ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"29" листопада 2023 р. Cправа № 902/851/23
Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. при секретарі судового засідання Глобі А.С.
за участю представників
прокурор Кавун О.І., службове посвідчення №072226 від 01.03.2023;
позивача Годованюк А.О., посвідчення №461 від 20.11.2023;
відповідача1 не з`явився,
відповідача2 Римський М.В., витяг з ЄДРЮОФОПтаГФ,
відповідача3 Загородній В.С., ордер серії АВ №1091938 від 04.09.2023 (в режимі ВКЗ),
третьої особи не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи
за позовом: Керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури (вул. Покровська, 5, м. Могилів-Подільський, Вінницька обл., 24000) в інтересах держави в особі
Вінницької обласної військової адміністрації (вул. Соборна, 70, м. Вінниця, 21050)
до: Ямпільської міської ради (вул. Замкова, буд. 94/2, м. Ямпіль, Моггилів-Подільський район, Вінницька обл., 24500)
до: Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вул. Келецька, буд. 63, м. Вінниця, 21027)
до: ОСОБА_1 (АДРЕСА_2.)
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Військова частина НОМЕР_1 Могилів-Подільського прикордонного загону імені Героя України старшого лейтенанта Вячеслава Семенова ( АДРЕСА_1 )
про визнання незаконним та скасування наказу, скасування державної реєстрації та припинення права комунальної власності земельної ділянки.
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної військової адміністрації до Ямпільської міської ради, до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання незаконним та скасування наказу, скасування державної реєстрації та припинення права комунальної власності земельної ділянки.
Ухвалою суду від 28.06.2023 відкрито провадження у справі №902/851/23 за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Військову частину НОМЕР_1 Могилів-Подільського прикордонного загону імені Героя України старшого лейтенанта В`ячеслава Семенова та призначено підготовче засідання на 06 липня 2023 року.
На визначену судом дату в судове засідання 06.07.2023 з`явились прокурор та представник позивача.
За наслідками судового засідання, суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання на 21.08.2023 о 10:00 год.
Враховуючи неявку у судове засідання представників відповідачів та третьої особи, суд ухвалою від 06.07.2023 повідомив останніх про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.
07.07.2023 до суду від третьої особи надійшли пояснення.
13.07.2023 від відповідача2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позову заперечує.
20.07.2023 до суду від відповідача2 надійшло клопотання про долучення доказів.
24.07.2023 від прокуратури до суду надійшла відповідь на відзив відповідача2, в якій прокуратура заперечує твердження відповідача2 викладені у відзиві на позовну заяву та просить позов задовольнити у повному обсязі.
02.08.2023 від відповідача1 до суду надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області.
Дане клопотання задоволено судом ухвалою від 14.08.2023.
18.08.2023 до суду від третьої особи надійшла заява про проведення підготовчого засідання без участі представника третьої особи.
21.08.2023 від прокуратури до суду надійшло клопотання про залучення до розгляду у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 21.08.2023 залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів громадянина ОСОБА_1 , продовжено строк підготовчого провадження по справі №902/851/23 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 11.09.2023.
23.08.2023 до суду від відповідача1 - Ямпільської міської ради надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області.
Ухвалою суду від 24.08.2023 задоволено клопотання відповідача1 та доручено Ямпільському районному суду Вінницької області забезпечити проведення судового засідання у справі №902/581/23, призначене на 11.09.2023 о 14:30 год, у режимі відеоконференції за участю представника відповідача - Ямпільської міської ради.
24.08.2023 до суду від прокуратури надійшов лист до якого долучено докази направлення позовної заяви з додатками третій особі - ОСОБА_1 .
08.09.2023 від прокуратури до суду надійшла заява про зміну предмета позову, в якій поміж іншого наявне клопотання про залучення ОСОБА_1 до участі у справі як співвідповідача.
Від позивача до суду 08.09.2023 надійшла заява про розгляд справи без участі представника.
11.09.2023 до суду від третьої особи2 ОСОБА_1 надійшли: клопотання про відкладення розгляду справи, заперечення на заяву про зміну предмета позову, пояснення щодо позовних вимог та клопотання про долучення доказів.
На визначену судом дату в судове засідання 11.09.2023 з`явились прокурор та представники відповідачів1та 2.
В судовому засіданні прокурор підтримав заяву про зміну предмета позову та залучення ОСОБА_1 до участі у справі як співвідповідача.
Представник відповідача2 заявив усне клопотання про відкладення розгляду заяви про зміну предмета позову на іншу дату та не заперечив щодо залучення ОСОБА_1 до участі у справі як співвідповідача.
Суд розглянувши заяву прокурора про зміну предмета позову, заслухавши думку присутніх представників сторін та врахувавши клопотання третьої особи2 про перенесення розгляду справи, дійшов висновку про відкладення розгляду даної заяви на іншу дату.
Разом з тим, судом розглянуто заяву прокурора про залучення співвідповідача.
За наслідками судового засідання суд залучив ОСОБА_1 до участі у справі №902/851/23 в якості співвідповідача та відклав підготовче засідання на 25.09.2023, про що винесено ухвалу суду від 11.09.2023.
12.09.2023 до суду від представника відповідача3 - Бажура Ігоря Віталійовича надійшла заява про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
13.09.2023 від відповідача1 - до суду Ямпільської міської ради надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області.
Ухвалами суду від 14.09.2023 задоволено заяву представника відповідача3 - Бажура Ігоря Віталійовича про участь в судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та задоволено клопотання відповідача1 про проведення судового засідання у режимі відеоконференції, відповідальним за проведення визначено Ямпільський районний суд Вінницької області.
22.09.2023 до суду від прокуратури надійшли пояснення, щодо заяви про зміну предмета позову, зокрема зазначає що дана заява є уточненням позовних вимог.
На визначену судом дату в судове засідання 25.09.2023 з`явились прокурор та представник сторін крім представника третьої особи.
За наслідками судового засідання, суд протокольною ухвалою прийняв заяву про зміну предмета позову, як заяву про уточнення позовних вимог, задовільнив усне клопотання представника відповідача3 про розгляд справи з початку та відклав підготовче засідання на 16.10.2023 о 11:30 год.
Враховуючи неявку у судове засідання представника третьої особи, суд ухвалою від 25.09.2023 повідомив останнього про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.
