяві на ім`я начальника відділу освіти ОСОБА_2 , що свідчить про пряму дискримінацію за ознакою інвалідності та допущення розголошення персональних даних, які стали відомі вихователю у зв`язку з виконанням професійних чи службових, трудових обов`язків.

Відповідно до п. 4.12 Правил внутрішнього трудового розпорядку позивачка повинна забезпечувати умови для засвоєння вихованцями навчальних програм на рівні обов`язкових державних вимог, сприяти розвиткові здібностей дітей. Дотримуватися педагогічної етики, норм поведінки в колективі, забезпечувати емоційний комфорт, захист дитини від будь-яких дій, які шкодять її здоров`ю, а також від фізичного та психологічного насильства.

ОСОБА_1 09.02.2023 подала начальнику відділу освіти заяву про вирішення питання забезпечення ресурсною кімнатою вихованця групи з особливими освітніми потребами з обґрунтуванням підстави та необхідності забезпечення такою кімнатою, що відповідає інтересам дитини з ООП так і всіх інших дітей групи (а.с.15-16).

За змістом Закону України «Про захист персональних даних» відповідальність за порушення правил, передбачених цим законом, може наступити у разі доступу до персональних даних та протиправного поширення таких даних.

Дослідивши заяву ОСОБА_1 від 09.02.2023, суд першої інстанції встановив, що у зверненні до начальника відділу освіти від 09.02.2023 будь-яким чином не висвітлювалося персональних даних дитини з ООП, а звернуто увагу на поведінку дитини, її поведінкові особливості з метою захисту життя і здоров`я усіх вихованців групи, без наміру упередженого ставлення чи дискримінації.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачка діяла в межах освітнього процесу та у інтересах усіх учасників цього процесу, а оцінка дій ОСОБА_1 роботодавцем не відповідає фактичній поведінці та ставленні працівника до виконання визначеного трудового обов`язку.

При цьому судом встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово впродовж 2020-2023 років зверталася із заявами та доповідними записками до керівника ЗДО «Покутянка» та начальника відділу освіти Кутської селищної ради про організацію життєдіяльності дітей з урахуванням їхніх вікових та індивідуальних особливостей, сучасних тенденцій в оновленні змісту дошкільної освіти; створення оптимальних умов для фізичного та психічного розвитку дітей групи; реалізації диференційованого підходу до дітей, що підтверджується копіями доповідної записки від 12.10.2020, заяви від 15.04.2021, заяви-прохання від 16.09.2021, заяви від 17.11.2021, заяви від 21.12.2021, заяви від 09.02.2023 (а.с.18-25).

Аналізуючи в сукупності вказані звернення ОСОБА_1 до адміністрації закладу та вищестоящого органу, вбачається відсутність підстав вважати, що остання діяла не в інтересах дітей групи, чи не здійснювала захист дітей, у тому числі й дитини з особливими освітніми потребами, від будь-яких дій, які шкодять її здоров`ю, а також від фізичного та психологічного насильства. ОСОБА_1 , виконуючи трудові функції вихователя і звертаючись 09.02.2023 із заявою до начальника відділу освіти, не мала на меті розголосити чи розголосила персональні дані дитини, порушила Правила внутрішнього трудового розпорядку, або проявила дискримінацію щодо дитини, тому неправильним є висновок роботодавця, що працівниця діяла несумлінно і за змістом ст.140 КЗпП України такі дії потребували вжиття заходів щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Через відсутність ознак дисциплінарного проступку в діях ОСОБА_1 при виконанні трудових обов`язків наказ директорки Кутського закладу дошкільної освіти від 18.04.2023 №38-В про оголошення їй догани є неправомірним.

Доводам апелянта про те, що інцидент був предметом вивчення комісії з питань захисту прав дитини, суд першої інстанції дав належну правову оцінку.

Відповідно до рішення Комісії з питань захисту прав дитини Кутської селищної ради від 22.03.2023 №3 саме рекомендовано вжити заходів щодо застосування дисциплінарного стягнення до працівників Кутського закладу дошкільної освіти, зокрема і до директора цього закладу (а.с.46-48). Рішення комісії з питань захисту прав дитини Кутської селищної ради не може підміняти встановлений законом порядок притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності та бути підставою для накладення дисциплінарного стягнення на працівника закладу дошкільної освіти, оскільки порядок накладення стягнення визначено нормами трудового законодавства, яке регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

З цих підстав не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що інцидент був предметом розгляду комісій Кутського ЗДО «Покутянка» та відділу освіти Кутської селищної ради. При цьому, посилаючись на створення таких комісій та перевірку ними обставин події, яка відбулася 03.02.2023, відповідач не надав будь-яких висновків таких комісій за результатами їх роботи.

Суд першої інстанції, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав вбачати в діях позивачки будь-яких ознак порушень нею своїх посадових обов?язків, передбачених посадовою інструкцією, що в свою чергу доводить відсутність у її діях і будь-яких дисциплінарних проступків, та визнав протиправними та скасував накази директорки Кутського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Покутянка» від 16.03.2023 №18-В та від 18.04.2023 №38-В про оголошення ОСОБА_1 догани.

Не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та є безпідставними доводи апелянта, що вихователь ОСОБА_1 неодноразово притягалася до дисциплінарної відповідальності, оскільки такі факти не входять до предмета доказування у цій справі та не можуть впливати на висновки суду за результатом розгляду цього спору.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд дійшов переконання, що судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують його законності та обґрунтованості. Підстав для його скасування чи зміни з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, не встановлено.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України. Частиною 1 зазначеної статті встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Кутського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Покутянка» Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області залишити без задоволення.

Рішення Косівського районного суду від 07 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 11 грудня 2023 року.

Суддя-доповідач: І.В. Бойчук

Судді: О.В. Пнівчук

О.О. Томин