Рішення

від 29.11.2023 по справі 180/1329/22

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 180/1329/22

Провадження № 2/0182/925/2023

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29.11.2023 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Рунчевої О.В., секретаря Власенко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

16.12.2022 року до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом.

Свої вимоги позивач мотивує наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 , який до дня смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

Після його смерті залишилось спадкове майно, що складається з житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_2 , земельної ділянки площею 2,9300 гектара, у межах згідно з планом, яка розташована на території Червоногригорівської об`єднаної територіальної громади з визначеним цільовим використанням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1222981000:04:002:0205 та земельної ділянки площею 2,9300 гектара у межах згідно з планом, що розташована на території Червоногригорівської об`єднаної територіальної громади з визначеним цільовим використанням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1222981000:04:002:0206.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько спадкодавця ОСОБА_4 , якому за життя належали вищезазначений житловий будинок з надвірними будівлями та земельна ділянка з кадастровим номером 1222981000:04:002:0205. Спадкоємцями вказаного майна були його дружина ОСОБА_5 , старший син ОСОБА_2 та молодший син ОСОБА_3 , що фактично прийняв спадщину шляхом проживання без реєстрації за адресою спадкового житлового будинку до дня смерті батька. Позивач зазначає, що вищевказані особи прийняли спадщину, але не оформили своїх спадкових прав.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати спадкодавця ОСОБА_5 , якій належала земельна ділянка з кадастровим номером 1222981000:04:002:0206. Спадщину прийняли її сини, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Позивач зазначає, що вона фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 у визначений законом спосіб, оскільки проживала і була зареєстрована за місцем його смерті.

До майна померлого ОСОБА_3 Другою Нікопольською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області відкрито спадкову справу № 204/2015, в якій зберігаються заява сина спадкодавця ОСОБА_6 про відмову від прийняття спадщини, яка зареєстрована в Книзі обліку реєстрації спадкових справ 19.08.2015 року № 658 та заяви ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , дітей спадкодавця про відмову від прийняття спадщини на користь позивача, що зареєстровані за № 791, 797.

Однак, 17.08.2022 року позивач отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 643/02-31 у зв`язку з тим, що нею не було надано нотаріусу документи, що посвідчують право власності спадкодавця на вищевказаний житловий будинок з надвірними будівлями та вищезазначені земельні ділянки. Власником будинку значиться померлий батько чоловіка ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про право власності від 03.07.1992 року, видане Марганецькою міською радою.

Позивач зазначає, що на запит нотаріуса до Дніпропетровського обласного комунального підприємства «Марганецьке бюро технічної інвентаризації» про надання повної інформації щодо спадкової нерухомості було надано довідку від 03.12.2020 року за № 555 про те, що реєстраційний номер майна відсутній, оскільки в автоматизовану систему «Реєстр прав власності на нерухоме майно» дані реєстратором не вносилися та право власності не зареєстровано.

Позивач вказує, що від зазначеної спадщини вона ніколи не усувалась, фактично вступила у володіння внаслідок чого систематично сплачує комунальні платежі за користування спадковим будинком та належним чином утримує технічний стан вказаної нерухомості , обробляє земельну ділянку біля будинку. Важливим також є питання щодо двох земельних ділянок, що входять до спадкового майна.

Враховуючи вищезазначені обставини, вона звернулася до суду з даним позовом та просить суд визнати за нею право власності у порядку спадкування за законом після смерті свого чоловіка - ОСОБА_3 на житловий будинок з надвірними будівлями та на земельні ділянки.

Ухвалою судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області А.Г. Багровою від 20.12.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, по справі призначено підготовче судове засідання (а.с. 63-65).

Рішенням Вищої ради правосуддя № 527/0/15-23 від 25.05.2023 року суддю ОСОБА_9 було звільнено з посади у зв`язку з поданням нею заяви про відставку.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Нікопольського міськрайонного суду від 30.06.2023 року справу передано судді Рунчевій О.В.

Ухвалою судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.08.2023 року позовну заяву прийнято до свого провадження, продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с.136).

У підготовче судове засідання сторони не з`явилися. Від позивача на адресу суду надійшла заява, згідно якої просить розглядати справу без її участі, на позовних вимогах наполягає у повному обсязі (а.с. 140).

Від відповідача також на адресу суду надійшла заява, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі, заперечень не має проти їх задоволення (а.с.139).

Враховуючи, викладене, суд вважає доцільним за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення, що відповідає положенням ч. 3 ст. 200 ЦПК України, розглянути справу на підставі наявних доказів, без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, що передбачено ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

На підставі ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_3 (а.с. 5).

На день його смерті залишилось спадкове майно, що складається з житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_2 , земельної ділянки площею 2,9300 гектара, у межах згідно з планом, яка розташована на території Червоногригорівської об`єднаної територіальної громади з визначеним цільовим використанням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1222981000:04:002:0205 та земельної ділянки площею 2,9300 гектара у межах згідно з планом , що розташована на території Червоногригорівської об`єднаної територіальної громади з визначеним цільовим використанням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1222981000:04:002:0206.

Згідно з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 41260664 від 19.08.2015 року від імені ОСОБА_3 заповіт не посвідчувався (а.с.83, зворот).

Зазначений житловий будинок та земельна ділянка з кадастровим номером 1222981000:04:002:0205 належали ОСОБА_4 , батьку спадкодавця, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9) на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок від 03.07.1992 року та державного акту на право приватної власності на землю № 085418 (а.с.11, 30-35).

Відповідно до довідки № 555 від 03.12.2020 року, наданої Дніпропетровським обласним комунальним підприємством «Марганецьке бюро технічної інвентаризації» станом на 31.12.2012 рік реєстраційний номер майна відсутній, оскільки в автоматизовану систему «Реєстр прав власності на нерухоме майно» дані реєстратором ДОКП «Марганецьке БТІ» не вносились; тип об`єкта домоволодіння; адреса об`єкта АДРЕСА_2 ; номер запису: 301 в книзі: 48; власник: ОСОБА_4 свідоцтво про право власності /р№ б/н/03.07.1992/виконком Марганецької міської ради/; форма власності: приватна; частка: 1/1; остання дата державної реєстрації 03.07.1992 р. Марганецьке БТІ; опис об`єкта: А житловий будинок шл.бетон оштукат; Б літня кухня г/битн. обк.цеглою; В сарай г/битн.обк.цеглою; Г погріб цегла/шл.бетон; Д гараж цегла; Е вбиральня цегла; Ж сарай цегла; З сарай дощатий; споруди. Загальна площа: 77,9 кв.м., житлова площа: 51,7 кв.м. (а.с.15).

Згідно копії спадкової справи № 229/2003, наданої Завідувачем Другої нікопольської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, виконувача обов`язків завідувача Марганецької державної нотаріальної Дніпропетровської області Віри Балашової на запит суду 05.04.2023 року вбачається, що після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зверталася ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини (а.с.118-123). Однак своїх спадкових прав не оформила.

Земельна ділянка з кадастровим номером 1222981000:04:002:0206 належала матері спадкодавця ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.10) на підставі державного акту на право приватної власності на землю № 085417 (а.с.20-25). Після її смерті спадщину прийняли її сини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , але не оформили своїх спадкових прав. (а.с.126-131).

ОСОБА_1 зазначає, що вона фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 у визначений законом спосіб, оскільки проживала з дітьми та чоловіком за адресою його смерті, що підтверджується довідкою № 321 від 05.10.2022 року, виданою Головою квартального комітету ОСОБА_10 (а.с.43).

Згідно копії спадкової справи № 204/2015, наданої Завідувачем Другої нікопольської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, виконувача обов`язків завідувача Марганецької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Віри Балашової на запит суду 20.01.2023 року вбачається, що після смерті ОСОБА_3 зверталися з заявами діти спадкодавця ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , якими відмовилися від прийняття спадщини на користь позивача. (а.с.79-91).

Постановою державного нотаріуса Другої нікопольської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області В.М. Балашової про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.08.2022 року було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а також на земельні ділянки, розташовані на території Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, кадастровий номер: 1222981000:04:002:0205 та 1222981000:04:002:0206, оскільки не надала нотаріусу документи, що посвідчують право власності спадкодавця на житловий будинок з надвірними будівлями, а також на земельні ділянки (а.с.40-41).

ОСОБА_1 вказує, що від зазначеної спадщини не усувалась, фактично вступила у володіння внаслідок чого систематично сплачує комунальні платежі за користування спадковим будинком та належним чином утримує технічний стан вказаної нерухомості, а також обробляє земельну ділянку біля будинку, що підтверджується довідкою № 320 від 05.10.2022 року, виданою Головою квартального комітету ОСОБА_10 (а.с.42). З приводу земельних ділянок, повідомляє, що спадкодавець ОСОБА_3 з невідомих їй причин не зареєстрував право власності на земельні ділянки.

Відповідно дост. 392 ЦК Українивласник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідност. 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно дост. 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкодавця, який не здійснив державної реєстрації права на майно.

Відповідно до ч. 1ст. 1258 ЦК Україниспадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

В силу ч. 1 ст.1268, ч. 1,5 ст. 1273ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У відповідності до ч. 5ст.1268 ЦК Українинезалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно дост.1296 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно доЗакону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст. 81 Земельного кодексу України громадяни Українинабувають прававласності наземельні ділянкина підставі: придбанняза договоромкупівлі-продажу,ренти,дарування,міни,іншими цивільно-правовимиугодами; безоплатноїпередачі ізземель державноїі комунальноївласності; приватизаціїземельних ділянок,що булираніше наданіїм укористування; прийняттяспадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду в Постанові від 22.09.2021 року по справі № 227/3750/19 «У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку».

Згідно висновку Верховного Суду в Постанові від 31.08.2020 року по справі № 350/1850/17 «Факт того, що особа (спадкодавець) за життя не оформила свого права на спадкове майно не має правового значення для вирішення питання щодо наявності права на це майно у його спадкоємців».

На підставі викладеного, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 316,328,392,1216-1218,1220-1223, 1225,1261,1268-1270,1296 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_2 , земельну ділянку площею 2,9300 гектара у межах згідно з планом, що розташована на території Червоногригорівської об`єднаної територіальної громади (колишня Дмитрівська сільська рада Нікопольського району Дніпропетровської області) з визначеним цільовим використанням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1222981000:04:002:0205 та земельну ділянку площею 2,9300 гектара у межах згідно з планом, що розташована на території Червоногригорівської об`єднаної територіальної громади (колишня Дмитрівська сільська рада Нікопольського району Дніпропетровської області) з визначеним цільовим використанням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1222981000:04:002:0206.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О. В. Рунчева