Рішення

від 11.12.2023 по справі 904/5115/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2023м. ДніпроСправа № 904/5115/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу за позовом Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1, ідентифікаційний код 33874388) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нексон Трейд" (50055, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Акціонерна, буд. 25, ідентифікаційний код 41915533) про стягнення 133 700,98 грн. заборгованості з орендної плати за земельну ділянку, 60 041,21 грн. пені

СУТЬ СПОРУ:

Криворізька міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №107 від 17.09.2023 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нексон Трейд" заборгованості на загальну суму 193 742,19 грн., з яких:

- 133 700,98 грн. заборгованість з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:508:0001 за період з 16.03.2021 до 19.07.2021;

- 60 041,21 грн. пеня за період з 01.05.2021 по 31.07.2023.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по сплату судового збору у сумі 2 906,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди земельної ділянки №2021030 від 21.01.2021 (державна реєстрація від 16.03.2021) в частині своєчасного та повного внесення орендних платежів за період з 16.03.2021 до 19.07.2021 за земельну ділянку площею 1,8303 га, з кадастровим номером 1211000000:03:508:0001, яка передавалась у строкове платне користування строком на 5 років, для розміщення комплексу будівель (склади, побутове приміщення, підсобне приміщення, гараж, вбиральня, щитова, ворота, огорожа), що знаходиться на вул. Акціонерна, буд. 25, в м. Кривому Розі. У зв`язку з цим утворилася заборгованість зі сплати орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою у сумі 133 700,98 грн. за період з 16.03.2021 до 19.07.2021.

Також позивачем на підставі п.13 договору та пунктами 129.4, 129.5 статті 129 Податкового кодексу України нарахована пеня за період з 01.05.2021 по 31.07.2023.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/5115/23, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, яка направлялася за адресою відповідача повернулась до суду з поштовою відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

За визначенням п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення відповідачів про час розгляду справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2023, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення Криворізької міської ради від 23.12.2020 № 119 між Криворізькою міською радою (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нексон Трейд" (далі орендар, відповідач) 21.01.2021 укладено договір оренди земельної ділянки №2021030 (далі - договір) відповідно до якого позивач надав відповідачу в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення - за цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств (11.03), площею 1,8303га, кадастровий номер 1211000000:03:508:0001, яка розташована на вул. Акціонерна, 25 у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, для розміщення комплексу будівель (склади, побутове приміщення, підсобне приміщення, гараж, вбиральня, щитова, ворота, огорожа), терміном на 5 років (пункти 1, 2, 7 договору).

Земельна ділянка вважається переданою орендодавцем орендареві з дати внесення відомостей в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (пункт 6 договору).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру прав власності на нерухоме майна, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02.09.2021 №272981529 земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:03:508:0001, яка розташована на вул. Акціонерна, 25 у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу знаходиться в оренді у ТОВ "Нексон Трейд" на підставі державної реєстрації речового права з 16.03.2021.

Згідно з п. 8 і п. 9 договору орендна плата у 2020 році вноситься орендарем виключно у грошові формі в розмірі 0,9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до рішення Криворізької міської ради від 26.06.2019 №3897 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2020 році". Орендна плата у 2021 році вноситься виключно у грошовій формі в розмірі 2,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до рішення Криворізької міської ради від 30.06.2020 №4799 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2021 році". У наступних роках розмір річної орендної плати визначається згідно Податкового кодексу України на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки та відповідного рішення Криворізької міської ради, що встановлює річний розмір орендної плати на поточний рік.

Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється без внесення змін до цього Договору у разі затвердження Криворізькою міською радою нової технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста, у зв`язку із проведенням її щорічної індексації та на інших підставах, визначених чинним законодавством України.

Орендар самостійно здійснює індексацію нормативної грошової земельної ділянки відповідно до інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізовує державну політику у сфері земельних відносин, про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, після чого самостійно обчислює суму орендної плати щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

Відповідно до п. 11 договору орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою. Строки платежу не є сталими і можуть змінюватися відповідно до вимог чинного законодавства України без внесення змін до договору.

Пунктом 13 договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором:

- у 10-денний строк після останнього дня граничного строку сплати грошового зобов`язання сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої договором;

- стягується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Термін нарахування пені за прострочення сплати грошового зобов`язання не обмежується і встановлюється від першого дня виникнення прострочення до дня погашення включно.

Пунктом 31 договору встановлено обов`язки орендаря, а саме:

- здійснювати оплату за фактичне користування земельною ділянкою за період від дати закінчення дії переднішнього договору до дати державної реєстрації договору, оформленої відповідно до вимог чинного законодавства України;

- систематично сплачувати орендну плату в повному обсязі в установлений договором строк.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру прав власності на нерухоме майна, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04.08.2023 №341652017 об`єкти нерухомого майна належали відповідачу на праві власності упродовж періоду з 18.07.2018 по 19.07.2021.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 10.08.2023 вих. № 30274/5/04-36-04-12-14 в податковій звітності з орендної плати за землю Товариством з обмеженою відповідальністю "Нексон Трейд" за користування земельною ділянкою за 2021 рік сплачено 4 575,24 грн.

Згідно з Витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформованого Відділом у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №524271 від 05.01.2021 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 16 074 609,75 грн.

Враховуючи, що невнесення орендних платежів за період з 16.03.2021 до 19.07.2021 за земельну ділянку площею 1,8303 га, з кадастровим номером 1211000000:03:508:0001, яка передавалась у строкове платне користування строком на 5 років, для розміщення комплексу будівель (склади, побутове приміщення, підсобне приміщення, гараж, вбиральня, щитова, ворота, огорожа), що знаходиться на вул. Акціонерна, 25, в Довгинцівському районі в м. Кривому Розі, утворилася заборгованість зі сплати орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою у сумі 133 700,98 грн. (138 276,22 - 4 575,24) за період з 16.03.2021 до 19.07.2021, що є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у даній справі є відсутність/наявність часткової чи повної сплати, допущення прострочення сплати орендної плати, наявність підстав для стягнення орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відносини, пов`язані з орендою землі та похідними від цього речовими правами, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Податковим кодексом України, іншими законами України та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

Частинами 1, 2, 3 статті 612 Цивільного кодексу України закріплено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору оренди землі.

Статтею 792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Зазначені положення кореспондується зі змістом статті 13 Закону України "Про оренду землі" та статті 93 Земельного кодексу України.

Згідно зі статтею 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (стаття 15 Закону України "Про оренду землі").

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтями 25 Закону України "Про оренду землі" та пунктом "в" статті 96 Земельного кодексу України передбачено обов`язок землекористувача своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно зі статтею 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, і платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з вимогами ст. 270 Податкового кодексу України використання землі в Україні є платним, а земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, є об`єктом оподаткування.

Згідно з ст. 265.1 Податкового кодексу України податок на майно складається, зокрема, з плати за землю.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, що встановлені цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 36 Податкового кодексу України зазначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, який виникає у платника за кожним податком і збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1. ст. 38 Податкового кодексу України).

Статтями 285-287 Податкового кодексу України визначено, зокрема, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Згідно із ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Слід відзначити, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Разом з тим, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України). У зв`язку з вказаним та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (статті 21 Закону України "Про оренду землі", стаття 288 Податкового кодексу України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження повної сплати відповідачем орендної плати за період з 16.03.2021 до 1907.2021 в залишковій сумі 133 700,98 грн. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу в сумі 133 700,98 грн., шляхом надання належних доказів, не спростував.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 133 700,98 грн.

При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов`язань - способи або види забезпечення виконання зобов`язань.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, у пункті 13 укладеного договору сторони погодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, стягується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. Термін нарахування пені за прострочення сплати грошового зобов`язання не обмежується і встановлюється від першого дня виникнення прострочення до дня погашення включно.

За прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 13 договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період прострочення з 01.05.2021 по 31.07.2023 у сумі 60 041,21 грн.

За частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В той же час, частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

Отже, з вищенаведених приписів вбачається право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України.

Статтею 251 Цивільного кодексу України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 Цивільного кодексу України).

Як встановлено вище судом, зміст пункту 13 укладеного договору оренди земельної ділянки містить певний термін, шляхом вказівки на подію: включаючи день такого погашення.

Відтак слід визнати, що у даному випадку не підлягають застосуванню до спірних правовідносин в частині вимог позивача про стягнення з відповідача пені за порушення грошових зобов`язань з оплати орендної плати, що виникли із договору оренди земельної ділянки № 2021030 від 21.01.2021, положення частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, які обмежують період нарахування пені строком у шість місяців.

Наведене узгоджується з правовою позицією у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 04.10.2019 у справі № 912/1433/16, від 15.11.2019 у справі № 904/1148/19.

Так в постанові Верховного Суду від 15.11.2019 у справі № 904/1148/19 проаналізовано чи змінює вжите в умові договору формулювання у вигляді "нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь час прострочення виконання зобов`язання" строк нарахування штрафних санкцій, наведений в частині 6 статті 232 Господарського кодексу України, та визнано, що така умова договору не може розцінюватися, як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Між тим у даному спорі умови договору оренди земельної ділянки № 2021030 від 21.01.2021 містять інше формулювання, а саме, що пеня справляється, тобто нараховується, "за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення".

Такі умови договору про відповідальність орендаря за невнесення орендної плати є ближчими за змістом до правовідносин, щодо яких наведено висновки Верховного Суду зокрема у постановах від 04.10.2019 по справі № 912/1433/16, від 21.07.2017 по справі №910/2031/16, та полягають в тому, що визначальним для строку нарахування штрафних санкцій є наявність в умовах договору, визначеного за домовленістю сторін правочину, іншого порядку, ніж той, що законодавець передбачив у вказаній нормі.

У постанові Верховного Суду від 10.09.2020 по справі № 916/1777/19 також зазначено, що, встановивши в частині 6 статті 232 Господарського кодексу України розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати). Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.06.2017 по справі № 910/2031/16 та Верховного Суду від 10.04.2018 по справі № 916/804/17.

Враховуючи вказане, суд відзначає, що умови договору оренди, а саме пункту 13, за яким сторони передбачили нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання "за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення", відповідає вимогам частини 6 статті 232 Господарського кодексу України і не суперечить їм, а тому позивач правомірно здійснив нарахування пені в загальний період з 01.05.2021 по 31.07.2023 в сумі 60 041,21 грн.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, зробленого позивачем та встановлено, що під час його проведення позивачем були вірно визначені суми заборгованості та періоди прострочення, арифметично розрахунок проведено також вірно.

Отже, розрахунок пені, здійснений позивачем, визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 60 041,21 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у сумі 2 906,13 грн. судового збору.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нексон Трейд" про стягнення 133 700,98 грн. заборгованості з орендної плати за земельну ділянку, 60 041,21 грн. пені задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нексон Трейд" (50055, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Акціонерна, буд. 25, ідентифікаційний код 41915533) на користь Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1, ідентифікаційний код 33874388) 133 700,98 грн. заборгованості з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:508:0001 за період з 16.03.2021 до 19.07.2021, 60 041,21 грн. пені за період з 01.05.2021 по 31.07.2023, витрати зі сплати судового забору у розмірі 2 906,13 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Е.М. Бондарєв