Ухвала

від 11.12.2023 по справі 917/1044/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

11 грудня 2023 року м. Харків Справа № 917/1044/23

Східний апеляційний господарський суд у складі судді Шевель О.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Комунального закладу культури Кременчуцький краєзнавчий музей вх. № 2639 П на рішення Господарського суду Полтавської області від 07.11.2023, ухвалене суддею Пушком І.І. у приміщенні Господарського суду Полтавської області 07.11.2023 (повне рішення складено та підписано 16.11.2023) у справі № 917/1044/23

за позовною заявою Комунального закладу культури Кременчуцький краєзнавчий музей, м. Кременчук Полтавської області,

до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства Полтаватеплоенерго, м. Полтава,

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Комунальний заклад культури Кременчуцький краєзнавчий музей звернувся до Господарського суду Полтавської області із позовом про зобов`язання Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства Полтаватеплоенерго здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води Комунальному закладу культури Кременчуцький краєзнавчий музей стосовно приміщення за адресою: вул. Ігоря Сердюка, буд. 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600 за період з початку опалювального періоду 2022-2023, а саме з 01.11.2022 і до дня ухвалення відповідного рішення суду, відповідно до рівня цін (тарифів) за послуги постачання тепла, що застосовувались до позивача станом на 24.02.2022.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 07.11.2023 у позові відмовлено повністю.

Позивач у межах встановленого законом строку через систему Електронний суд надіслав до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 07.11.2023 у справі № 917/1044/23 повністю, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити у повному обсязі позовні вимоги Комунального закладу культури Кременчуцький краєзнавчий музей; стягнути з відповідача судові витрати.

Перевіркою матеріалів апеляційної скарги встановлено, що заявником не дотримано вимог п.2 ч.3 ст.258 ГПК України, згідно з яким до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

З огляду на немайновий характер спору, з урахуванням приписів ч.1, пп 2, 4 п. 2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" сума судового збору за подання апеляційної скарги становить 4026,00 грн.

Водночас, відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки, як було встановлено вище, заявник подав апеляційну скаргу з використанням системи "Електронний суд", суд апеляційної інстанції зазначає, що за подання вказаної скарги підлягає сплаті 3220,80 грн судового збору (4026,00 грн * 0,8).

Однак апелянт не надав доказів сплати вказаної суми, натомість звернувся з клопотанням, в якому просить відстрочити сплату судового збору за подачу апеляційної скарги до ухвалення рішення у справі. В обґрунтування вказаного клопотання заявник зазначає, що позивач є закладом культури комунальної форми власності, який фінансується за рахунок місцевого бюджету; через військову агресію фінансування закладу обмежено, він не має вільних коштів і фінансової можливості для оплати судового збору, оскільки всі можливі кошти направляються власником на допомогу армії, облаштування укриттів та інших заходів для забезпечення безпеки населення.

Розглянувши клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Тому вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам судового процесу перед іншими призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

За приписами статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 у справі №28249/95 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до частини першої та другої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Тобто, підстави для вчинення господарським судом дій щодо відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати визначені в ст. 8 Закону України "Про судовий збір", яка надає суду право з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати лише за наявності викладених у вказаній статті умов до яких не було внесено змін із введенням в Україні воєнного стану.

Встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним (подібна за змістом позиція викладена Верховним Судом у постановах від 25.03.2021 у справі №912/3514/20, від 17.06.2022 у справі № 910/12556/20 тощо).

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення підпунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18). Відповідну правову позицію викладено також у постанові Верховного Суду від 11.05.2022 у справі № 912/2829/21, в ухвалах від 14.07.2022 у справі № 906/237/19, від 27.02.2023 у справі № 914/2483/22, від 11.05.2023 у справі № 922/977/22 тощо.

Однак предметом спору у даній справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Окрім того, в постанові від 30.09.2021 у справі № 909/8/18, у постанові від 03.11.2022 у справі № 910/2147/22, в ухвалі від 02.03.2023 у справі № 915/1031/21 Верховний Суд зазначив, що статтею 8 Закону України "Про судовий збір" прямо передбачено право суду відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір саме для позивача фізичної особи, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік.

Проте у даній справі скаржник не є позивачем.

За таких обставин, суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору та зазначає, що у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.

Відтак, заявником має бути виконано вимоги п.2 ч.3 ст.258 ГПК України шляхом надання платіжного документа на підтвердження сплати 3220,80 грн судового збору за подання апеляційної скарги (колегія суддів додатково враховує, що, як вбачається з відомостей програми "Діловодство спеціалізованого суду" за подання позовної заяви Комунальний заклад культури Кременчуцький краєзнавчий музей сплатив судовий збір у передбаченому законом розмірі 2684,00 грн).

Відповідно до ч.2 ст.260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162,164,172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 174, 234, 258, 259, 260 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Комунального закладу культури Кременчуцький краєзнавчий музей про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

2. Апеляційну скаргу Комунального закладу культури Кременчуцький краєзнавчий музей на рішення Господарського суду Полтавської області від 07.11.2023 у справі №917/1044/23 залишити без руху.

3. Встановити заявнику десятиденний строк з дня вручення йому копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

4. Роз`яснити апелянту, що у разі неусунення недоліків у строк, встановлений судом, буде застосовано процесуальні наслідки, визначені статтями 174, 260 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя О.В. Шевель