26.09.2023 на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області, яке задоволено ухвалою суду від 27.09.2023.
16.10.2023 до суду надійшло клопотання відповідача3 про проведення підготовчого засідання за відсутності представника.
На визначену судом дату в судове засідання 16.10.2023 з`явились прокурор та представники сторін крім представників третьої особи та відповідача 3.
За наслідками судового засідання, суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 08.11.2023 о 11:00 год.
Враховуючи неявку у судове засідання представників третьої особи та відповідача 3, суд ухвалою від 17.10.2023 повідомив останніх про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.
18.10.2023 на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області, яке задоволено ухвалою суду від 18.10.2023.
08.11.2023 до суду від представника відповідача3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
08.11.2023 від відповідача2 до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
На визначену судом дату в судове засідання 08.11.2023 з`явились прокурор та представник відповідача 1.
За наслідками судового засідання, суд протокольною ухвалою відклав розгляд справи по суті на 29.11.2023 о 11:00 год.
Враховуючи неявку у судове засідання представників позивача, відповідачів 2,3 та третьої особи, суд ухвалою від 08.11.2023 повідомив останніх про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.
13.11.2023 до суду від третьої особи надійшла заява про розгляд справи без участі представника.
21.11.2023 від відповідача1 до суду надійшло клопотання про долучення пояснень по справі, в яких останній проти задоволення позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позову.
29.11.2023 до суду від відповідача2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв`язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.
На визначену судом дату в судове засідання з`явились прокурор, представники позивача, відповідача2 та відповідача3, який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, відповідач2 та третя особа правом участі своїх представників в судовому засіданні не скористались, разом з тим суд приймає до уваги клопотання останніх про розгляд справи за відсутності їх представників. З огляду на викладене суд зазначає, що всі учасники процесу повідомлені належним чином про розгляд справи.
Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
В судовому засіданні представник відповідача2 заявив усне клопотання про залишення без розгляду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату від 29.11.2023.
Суд протокольною ухвалою задовольнив усне клопотання представника відповідача2 та залишив клопотання останнього про відкладення розгляду справи на іншу дату від 29.11.2023 без розгляду.
Прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі, з урахуванням уточнень викладених у заяві про зміну предмета позову та просили суд їх задовольнити.
Представники відповідачів2 та 3 проти задоволення позову заперечили та просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 29.11.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та присутніх представників, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
В позовній заяві прокурором зазначено, що Наказом ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області № 41-ОТГ від 22.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» передано Ямпільській міській раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3770,5171 га, які розташовані на території Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району згідно з актом приймання-передачі.
В подальшому, 10.12.2020 актом приймання-передачі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області передало із державної власності, а Ямпільська міська рада (Ямпільська територіальна громада) прийняла у комунальну власність Ямпільської міської ради (Ямпільської територіальної громади) земельні ділянки згідно з додатком, у тому числі земельні ділянки із кадастровими номерами: 0525610100:04:001:0196 площею 20,0265 га (№ з/п 270 додатку до акту приймання-передачі), 0525681300:02:002:0602 площею 5,0 га (№ з/п 80 додатку до акту приймання-передачі) та 0525687700:02:002:0217 площею 3,9202 га (№ з/п 252 додатку до акту приймання-передачі) .
На підставі значених наказу ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області №41-ОТГ від 10.12.2020 та акту приймання-передачі від 10.12.2020, державним реєстратором здійснено державну реєстрацію права комунальної власності на зазначену земельну ділянку за Ямпільською міською радою.
За твердженням прокурора зазначені земельні ділянки розташована уздовж державного кордону, входять до складу прикордонної смуги та відносяться до земель оборони. Факт накладення земельних ділянок з кадастровими номерами 0525610100:04:001:0196, 0525681300:02:002:0602 та 0525687700:02:002:0217 на землі оборони підтверджується матеріалами технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель комунальної власності Могилів-Подільської та Ямпільської міських рад, що розташовані в межах 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону, розробленою сертифікованим інженером-землевпорядником ФОП Вонсович К.М.
Технічною документацією із землеустрою встановлено, що на території шириною 50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми розташовані ряд земельних ділянок, у тому числі із кадастровими номерами 0525610100:04:001:0196, 0525681300:02:002:0602 та 0525687700:02:002:0217, межі яких знаходяться на різній відстані від 0 до 50 метрів від берега річки Дністер, річки Вільшанки та по межі лінії державного кордону на суші.
Матеріалами технічної документації сформовано та описано межу перетину шириною 50 метрів уздовж лінії державного кордону земельних ділянок, за результатами чого обраховано площу земель у розрізі кожної земельної ділянки, що потрапляє в таку зону української частини прикордонної водойми.
Одночасно, у переліку таких земельних ділянок інженером-землевпорядником Вонсович К.О. вказано площі земельних ділянок, які входять до 30-ти метрової смуги вздовж кордону. Так, частина земельної ділянки, що перебуває в комунальній власності Ямпільської міської ради розташовані в межах 30-ти метрової смуги вздовж державного кордону, а саме:
- кадастровий номер 0525610100:04:001:0196 її частини площею 1,0978 га та 2,4077 га;
- кадастровий номер 0525681300:02:002:0602 її частини площею 0,0006 га, 0,0090 га, 0,0029 га та 0,0035 га;
- кадастровий номер 0525687700:02:002:0217 її частина площею 0,1858 га.
За твердженням прокурора, земельні ділянки у межах прикордонної смуги, яка встановлена вздовж державного кордону України, відносяться до земель оборони, які можуть перебувати лише у державній власності та не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності, а також щодо яких встановлений спеціальний режим їх використання.
Враховуючи наведене, на переконання прокурора, частина земельних ділянок з кадастровими номерами 0525610100:04:001:0196, 0525681300:02:002:0602 та 0525687700:02:002:0217, які розташовані у 30-ти метровій смузі уздовж державного кордону, можуть перебувати лише в державній власності, а з урахуванням вимог ст. 122 ЗК України, повноваження щодо розпорядження такими земельними ділянками належать виключно Вінницькій обласній державній адміністрації.
