Ухвала

від 07.12.2023 по справі 947/7368/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/7368/23

Провадження № 1-кс/947/15331/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2023 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12023162260000064 від 02.02.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 365 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

І. ВИКЛАД ФАКТИЧНИХ ОБСТАВИН ДАНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Згідно поданого стороною обвинувачення клопотання вбачається, що наразі Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023162260000064 від 02.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 365 КК України.

Процесуальне керівництво у вищевказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Одеської обласної прокуратури.

Досудовим розслідуванням встановлено, що що посадовими особами філії «Ананьївське лісове господарство» ДП «Ліси України» упродовж 2022 та поточного років видавалися лісорубні квитки на здійснення вибіркових санітарних рубок у межах 26-28 кварталів Северинівського лісництва. Водночас видача дозвільних документів та проведення на їх підставі рубок здійснюється всупереч встановлених законодавством вимог та порядку про охорону та використання лісових ресурсів на території об`єкта природно-заповідного фонду.

Указом Президента України від 01.01.2022 № 3/2022 на території Березівського та Одеського районів Одеської області створено Національний природний парк «Куяльницький», до території якого включено

10 800,8867 га земель державної та комунальної власності, в тому числі землі ДП «Ширяївське лісове господарство» площею 200, 438 га, а саме лісові масиви 26, 27, 28 кварталів Северинівського лісництва.

Територію ДП «Ширяївське лісове господарство», в тому

числі квартали 26, 27, 28 Северинівського лісництва наприкінці 2021 року включено до складу ДП «Ананьївське лісове господарство», правонаступником якого, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.2022 № 1003, є ДП «Ліси України» в особі філії «Ананьївське лісове господарство».

Таким чином, території 26-28 кварталів Северинівського лісництва філії «Ананьївське лісове господарство» ДП «Ліси України» з 01.01.2022

по теперішній час перебувають у складі території об`єкта природно-заповідного фонду загальнодержавного значення НПП «Куяльницький».

Відповідно до ст. 9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», спеціальне використання природних ресурсів у межах територій

та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Водночас, згідно інформації Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України з моменту створення парку та станом на 28.03.2023 ліміти на використання природних ресурсів у межах парку не затверджувалися.

Незважаючи на наявність прямої законодавчої вимоги щодо підстав та порядку проведення лісогосподарських заходів у виді рубки в межах об`єктів природно-заповідного фонду, службовими особами філії «Ананьївське лісове господарство» ДП «Ліси України» (ДП «Ананьївське лісове господарство») протягом 2022 та 2023 років видавалися лісорубні квитки та проводилися рубки дерев у межах кварталів 26,27,28 Северинівського лісництва, тобто у межах НПП «Куяльницький» (об`єкта природно-заповідного фонду).

Таким чином, службові особи Філії «Ананьївське лісове господарство»

ДП «Ліси України» (ДП «Ананьївське лісове господарство») перевищили службові повноваження та упродовж 2022 та поточного років видавали лісорубні квитки на здійснення вибіркових санітарних рубок у 26,27,28 кварталах Северинівського лісництва землі якого входять до складу території Національного природного парку «Куяльницький» (об`єкта природно-заповідного фонду), тобто умисно вчинили дії, які явно виходять за межі наданих їм прав та повноважень, що спричинили збитки охоронюваним законом державним інтересам, які складають 79 293 906, 48 грн (сімдесят дев`ять мільйонів двісті дев`яносто три тисячі дев`ятсот шість гривень 48 коп.),

що більше як у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто спричинили тяжкі наслідки.

Ураховуючи вищевикладене, за результатами зібраних доказів під час досудового розслідування у вересні 2023 року директору Філії «Ананьївське лісове господарство» ДП «Ліси України» повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.

Крім цього, в ході досудового розслідування оперативно-розшуковими заходами оперативним підрозділом встановлено, що документи, речі та предмети, які мають значення для досудового розслідування, можуть знаходитись у службових та архівних кабінетах Південного офісу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», розташованих за адресою: 54031, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Ганни Дівіної (Дивіної), 2в.

