Рішення

від 01.12.2023 по справі 462/4683/19

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/4683/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2023 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Палюх Н.М.

при секретарі Демидюк О.В.

з участю представника відповідача Блонського М.А.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні уприміщенні судуу м.Львовіцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в :

Позивач 22 липня 2019 року звернувся в суд з позовом до відповідачів, в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» на його користь вартість матеріальних збитків в розмірі 70680,31 грн., витрати на проведення експертизи в розмірі 2200 грн. та стягнути з ОСОБА_2 на його користь збитки, які є різницею між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, у розмірі 125715,83 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 19.02.2018 по вул. Городоцькій у м.Львові відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Ман» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , автомобіля марки «Нісан» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля марки «Мерседес Бенц» номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 , який належить позивачу на праві спільної власності. У результаті ДТП транспортні засоби отримали технічні пошкодження. 15.08.2018 вироком Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України та встановлено його вину. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована згідно з полісом №АК/3426931 в ПрАТ «Європейський страховийсоюз» (лімітвідповідальності зашкоду нанесенумайну становить100000грн). Позивачем було написане повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та заяву про виплату страхового відшкодування, проте такі залишились без реагування. Вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mercedes Benz Sprinter 313 CDI» номерний знак НОМЕР_3 становить 196396,14 грн, вартість матеріального збитку становить 70680,31 грн., згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження №122 від 07.04.2018. За наведеного просить позов задовольнити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 08 серпня 2019 року відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

21 жовтня 2019 року представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Блонський М.А. подав відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову щодо стягнення збитків з ОСОБА_2 . В обґрунтування своєї позиції покликається на те, що позивачем не надано суду належних та достовірних документів, які б підтверджували наявність у позивача права власності на транспортний засіб марки Мерседес Бенц НОМЕР_3 і частку у такому для визначення розміру шкоди, яка йому заподіяна. Крім цього, звертає увагу на те, що на момент ДТП позивач ОСОБА_1 не керував цим транспортним засобом, а тому і не був його володільцем. Такий транспортний засіб знаходився у володіння ОСОБА_4 . ОСОБА_1 у своєму повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду від 20.02.2018 зазначив, що власником транспортного засобу є Siwiecki Krystof, ввідтак ОСОБА_1 є неналежним позивачем по справі. Окрім цього, на підтвердження розміру заподіяної шкоди позивач надає висновок №122 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку та ринкової вартості КТЗ від 07.04.2018, що не може бути прийнятим судом до уваги, оскільки не відповідає вимогам до висновку експерта.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова 05 червня 2023 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач та його представник не прибули, проте представник позивача подала заяву, у якій позовні вимоги підтримала та просила розглядати справу без її та позивача участі. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Блонський М.А. у судовому засіданні позовні вимоги до ОСОБА_2 заперечив з підстав наведених у відзиві на позовну заяву. Додатково повідомив, що ОСОБА_1 є неналежним позивачем у справі, оскільки не був власником транспортного засобу на момент ДТП. Надані позивачем докази на підтвердження вартості ремонту автомобіля є неналежними доказами, оскільки не надано підтвердження про оплату послуг з ремонту автомобіля, при цьому цей автомобідь станом на 28.02.2019 вже був відремонтований, що підтверджується висновком експертного дослідження №14/4644/2389. Окрім цього, зазначив, що висновок судового експерта Вербового В.В. №122 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку та ринкової вартості КТЗ від 07.04.2018 є неналежним доказом, оскільки огляд транспортного засобу проведений без участі та без попередження відповідача ОСОБА_2 , що позбавило останнього надати свої пояснення. Просить у позовних вимогах до ОСОБА_2 відмовити.

В судове засідання представник відповідача ПрАТ «Європейський страховийсоюз» не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. Відзиву на позовну заяву не подав.

Заслухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням нормКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 рокузастосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За змістом п. 1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованоїЗаконом Українивід 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, кожен має право на розгляд його справи у продовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 19.02.2018 приблизно о 15 год 50 хв, керуючи вантажним автомобілем «МАН», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ним у м.Львові по проїзній частині дороги вулиці Городоцької, у напрямку до центральної частини м. Львова, порушив вимоги ПДР України, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року зі змінами та доповненнями відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №136 від 06.03.2013 року, а саме: Р.1.п.1.5, Р.2 п.2.3 п.п. „б д, Р. 10 п.п. 10.1. та 10.3 ПДР України, які виразилися в тому, що він керуючи автомобілем, був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її, зміну, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, під час перестроювання не дав дорогу транспортному засобу, що рухався у попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтися, а саме автомобілю марки „Нісан Датсун р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , що призвело до зіткнення, та подальшого виїзду автомобіля „Нісан Датсун на зустрічну смугу руху, і зіткненням із автомобілем марки „Мерседес Бенц, р.н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_4 .

