Ухвала

від 08.12.2023 по справі 905/1305/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

08.12.2023 Справа №905/1305/23

Господарський суд Донецької області, у складі судді Левшиної Я.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м. Дніпро

до відповідача: Відокремленого структурного підрозділу «Дружківський житлово-комунальний фаховий коледж Донбаської національної академії будівництва і архітектури», м. Дружківка, Донецька область

про стягнення 200193,27грн, з яких 157466,66грн основний борг, 34688,06грн пеня, 2538,70грн 3% річних, 5499,85грн інфляційне збільшення,

без повідомлення (виклику) представників сторін,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовними вимогами до Відокремленого структурного підрозділу «Дружківський житлово-комунальний фаховий коледж Донбаської національної академії будівництва і архітектури» про стягнення 200193,27грн, з яких 157466,66грн основний борг, 34688,06грн пеня, 2538,70грн 3% річних, 5499,85грн інфляційне збільшення.

Ухвалою господарського суду від 09.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1305/23, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив підстави для закриття провадження у справі з огляду на таке.

Частиною третьою статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У відповідності зі ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

З аналізу вищенаведених норм законодавства слідує, що сторонами у господарському судочинстві є, зокрема, особи, які мають статус юридичної особи.

У той же час, позивач визначив відповідачем Відокремлений структурний підрозділ «Дружківський житлово-комунальний фаховий коледж Донбаської національної академії будівництва і архітектури» (ідентифікаційний код 33333426), який згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є філією (інший відокремлений підрозділ).

У прохальній частині позову позивач просить стягнути грошові кошти з філії.

Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до статті 64 Господарського кодексу України функції, права та обов`язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Відповідно до статті 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями (ч.1 ст. 96 Цивільного кодексу України).

Відповідно до чинного законодавства юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами. Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.

Згідно із частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Статтею 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності), місцезнаходження юридичної особи.

Згідно із статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Як встановлено судом, Відокремлений структурний підрозділ «Дружківський житлово-комунальний фаховий коледж Донбаської національної академії будівництва і архітектури» є філією, а тому не може виступати самостійною стороною спору в господарському судочинстві, адже не є самостійним суб`єктом господарювання та не має статусу юридичної особи, що також підтверджується записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про відокремлений підрозділ.

У спірних правовідносинах, за правилами встановленими процесуальним законодавством, відповідачем може виступати юридична особа, або юридична особа в особі її філії (якщо філія наділена відповідними повноваженнями і це підтверджується посиланням на належні докази).

Таким чином, позов має бути спрямований саме до юридичної особи Донбаської національної академії будівництва і архітектури (ідентифікаційний код 02070795) в особі Відокремленого структурного підрозділу «Дружківський житлово-комунальний фаховий коледж Донбаської національної академії будівництва і архітектури».

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з позицією ЄСПЛ процедурні гарантії, закріплені в статті 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов`язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином втілюється право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження в судах із цивільних питань. Кожен має право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками; на це право, що є одним з аспектів права на доступ до суду, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання в реалізацію його або її прав є неправомірним (рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), серія А №18, пункти 28-36).

Здійснюючи тлумачення положень Конвенції, ЄСПЛ у своїх рішеннях указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашингдейн проти Великої Британії» Ashingdane v. the. UnitedKingdom). Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання в її права (рішення від 4 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції» Bellet v. France).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов, за яких суд повноважний розглядати позовну заяву. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Велика Палата Верховного Суду також неодноразово звертала увагу, що припис «суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства» (пункт 1 частини першої статті 231 ГПК України) стосується як позовів, які не можна розглядати за правилами господарського або цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 11 січня 2022 року у справі № 904/1448/20, від 26 лютого 2020 року у справі № 1240/1981/18, від 28 квітня 2020 року у справі № 607/15692/19, від 30 червня 2020 року у справі № 333/6816/17).

Таким чином, даний спір з урахуванням суб`єктного складу не підлягає розгляду судом, а тому провадження у справі підлягає закриттю.

За ч. 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Суд роз`яснює позивачу про право звернутися до господарського суду з позовом саме до юридичної особи в особі її відокремленого підрозділу.

Відповідно до ч. 4 статі 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Пунктом 5 ч. 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

З огляду на викладене, суд роз`яснює позивачу право звернутися до суду з клопотанням про повернення судового збору, сплаченого при поданні відповідної позовної заяви.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст. 231, ст.ст. 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі №905/1305/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м. Дніпро до Відокремленого структурного підрозділу «Дружківський житлово-комунальний фаховий коледж Донбаської національної академії будівництва і архітектури», м. Дружківка, Донецька область про стягнення 200193,27грн, з яких 157466,66грн основний борг, 34688,06грн пеня, 2538,70грн 3% річних, 5499,85грн інфляційне збільшення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Я.О. Левшина