Щодо обґрунтування незаконності наказу Держгеокадастру від 10.12.2020 № 41-ОТГ в частині передання земельних ділянок у комунальну власність Ямпільської міської ради, прокурор зазначає, що прийняття Держгеокадастром оспорюваного наказу призвело до порушення ст. ст. 77, 117 та 122 Земельного кодексу України. Як наслідок, наказ Держгеокадастру № 41-ОТГ від 10.12.2020 в частині передання у комунальну власність вказаних земельних ділянок підлягає визнанню недійсним.
В обґрунтування необхідності скасування державної реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі та права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, прокурор зазначає те, що відповідно до п. 9. ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», абз. 1 п. 67 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно є підставою для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва.
Земельні ділянки з кадастровими номерами 0525610100:04:001:0196, 0525681300:02:002:0602 та 0525687700:02:002:0217, які частково розташовані у 30-ти метровій смузі уздовж лінії державного кордону, сформовані, як землі сільськогосподарського призначення та перебувають у комунальній власності Ямпільської міської ради, Вінницька обласна військова адміністрація позбавлена можливості розпрядитися земельними ділянками уздовж лінії державного кордону та відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України надати їх у постійне користування військовій частині НОМЕР_1 Могилів- Подільського прикордонного загону імені Героя України старшого лейтенанта Вячеслава Семенова для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону.
Враховуючи наведене, з метою ефективного захисту та поновлення прав держави в особі Вінницької обласної військової адміністрації, належними способами захисту інтересів держави, на переконання прокурора, є пред`явлення вимог про скасування у Державному земельному кадастрі державних реєстрацій земельних ділянок з кадастровими номерами 0525610100:04:001:0196, 0525681300:02:002:0602 та 0525687700:02:002:0217, а також скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права комунальної власності Ямпільської міської ради на вказані земельні ділянки.
З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у даній справі, Могилів-Подільською окружною прокуратурою на адресу Вінницької обласної військової адміністрації скеровано лист, у якому повідомлено уповноважений орган про порушення вимог чинного законодавства та роз`яснено підстави, які надають прокурору право на звернення до суду в інтересах уповноваженого органу, а також висловлено прохання щодо інформування прокуратури про те, чи вживатимуться обласною військовою адміністрацією заходи до захисту інтересів держави.
У відповідь 02.06.2023 з Вінницької ОВА надійшов лист, у якому обласна військова адміністрація повідомляє, що не зверталась та не планує звертатись до суду із позовом щодо повернення у державну власність вищезазначених ділянок.
Вказані обставини стали підставою звернення прокурора до суду з вказаним позовом.
Третя особа у своєму поясненні по суті спору інформує, що в межах Могилів-Подільського району Вінницької області охорону державного кордону забезпечує Військова частина НОМЕР_1 Могилів-Подільського прикордонного загону імені Героя України старшого лейтенанта Вячеслава Семенова.
Спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 0525610100:04:001:0196, 0525681300:02:002:0602 та 0525687700:02:002:0217 входять до складу прикордонної смуги, розташованої уздовж державного кордону України на території Ямпільської територіальної громади, тобто перебувають в зоні 30-50 метрової смуги, необхідної для облаштування і утримання інженерно-технічних споруд та огорож державного кордону, необхідних для забезпечення надійної охорони Державного кордону України в межах ділянки відповідальності.
У відзиві на позовну заяву відповідач2 зазначає, що:
Земельна ділянка з кадастровим, номером 0525610100:04:001:0196 площею 20,0265 га, цільове призначення - землі запасу сформована в результаті проведення у 2013 році інвентаризації земель сільськогосподарського призначення на території Ямпільскої міської ради Ямпільского району. Результатами інвентаризації оформлені технічною документацією щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності (за межами населених пунктів) на території Ямпільскої міської ради Ямпільского району. Вказана документація погоджена у встановленому на той час порядку та затверджена розпорядженням Ямпільської районної державної адміністрації від 04.11.2013 року №358. За результатами проведеної інвентаризації земель підтверджено категорію земель як землі сільськогосподарського призначення. Вид природніх угідь даної земельної ділянки - пасовища, що підтверджується вказаною документацією.
Земельна ділянки з кадастровим номером. 0525687700:02:002:0217 площею 3,92025 га, цільове призначення - землі запасу сформована в результаті проведення у 2013 році інвентаризації земель сільськогосподарського призначення на території Цекинівської сільської ради Ямпільського району. Результатами інвентаризації оформлені технічною документацією щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності (за межами населених пунктів) на території Цекинівської сільської ради Ямпільського району. Вказана документація погоджена у встановленому на той час порядку та затверджена розпорядженням Ямпільської районної державної адміністрації від 28.10.2013 року №351. За результатами проведеної інвентаризації земель підтверджено категорію земель як землі сільськогосподарського призначення. Вид природніх угідь даної земельної ділянки - сіножаті, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру НВ-0520770642020 від 24.11.2020.
Земельна ділянки з кадастровим номером. 0525681300:02:002:0602 площею 5,000 га, цільове призначення - для сінокосіння та випасання худоби сформована в результаті розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 . Відповідно до договору оренди землі від 11.07.2012 року, укладеного між вказаним громадянином та Ямпільською районною державною адміністрацією, земельна ділянки з кадастровим номером 0525681300:02:002:0602 площею 5,000 га надана в оренду строком на 49 років для сінокосіння та випасання худоби. Договір зареєстровано в Державному реєстрі земель в листопаді 2012 року за №052560004008998. Звертаємо увагу суду, що як до моменту формування вказаних земельних ділянок так і на даний час вказані землі визначені як землі сільськогосподарського призначення. Вид природніх угідь даної земельної ділянки - пасовища, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру НВ-0520759872020 від 24.11.2020.
До моменту формування вказаних земельних ділянок так і на даний час, вказані землі визначені як землі сільськогосподарського призначення. Вид природніх угідь даних земельних ділянок - пасовища та сіножаті, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру НВ-0520759872020 від 24.11.2020. Тому вказані земельні ділянки, як за природніми властивостями так і в силу ст. 22 Земельного кодексу України (в редакції станом на 2013 рік), відносилась до земель сільськогосподарського призначення.
За твердженнями відповідача2, на момент прийняття оспорюваного наказу, вказані земельні ділянки відносились до земель сільськогосподарського призначення і не були змінені в установленому законом порядку на категорію земель - землі оборони.
