Рішення

від 30.11.2023 по справі 908/2573/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/203/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2023 Справа № 908/2573/23

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Борисфен Трейдінг» (49000, м. Дніпро, пр.Олександра Поля, буд. 103, каб.211)

до відповідача: Приватного підприємства «Дінастія Імпорт» (69098, м.Запоріжжя, вул.Чарівна, буд. 157, офіс 39)

про стягнення суми 1 026 700,94 грн.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників:

від позивача: Кадеров Ю.М.;

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Борисфен Трейдінг» про стягнення з відповідача: Приватного підприємства «Дінастія Імпорт» суми заборгованості в розмірі 1026700,94 грн (документ сформований в системі «Електронний суд»).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 14.08.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2573/23 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою господарського суду від 22.08.2023 позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви в термін до 01.09.2023 включно.

01.09.2023 від представника позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» (сформовано в підсистемі 31.08.2023) надійшла заява про усунення недоліків, в якій наведено обставини на усунення розбіжностей (помилок) у змісті позовної заяві в частині викладених у ній обставин щодо загальної суми вартості поставленого товару та суми здійснених відповідачем часткових оплат. До заяви додані відповідні документи на виконання ухвали суду від 22.08.2023.

Ухвалою суду від 07.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2573/23, присвоєний номер провадження 9/203/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.10.2023. Відповідачу запропоновано надати відзив з документальним обґрунтуванням протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше ніж у строк до 03.10.2023. Ухвалою суду від 03.10.2023 відкладено підготовче засідання на 02.11.2023. Ухвалою суду від 02.11.2023 постановлено про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів, закриття підготовчого провадження у справі № 908/2573/23 та призначення справи до судового розгляду по суті на 30.11.2023.

30.11.2023 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, що викладені у позові та з урахуванням заяви про усунення недоліків. Просив позов задовольнити та стягнути з Приватного підприємства «Дінастія Імпорт» заборгованість в сумі 1026700,94 грн. Підставою для звернення з позовом зазначено невиконання відповідачем зобов`язань з своєчасної та повної оплати отриманого товару за договором поставки товару №2098 від 04.08.2020, внаслідок чого, із врахуванням здійснених часткових оплат, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 1026700,94 грн. Позов обґрунтовано ст.ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 626-629, 655, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 265 ГК України.

Відповідач в судові засідання не з`являвся, про причини неявки суду не повідомляв; своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив до суду не подав. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.

Судом вжито всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Згідно з частиною 1 ст. 7 та ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до відомостей (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходження відповідача - Приватного підприємства «Дінастія Імпорт», код ЄДРПОУ 43583566 є: 69098, м.Запоріжжя, вул.Чарівна, буд. 157, офіс 39.

Ухвали суду надсилались відповідачу на вказану вище адресу. Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 07.09.2023 та ухвала суду від 03.10.2023 були повернуті до господарського суду підприємством поштового зв`язку без вручення адресату з відмітками: «адресат відсутній за вказаною адресою», «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, Касаційний господарський суд, здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Із змісту ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БОРИСФЕН ТРЕЙДІНГ» (постачальник, позивач у справі) та Приватне підприємство «ДІНАСТІЯ ІМПОРТ» (покупець, відповідач у справі) 04.08.2020 уклали договір поставки товару №2098 (надалі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору в порядку та на умовах, передбачених даним договором, постачальник зобов`язався передати у власність покупця товар у визначеній кількості, відповідної якості та за узгодженою ціною в порядку і строки, встановлені договором, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах, визначених в цьому договорі.

Найменування, асортимент, вартість і кількість товару, що поставляється за цим договором, вказується в специфікаціях та/або накладних на товар, які складені на підставі заявок покупця на поставку товару (п. 1.2 договору).

Загальна вартість поставленого за даним договором товару визначається на підставі всієї вартості товару, вказаної в специфікаціях та/або накладних на товар, які є невід`ємною частиною даного договору (п. 1.4 договору).

Пунктом 2.2 договору (в редакції додаткової угоди №2 від 26.04.2021) встановлено, що покупець зобов`язаний здійснити оплату за придбаний товар протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару покупцеві. Відстрочення оплати вартості товару, надане покупцеві згідно цього договору, а також попередня оплата товару, що поставляється за даним договором, у разі її здійснення покупцем, не є комерційним кредитом.

Пунктом 3.5 договору встановлено, що право власності на товар (у разі постачання товару частинами на кожну його частину, партію) переходить до покупця відповідно до базових умов поставки товару згідно «Інкотермс-2010». Передача товару оформлюється шляхом проставляння відмітки покупцем про отримання товару на екземплярі накладної на товар, підписаної уповноваженою особою і скріпленою відтиском печатки та/або штампу покупця.

Повноваження осіб, які будуть здійснювати приймання товару від імені покупця (за винятком випадків приймання товару безпосередньо керівником юридичної особи покупця або безпосередньо фізичною особою-підприємцем покупцем), покупець зобов`язаний підтвердити разовою довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей або нотаріально оформленою довіреністю (для представників фізичних осіб-підприємців).

В п. 10.1 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 26.04.2021 до договору) встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін (при їх наявності) і діє до 31 грудня 2021 року. При цьому закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторони від виконання взятих на себе зобов`язань за договором, а також від відповідальності за невиконання цих зобов`язань.

Позивач у позові зазначив, що на виконання п. 3.5 договору відповідач надав позивачу повідомлення про зразки підписів матеріально відповідальної особи, яка буде приймати товар, а також про зразки печатки (штампа), якими матеріально відповідальна особа буде завіряти на супроводжувальних документах свій підпис про отримання товару, про що зазначене в Додатку №3 до договору.

На виконання умов договору №2098 позивач передав у власність відповідачу товар (продукти харчування) на загальну суму 3 988 328,28 грн, про що свідчать видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, копії яких містяться в матеріалах справи.

Зазначені документи містять підписи уповноважених осіб та печатки підприємств.

Доказів пред`явлення претензій з боку покупця щодо якості або кількості товару суду не надано.

Відповідач зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару належним чином не виконав, відповідно до наявних в матеріалах справи копії платіжних інструкції відповідач частково оплатив вартість отриманого товару в сумі 2 961 627,34 грн, внаслідок чого заборгованість склала 1 026 700,94 грн.

Також сторонами був складений акт звірки взаєморозрахунків за договором № 2098 від 04.08.2020, станом на 31.12.2021, що підписаний та скріплений печатками обох сторін, копія якого містяться в матеріалах справи.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару за договором стало підставою для звернення позивача до господарського суду із позовом, за яким відкрито провадження у даній справі № 908/2573/23.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень частин 1 і 2 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У частині 1 ст. 175 ГК України закріплено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України підставами виникнення зобов`язання правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

За приписами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу (ч. 1 ст. 694 ЦК України).

Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З положень ч.ч. 2, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України слідує, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі для своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст.77 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як свідчать матеріали справи, позивачем на виконання умов договору поставки №2098 від 04.08.2020 було поставлено відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи. Проте товар поставлений позивачем був оплачений відповідачем частково, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 1 026 700,94 грн.

Таким чином відповідач не дотримався встановлених договором поставки №2098 від 04.08.2020 умов виконання зобов`язання щодо повної оплати отриманого товару, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Також факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за вказаним правочином підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків, який підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

При цьому, суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та, в окремих випадках, - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу. Відповідний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18.

На підставі усього вищевикладеного та оскільки відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати вартості отриманого товару не надав та доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1026700,94 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Дінастія Імпорт», код ЄДРПОУ 43583566 (69098, м.Запоріжжя, вул.Чарівна, буд. 157, офіс 39) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Борисфен Трейдінг», код ЄДРПОУ 40485815 (49000, м. Дніпро, пр.Олександра Поля, буд. 103, каб.211) суму 1 026 700 (один мільйон двадцять шість тисяч сімсот) грн 94 коп. заборгованості.

Стягнути з Приватного підприємства «Дінастія Імпорт», код ЄДРПОУ 43583566 (69098, м.Запоріжжя, вул.Чарівна, буд. 157, офіс 39) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Борисфен Трейдінг», код ЄДРПОУ 40485815 (49000, м. Дніпро, пр.Олександра Поля, буд. 103, каб.211) суму 12 320 (дванадцять тисяч триста двадцять) грн 41 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 11.12.2023.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяО.С. Боєва