24.11.2023 року на підставі ухвали Київського районного суду м. Одеси від 30.10.2023 року проведено обшук у службових та архівних кабінетах Південного офісу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», за адресою: 54031, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Ганни Дівіної (Дивіної), 2в, в ході якого виявлено та вилучено: флеш-накопичувач «Patriot 16 GB», на якому міститься звіт про рух лісопродукції по Філії «Ананьївське лісове господарство», який вилучено та опечатано у конверт, який підписано слідчим, понятими, іншими учасниками слідчої дії.

24.11.2023 року на підставі постанови слідчого вилучені речі були визнані речовими доказами в рамках означеного кримінального провадження.

ІІ. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОДАНОГО КЛОПОТАННЯ:

Сторона обвинувачення зазначає, що виявлений та вилучений флеш-накопичувач, виявлений та вилучений під час проведення проведеного обшуку від 24.11.2023 року, з метою огляду та зняття відповідної інформації, яка стосується вказаного кримінального провадження та має суттєве значення для проведення повного, всебічного досудового розслідування кримінальногоправопорушення, а без накладення арешту унеможливлює виявлення та огляд інформації, яка міститься на вилучених речах, призначення відповідних судових експертиз тощо.

З урахуванням викладеного у своїй сукупності, сторона обвинувачення просить дане клопотання задовольнити та накласти арешт на зазначене у клопотанні майно.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ:

Прокурор у судове засідання не з`явився, між тим від прокурора до суду надійшла заява про розгляд вказаного клопотання за її відсутності, в якій просила клопотання задовольнити у пвоному обсязі.

Представник Південний лісовий офіс ДП "Ліси України" до суду не з`явився, проте до суду скерував заяву про розгляд клопотання за його відсутності, а тому керуючись вимогами ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду такого клопотання за відсутності наведених осіб.

IV. ВИСНОВКИ СЛІДЧОГО СУДДІ:

Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступних зроблених висновків, а також звертає увагу на наступні правові підстави для прийнятого рішення.

(1). Нормативно-правова основа при вирішенні даного клопотання:

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. ч. 1, 2 ст.170КПКУкраїни).

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).

(2). Правова підстава та мета арешту майна:

Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування в рамках такого кримінального провадження здійснюється за фактом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 365 КК України.

Як вбачається з матеріалів поданого клопотання, в ході проведення санкціонованого обшуку у службовихта архівнихкабінетах Південногоофісу Державногоспеціалізованого господарськогопідприємства «ЛісиУкраїни»,за адресою:54031,Миколаївська область,м.Миколаїв,вул.Ганни Дівіної(Дивіної),2в було вилучено флеш-накопичувач, який може містити на собі відомості на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінально-протиправних дій за обставинами даного кримінального провадження, в зв`язку з чим таке майно відповідає категорії речових доказів, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів від 24.11.2023 року, а отже, таке майно потребує збереження, в цілях його подальшого дослідження.

Згідно доводів сторони обвинувачення у поданому клопотанні, наразі у кримінальному провадженні вирішується питання щодо призначення відповідного експертного дослідження, результати проведення якого можуть стати підставою для прийняття відповідних процесуальних рішень у кримінальному провадженні, оскільки можуть підтвердити робочу наразі версію сторони обвинувачення.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя зазначає, що підставою для арешту майна є відповідність вилученого майна до категорії речових доказів (абзац 1 ч. 1 ст. 170 КПК України), при цьому метою арешту майна є необхідність забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).

(3). Завдання, необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України:

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України.

Відтак, оскільки майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту на вилучене майно, з встановленням заборони розпорядження та користування такого майна, з огляду на встановлені вище ризики.

(4). Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження:

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. TheUnitedKingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

Додатково, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, а також у випадку забезпечення проведення відповідних експертних досліджень, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

Таким чином на підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12023162260000064 від 02.02.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 365 КК України задовольнити.

Накласти арешт із забороною права користування та розпорядження на майно, вилучене під час обшуку 24.11.2023 року у службових та архівних кабінетах Південного офісу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», розташованих за адресою: 54031, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Ганни Дівіної (Дивіної), 2в,а саме флеш-накопичувач «Patriot 16 GB».

Виконання ухвали про арешт майна покласти на прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена у встановленому законом порядку до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1