Рішення

від 15.11.2023 по справі 916/1470/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.11.2023Справа № 916/1470/22

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,

при секретарі судового засідання Осьмаку Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради

до Державної інспекції архітектури та містобудування України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ханбер Трейд"

про визнання протиправними та незаконними дій, визнання незаконними та

скасування сертифікатів та зобов`язання вчинити певні дії

За участі представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України (відповідача) про:

- визнання протиправними та незаконними дій відповідача щодо видачі сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта ІУ 123210820216 "Будівництво багатоповерхового житлового комплексу з підземними паркінгами, вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та дитячим садком (перша черга будівництва) м. Одеса, Київський район, Люстдорфська дорога ріг вул. Академіка Філатова, 1-й пусковий комплекс";

- визнання протиправними та незаконними дій відповідача щодо видачі сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта ІУ 123211213545 "Будівництво багатоповерхового житлового комплексу з підземними паркінгами, вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та дитячим садком за адресою: м. Одеса, Київський район, Люстдорфська дорога ріг вул. Академіка Філатова", (коригування 2К II черги будівництва) 1-й пусковий комплекс, Житловий будинок № 2 з підземним паркінгом";

- визнання незаконним та скасування сертифіката серії та номер ІУ 123210820216 "Будівництво багатоповерхового житлового комплексу з підземними паркінгами, вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та дитячим садком (перша черга будівництва) м. Одеса, Київський район, Люстдорфська дорога ріг вул. Академіка Філатова, 1-й пусковий комплекс";

- визнання незаконним та скасування сертифіката серії та номер ІУ 123211213545 "Будівництво багатоповерхового житлового комплексу з підземними паркінгами, вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та дитячим садком за адресою: м. Одеса, Київський район, Люстдорфська дорога ріг вул. Академіка Філатова (коригування 2К II черги будівництва) 1-й пусковий комплекс, Житловий будинок № 2 з підземним паркінгом";

- зобов`язання відповідача внести до реєстру будівельної діяльності інформацію про скасування сертифікатів ІУ 123210820216 та ІУ 123211213545.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/1470/22 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Вказаною ухвалою суд залучив до участі у справі товариство з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.10.2022 справу №916/1470/22 передано на розгляд до Господарського суду м. Києва у зв`язку з тим, що відповідач є центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями справу №916/1470/22 передано на розгляд судді Балацу С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2022 суддею Балацом С.В. прийнято до свого провадження справу № 916/1470/22, підготовче засідання призначено на 05.12.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 у справі №916/1470/22, скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 у №916/1470/22, матеріали справи передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2023 у зв`язку із відпусткою судді Балаца С.В. справу №916/1470/22 передано для розгляду судді Лиськову М.О..

26.07.2023 ухвалою Господарського суду міста Києва прийнято справу №916/1470/22 до свого провадження та ухвалено розглядати її за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.09.2023.

25.09.2023 відповідачем подано відзив на позовну заяву.

27.09.2023 протокольною ухвалою суду судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.11.2023.

Протокольною ухвалою суду від 01.11.2023 розгляд справи по суті відкладено до 15.11.2023.

В судове засідання 15.11.2023 з`явився представник позивача, надав пояснення по суті справи, позовні вимоги просив задовольнити. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, причин неявки суд не повідомили.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 15.11.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

В ході виконання передбачених законодавством функцій, Управлінням виявлено порушення вимог містобудівного законодавства під час видачі сертифікатів про готовність до експлуатації закінченого будівництва об`єкта за адресою: м. Одеса, Київський район, Люстдорфська дорога ріг Акад. Філатова. Земельні ділянки: 5110136900:10:001:0001 (площа - 1,8595 га), 5110136900:10:001:0003 (площа - 0,1113 га) та 5110136900:10:001:0004 (площа - 0,22 га) знаходяться в оренді ТОВ «ХАНБЕР ТРЕЙД».