Оскільки вказані земельні ділянки з кадастровими номерами 0525687700:02:002:0217, 0525610100:04:001:0196 не надані в користування (відносяться до земель запасу, що підтверджується документами доданими до позову), стверджувати, що вони відносяться до земель оборони не має правової підстави.
Стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 0525681300:02:002:0602 площею 5,000 га, то вона надана на праві оренди громадянину для сінокосіння та випасання худоби, як землі сільськогосподарського призначення.
Крім того, відповідач2 зазначає, що позовна заява подана з метою захисту прав Вінницької обласної військової адміністрації та військової частина НОМЕР_1 Могилів- Подільського прикордонного загону імені Героя України старшого лейтенанта Вячеслава Семенова. За даними Державного земельного кадастру, земельні ділянки з кадастровими номерами 0525687700:02:002:0217, 0525610100:04:001:0196 відноситься до земель запасу, тобто є вільними, не наданими у власність чи користування. Тому, Третя особа вправі набути право постійного користування на земельну ділянку, ту яку вважає за необхідне для виконання покладених не неї завдань, із земельних ділянок0525687700:02:002:0217, 0525610100:04:001:0196 в порядку визначеному ст. 123 Земельного кодексу України, звернувшись до Ямпільської міської ради. Після надання земельних ділянок в постійне користування, буде змінено її цільове призначення та передано їх у державну власність Вінницькій обласній військовій адміністрації відповідно до ст. 117 Земельного кодексу України. Тому вказаний спосіб захисту є передчасним і вкрай обтяжливим.
З огляду на викладене на переконання відповідача2 позов задоволенню не підлягає.
У відповіді на відзив, прокурор спростовує твердження відповідача2 та зокрема зазначає, що обґрунтовуючи свої доводи в частині правомірності передачі земельних ділянок у комунальну власність, відповідач насамперед, посилається на факт інвентаризації земельних ділянок у 2013 році та віднесення за її наслідками спірних земельних ділянок до категорії земель сільськогосподарського призначення. Разом з тим, спірні земельні ділянки розташовані уздовж Державного кордону України з Республікою Молдова та знаходяться у межах прикордонної смуги, у зв`язку із чим належать до земель оборони, визначення їх категорії та цільового призначення як земельних ділянок сільськогосподарського призначення, було хибним. Відтак, рішення стосовно погодження відповідних матеріалів інвентаризації (технічної документації із землеустрою) даних земельних ділянок як земельних ділянок сільськогосподарського призначення та внесення відповідних відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру за категорією - землі сільськогосподарського призначення здійснено безпідставно. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Порядок використання земель оборони встановлюється законом. Не розроблення та незатвердження окремого проекту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки розміри (ширина) прикордонної смуги встановлені законом - від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.
Таким чином, на переконання прокурора, земельні ділянки у межах прикордонної смуги вздовж державного кордону України, в силу законодавчого визначення, відносяться до земель оборони, які можуть перебувати лише у державній власності. При зверненні до суду з даним позовом прокурором обрано такий спосіб захисту, який може відновити порушені інтереси держави та попередити загрозу порушення права на землі державної власності.
У зв`язку з тим, що земельні ділянки з кадастровими номерами 0525610100:04:001:0196, 0525681300:02:002:0602 та 0525687700:02:002:0217, які частково розташовані у 30-ти метровій смузі уздовж лінії державного кордону, сформовані, як землі сільськогосподарського призначення та перебувають у комунальній власності Ямпільської міської ради, на переконання прокурора, Вінницька обласна військова адміністрація позбавлена можливості розпорядитися земельними ділянками уздовж лінії державного кордону та відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України надавати їх у постійне користування військовій частині НОМЕР_1 Могилів-Подільського прикордонного загону імені Героя України старшого лейтенанта Вячеслава Семенова для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону. Державна реєстрація земельних ділянок у Державному земельному кадастрі із цільовим призначенням, яке суперечить дозволеним видам використання земель оборони, більше того у межах ПЗС (для сільськогосподарського призначення) та передання одної з них у приватну власність та використання для таких цілей порушують вимоги закону. З урахуванням наведеного, позовні вимоги в частині скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 0525610100:04:001:0196, 0525681300:02:002:0602 та 0525687700:02:002:0217 у Державному земельному кадастрі є єдиним ефективним способом захисту порушених інтересів держави, які обґрунтовано заявлені до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області.
Враховуючи викладене прокурор вважає, що наведені відповідачем2 у відзиві заперечення щодо позовних вимог не спростовують законності та обґрунтованості вимог прокурора, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
У поясненнях відповідача3, останній зазначає про свою незгоду з позовними вимогами та усіма обставинами, на яких ґрунтуються ці позовні вимоги.
На переконання відповідача3 вимоги про визнання недійсним спірного наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області в частині передачі із державної у комунальну власність є неефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призведе до відновлення володіння відповідними земельними ділянками.
Щодо вимоги визнати незаконною та скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0525681300:02:002:0602 площею 5,000 га, цільове призначення - для сінокосіння та випасання худоби - землі для сільськогосподарського призначення відповідач3 зазначає, що вказана земельна ділянка, як за природніми властивостями так і в силу ст. 22 Земельного Кодексу України, відносилась до земель сільськогосподарського призначення. Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр», відомості Державного земельного кадастру є офіційними. На момент прийняття оспорюваного наказу, вказані земельні ділянки відносились до земель сільськогосподарського призначення і не були змінені в установленому законом порядку на землі на категорію земель - землі оборони.
Земельна ділянка з кадастровим номером 0525681300:02:002:0602 площею 5,000 га, перебуває на праві оренди ОСОБА_1 для сінокосіння та випасання худоби, як землі сільськогосподарського призначення, на підставі договору оренди землі від 11.07.2012 року, договір укладено строком на 49 років. Даний договір зареєстрований у відділі Держкомзему Ямпільського району про, що здійснено запис 02.11.2012 № 052560004008998.
Лише з 01.01.2020 року законодавчо закріплено можливість набуття права постійного користування земельними ділянками уздовж лінії державного кордону шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми. Натомість спірна земельна ділянка сформована в 2012 році та перебуває в оренді.
