Постанова

від 06.12.2023 по справі 908/1391/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2023 року м.Дніпро Справа № 908/1391/23(908/2676/23)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Паруснікова Ю.Б., Іванова О.Г.

секретар судового засідання: Зелецький Р.Р.

представники сторін не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Стратеджік Інвестмент Холдинг на ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.08.2023 року (суддя Сушко Л.М.) у справі №908/1391/23 (908/2676/23)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Крістал, м.Київ

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю М.Т.К. Консалтинг, м. Київ

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю Гроус Фінанс, м. Запоріжжя

про зобов`язання укласти договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі та стягнення штрафних санкцій

в межах справи №908/1391/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Гроус Фінанс, м. Запоріжжя

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.08.2023 року у даній справі задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Крістал про забезпечення позову.

Заборонено органам державної реєстрації, державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, але не виключно, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та містких рад, міських, районних, районних у містах державним адміністраціям, державним та приватним нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проводити будь-які реєстраційні дії щодо реєстрації змін до відомостей про ТОВ Підприємство Київ (код ЄДРПОУ 00308146), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що вимога про заборону на вчинення дій з укладення дилерського договору та заборони вчиняти юридично значущі дії, предметом яких є/буде дилерська діяльність, є належним, допустимим та ефективним заходом забезпечення позову, що стосується предмету спору в даній справі. Такий захід забезпечення відповідає вимогам розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, гарантує справедливий баланс інтересів учасників справи, а також ефективний захист прав заявника у випадку задоволення позовних вимог у даній справі.

Не погодившись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю Стратеджік Інвестмент Холдинг звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Крістал про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає наступне:

- станом на 23.08.2023 року власниками часток у статутному капіталі ТОВ Підприємство Київ, за даними єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є ТОВ Стратеджік Інвестмент Холдинг (розмір частки 56,28%, що в грошовому еквіваленті становить 27 346 403 грн), ТОВ М.Т.К.Консалтинг (розмір частки 21%, що в грошовому еквіваленті становить 10 203 900 грн), ТОВ Стратеджік Інвестмент Менеджмент (розмір частки 1,62%, що в грошовому еквіваленті становить 787 206 грн), компанія Еверстоун Лімітед (розмір частки 0,1%, що в грошовому еквіваленті становить 48 590 грн);

- вжиття заходів забезпечення позову призводить до порушення прав іншого мажоритарного учасника господарського товариства ТОВ Стратеджік Інвестмент Холдинг (розмір частки 56,28%, що в грошовому еквіваленті становить 27 346 403 грн) стосовно виконання корпоративних рішень щодо ТОВ Підприємство Київ, які підлягають державній реєстрації та який не є учасником даного судового провадження;

- задовольняючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони проводити будь-які реєстраційні дії щодо ТОВ Підприємство Київ, суд першої інстанції не обґрунтував адекватність та співмірність обраного позивачем заходу забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, а також з посиланням на відповідні обставини, не встановив, чому невжиття такого заходу призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав позивача з огляду на неможливість їх захисту в межах одного судового провадження без нових звернень до суду;

- у даній справі з позовом та заявою про забезпечення позову звернулася особа, якій не належить майно, що є предметом спору.

Відтак, на думку скаржника, у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки заходи забезпечення, про які просив заявник, не відповідають предмету позову та порушують права третіх осіб, які не є учасниками спору, що розглядається в межах даної справи.

Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи не надходив.

У судове засідання представники сторін та скаржника не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає можливим провести розгляд справи за відсутності вказаних осіб, оскільки явка апелянта та сторін обов`язковою не визнавалась, іх неявка не перешкоджає розгляду справи. Крім того, строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, передбачений ст.273 Господарського процесуального кодексу України, вичерпано.

Колегія суддів зауважує, що 04.12.2023 року до суду надійшло клопотання позивача по даній справі про закриття провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Стратеджік Інвестмент Холдинг на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.

Заявник посилався на те, що відповідно до ухвали господарського суду Запорізької області від 07.11.2023 року по справі №908/1391/23 (908/2676/23) позов залишено без розгляду та скасовано заходи забезпечення позову. Вважає, що предмет спору, який розглядає суд апеляційної інстанції, відсутній.