Вироком Залізничного районного суду м. Львова від 15.08.2018 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.286 ККУкраїни /Т.1 а.с.12-13/.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Доводу реєстраційного (аналогу технічного паспорту в Україні) №2612315, ОСОБА_1 з 20.07.2016 на законній підставі володів автомобілем «Mercedes Benz Sprinter 313 CDI» номерний знак НОМЕР_4 .1 а.с. 43-44/.

Згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 05.03.2019, автомобіль марки «Mercedes Benz Sprinter 313 CDI» номерний знак НОМЕР_6 належить ОСОБА_1 /Т.1 а.с.217/.

Відповідно до страхового полісу №АК3426931, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «MAN 18.222» номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у ПрАТ «Європейський страховийсоюз»/Т.1 а.с. 41/.

20.02.2018 ОСОБА_1 повідомив ПрАТ «Європейський страховий союз» про дорожню-транспортну пригоду, яка мала місце 19.02.2018 /Т.1 а.с. 10/.

30.10.2018 ОСОБА_1 звернулась із заявою до ПрАТ «Європейський страховий союз» про виплату страхового відшкодування /Т.1 а.с. 9/.

ПрАТ «Європейський страховий союз» страхової виплати ОСОБА_1 не здійснив.

Згідно висновку судового експерта Вербового В.В. №122 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку та ринкової вартості КТЗ від 07.04.2018, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mercedes Benz Sprinter 313 CDI» номерний знак НОМЕР_6 на момент дослідження становить: 196396,14 грн; вартість матеріального збитку, який заподіяно власнику автомобіля «Mercedes Benz Sprinter 313 CDI» номерний знак НОМЕР_6 на момент дослідження становить: 70680,31 грн; імовірна середня ринкова ціна автомобіля «Mercedes Benz Sprinter 313 CDI» номерний знак НОМЕР_6 , у країні реєстрації (Республіка Польща) без врахування пошкоджень отриманих внаслідок ДТП становить: 212536,87 грн /Т.1 а.с. 14-37/.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, за якою страховик бере на себе зобов`язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктами 2, 3 частини першої статті 988 ЦК України передбачено, що страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком. (стаття 990 ЦК України).

Порядок та умови здійснення страхового відшкодування за договорами (полісами) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів регламентується Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно із ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 9 вказаного Закону, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У відповідності до ст. 28 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як вбачається із висновку судового експерта Вербового В.В. №122 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку та ринкової вартості КТЗ від 07.04.2018, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mercedes Benz Sprinter 313 CDI» номерний знак НОМЕР_6 на момент дослідження становить: 196396,14 грн; вартість матеріального збитку, який заподіяно власнику автомобіля «Mercedes Benz Sprinter 313 CDI» номерний знак НОМЕР_6 на момент дослідження становить: 70680,31 грн; імовірна середня ринкова ціна автомобіля «Mercedes Benz Sprinter 313 CDI» номерний знак НОМЕР_6 , у країні реєстрації (Республіка Польща) без врахування пошкоджень отриманих внаслідок ДТП становить: 212536,87 грн.

Дослідивши матеріали справи та беручи до уваги те, що відповідачами не надано для дослідження свого висновку експертного автотоварознавчого дослідження, суд бере до уваги поданий позивачем судового експерта Вербового В.В. №122 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку та ринкової вартості КТЗ від 07.04.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Так, враховуючи положення ст. ст. 22, 29, 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 133 ЦПК України, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» на його користь вартість матеріальних збитків в розмірі 70680,31 грн підлягають задоволенню.

Окрім цього, як передбаченостаттею 1194 ЦК України, в разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Оскільки вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача «Mercedes Benz Sprinter 313 CDI» номерний знак НОМЕР_6 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача ОСОБА_2 , перевищує суму страхового відшкодування, яке підлягає виплаті страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ, тому з ОСОБА_2 , як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та страховим відшкодуванням, що становить 125715,83 грн (196396,14 грн (вартість відновлювального ремонту) 70680,31грн (вартість матеріального збитку).

Аналогічні по суті висновки викладено Верховним Судом у Постановах від 14 лютого 2018 року у справі № 754/1114/15-ц (провадження № 61-1156св18), від 13 червня 2019 року у справі № 587/1080/16-ц (провадження № 61-20762св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 370/2787/18 (провадження № 61-11244св19), від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/4696/16-ц (провадження № 61-30908св18), від 21 лютого 2020 року у справі № 755/5374/18 (провадження № 61-14827св19) та від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17 (провадження № 61-12032св19).