Державною архітектурно-будівельною інспекцією України замовнику будівництва ТОВ «ХАНБЕР ТРЕЙД» видані дозволи на виконання будівельних робіт, а саме:

- у грудні 2017 року ІУ 113173350698 на «Будівництво багатоповерхового житлового комплексу з підземними паркінгами, вбудовано- прибудованими приміщеннями громадського призначення та дитячим садком (І черга будівництва) м. Одеса, Київський район, Люстдорфська дорога ріг вул. Академіка Філатова»;

- у липні 2019 року ІУ 113191970557 на "Будівництво багатоповерхового житлового комплексу з підземними паркінгами, вбудовано- прибудованими приміщеннями громадського призначення та дитячим садком за адресою: м. Одеса, Київський район, Люстдорфська дорога ріг вул. Академіка Філатова" (II черга будівництва)»;

- ІУ013210416484 на «Будівництво багатоповерхового житлового комплексу з підземними паркінгами, вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та дитячим садком за адресою: м. Одеса, Київський район, Люстдорфська дорога ріг вул. Академіка Філатова (III черга будівництва)»;

- ІУ013210529409 на «Будівництво багатоповерхового житлового комплексу з підземними паркінгами, вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та дитячим садком за адресою: м. Одеса, Київський район, Люстдорфська дорога ріг вул. Академіка Філатова» (VI черга будівництва)».

Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 07.09.2021 року видано сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта ІУ123210820216 з будівництва багатоповерхового житлового комплексу з підземними паркінгами, вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та дитячим садком (І черга будівництва) м. Одеса, Київський район, Люстдорфська дорога ріг вул. Академіка Філатова, 1-й пусковий комплекс.

Державною інспекцією архітектури та містобудування України 27 грудня 2021 року видано сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта ІУ123211213545 з будівництва багатоповерхового житлового комплексу з підземними паркінгами, вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та дитячим садком за адресою: м. Одеса, Київський район, Люстдорфська дорога ріг вул. Академіка Філатова (коригування 2К II черги будівництва). 1-й пусковий комплекс, Житловий будинок № 2 з підземним паркінгом.

Позивач звертаючись до суду із позовом, вказує, що щільність забудови перевищує нормативну, не передбачено улаштування доцільної транспортної розв`язки, об`єктів соціальної інфраструктури. Вказане є порушенням ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій, а саме з порушенням норм інсоляції, щільність забудови, охорони праці під час виконання будівельних робіт та протипожежних відстаней.

Як вказує позивач, на момент звернення до суду, на ділянці зведено два житлових будинки та розпочато будівництво третього будинку.

Відповідно до п. 9 Порядку № 461, на об`єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією згідно з будівельними нормами, стандартами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання з дотриманням таких особливостей, житлові будинки, побудовані за кошти юридичних і фізичних осіб, можуть прийматися в експлуатацію без виконання внутрішніх опоряджувальних робіт у квартирах та вбудовано- прибудованих приміщеннях, які не впливають на експлуатацію будинків, якщо це обумовлено договором, за умови відповідності їх санітарним, протипожежним і технічним вимогам. Перелік внутрішніх опоряджувальних робіт, без виконання яких можливе прийняття в експлуатацію житлових будинків, визначається Мінрегіоном.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що Замовником не виконані умови договору про приєднання № 0439-2018-0101 від 16.08.2018, технічні умови - не виконано.

На момент комісійного огляду, представником АТ «ДТЕК Одеські електромережі» до вищезазначених технічних умов додано план-схему на якій відображене розміщення трансформаторної підстанції, передбаченої вказаними технічними умовами, однак оглянувши об`єкт будівництва, встановлено, що трансформаторна підстанція не побудована, а на її місці знаходиться будівельна техніка та будівельні матеріали.

Таким чином, на переконання позивача, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (яка перебуває в стані припинення) та Державною інспекцією архітектури та містобудування України при видачі сертифікатів не перевірено відповідність збудованого об`єкта проектній документації та вихідним даним на будівництво, що призвело до порушення вимог статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461.

З тверджень позивача вбачається, що з урахуванням невідповідності збудованого об`єкта проектній документації на будівництво та вихідним даним, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (яка перебуває в стані припинення) та Державною інспекцією архітектури та містобудування України за результатом розгляду заяви замовника - ТОВ «ХАНБЕР ТРЕИД» про видачу сертифікатів мало бути відмовлено у його видачі, а не навпаки, видавати його.

Вважаючи, що Державна інспекція архітектури та містобудування України вчинила незаконні дії з порушення норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що полягають у видачі відповідачем сертифікатів про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, позивач звернувся з позовом до суду про визнання дій Державної інспекції архітектури та містобудування України незаконними та скасування сертифікатів про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта № ІУ 123210820216 та ІУ 123211213545 та зобов`язання відповідача внести до реєстру будівельної діяльності інформацію про скасування сертифікатів ІУ 123210820216 та ІУ 123211213545.

Згідно із частиною 1 статті 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Частинами 1, 2 статті 375 Цивільного кодексу України унормовано, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

За приписами частини 1 статті 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором мають право, зокрема споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

З аналізу вищенаведених норм права вбачається, що чинним законодавством України чітко визначено, що право забудови земельної ділянки може реалізуватись виключно її власником чи землекористувачем.

Відповідно до частини четвертої ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

У відповідності зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон).

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Частиною 5 статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Як встановлено судом та не заперечувалось сторонами у справі, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України замовнику будівництва ТОВ «ХАНБЕР ТРЕЙД» видані дозволи на виконання будівельних робіт, а саме:

- у грудні 2017 року ІУ113173350698 на «Будівництво багатоповерхового житлового комплексу з підземними паркінгами, вбудовано- прибудованими приміщеннями громадського призначення та дитячим садком (І черга будівництва) м. Одеса, Київський район, Люстдорфська дорога ріг вул. Академіка Філатова»;

- у липні 2019 року ІУ 113191970557 на "Будівництво багатоповерхового житлового комплексу з підземними паркінгами, вбудовано- прибудованими приміщеннями громадського призначення та дитячим садком за адресою: м. Одеса, Київський район, Люстдорфська дорога ріг вул. Академіка Філатова" (II черга будівництва)»;

- ІУ013210416484 на «Будівництво багатоповерхового житлового комплексу з підземними паркінгами, вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та дитячим садком за адресою: м. Одеса, Київський район, Люстдорфська дорога ріг вул. Академіка Філатова (III черга будівництва)»;

- ІУ013210529409 на «Будівництво багатоповерхового житлового комплексу з підземними паркінгами, вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та дитячим садком за адресою: м. Одеса, Київський район, Люстдорфська дорога ріг вул. Академіка Філатова» (VI черга будівництва)».

Так, у подальшому Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради на підставі позапланової перевірки 25.01.2022 складено акт обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові території м. Одеси.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Як вбачається з матеріалів справи Державною інспекцією архітектури та містобудування України за № ІУ113173350698, ІУ113191970557, ІУ013210416484 ІУ013210529409 зареєстровано клас наслідків об`єкта - СС3 (значні наслідки).

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (в редакції чинній на момент реєстрації декларації про початок будівельних робіт об`єкта) затверджено "Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт", яким визначено механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт (надалі - Порядок).

Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.18 Порядку (в редакціях чинних станом на момент початку будівництва) орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про початок виконання будівельних робіт замовникові для усунення виявлених недоліків, якщо у декларації не відображено інформації щодо замовника, назви чи адреси об`єкта будівництва, документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (крім випадків, визначених частиною четвертою статті 34 цього Закону), містобудівних умов та обмежень (крім об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються), проектувальника, головного архітектора та/або головного інженера проекту, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Отже, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що Державною інспекцією архітектури та містобудування України в подальшому виявлено будь-які невідповідності поданих документів або невідповідність інформації, зазначеної у декларації, та не зазначено жодних підстав для повернення декларації про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до ч.2 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Форма акта готовності об`єкта до експлуатації, порядок видачі сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України.

