Постанова

від 05.12.2023 по справі 908/1884/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2023 року м. Дніпро Справа № 908/1884/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів Дарміна М.О., Іванова О.Г.,

при секретарі судового засідання Ліпинському М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області

на ухвалу Господарського суду Запорізької області (суддя Мірошниченко М.В.) від 20.09.2023 у справі № 908/1884/23

за позовом заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави

до відповідача-1 Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРРАІНВЕСТГРУПП, м.Запоріжжя

до відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю ЗЕД КОНЦЕПТ, м.Запоріжжя

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання незаконним та скасування рішення в частині передачі земельної ділянки в оренду, скасування акту прийому-передачі, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації незавершеного будівництва, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.09.2023р. у даній справі в задоволенні заяви заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про забезпечення позову відмовлено.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що заявником не надано належних доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування забезпечення позову та неможливості в подальшому виконати рішення суду у разі невжиття таких заходів забезпечення позову, а заява ґрунтується лише на припущеннях можливого невиконання чи утрудненого виконання рішення суду. Саме лише посилання в заяві на потенційне існування реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів у разі задоволення позову, без наведення відповідного обґрунтування з посиланням на документи чи докази - не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Не погодившись із вказаною ухвалою, керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати; ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про забезпечення позову; вжити заходи забезпечення позову, а саме:

- накласти арешт на нерухоме майно незавершене будівництво багатофункціонального громадського центру у складі об`єктів реабілітаційно-діагностичного, готельно-ділового, торгівельно-виставкового призначення (фундамент від КТП літ. Б, резервуари №№ 1, 2), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1613360023101), яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 10 та право власності на яке належить ТОВ ТЕРРАІНВЕСТГРУПП (ідентифікаційний код юридичної особи 35215632);

- накласти арешт на земельну ділянку площею 10,1418 га з кадастровим номером 2310100000:03:030:0661 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1630555823101), яка розташована по вул. Оріхівське шосе, 10 у м. Запоріжжя та право власності на яку належить Запорізькій міській раді (ідентифікаційний код юридичної особи 04053915);

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю ТЕРРАІНВЕСТГРУПП (ідентифікаційний код юридичної особи 35215632, юридична адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 2) чи будь-яким іншим фізичним або юридичним особам проводити будь-які будівельні роботи на земельній ділянці площею 10,1418 га з кадастровим номером 2310100000:03:030:0661, яка розташована по вул. Оріхівське шосе, 10 у м. Запоріжжя;

- заборонити Державній інспекції архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840, юридична адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26) вчиняти дії щодо реєстрації дозвільних документів щодо будівництва об`єктів нерухомості та прийняття їх в експлуатацію на земельній ділянці площею 10,1418 га з кадастровим номером 2310100000:03:030:0661, яка розташована по вул. Оріхівське шосе, 10 у м. Запоріжжя;

- заборонити Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 37612054, юридична адреса: 69001, м. Запоріжжя, вул. Зелінського, 3) вчиняти дії щодо надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки площею 10,1418 га з кадастровим номером 2310100000:03:030:0661, яка розташована по вул. Оріхівське шосе,10 у м. Запоріжжі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на наступні обставини:

- запропоновані прокурором в заяві про забезпечення позову заходи забезпечення позову, а саме: накладення арешту на нерухоме майно об`єкт незавершеного будівництва та земельну ділянку, на якій він розташований, як й заборона відповідачу ТОВ Терраінвестгрупп, Державній інспекції архітектури та містобудування України та Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради вчиняти дії щодо вказаних об`єктів нерухомого майна, безпосередньо пов`язані з предметом спору, адже він стосується усунення перешкод територіальній громаді міста Запоріжжя у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою комунальної власності, яка незаконно передана в користування на умовах оренди відповідачу ТОВ Терраінвестгрупп;

- питання забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт незавершеного будівництва та земельну ділянку, на якій він розташований та заборони вчиняти дії щодо вказаних об`єктів нерухомого майна, не є тотожними позовним вимогам щодо визнання незаконним та скасування рішення ради щодо надання у користування на умовах оренди земельної ділянки, визнання недійсним акту прийому-передачі майна та грошової оцінки майна, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності;

- наразі будь-яких законодавчих обмежень на забудову спірної земельної ділянки відповідач не має, що надає можливість ТОВ Терраінвестгрупп на власний розсуд розпорядитись своїм майном шляхом його відчуження або здійснити його перебудову/реконструкцію, збудувати нові об`єкти нерухомості, розмістити тимчасові споруди. При цьому, відомості про зміну об`єкту або створення нового, будуть внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- забудова земельної ділянки унеможливить або ускладнить виконання судового рішення, призведе до вжиття додаткових заходів задля поновлення порушених прав та інтересів держави;

- матеріалами справи підтверджено існування реальної загрози ефективному захисту порушених інтересів держави у випадку незастосування заходів забезпечення позову.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю Терраінвестгрупп просить відмовити у задоволення позову, ухвалу господарського суду залишити без змін.

В обґрунтування своєї правової позиції відповідач-2 зазначає:

- прокурором не доведено наявність обставини, які свідчить про можливість утруднення виконання судового рішення в межах заявленого предмету спору;

- предметом позову прокурора є вимоги немайнового характеру, тому у цій справі має досліджуватися обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову, а також питання, чи призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду;

- позовні вимоги у цій справі не мають майнового характеру та не стосуються безпосередньо повернення/витребування нерухомого майна на користь позивача. Тому, суд першої інстанції, враховуючи відсутність зв`язку між обраним позивачем заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, обґрунтовано застосував до спірних правовідносин положення статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України та відмовив позивачу у цьому спорі шляхом накладення арешту на нерухоме майно;

- накладення арешту на спірну земельну ділянку не призведе до вжиття заявленого заходу забезпечення, як справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, в питанні чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2023 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі головуючого судді Чередко А.Є., судді Дармін М.О., Іванов О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.10.2023 витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи №908/1884/23; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №908/1884/23 до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.09.2023р.; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 05.12.2023р. на 15:00 год.

05.12.2023 у судове засідання з`явився прокурор, який надав відповідні пояснення.

Інші учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися та не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи, що апеляційним судом не визнавалася явка учасників справи в судове засідання обов`язковою, а неявка їх представників не перешкоджає апеляційному перегляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті за відсутністю представників інших учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, заступник керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом в інтересах держави до відповідача-1: Запорізької міської ради, відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРРАІНВЕСТГРУПП, відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю ЗЕД КОНЦЕПТ, в якому просив:

- усунути перешкоди територіальній громаді міста Запоріжжя у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:03:030:0661 площею 10,1418 га вартістю 243591837,48 грн., що розташована по вул. Оріхівське шосе, 10 у м. Запоріжжя:

- визнати незаконним та скасувати рішення Запорізької міської ради від 29.08.2018 №58/119 Про надання у користування на умовах оренди ТОВ ТЕРРАІНВЕСТГРУПП земельної ділянки по Оріхівському шосе, 10 для розташування багатофункціонального громадського центру у складі об`єктів реабілітаційно-діагностичного, готельно-ділового, торгівельно-виставкового призначення в частині передачі ТОВ ТЕРРАІНВЕСТГРУПП у користування на умовах оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:030:0661 площею 10,1418 га, що розташована по вул. Оріхівське шосе, 10 у м. Запоріжжя;

- визнати недійсним акт прийому-передачі майна та грошової оцінки майна від 20.08.2018 щодо внесення до статутного капіталу ТОВ ЗЕД КОНЦЕПТ майна у вигляді незавершеного будівництва багатофункціонального громадського центру у складі об`єктів реабілітаційно-діагностичного, готельно-ділового, торгівельно-виставкового призначення (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1613360023101, номер відомостей про речове право 27579309);

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 23.08.2018 №3171, укладений між ТОВ ЗЕД КОНЦЕПТ та ТОВ ТЕРРАІНВЕСТГРУПП, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кияницею Н.В. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1613360023101, номер відомостей про речове право 27620538);

- скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ БОЛЕСЛАВ на незавершене будівництво багатофункціонального громадського центру у складі об`єктів реабілітаційно-діагностичного, готельно-ділового, торгівельно-виставкового призначення (літ. А, фундамент під КТП літ. Б, резервуари №№1, 2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1613360023101, номер запису про право власності 27321811).

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує:

- право власності ТОВ БОЛЕСЛАВ на об`єкт незавершеного будівництва було зареєстровано з порушенням законодавства. У подальшому це майно внесено до статутного капіталу ТОВ ЗЕД КОНЦЕПТ та відчужено ТОВ ТЕРРАІНВЕСТГРУПП;

- ТОВ ТЕРРАІНВЕСТГРУПП набуло право користування земельною ділянкою поза конкурсною процедурою з порушенням норм законодавства;

- оскільки оспорюваним рішенням Запорізької міської ради одночасно припинено право оренди ТОВ БОЛЕСЛАВ на спірну земельну ділянку та передано її в оренду ТОВ ТЕРРАІНВЕСТГРУПП, його необхідно визнати незаконним та скасувати в частині, що стосується ТОВ ТЕРРАІНВЕСТГРУПП;

- наразі на земельній ділянці об`єкт незавершеного будівництва відсутній, проте наявність державної реєстрації нерухомого майна у вигляді незавершеного будівництва на спірній земельній ділянці створює перешкоди у користуванні нею територіальною громадою міста Запоріжжя, оскільки Запорізька міська рада позбавлена можливості укласти договір з іншим орендарем, що негативно впливає на складову місцевого бюджету та державного бюджету в цілому.

Разом із позовною заявою прокурором подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просив вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на нерухоме майно незавершене будівництво багатофункціонального громадського центру у складі об`єктів реабілітаційно-діагностичного, готельно-ділового, торгівельно-виставкового призначення (фундамент від КТП літ. Б, резервуари №№ 1, 2), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1613360023101), яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 10 та право власності на яке належить ТОВ ТЕРРАІНВЕСТГРУПП (ідентифікаційний код юридичної особи 35215632);

- накладення арешту на земельну ділянку площею 10,1418 га з кадастровим номером 2310100000:03:030:0661 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1630555823101), яка розташована по вул. Оріхівське шосе, 10 у м. Запоріжжя та право власності на яку належить Запорізькій міській раді (ідентифікаційний код юридичної особи 04053915);

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю ТЕРРАІНВЕСТГРУПП (ідентифікаційний код юридичної особи 35215632, юридична адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 2) чи будь-яким іншим фізичним або юридичним особам проводити будь-які будівельні роботи на земельній ділянці площею 10,1418 га з кадастровим номером 2310100000:03:030:0661, яка розташована по вул. Оріхівське шосе, 10 у м. Запоріжжя;

- заборони Державній інспекції архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840, юридична адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26) вчиняти дії щодо реєстрації дозвільних документів щодо будівництва об`єктів нерухомості та прийняття їх в експлуатацію на земельній ділянці площею 10,1418 га з кадастровим номером 2310100000:03:030:0661, яка розташована по вул. Оріхівське шосе, 10 у м. Запоріжжя;

- заборони Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 37612054, юридична адреса: 69001, м. Запоріжжя, вул. Зелінського, 3) вчиняти дії щодо надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки площею 10,1418 га з кадастровим номером 2310100000:03:030:0661, яка розташована по вул. Оріхівське шосе,10 у м. Запоріжжі.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала господарського суду про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Частиною 1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч.1 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Частинами першою, другою статті 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із ст.136 Господарського процесуального кодексу України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Статтею 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.4 ст.137 Господарського процесуального кодексу України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч.11.ст.137 Господарського процесуального кодексу України).

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Колегія суддів зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналіз змісту наведеного свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18).

Предметом спору у даній справі є матеріально-правові вимоги прокурора до відповідачів про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання незаконним та скасування рішення в частині передачі земельної ділянки в оренду, скасування акту прийому-передачі, визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування державної реєстрації незавершеного будівництва.

Оскільки позивач звернувся до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, від 18.12.2018 у справі №912/1616/18 і від 26.09.2019 у справі № 917/751/19).

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з позовом про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Як на підставу щодо вжиття заходів забезпечення позову позивач посилається на такі обставини:

- між сторонами є спір щодо незаконного набуття прав власності на об`єкт незавершеного будівництва багатофункціонального громадського центру та права оренди земельної ділянки всупереч вимогам законодавства під час державної реєстрації нерухомого майна та у земельній сфері;

- на теперішній час ТОВ Терраінвестгрупп є власником незавершеного будівництва багатофункціонального громадського центру, що розташоване по вул.Оріхівське шосе, 10 у м.Запоріжжя, яке в свою чергу на підставі рішення Запорізької міської ради від 29.08.2018 №58/119 отримало у користування на правах оренди спірну земельну ділянку;

- наразі будь-яких обмежень на забудову спірної земельної ділянки відповідач не має, що надає можливість ТОВ Терраінвестгрупп на власний розсуд розпорядитись своїм майном шляхом його відчуження або здійснити його перебудову/реконструкцію, збудувати нові об`єкти нерухомості, розмістити тимчасові споруди. При цьому, відомості про зміну об`єкту або створення нового будуть внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- забудова земельної ділянки унеможливить або ускладнить виконання судового рішення, призведе до вжиття додаткових заходів задля поновлення порушених прав та інтересів держави;

- з урахуванням усіх порушень щодо підстав отримання ТОВ Терраінвестгрупп права користування спірною земельною ділянкою, ненакладення арешту на земельну ділянку може призвести до реалізації рішення міської ради від 29.08.2018 №58/119, законність якого оскаржується прокурором;

- з огляду на предмет позову вбачається існування реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів держави в разі задоволення позову.

Колегія суддів вважає, що на підтвердження викладених у заяві обставин, позивачем не надано жодних належних і допустимих доказів того, що заявлені заходи забезпечення позову відповідають вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін.

У даному випадку, заявлені позивачем заходи забезпечення позову не тільки позбавляють орендаря на весь час вирішення спору використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до умов договору, позаяк доказів використання не відповідно до умов договору на час вирішення заяви про забезпечення позову не встановлено, але й перешкоджатиме здійсненню відповідачем-2 підприємницької діяльності, як юридичної особи, зокрема, з метою здійснення якої було укладено договір оренди земельної ділянки, який на даний час є чинним і презумпція правомірності якого у встановленому законом порядку не спростована.

Крім того, невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді встановлення заборони здійснювати будівництво ніяким чином не призведе до неможливості виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення заявлених вимог, враховуючи обраний позивачем спосіб захисту.

Застосування заявлених позивачем заходів забезпечення позову не забезпечує збалансованість інтересів сторін та не є співмірними із заявленими позовними вимогами. Застосування вказаних заходів порушить право відповідача-2 на правомірне користування земельної ділянкою та свідчитиме про надання судом переваги позиції позивача ще до моменту вирішення справи по суті.

Отже, подана прокурором заява ґрунтується лише на припущеннях щодо можливого ухилення від виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову та неможливості ефектвного захисту порушеного права, які нічим не підтверджені.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що позивачем належними і допустимими доказами в розумінні приписів ст.ст.76,77 Господарського процесуального кодексу України не було доведено обставин, з якими закон пов`язує застосування заходів забезпечення, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

При цьому, судом першої інстанції правомірно зазначено, що предметом спору є визнання незаконним та скасування рішення ради щодо надання у користування на умовах оренди земельної ділянки, визнання недійсним акту прийому-передачі майна та грошової оцінки майна, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності і оцінка дій відповідачів, на незаконності яких наголошує заявник, буде надана судом за результатом розгляду справи по суті на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги недоведення прокурором, що невжиття, визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також відсутність доказів щодо підтвердження фактичного вчинення відповідачем дій, спрямованих на утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позову, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення поданої заяви про забезпечення позову в повному обсязі.

З урахуванням усього вищенаведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, оскаржувана ухвала відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали господарського суду у даній справі відсутні.

Відповідно до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.09.2023 у справі №908/1884/23 - залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Запорізьку обласну прокуратуру.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.Г. Іванов