Щодо покликання представника відповідача на те, що ОСОБА_1 є неналежним позивачем, слід зазначити наступне.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 №4 роз`ясненовраховуючи, що відповідно до ст.386,395,396 ЦК Україниположення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну. До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених п.2.1Правил дорожнього руху. Відповідно до позиції Верховного Суду висловленій в постанові від 07.11.2018 у справі №200/21325/15-ц, зазначено, щостаття 395ЦК України визначає види речових прав на чуже майно до яких належить право володіння.

Речове право на чуже майно, як і право власності, носить абсолютний характер. Суб`єкт речового права на чуже майно вступає у відносини з усіма іншими суб`єктами, хто його оточує.

Таким чином, абсолютний характер речового права проявляється в тому, що порушником речового права на чуже майно може бути будь-яка особа із числа тих, з ким він вступає у відносини.

Відповідно до статті 396ЦК України правила про захист права власності, які встановлені главою 29 ЦК України, поширюються на речові права власності на чуже майно.

Якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі статті 396 ЦК України.

Факт правомірності володіння майном є достатньою підставою для особи, яка володіє речовим правом на чуже майно, для звернення за захистом цього права.

Згідно з частиною другою статті 1187ЦК України під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших правових підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Таким чином, спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до пункту 2.2Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановівід 3 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14.

Стаття 395ЦК України визначає види речових прав на чуже майно до яких належить право володіння.

Таким чином, абсолютний характер речового права проявляється в тому, що порушником речового права на чуже майно може бути будь-яка особа із числа тих, з ким він вступає у відносини.

За таких обставин, ОСОБА_1 є належним позивачем у даній справі.

Покликання представника відповідача про те, що висновок судового експерта Вербового В.В. №122 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку та ринкової вартості КТЗ від 07.04.2018 є неналежним доказом, не заслуговують на увагу суду, оскільки судом за клопотанням представника відповідача двічі призначалась судова авто-товарознавча експертиза, однак жодний рахунок експерта не був оплачений відповідачем ОСОБА_2 , відтак матеріали справи повертались на адресу суду без виконання ухвали суду про призначення експертизи.

Окрім цього, відповідачем не надано суду будь яких доказів, які б спростовували висновок №122 експертного автотоварознавчого дослідження наданий позивачем чи доказів того, що такий складений з порушенням.

Також не заслуговує на увагу суду твердження відповідача щодо технічного стану автомобіля «Mercedes Benz Sprinter 313 CDI» номерний знак НОМЕР_6 під час реєстрації на території України, оскільки під час реєстрації автомобіля на території України працівниками сервісних центрів перевіряються тільки номер кузова, номер двигуна та документи про реєстрацію транспортного засобу в іншій державі, а не технічний стан транспортного засобу.

За наведеного, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення на його користь з ПрАТ «Європейський страховий союз» страхового відшкодування у розмірі 70680,31 грн та стягнення з ОСОБА_2 збитків, які є різницею між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, у розмірі 125715,83 грн. є підставними і підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справимають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У п.26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п.23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обв`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають дозадоволення.

Окрім цього, позивач просить стягнути з Приватного акціонерноготовариства «Європейськийстраховий союз» 2200,00грн витрат за проведення судової авто-товарознавчої експертизи, на підтвердження чого позивачем надано копію квитанції. Враховуючи, що обов`язок по визначенню розміру шкоди, завданої власнику транспортного засобу внаслідок ДТП, покладається на страховика, однак такий обов`язок не був виконаний ПрАТ «Європейський страховий союз», то така вимога підлягає задоволенню.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак із відповідачів на користь позивача слід стягнути 1985,96 грн судового збору, а саме з ПрАТ «Європейськийстраховий союз»728,81 грн та з ОСОБА_2 1257,15 грн.

Керуючись ст. ст. 3, 6, 9, 22, 28-29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 15, 16, 979, 988, 990, 1166, 1187, 1194 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 82, 89, 141, 264-265, 274-275, 279 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерноготовариства «Європейськийстраховий союз»в користь ОСОБА_1 70680 /сімдесят тисяч шістсот вісімдесят) гривень 31 копійку страхового відшкодування та 2200 /дві тисячі двісті) гривень 00 копійок витрат на проведення експертизи, а всього 72880 /сімдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят/ гривень 31 копійку.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 125715 /сто двадцять п`ять тисяч сімсот п`ятнадцять) гривень 86 копійок матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з Приватного акціонерноготовариства «Європейськийстраховий союз»в користь ОСОБА_1 728 гривень 81 копійку судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1257 гривень 15 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11.12.2023.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий союз», ЄДРПОУ: 33552636, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. АК. Туполєва, буд. 18В, офіс 4.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя: