Рішення

від 11.12.2023 по справі 908/3095/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/233/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2023 Справа № 908/3095/23

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Експерт», код ЄДРПОУ 40059882 (69002, м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, буд. 17)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Апельмон Прайм», код ЄДРПОУ 41696968 (69010, м. Запоріжжя, вул. Червона, буд. 34)

про стягнення суми 23071,60 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Експерт» про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Апельмон Прайм» суми 23071,60 грн заборгованості за товар (обладнання), поставлений за видатковими накладними. Позов обґрунтовано ст.ст. 180, 181 ГК України, ст.ст. 525, 526, 610, 626, 627, 629, 655, 691, 692, 712 ЦК України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 03.10.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3095/23 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою господарського суду від 09.10.2023 позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви в термін до 23.10.2023 включно.

11.10.2023 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої додані позовна заява б/н, підписана 11.10.2023, з усунутими недоліками та докази направлення 11.10.2023 відповідачу копії цієї позовної заяви та копій документів, які є додатками до позовної заяви, листом з описом вкладення.

Ухвалою суду від 17.10.2023 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3095/23, присвоєний номер провадження 9/233/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу запропоновано надати відзив з документальним обґрунтуванням протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше ніж у строк до 09.11.2023.

13.11.2023 на адресу суду від ТОВ «Апельмон Прайм» надійшло клопотання (документ сформовано в системі «Електронний суд» 10.11.2023), в якому відповідачем повідомлено про повне погашення заборгованості в сумі 23071,60 грн за поставлене ТОВ «Техно-Експерт» обладнання. Відповідач просив закрити провадження у справі №908/3095/23 у зв`язку з відсутністю предмета спору.

24.11.2023 до суду від ТОВ «Техно-Експерт» надійшла заява (документ сформовано в системі «Електронний суд» 23.11.2023) про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн. та винесення ухвали про повернення позивачеві судового збору відповідно до законодавства.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Як свідчать матеріали справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно-Експерт» протягом 2021 року поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Апельмон Прайм» обладнання на загальну суму 47501,60 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними:

-видаткова накладна №436 від 05.07.2021р на суму 20700,00 грн з ПДВ;

-видаткова накладна №493 від 26.07.2021р на суму 10510,00 грн з ПДВ;

-видаткова накладна №682 від 21.09.2021р на суму 3690,00 грн з ПДВ;

-видаткова накладна №835 від 16.12.2021р на суму 12601,60 грн.

На оплату товару позивачем були виставлені рахунки: №384 від 22.06.2021р. на суму 20700,00 грн, №413 від 29.06.2021р. на суму 10510,00 грн, №676 від 15.09.2021р. на суму 3690,00 грн та №866 від 16.12.2021р. на суму 12601,60грн.

Як зазначив позивач в позові відповідач частково виконав зобов`язання щодо оплати отриманого товару, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень №8669 від 05.07.2021 на суму 14490,00 грн, № 8924 від 09.07.2021 на суму 7357,00 грн та № 11659 від 17.09.2021 на суму 2583,00 грн, внаслідок чого заборгованість склала 23071,60 грн

З метою досудового врегулювання спору 18.08.2023 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості протягом семи календарних днів.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати отриманого товару, позивач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення суми основного бору, за яким відкрито провадження у даній справі.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 207, ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Згідно з п. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду.

Із досліджених судом доказів, які містяться в матеріалах справи, слідує, що між позивачем та відповідачем на підставі ст.ст. 11, 202, 509, 642 ЦК України, ст. 181 ГК України виникли зобов`язання, фактично сторонами у спрощений спосіб укладено договір поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивач підставою для звернення з позовом зазначив неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо повної оплати отриманого товару, який поставляться на видатковими накладними у період липень-грудень 2021 року.

Відповідач у клопотанні про закриття провадження у справі (вх. №24163/08-08/23 від 13.11.2023), зокрема, зазначив, що сума 1107,00 грн була сплачена 19.01.2022, що підтверджується платіжною інструкцією №16205 від 19.01.2022.

З зазначеного слідує, що станом на момент звернення позивача з позовом до суду 03.10.2023 заборгованість в сумі 1107,00 грн була погашена відповідачем в добровільному порядку. Таким чином, вимоги позивача в цій частині (стягнення суми 1107,00 грн.) є безпідставними, у зв`язку з чим суд відмовляє в їх задоволенні.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи доказів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Апельмон Прайм» в добровільному порядку після звернення позивача з позовом до суду сплатило суму вартості отриманого товару в розмірі 21964,60 грн, про що свідчать платіжні інструкції №38217 від 09.11.2023, №38216 від 09.11.2023 та №35215 від 09.11.2023, копії яких містяться в матеріалах справи. Тобто після звернення позивача з позовом до суду відповідач сплатив залишок суми боргу у розмірі 21964,60 грн (23071,60 грн (сума заявлених позовних вимог) 1107,00 грн (сплачена сума відповідачем до подачі позову)).

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі № 908/3095/23 в частині вимог про стягнення заборгованості у розмірі 21964,60 грн за відсутністю предмета спору.

У заяві, що надійшла до суду 24.11.2023 (документ сформовано в системі «Електронний суд» 23.11.2023), позивач, зокрема, просив винести ухвалу про повернення позивачеві судового збору відповідно до законодавства.

З положень ч. 1 ст. 237 ГПК України слідує, що при ухваленні рішення суд, зокрема, вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

При зверненні з позовом до суду Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Експерт» було сплачено за платіжною інструкцією № 2596 від 29.09.2023 судовий збір у розмірі 2684,00 грн. Вказана сума судового збору зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджується відповідною випискою суду. Дата надходження виписки до суду 03.10.2023.

Враховуючи викладене, поверненню позивачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» з Державного бюджету України підлягає судовий збір в сумі 2555,22 грн. (пропорційно вимогам по яким суд дійшов до висновку про закриття провадження у справі), про що буде постановлена відповідна ухвала.

Інша частина судового збору, а саме у розмірі 128,78 грн, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову в частині вимог про стягнення суми 1107,00 грн основного боргу, покладається на позивача.

Крім того позивачем заявлено про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Згідно зі ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст.126 ГПК України).

Відповідно до приписів частини 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126).

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч. 3 ст. 30 зазначеного Закону).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Разом із тим, згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями тощо.

В частині 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження витрат на послуги адвоката в сумі 5000,00 грн, позивачем додано до матеріалів справи: копію договору про надання правової (правничої) допомоги №79-23 від 28.09.2023, укладеного з Адвокатським об`єднанням «Право Студія» з додатком №1 до нього, копію Ордеру на надання правничої (правової) допомоги Серія АР № 1143230 від 03.10.2023, копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЗП №001068 від 28.05.2015 та копію платіжної інструкції №2598 від 29.09.2023 на суму 5000,00 грн.

Відповідно до п. 3.2.3 договору клієнт зобов`язується здійснити виплату гонорару виконавцю відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» в строк та на умовах, що передбачені розділом 4 даного договору, та в розмірі, що передбачені Додатком до даного договору, який є його невід`ємною частиною.

Оплата гонорару здійснюється у безготівковій формі шляхом його перерахування на поточний рахунок виконавця.

В Додатку №1 до договору сторонами, зокрема, узгоджено, що розмір гонорару за складання позовної заяви про стягнення заборгованості (за один документ) складає 5000,00грн.

Тобто гонорар встановлений у фіксованому розмірі.

У разі погодження адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 листопада 2021 року у справі № 910/4317/21, від 02 лютого 2023 року у справі № 915/606/21.

Як слідує з матеріалів справи адвокатом Габуєвим Георгієм Юрійовичем, який діяв на підставі Ордеру серія АР №1143230 від 03.10.2023, було підготовлено та подано до суду позов ТОВ «Техно-Експерт» до відповідача: ТОВ «Апельмон Прайм» про стягнення заборгованості в сумі 23071,60 грн., що в т.ч. включає вивчення документів та аналіз правовідносин, що склались між сторонами.

29.09.2023 позивачем на користь Адвокатського об`єднання «Право Студія» сплачено обумовлений договором гонорар у розмірі 5000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2598 від 29.09.2023 (копія мітиться в матеріалах справи), чим фактично визнані та прийняті надані Адвокатським об`єднанням послуги.

Розглянувши клопотання ТОВ «Техно-Експерт» про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Господарський суд враховує, що заявлена позивачем загальна сума витрат на професійну правничу допомогу не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару з урахуванням таких критеріїв як: справедливість, добросовісність, розумність; принципи співмірності та розумності судових витрат, складності справи № 908/3095/23, яка розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, витраченого адвокатом позивача часу на надання послуг у даній справі.

Розмір судових витрат у даній справі, який складається з суми 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до положень статті 74 ГПК України доведений та документально підтверджений. Понесення таких витрат стало наслідком звернення позивача до суду з метою захисту своїх прав та охоронюваних майнових інтересів, внаслідок їх порушення з боку відповідача.

За змістом ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що за наслідками розгляду справи № 908/3095/23 судом було прийнято рішення про часткову відмову в задоволені позову, приймаючи до уваги положення ч. 4 ст. 129 ГПК України, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача та стягнення з відповідача суми 4760,09 грн витрат на професійну правничу допомогу (пропорційно розміру вимог, які були заявлені позивачем обґрунтовано і сплачені відповідачем вже після звернення позивача з позовом до суду, та зважаючи на приписи ч. 9 ст. 129 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі № 908/3095/23 в частині стягнення заборгованості в сумі 21964,60 грн за відсутністю предмета спору.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості у розмірі 1107,00 грн. - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Апельмон Прайм», код ЄДРПОУ 41696968 (69010, м. Запоріжжя, вул. Червона, буд. 34) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Експерт», код ЄДРПОУ 40059882 (69002, м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, буд. 17) суму 4760 (чотири тисячі сімсот шістдесят) грн 09 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 11.12.2023.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяО.С. Боєва