Ухвала

від 11.12.2023 по справі 490/1701/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

490/1701/23 11.12.2023

н\п 1-кп/490/580/2023

Центральний районний суд міста Миколаєва

Справа № 490/1701/23

У Х В А Л А

11 грудня 2023 року місто Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника ОСОБА_3 про визнання очевидно недопустимими доказами у кримінальному провадженні №12021152020001694 від 10.12.2021, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 307 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України,

заучастюпрокурора ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ;

обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_9 ;

обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_3 ;

обвинуваченої ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_10 ,

встановив:

У провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 307 КК України, за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307 КК України.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 заявив клопотання про визнання очевидно недопустимими докази, щодо проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки наркотичних засобів та психотропних речовин у ОСОБА_5 .

Під час розгляду вказаного клопотання захисник ОСОБА_3 підтримав клопотання, аналогічну позицію висловили захисники ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Прокурор ОСОБА_7 заперечив щодо клопотання захисника; зазначив, що немає жодної очевидної недопустимості у доказах досліджених у судовому засіданні; оцінку кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку має бути надано в нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку. Прокурор ОСОБА_8 зазначила, що зауваження сторони захисту спростовуються відсутністю заперечень зі сторони учасників процесуальної дії.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання, приходить до такого висновку.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 заявив клопотання про визнання очевидно недопустимими докази, щодо проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки наркотичних засобів та психотропних речовин у ОСОБА_5 .

Клопотання мотивовано тим, що постанова прокурора про проведення негласних слідчих розшукових дій - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки наркотичних засобів та психотропних речовин у ОСОБА_5 від 22.09.2022 в порушення приписів ст. 271 КПК України не містить посилання про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину. Крім того, матеріали кримінального провадження не містять процесуальних рішень щодо залучення особи до конфіденційного співробітництва та щодо походження грошових коштів, використаних під час проведення оперативної закупки. На підставі викладеного захисник вбачає наявність підстав для визнання очевидно недопустимими таких доказів як, зокрема: протокол огляду грошових коштів від 15.11.2022, протокол огляду покупця від 15.11.2022, протокол про результати контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 15.11.2022, протокол проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 17.11.2022 з додатками до нього, висновок експерта від 16.11.2022 № СЕ-19/115-22/9515-НЗПРАП.

За приписами ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

З правового змісту згаданої норми Закону випливає, що ознаки недопустимості доказів поділяються на очевидні та не очевидні. Залежно від цього визначається момент прийняття рішення щодо недопустимості доказів, який окреслений межами судового розгляду.

Частиною 1 ст. 87 КПК України передбачено, що ключовою умовою для визнання доказів недопустимими є їх отримання внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та Законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Кримінальним процесуальним кодексом не визначено переліку підстав, за наявності яких можливо відокремити очевидно недопустимі докази від недопустимих. Наведене слугує підставою для визнання доказу очевидно недопустимим, коли недопустимість ґрунтується на обставинах, фактах, що є безсумнівними, беззаперечними, зрозумілими для всіх учасників судового провадження і не потребують додаткового дослідження.

Відповідно до ст.94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

На час розгляду клопотання судовий розгляд кримінального провадження триває. Конкретних ознак очевидної недопустимості доказу суду не наведено, а тому суд вважає передчасним вирішувати питання про його недопустимість.

Крім цього, суд наголошує, що оцінка вказаним захисником доказам обвинувачення в тому числі щодо їх допустимості/недопустимості буде дана судом під час ухвалення остаточного рішення за наслідками розгляду кримінального провадження.

Виходячи з вищевикладеного, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання.

Керуючись ст.ст. 86, 87, 89, 350, 371, 372 КПК України, суд

постановив:

-у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 про визнання доказів очевидно недопустимими відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, що передбачено ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1