Крім того, 13 липня 2023 ОСОБА_1 дав свою згоду на вилучення земельної ділянки військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, орієнтовною площею 0,66 га, для сінокосіння та випасання худоби з кадастровим номером 0525681300:02:002:0602. Отже, на переконання відповідача3, Військова частина вправі набути право постійного користування на земельну ділянку, в порядку визначеному ст. 123 Земельного кодексу України, звернувшись до Ямпільської міської ради. Після надання земельних ділянок в постійне користування, буде змінено їх цільове призначення та передано їх у державну власність Вінницької обласної військової адміністрації відповідно до статті 117 Земельного кодексу України.
Таким чином, за твердженням відповідача3, обраний спосіб захисту порушеного права не забезпечує його реального захисту. З огляду на викладене відсутні підстави для задоволення позову.
В заяві про зміну предмета позову та в поясненнях прокурора щодо даної заяви, останній просить вважати заяву про зміну предмета позову заявою про уточнення позовних вимог з урахування практики Верховного Суду та зокрема зазначає, що наявність зареєстрованого права комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 0525681300:02:002:0602, а також зареєстрованого відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення іншого речового права (права оренди) на вказану земельну ділянку, скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 0525681300:02:002:0602 можна буде здійснити лише після припинення судовим рішенням як права власності, так і інших речових прав (в даному випадку право оренди). Чинне законодавство не передбачає такого способу захисту як скасування договору оренди, належним способом захисту є скасування права оренди. Крім того, згідно умов п. 36 договору оренди від 11.07.2012 земельної ділянки кадастровий номер 0525681300:02:002:0602, укладений між ОСОБА_1 та Ямпільською районною державною адміністрацією, який зареєстрований у відділі Держкомзему у Ямпільському районі в 2012 році за №0525600040008998 відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення речових прав, за взаємною згодою сторін умови договору можуть бути змінені, в тому числі щодо площі наданої в користування земельної ділянки, за виключенням площі, що входить до прикордонної смуги.
Враховуючи викладене, прокурор просить суд прийняти до розгляду уточнені позовні вимоги згідно заяви окружної прокуратури від 06.09.2023 №53-4329вих-23 зокрема в частині скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності Ямпільської міської ради та інших речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 0525681300:02:002:0602 площею 5,0000 га та припинення права комунальної власності Ямпільської міської ради та інших речових прав на вказану земельну ділянку.
В поясненнях відповідача1, останній просить суд відмовити в задоволені позовних вимог, оскільки Прокурор посилається на матеріали технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель комунальної власності Могилів-Подільської міської ради та Ямпільської міської ради (шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми) розробленої ФОП Вонсович К.О. Проте незрозуміло в який спосіб ФОП Вонсович К.О. встановила лінію державного кордону і від якої Точки (координати) вимірювалася відстань 30-50 метрів. Тому технічна документація із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель комунальної власності Могилів-Подільської міської ради та Ямпільської міської ради (шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, розробленої ФОП Вонсович К.О. не є належним доказом підтвердження цього відповідно до п. 8 Порядку проведення інвентаризації земель затвердженої постановою Кабінетів Міністрів України від 05 червня 2019 року № 476, вказано, що підставою проведення інвентаризації земель є рішення власників (розпорядників) земельних ділянок або рішення сільських, селищних, міських рад. У вказаній технічній документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації відсутній дозвіл на розроблення, тобто Ямпільська міська рада дозвіл не надавала. Також відсутній дозвіл Вінницької обласної державної адміністрації щодо розроблення вказаної технічної документації, як розпорядника земель за думкою Прокурора. Вказане свідчить про невідповідність вказаної технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації наведеним вимогам законодавства.
Відповідач1 просить взяти до уваги, що позивачем не надано доказів та підтверджуючих документів, жодного нормативного акта, міжнародного договору, якими визначається кордон між державою Україна та Республікою Молдовою. Частиною 13 статті 21 закону України «Про державний земельний кадастр» визначено, що відомості про державний кордон України вноситься до Державного земельного кадастру на підставі документів щодо демаркації, ремаркації, делімітації державного кордону України.
Позивачем до матеріалів справи не було надано жодних доказів внесення державного кордону до Національної кадастрової системи. Та про те, що спірні частини земельних ділянок відносяться до земель оборони, перебування земель в межах прикордонної смуги не є підставою визначення їх належності до наперед визначеної категорії.
У позовній заяві Прокурор посилається на ч. 3 ст. 77 Земельного кодексу України, в якій вказано що навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охороні та інші зони з особливими умовами користування. У межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на сушу, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми.
Вказана редакція статті була внесена до Земельного кодексу України законом №232-ІХ від 29.10.2019 року «Про забезпечення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення інженерно-технічного облаштування та утримання державного кордону», який набув чинність 01.01.2020 року. Тобто лише з 01.01.2020 року законодавчо закріплено можливість набуття права постійного користування земельними ділянками уздовж лінії державного кордону шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на сушу, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми.
Відповідач1 просить суд врахувати, що третя особа, відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України, скористалася законним правом на звернення до Ямпільської міської ради як до органу місцевого самоврядування та розпорядника земель комунальної власності з метою забезпечення національної безпеки і оборони України, та відповідно до клопотань військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про надання земельних ділянок в постійне користування, для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу та Ямпільською міською радою було прийнято: - рішення 37 сесії Ямпільської міської ради 8 скликання від 28 липня 2023 року №1760 «Про надання дозволу на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України для розміщення та постійної діяльності Державної прикордонної служби, які знаходяться на території Ямпільської міської ради», зі змінами, внесеними рішенням 42 сесії 8 скликання від 29 вересня 2023 року №1813.
Відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України, ст. 85 Водного кодексу України та ст. 22 Закону України «Про державний кордон України». Спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 0525681300:02:002:0602 площею 5,0000 га та 0525610100:04:001:0196 площею 20,0265 включені в додаток до рішення 12 сесії 8 скликання від 29 вересня 2023 року №1813 «Про внесення змін до рішення 37 сесії Ямпільської міської ради 8 скликання від 28.07.2023 року №1760 «Про надання дозволу на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України для розміщення та постійної діяльності Державної прикордонної служби, які знаходяться на території Ямпільської міської ради». Також у вказаному додатку до рішення вказано орієнтовні площі земельних ділянок, що відводяться та розташовані в межах 30-ти метрової смуги вздовж державного кордону, а саме: спірні земельні ділянки з кадастровими номерами:
- 0525681300:02:002:0602 площа що відводиться 0,6600 га з 5,0000 га
- 0525610100:04:001:0196 площа що відводиться 5,1200 га з 20.0265 га.
Тобто після реєстрації частин земельних ділянок в Державному земельному кадастрі, що відводяться військовій частині НОМЕР_1 орієнтовною площею 1,2000 га та 6,50000 га відбудеться поділ земельних ділянок з кадастровими номерами 0525681300:02:002:0602 площею 5,0000 га та 0525610100:04:001:0196 площею 20,0265 га і будуть внесені відповідні зміни щодо типу власності та цільового використання земельних ділянок. Також, за Ямпільською міською радою залишиться право комунальної власності на земельні ділянки що не входять у прикордонну смугу, а до повноважень Вінницької обласної державної адміністрації перейде розпорядження землями що відводяться за проектом із землеустрою, що розташовані у 30 -ти метровій смузі уздовж державного кордону відповідно до ст. 117 Земельного кодексу України.
Крім того, відповідач1 зазначає, що з метою забезпечення захисту земель державного кордону України, Ямпільською міською радою здійснюється повне сприяння щодо здійснення заходів з оформлення в межах правового поля прикордонної захисної смуги для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші та по берегу на території Ямпільської міської територіальної громади. А обраний спосіб Позивача є передчасним і вкрай обтяжливим оскільки в позовних вимогах Позивач просить визнати та скасувати в державному земельному кадастрі реєстрацію земельних ділянок 0525610100:04:001:0196 площею 20,0265 га; 0525681300:02:002:0602 площею 5,0000 га, 0525687700:02:002:0217 площею 3,9202 га в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрацію права комунальної власності Ямпільської міської ради на вище вказані земельні ділянки і мова йде про скасування цілих земельних ділянок, а не частин які входять в межах 30-ти метрової смуги вздовж державного кордону прикордонної смуги та відносяться до земель оборони.
Враховуючи зазначене вище, відповідач1 просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Щодо звернення прокурора в інтересах Вінницької обласної військової адміністрації суд зазначає наступне.
Згідно з абзацами 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Водночас згідно з положеннями статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі №924/1237/17).
Стаття 23 Закону України №1697-VII "Про прокуратуру" визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя).
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз. 1-3 ч. 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (ч. 7).
Тобто, за приписами частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Водночас, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).
Важливим обов`язком фізичних та юридичних осіб, органів влади, що здійснюють діяльність на території України, є обов`язок додержуватися Конституції України та законів України. Даний обов`язок можна вважати основоположним для всіх інших юридичних обов`язків, який являє собою встановлену державою міру і спосіб необхідної поведінки, що закріплена в нормативно-правовому порядку відповідно до індивідуальних і суспільних інтересів. Він є формою вираження відповідальності перед державою та суспільством.
Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування.
З огляду на те, що до інтересів держави безпосередньо належить захист та охорона державного кордону України, в тому числі охорона прикордонної смуги, яка встановлюється вздовж державного кордону, а протиправне заволодіння чи використання земель в межах прикордонної смуги підриває обороноздатність держави, зокрема в умовах повномасштабної війни проти України. За таких обставин, охорона та використання земель, зокрема державної форми власності, становить державний інтерес, оскільки протиправне заволодіння державними землями суперечить основним принципам та засадам використання земель, закріплених у Конституції України.
З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у даній справі, Могилів-Подільською окружною прокуратурою на адресу Вінницької обласної військової адміністрації скеровано лист, у якому повідомлено уповноважений орган про порушення вимог чинного законодавства та роз`яснено підстави, які надають прокурору право на звернення до суду в інтересах уповноваженого органу, а також висловлено прохання щодо інформування прокуратури про те, чи вживатимуться обласною військовою адміністрацією заходи до захисту інтересів держави.
У відповідь 02.06.2023 з Вінницької ОВА надійшов лист, у якому обласна військова адміністрація повідомляє, що не зверталась та не планує звертатись до суду із позовом щодо повернення у державну власність вищезазначених ділянок.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 (п.6.43) зазначено, що сам факт не звернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захисти порушені державні інтереси, свідчить про те, що указаний суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення До суду з позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
За таких обставин суд дійшов висновку, що прокурор правомірно звернувся з позовом в інтересах держави в особі Вінницької обласної військової адміністрації до господарського суду. Прокурором доведена наявність підстав для участі прокурора у даній справі в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Відповідно до статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 № 1423-IX, який набрав чинності 27.05.2021, змінено положення Земельного кодексу України щодо повноважень уповноважених органів на розпорядження земельними ділянками.
Зокрема, розділ X Перехідні положення Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, яким визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель оборони (п.п. б).
Таким чином, землі оборони віднесені до земель державної форми власності.
Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Згідно із ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони".
Відповідно до ст. 65 Земельного кодексу України землями промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.
Порядок використання земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.
У відповідності до ч. 1-4 ст. 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.
Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.
Навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування.
У межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів.
Порядок використання земель оборони встановлюється законом.
Згідно із ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, серед інших, належать землі оборони.
У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про використання земель оборони" військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.
За приписами ч. 2, 3 ст. 115 Земельного кодексу України та ст. 3 Закону України "Про використання земель оборони" уздовж державного кордону України" відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель. Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюється відповідно до закону.
Згідно із ст. 3 Закону України "Про використання земель оборони" землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про використання земель оборони" військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування. Землі оборони можуть використовуватися для будівництва об`єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також соціального та доступного житла без зміни їх цільового призначення.
Статтею 22 Закону України "Про державний кордон України" передбачено, що з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони.
Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.
У межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів. У цих межах Кабінетом Міністрів України встановлюється спеціальний прикордонний режим щодо заборони вільного в`їзду, перебування, проживання, пересування осіб і провадження робіт, не пов`язаних з обороною чи охороною державного кордону України.
Згідно із ст. 23 Закону України "Про державний кордон України" у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в`їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, обліку та тримання на пристанях, причалах і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України.
Таким чином, сукупний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що земельні ділянки у межах прикордонної смуги, яка встановлена вздовж державного кордону України, відносяться до земель оборони, які можуть перебувати лише у державній власності та не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності, а також щодо яких встановлений спеціальний режим їх використання.