Акт готовності об`єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об`єкт застрахований).

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка подана в паперовій формі, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня подання відповідних документів (ч.4 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Орган державного архітектурно-будівельного контролю відмовляє у видачі сертифіката з таких підстав:

1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;

2) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

3) невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм і правил, у тому числі щодо доступності об`єкта для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;

4) невиконання вимог, передбачених Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", щодо оснащення будівлі вузлами обліку відповідних комунальних послуг.

Відмова у видачі сертифіката надається замовникові у строк, передбачений для його видачі.

Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначає Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (надалі - Порядок 461).

Згідно з пунктами 23-27 Порядку сертифікат видається органом державного архітектурно-будівельного контролю з використанням Реєстру будівельної діяльності.

Для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката, до якої додається акт готовності об`єкта до експлуатації та документ або інформація (реквізити платежу) про внесення плати.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об`єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах законодавства щодо з`ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об`єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил на основі чек-листа за результатами виїзного огляду об`єкта будівництва на місцевості з фотофіксацією об`єкта під час прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, який виготовляється з використанням Реєстру будівельної діяльності.

Під час такого огляду посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю з`ясовує наявність виконавчої документації в обсязі, передбаченому державними будівельними нормами, та матеріалів технічної інвентаризації згідно з чек-листом за результатами виїзного огляду об`єкта будівництва на місцевості з фотофіксацією об`єкта під час прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, а також здійснює фото- та відеофіксацію.

За результатами розгляду документів, поданих для прийняття в експлуатацію об`єкта та видачі сертифіката, складається довідка, яка виготовляється з використанням Реєстру будівельної діяльності.

У разі потреби під час розгляду питань, пов`язаних з видачею сертифіката, орган державного архітектурно-будівельного контролю може звернутися, зокрема з використанням електронного кабінету користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, до державних органів з метою отримання відповідних висновків, що стосуються об`єкта будівництва.

Неподання таких висновків у встановлений строк не є підставою для продовження строку видачі сертифіката або відмови в його видачі.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання заяви приймає рішення про видачу сертифіката або про відмову в його видачі.

Сертифікат створюється виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності.

Підставою для відмови у видачі сертифіката є:

неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;

виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі щодо доступності об`єкта для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, зокрема щодо доступності об`єкта для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;

невиконання вимог, передбачених Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", щодо оснащення будівлі вузлами обліку відповідних комунальних послуг.

У разі прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката орган державного архітектурно-будівельного контролю надсилає замовнику (уповноваженій ним особі) програмними засобами протягом десяти робочих днів з дати подання заяви рішення з обґрунтуванням причин відмови.

Рішення про відмову у видачі сертифіката виготовляється з використанням Реєстру будівельної діяльності та оприлюднюється на порталі автоматично програмними засобами у день його прийняття.

Після усунення недоліків, що стали підставою для прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката, замовник може повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для видачі сертифіката.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку, що підставою для видачі сертифіката є заява замовника про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката, а також акт готовності об`єкта до експлуатації.

При цьому, орган державного архітектурно-будівельного контролю під час розгляду питання прийняття в експлуатацію об`єктів має право на одержання виконавчої документації.

Таким чином, для видачі сертифіката, органу архітектурно-будівельного контролю необхідно перевірити достовірність відомостей, поданих замовником у документах для прийняття об`єкта в експлуатацію. Відповідність вказаної інформації встановлюється під час виїзного огляду об`єкта будівництва на місцевості з його фотофіксацією.

Відповідно до частини 7 Закону № 3038-VI, орган державного архітектурно- будівельного контролю відмовляє у видачі сертифіката з таких підстав:

неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;

виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/ або вимогам будівельних норм і правил, у тому числі щодо доступності об`єкта для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;

невиконання вимог, передбачених Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», щодо оснащення будівлі вузлами обліку відповідних комунальних послуг;

неврахування суб`єктом господарювання, який планує експлуатувати хоча б один об`єкт підвищеної небезпеки, висновків компетентного органу у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки, щодо поданого звіту про заходи безпеки на об`єкті підвищеної небезпеки або неподання оператором звіту про заходи безпеки на об`єкті підвищеної небезпеки у порядку та строки, визначені Законом України «Про об`єкти підвищеної небезпеки».

Отже, перед виданочею сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 22,12.2021 за № ІУ123211213545, у відповідності до норм законодавства, ДІАМ було проведено виїзний огляд об`єкта будівництва і встановлено його відповідність вимогам для прийняття в експлуатацію, а також відсутність підстав для відмови. В свою чергу перед виданою сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 07.09.2021 за №ІУ123210820216, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України були проведені аналогічні дій

Також суд зазначає, що відповідно до частини 9 статті 39 Закону № 3038-VI зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

З цього слідує, що договір про постачання електроенергії укладається уже після введення об`єкта в експлуатацію.

За правилами статті 26 цього Закону № 3038-VI завершальним етапом будівництва об`єкту містобудування є реєстрація права власності на такий об`єкт.

Верховний Суд у постанові від 12.11.2020 по справі № 826/4286/17 наголошує, що з моменту реєстрації права власності на новостворений об`єкт вичерпує свою дію декларація про готовність об`єкта експлуатації та рішення про видачу сертифікату готовності. А отже, скасування сертифікату готовності за умови реєстрації нерухомого майна за особою, яка стала власником цього майна, не призведе до поновлення прав та інтересів позивача.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 804/1510/16 та від 02.10.2018 у справі № 465/1461/16-а.

Таким чином, Управління ДАБК ОМР не наводить жодних відомостей, які підтверджували, що його права чи інтереси порушені, дії з проведення обстеження є протиправними та виходять за межі його повноважень, а акт складений за результатами такого обстеження не може вважатись

З урахуванням встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що у відповідача не було законних підстав для відмови у видачі спірних сертифікатів.

Суд зазначає, що позивачем не підтверджено належними, допустимими доказами відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин щодо невідповідності чи недостовірності даних акту готовності об`єкта до експлуатації вимогам чинного законодавства чи проектній документації, невідповідності об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, стандартів і правил, так само як не додано жодних доказів на підтвердження незаконності та протиправності дій Державної інспекції архітектури та містобудування України.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Крім того, суд звертає увагу на те, що ЄСПЛ неодноразово підкреслював у своїх рішеннях, що у відносинах, коли право на майно набувається в результаті дій державних органів, особливої уваги набуває дотримання принципу "належного урядування".

Так, своєму рішенні у справі "Рисовський проти України" від 20.10.2011р. ЄСПЛ зазначив, що принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб ... . Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ... і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ...(п.70, 71 рішення).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі", п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, іntеraliа, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само).

З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatismutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", заява № 36548/97, п. 58, ЕСНR 2002-VІІІ). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п. 74).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatismutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії-", заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії", заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі "Москаль проти Польщі", п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 53, та "Тошкуце та інші проти Румунії", п. 38).

Виходячи з вищенаведеного, беручи до уваги те, що декларація про початок конання будівельних робіт та сертифікат від 30.12.2021 за № ІУ123211224465 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, назва об`єкта: "Церква та багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Чалдаєва, 8а в м. Тернополі", клас наслідків: ССЗ, замовник: Релігійна організація "Парафія Преподобного Іова Почаївського" міста Тернопіль, Тернопільської Єпархії Української православної церкви Київського патріархату, були зареєстровані у порядку встановленому законом, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог про визнання дії Державної інспекції архітектури та містобудування України незаконними та скасування сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищенаведене, суд відмовляє в задоволенні позову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання дій незаконними та скасування сертифікатів про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 11.12.2023

Суддя М.О. Лиськов