Колегія суддів вважає, що підстави для закриття провадження у даній справі відсутні, оскільки:

- суд апеляційної інстанції відповідно до приписів ч.ч.1,2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції на момент його прийняття судом, в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї;

- положення ст.264 Господарського процесуального кодексу України чітко унормовують підстави для закриття апеляційного провадження і жодна з цих підстав колегією суддів не встановлена, а приписи ст.131 Господарського процесуального кодексу України в даному випадку застосуванню судом апеляційної інстанції не підлягають.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.06.2023 року відкрито провадження у справі №908/1391/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Гроус Фінанс; введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Клименка Олександра Юрійовича.

Постановою господарського суду Запорізької області від 17.08.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю Гроус Фінанс визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Клименка Олександра Юрійовича.

Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Гроус Фінанс перебуває на стадії ліквідаційної процедури.

22.08.2023 року до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Крістал до Товариства з обмеженою відповідальністю М.Т.К. Консалтинг та Товариства з обмеженою відповідальністю Гроус Фінанс про зобов`язання укласти договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі та стягнення штрафних санкцій.

Разом з позовною заявою до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Крістал надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації, державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, але не виключно, міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, міських, районних, районних у містах державним адміністраціям, державним та приватним нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проводити будь-які реєстраційні дії щодо реєстрації змін до відомостей про ТОВ Підприємство Київ, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

Заява про забезпечення позову обґрунтована наступними обставинами:

17.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Крістал (надалі по тексту - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю М.Т.К. Консалтинг (надалі по тексту продавець, відповідач 1) укладено попередній договір купівлі-продажу частки учасника у статутному капіталі ТОВ Підприємство Київ, код ЄДРПОУ 00308146 (надалі по тексту попередній договір), відповідно до п. 1.1. якого сторони зобов`язуються в майбутньому, до 17 години 00 хвилин, 18 серпня 2023 року (включно), укласти, підписати і належним чином оформити договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство Київ, код ЄДРПОУ 00308146, що становить 2 (два) відсотки частки у статутному капіталі товариства (надалі та раніше по тексту основний договір), а також підписати та нотаріально посвідчити акт приймання-передачі вказаної частки у статутному капіталі товариства. Продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором та основним договором, передати у власність покупця частку у статутному капіталі товариства, що становить 2 % статутного капіталу товариства, що належить продавцю, а покупець зобов`язаний прийняти таку частку та сплатити продавцю за неї суму грошових коштів згідно з умовами даного договору.

Відповідно до п. 2.1. попереднього договору, істотними умовами основного договору є наступні умови:

- предметом договору повинна бути частка у розмірі 2% статутного капіталу товариства, яка повинна належати продавцеві;

- частка повинна бути його особистою власністю, що повинно бути підтверджено документально, у відповідності до чинного законодавства України та сформована;

- частка в статутному капіталі повинна бути оплачена повністю;

- ціна продажу частки становитиме 29 000 000 (двадцять дев`ять мільйонів) гривень 00 копійок;

- розрахунки між сторонами договору будуть проводитися у гривнях, шляхом сплати вартості частки в статутному капіталі товариства, протягом 10-ти робочих днів з дати підписання основного договору та державної реєстрації змін до установчих документів товариства та відомостей про товариство;

- на момент укладення основного договору частка товариства повинна бути вільною від будь-яких обтяжень та заборон та не бути предметом спору;

- час та місце укладення основного договору буде погоджений сторонами додатково;

- до дати укладення основного договору продавець має надати покупцю належним чином оформлені та підписані іншими учасниками товариства заяви про відмову від переважного права купівлі частки, що продається.

Сторони домовились, що ціна частки буде сплачена покупцем за основним договором. При підписання цього попереднього договору покупець не перераховує авансів чи забезпечувальних (гарантійних) платежів на користь продавця (п.3.1. попереднього договору).

Згідно з п. 4.1.попереднього договору продавець зобов`язується укласти з покупцем основний договір у термін, місці та на умовах, встановлених цим договором.

У випадку, якщо будь-яка із сторін цього договору не виконає чи неналежно виконає умови цього договору, така сторона несе відповідальність згідно з законодавством України (п. 5.1. попереднього договору).

Відповідно до п. 5.2. попереднього договору, у випадку, якщо в встановлені п.1.1. попереднього договору строки, тобто до 17 години 00 хвилин, 18 серпня 2023 року (включно), не буде укладено основний договір, продавець сплачує штраф на користь Покупця у розмірі 0,5 % ціни продажу частки, що становить - 145 000 (сто сорок п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Згідно з п.5.4. попереднього договору, сплата сторонами штрафних санкцій не позбавляє їх обов`язку в повному обсязі виконати взяті на себе зобов`язання за попереднім договором.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, та діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків за цим договором або до моменту розірвання цього договору (п. 6.1. попереднього договору).

Позивач зазначає, що станом на 17 годину 00 хвилин, 18 серпня 2023 року (включно) договір купівлі - продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство Київ, код ЄДРПОУ 00308146, у розмірі 2 (два) відсотки частки у статутному капіталі Товариства укладено не було.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач 1 зобов`язаний в силу положень п. 5.2. попереднього договору, сплатити штраф на користь позивача у розмірі 0,5 % ціни продажу частки, що становить - 145 000 (сто сорок п`ять тисяч ) гривень 00 копійок, що також в свою чергу не позбавляє відповідача 1 його обов`язку укласти з позивачем основний договір (п.5.4.попереднього договору).

17.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Крістал (надалі по тексту - кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Гроус Фінанс (надалі по тексту - поручитель, відповідач 2) укладено договір поруки (надалі по тексту - договір поруки), відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю М.Т.К. Консалтинг (юридична адреса-Україна, 01015, місто Київ, вулиця Лаврська, будинок 16, ідентифікаційний код - 33939429, надалі іменується - боржник), що виникають з попереднього договору купівлі-продажу частки учасника у статутному капіталі ТОВ Підприємство Київ, код ЄДРПОУ 00308146 від 17.05.2023 року (надалі іменується - попередній договір), який був укладений між ТОВ Фінансова компанія Крістал, як покупцем, та товариством з обмеженою відповідальністю М.Т.К. Консалтинг, як продавцем.

За умовами п. 1.2. договору поруки, загальний розмір грошових вимог, за виконання яких поручається поручитель, становить 145 000 (сто сорок п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов`язання. Але в будь-якому випадку розмір відповідальності поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов`язання, зазначеного в п. 1.2. цього договору (п. 2.1. договору поруки).

Відповідно до п. 1.3 та ті. 2.1 договору поруки відповідач 1 та відповідач 2 відповідають перед позивачем, як солідарні боржники.

Пунктом 3.1.1 договору поруки на відповідача 2 покладено обов`язок виконати за боржника зобов`язання шляхом перерахування коштів на поточний рахунок кредитора. При цьому розмір грошового зобов`язання буде визначатись в розмірі штрафних санкцій за попереднім договором.

Разом з тим, позивач має право у разі невиконання боржником своїх зобов`язань за попереднім договором вимагати виконання таких зобов`язань поручителем, протягом строку дії даного договору.

Пунктами 5.1-5.3. договору поруки передбачено, що договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту припинення поруки. Порука припиняється через три роки з моменту підписання даного договору. Порука припиняється у випадку припинення відносин кредитора з боржником за попереднім договором.

Таким чином, позивач вказує, що відповідач 2 солідарно з відповідачем 1 зобов`язаний сплатити штраф на користь позивача у розмірі 0,5% ціни продажу частки, що становить 145 000,00 грн.

Станом на дату подання цієї заяви, основний договір купівлі-продажу частки укладено не було, відповідач 1 не вчинив жодних дій, спрямованих на виконання вимог попереднього договору. Враховуючи зазначене, та відсутність у попередньому договорі будь-яких сплачених на користь відповідача 1 авансів, гарантійного (забезпечувального платежу) за попереднім договором, позивач вважає єдиним способом захисту своїх порушених прав та законних інтересів - звернення до суду з позовною заявою про зобов`язання відповідача 1 вчинити дії, а саме зобов`язання відповідача 1 укласти основний договорів купівлі-продажу корпоративних прав.

З огляду на предмет позову, позивач вважає, що існує дійсна потреба у забезпеченні даного позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство Київ, оскільки під час розгляду позовної заяви судом існує реальна ймовірність відчуження відповідачем 1 своєї частки у статутному капіталі вказаного товариства на користь третіх осіб, в результаті чого позивач не зможе захистити свої права в межах даного судового провадження.

Вказані обставини стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Крістал до місцевого господарського суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч.6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З 21.10.2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, у пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень якого визначено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до його положень.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

За приписами ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Тобто, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів щодо наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Тому, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення реального виконання судового рішення у справі або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Відповідно до ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, заборони вчиняти певні дії.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.4 ст.137 Господарського процесуального кодексу України).

Виходячи з положень ст.ст.136, 137 Господарського процесуального кодексу України, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20, від 20.07.2020 у справі № 914/2157/19, від 14.01.2019 у справі № 909/526/19, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

Крім того, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову.

Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача до відповідачів про зобов`язання укласти договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство Київ у розмірі 2% статутного капіталу та стягнення штрафних санкцій у розмірі 145 000,00 грн, що складає 0,5% ціни продажу частки.

Дійшовши висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони будь-яким органам проводити будь-які реєстраційні дії щодо реєстрації змін до відомостей про ТОВ Підприємство Київ, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, місцевий господарський суд не навів жодного обґрунтування на підтвердження своїх висновків про адекватність і співмірність вжитих заходів забезпечення позову із предметом заявлених позовних вимог, зокрема в частині їх відповідності та взаємозв`язку, а також співвідношення наслідків вжитих заходів з правами та обов`язками інших осіб.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Колегія суддів звертає увагу, що заявником не доведено, із зазначенням конкретних обставин та доказів, що незастосування заходів, які він просить вжити, може дійсно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, наявності зв`язку між такими заходами забезпечення позову і предметом позовної вимоги; заява фактично ґрунтується на припущеннях настання негативних наслідків у зв`язку ймовірністю відчуження частки відповідачем-1 на користь третіх осіб.

Посилання заявника на потенційну можливість відчуження відповідачем-1 своєї частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство Київ на користь третіх осіб, без наведення відповідного обґрунтування та належних доказів не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Апелянт обгрунтовано звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що у даній справі з заявою про забезпечення позову звернулась особа, якій спірне майно не належить. Вжиття судом заходів забезпечення позову призводить до порушення прав іншого учасника( в даному випадку апелянта) Товариства з обмеженою відповідальністю Стратеджік Інвестмент Холдинг, розмір частки якого 56,28%, приводити до виконання корпоративні рішення щодо Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство Київ, які підлягають державній реєстрації та який не є учасником спору.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що позивачем належними і допустимими доказами в розумінні приписів ст.ст.76,77 Господарського процесуального кодексу України не було доведено обставин, з якими закон пов`язує застосування заходів забезпечення позову, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на те, що Товариства з обмеженою відповідальністю М.Т.К.Консалтинг не вчинило жодних дій, спрямованих на виконання вимог попереднього договору, зокрема щодо укладення, підписання і належного оформлення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство Київ, оскільки вказані обставини можуть бути встановлені тільки за результатами розгляду справи по суті та прийняття остаточного рішення.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд доходить до висновку, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду є такою, що не відповідає нормам процесуального права, постановлена при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала господарського суду скасуванню.

Щодо права скаржника на апеляційний перегляд оскаржуваної ухвали колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до ч.1 ст. 254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Станом на 23.08.2023 року власниками часток у статутному капіталі ТОВ Підприємство Київ, за даними єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є ТОВ «СТРАТЕДЖІК ІНВЕСТМЕНТ ХОЛДИНГ» (розмір частки 56,28%, що в грошовому еквіваленті становить 27 346 403,00 грн.) ТОВ «М.Т.К. КОНСАЛТИНГ» (розмір частки 21%, що в грошовому еквіваленті становить 10 203 900,00 грн.) ТОВ «НЕРУХОМІСТЬ ТА КАПІТАЛ» (розмір частки 21%, що в грошовому еквіваленті становить 10 203 900 грн.) ТОВ «СТРАТЕДЖІК ІНВЕСТМЕНТ МЕНЕДЖМЕНТ» (розмір частки 1,62%, що в грошовому «віваленті становить 787 206,00 грн.) КОМПАНІЯ "ЕВЕРСТОУН ЛІМІТЕД" ("EVERSTONE UMITED") (розмір частки 0,1%, що в грошовому еквіваленті становить 48 590,00 грн.).

Як зазначено вище, вжиття судом заходів забезпечення позову призвело до порушення права скаржника, як учасника ТОВ Підприємство Київ, на розпорядження його корпоративними правами. Отже, оскаржувана ухвала є такою, що вирішує питання щодо прав Товариства з обмеженою відповідальністю Стратеджік Інвестмент Холдинг.

Таким чином право апелянта, який не є стороною у даній справі, на звернення з апеляційною скаргою, є підтвердженим.

Приймаючи до уваги, що спір по суті не вирішено, колегія суддів не здійснює розподіл судових витрат відповідно до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Стратеджік Інвестмент Холдинг задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.08.2023 року у справі №908/1391/23 (908/2676/23) скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Крістал про забезпечення позову.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Постанова складена у повному обсязі 11.12.2023 року.

Головуючий суддя: Т.А.Верхогляд

Суддя:Ю.Б.Парусніков

Суддя: О.Г.Іванов