Отже, встановлення факту розташування спірних земельних ділянок в межах прикордонної смуги свідчить про їх належність до земель оборони в силу законодавчого визначення цільового призначення земель, розташованих у межах прикордонної смуги.
Відповідно до вимог п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 "Про прикордонний режим" з урахуванням особливостей місцевості та інших умов ширина прикордонної смуги може бути змінена обласними державними адміністраціями за поданням Адміністрації державної прикордонної служби, але вона не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.
Відповідно до затвердженого цією постановою Кабінету Міністрів України "Положення про прикордонний режим" прикордонна смуга - це ділянка місцевості, яка встановлюється безпосередньо уздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або уздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм у межах територій селищних і сільських рад, прилеглих до державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.
Лінія прикордонних інженерних споруд - спеціальна смуга місцевості в межах прикордонної смуги та інші земельні ділянки, які відповідно до законодавства надаються в постійне користування органам Державної прикордонної служби для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів.
При наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прикордонної смуги необхідно виходити із її нормативних розмірів, встановлених ст. 22 Закону України "Про державний кордон України", ст. 77 Земельного кодексу України та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 "Про прикордонний режим".
Нерозроблення та незатвердження окремого проекту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки розміри (ширина) прикордонної смуги встановлені законом - від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.
04.08.2021 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №8980 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань прикордонного режиму", яка передбачала приведення у відповідність до положень цієї постанови усіх нормативно-правових актів, виданих місцевими органами державної виконавчої влади.
Так, розпорядженням Вінницької обласної державної адміністрації №780 від 02.11.2021 (що знаходиться у вільному доступі на сайті обласної військової адміністрації) установлено вздовж українсько-молдовського державного кордону України в межах Вінницької області на його сухопутних ділянках і вздовж берегів річки Дністер, річок, озер та інших водойм прикордонну смугу завширшки п`ять кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд, згідно зі Схемою проходження тилової межі прикордонної смуги в Могилів-Подільському та Тульчинському контрольованих прикордонних районах.
Враховуючи вищевикладене, оскільки землі в межах прикордонної смуги належать до земель оборони та можуть перебувати лише у державній власності, то земельні ділянки з кадастровими номерами 0525610100:04:001:0196 площею 20,0265 га; 0525681300:02:002:0602 площею 5,0000 га, 0525687700:02:002:0217 площею 3,9202 га незаконно зареєстровані у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за категорією - землі сільськогосподарського призначення та цільовим призначенням - землі запасу, що у свою чергу вказує на їх приналежність до земель комунальної власності.
При цьому судом враховано, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 924/174/18, залишено без змін рішення судів попередніх інстанцій про визнання незаконними і скасування рішень органу місцевого самоврядування, якими надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, що належали до земель оборони та знаходились у межах прикордонної смуги.
Постановою Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 163/2369/16-ц підтверджено доводи позовних вимог прокурора про те, що землі у межах прикордонної смуги належать виключно до державної власності та не можуть передаватись у приватну власність.
Земельні ділянки 0525610100:04:001:0196 площею 20,0265 га; 0525681300:02:002:0602 площею 5,0000 га, 0525687700:02:002:0217 площею 3,9202 га, зареєстрована на праві власності за Ямпільською міською радою, проте, в силу закону останні не можуть належати до земель сільськогосподарського призначення, а тому права держави на реалізацію усіх правомочностей щодо земель оборони, користування і розпорядження ними, підлягають захисту шляхом скасування акту про передачу спірної земельної ділянки у комунальну власність, скасування державної реєстрації права комунальної власності на таку земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно шляхом визнання незаконною та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірних земельних ділянок з визначенням цільового призначення - землі запасу та категорії - землі сільськогосподарського призначення.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь - яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Відповідно до абзаців 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Таким чином, статтею 26 Закону України Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
Поряд з цим, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України право власності припиняється у разі припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі.
На день розгляду справи земельні ділянки з кадастровими номерами 0525610100:04:001:0196 площею 20,0265 га; 0525681300:02:002:0602 площею 5,0000 га, 0525687700:02:002:0217 площею 3,9202 га зареєстровані на праві комунальної власності за Ямпільською міською радою, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно із ст. 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначені Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля тощо.
Статтею 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.
Приписами статті 17 Земельного кодексу України також визначено повноваження державних адміністрацій у розпорядженні землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 2 ст. 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Згідно із ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №68/2022 "Про утворення районних військових адміністрацій" на базі існуючих районних державних адміністрацій утворено відповідні районні військові адміністрації.
За таких обставин уповноваженим органом на захист інтересів держави у цьому спорі є Вінницька обласна військова адміністрація.
Оскільки державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, відповідний запис формально наділяє відповідача певними юридичними правами щодо земельної ділянки і одночасно позбавляє відповідних прав законного власника - державу в особі Вінницької обласної військової адміністрації.
Враховуючи положення статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", для забезпечення державі в особі Вінницької обласної військової адміністрації реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 0525610100:04:001:0196 площею 20,0265 га; 0525681300:02:002:0602 площею 5,0000 га, 0525687700:02:002:0217 площею 3,9202 га, підлягають до задоволення вимоги прокурора про скасування державної реєстрації права комунальної власності за Ямпільською міською радою на вказані земельні ділянки.
За змістом ч. 9, 10 ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Відповідно до частини 13, якою доповнено статтю 79-1 Земельного кодексу України, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" №340-ІХ від 05.12.2019, земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
Зважаючи на те, що у Державному земельному кадастрі в порушення вимог чинного законодавства неправильно визначено категорію земель та їх цільове призначення, що також слугувало однією з підстав для подальшої їх передачі до земель комунальної власності, відновити становище, яке існувало до порушення в порядку ст. 16 Цивільного кодексу України, можливо лише шляхом скасування їх державної реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Щодо речових прав та обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки 0525681300:02:002:0602 площею 5,0000 га, суд зазначає наступне.
За змістом пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України "Про оренду землі").
Відповідно до частини першої статті 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Згідно з частиною другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частини п`ятої статті 6 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Скасовуючи державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, як похідну вимогу від вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки (ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»), не ставиться питання про скасування правочину, на підставі якого таке речове право виникло.
Крім того, згідно умов п. 36 договору оренди від 11.07.2012 земельної ділянки кадастровий номер 0525681300:02:002:0602, укладений між ОСОБА_1 та Ямпільською районною державною адміністрацією, який зареєстрований у відділі Держкомзему у Ямпільському районі в 2012 році за №0525600040008998 відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення речових прав, за взаємною згодою сторін умови договору можуть бути змінені, в тому числі щодо площі наданої в користування земельної ділянки, за виключенням площі, що входить до прикордонної смуги.
З огляду на викладене позовні вимоги щодо визнання незаконними та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 0525610100:04:001:0196 площею 20,0265 га, цільове призначення - землі запасу за категорією - землі для сільськогосподарського призначення; 0525681300:02:002:0602 площею 5,0000 га, цільове призначення - для сінокосіння і випасання худоби за категорією - землі сільськогосподарського призначення, 0525687700:02:002:0217 площею 3,9202 га, цільове призначення - землі запасу за категорією - землі для сільськогосподарського призначення та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності Ямпільської міської ради та інших речових прав на земельні ділянки 0525610100:04:001:0196 площею 20,0265 га, цільове призначення - землі запасу за категорією - землі для сільськогосподарського призначення; 0525681300:02:002:0602 площею 5,0000 га, цільове призначення - для сінокосіння і випасання худоби за категорією - землі сільськогосподарського призначення, 0525687700:02:002:0217 площею 3,9202 га, цільове призначення - землі запасу за категорією - землі для сільськогосподарського призначення, припинивши право комунальної власності Ямпільської міської ради та інших речових прав на вказані земельні ділянки є підставні, ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах, нормах законодавства та підлягають до задоволення.
Щодо позовної вимоги про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 41-ОТГ від 10.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» в частині передачі із державної в комунальну власність Ямпільської міської ради земельних ділянок з кадастровими номерами 0525610100:04:001:0196; 0525681300:02:002:0602 та 0525687700:02:002:0217, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 ЗК України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.
На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.
Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.
Так, спірний наказ разом з актом приймання-передачі земельних ділянок стали підставою для державної реєстрації права власності Ямпільської міської ради на земельні ділянки, що підтверджується наявною у матеріалах справи інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки.
Згідно зі ст. 15-1 ЗК України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Частиною 4 ст. 122 ЗК України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15, визначено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №5 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» ГУ Держгеокадастру у Вінницікій області є територіальним органом Держгеокадастру.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вже було зазначено, передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом (ч. 1 ст. 117 ЗК України).
Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області в межах повноважень та відповідно до вимог земельного законодавства, видало наказ № 41-ОТГ від 10.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», якими передало у комунальну власність Ямпільської міської ради земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3770,5171 га, які розташовані на території Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району.
Згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.
На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов орган зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.
Отже, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.03.2023 зі справи № 807/2076/17.
Таким чином слід констатувати, що приймаючи спірний наказ, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області діяло в межах своїх дискреційних повноважень, передбачених ст. ст. 15-1, 117, 122 ЗК України.
Здійснивши ґрунтовний аналіз матеріалів справи та оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд не встановив порушення відповідачем2 норм чинного на час видачі спірного наказу законодавства, оскільки ще у 2013 році Державним земельним кадастром в порушення вимог чинного законодавства було неправильно визначено категорію землі та її цільове призначення, що також слугувало однією з підстав для подальшої її передачі до земель комунальної власності, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 10.12.2020 р. № 41-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», якими передало у комунальну власність Ямпільської міської ради земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3770,5171 га, які розташовані на території Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району.
У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява N 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів наведених прокурором в обґрунтування заявлених позовних вимог, а також заперечень відповідачів, оскільки їх оцінка не може мати наслідком спростування висновків, до яких дійшов господарський суд під час вирішення даного спору.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищезазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача1 пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності Ямпільської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 0525610100:04:001:0196 площею 20,0265 га, припинивши право комунальної власності Ямпільської міської ради на вказану земельну ділянку.
Визнати незаконною та скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0525610100:04:001:0196 площею 20,0265 га, цільове призначення - землі запасу за категорією - землі для сільськогосподарського призначення.
Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності Ямпільської міської ради та інших речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 0525681300:02:002:0602 площею 5,0000 га, припинивши право комунальної власності Ямпільської міської ради та інших речових прав на вказану земельну ділянку.
Визнати незаконною та скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0525681300:02:002:0602 площею 5,0000 га, цільове призначення - для сінокосіння і випасання худоби за категорією - землі сільськогосподарського призначення.
Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності Ямпільської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 0525687700:02:002:0217 площею 3,9202 га, припинивши право комунальної власності Ямпільської міської ради на вказану земельну ділянку.
Визнати незаконною та скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0525687700:02:002:0217 площею 3,9202 га, цільове призначення - землі запасу за категорією - землі для сільськогосподарського призначення.
В позові щодо визнання недійсним Наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №41-ОТГ від 10.12.2020 року щодо передачі земельних ділянок у комунальну власність відмовити.
Стягнути з Ямпільської міської ради Вінницької області (вул. Замкова, буд. 94/2, м. Ямпіль, Моггилів-Подільський район, Вінницька обл., 24500, код ЄДРПОУ 03772660) через її Виконавчий комітет на користь Вінницької обласної прокуратури (21050, м. Вінниця, вул. Монастирська, 33, код ЄДРПОУ 02909909, МФО 820172, розрахунковий рахунок UА 568201720343110002000003988) витрати по сплаті судового збору у сумі 16 104,00 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Примірник повного судового рішення направити сторонам на відомі суду адреси електронної пошти: прокурора - mohyliv-podilskyi@vin.gp.gov.ua , позивача - oda@vin.gov.ua , відповідача1 - yampmr@i.ua , відповідача2 - vinnytsia@land.gov.ua , представника відповідача3 - zagorodnii.v@gmail.com , представника третьої особи - mromanjuk02@gmail.com .
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 11 грудня 2023 р.
Суддя Ігор МАСЛІЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 29.11.2023 |
Оприлюднено | 13.12.2023 |
Номер документу | 115539763 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про визнання незаконним акта, що порушує право користування земельною ділянкою щодо визнання незаконним акта, що порушує право оренди |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Маслій І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні