Рішення

від 11.12.2023 по справі 910/14667/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.12.2023Справа № 910/14667/23

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом фізичної особи-підприємця Мельник Альони Сергіївни ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАСКА СТОЛИЦЯ" (02088, місто Київ, вулиця Леніна, будинок 31, офіс 2) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - фізичної особи-підприємця Мельник Інни Володимирівни ( АДРЕСА_2 ) про стягнення 327 612,81 грн,

без повідомлення (виклику) сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

18.09.2023 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця Мельник Альони Сергіївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАСКА СТОЛИЦЯ" про стягнення 294 038,34 грн. та 19.09.2023 передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.01.2022 року між ФОП Мельник Альоною Сергіївною та ТОВ «ЛАСКА СТОЛИЦЯ» було укладено договір №110 про надання послуг (далі Договір). Відповідно до пункту 1.1 Договору, Виконавець ФОП (Мельник Альона Сергіївна) надає Замовнику (ТОВ «ЛАСКА СТОЛИЦЯ») консультаційні послуги в місцях продажу товару для збільшення об`ємів продажу продукції Замовника, що поставляється Замовником Виконавцю за окремо укладеним Договором поставки з ФОП Мельник І.В. №39 від 01.01.2021р.

Представник позивача вказує, що відповідно до п. 3.2 Договору, оплата послуг Виконавця за попередній місяць здійснюється шляхом 100% оплаті Замовником по безготівковому розрахунку протягом 3-х банківських днів з моменту отриманого рахунку Виконавця, але не пізніше 15-го числа поточного місяця.

Позивач стверджує, що на виконання договору надав послуги на загальну суму 221026,68 грн.

Однак відповідачем умови договору не виконано заборгованість не сплачено у зв`язку з чим за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 294 038,34 грн з яких: 221 026,68 грн - сума основної заборгованості, 36 944,95 грн - інфляційні втрати, 32 760,39 грн - пеня, 3306,32 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

У встановлений судом строк від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви, а також заява про збільшення позовних вимог відповідно до якої представник позивача просив стягнути з відповідача 327612,81 грн з яких: 221 026,68 грн - сума основної заборгованості, 24052,84 грн - інфляційні втрати, 75725,68 грн - пеня, 6807,61 грн - 3% річних.

Ухвалою суду від 05.10.2023 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

26.05.2023 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого останній заперечує стосовно позовних вимог з огляду на наступне.

Між ТОВ «Ласка Столиця» (Замовник) та фізичною особою-підприємцем Мельник А.С. (Виконавець) укладався договір № 110 про надання послуг від 03.01.2022р. Відповідно до п.1.1. наведеного договору виконавець зобов`язався надати послуги замовнику в місцях продажу товару, що поставляється замовником виконавцю за окремо укладеним договором поставки з фізичною особою-підприємцем Мельник Інною Володимирівною №39 від 01.01.2021р. в торгівельних точках, що розташовані за певними адресами, зазначеними в договорі.

З наведеного на думку відповідача випливає, що надання позивачем відповідачу послуг консультаційного характеру за договором №110 від 03.01.2022р. та відповідний розрахунок розміру винагороди позивача безпосередньо залежали від здійснення у 2022р. постачання відповідачем товарів (продукції) фізичній особі-підприємцю Мельник Інні Володимирівні за договором поставки №39 від 03.01.2021р., а також розміщення відповідного холодильного обладнання.

Відповідач вказує, що Договір поставки №39 від 01.01.2021р. укладався між ТОВ «Ласка Столиця» та ФОП Мельник І.В. строком до 31 грудня 2021р. (п.п. 9.1., 9.2. договору поставки). Термін дії цього договору на 2022-2023рр. не продовжувався, відповідні додаткові угоди не укладались. Позивачем до позовної заяви не долучались будь-які докази, що б свідчили про продовження дії цього договору на новий термін.

Окрім того відповідач звертає увагу суду, що обставини щодо постачання продукції ТОВ «Ласка Столиця» фізичній особі-підприємцю Мельник І.В. у 2021р. на підставі договору №39 від 01.01.2021р. були встановлені рішенням господарського суду м. Києва від 16.11.2022р. у справі № 910/8514/22 за позовом ТОВ «Ласка Столиця» до ФОП Мельник І.В. про стягнення заборгованості за договором. Зазначене рішення набрало законної сили. Так, в мотивувальній частині рішення Господарського суду м. Києва від 16.11.2022р. у справі № 910/8514/22 встановлено, що на підставі договору №39 від 01.01.2021р. ТОВ «Ласка Столиця» у період з 05.01.2021 року по 04.11.2021 року систематично здійснювало поставки товару на користь ФОП Мельник І.В.

Відповідач зазначає, що позивачем до позовної заяви не додано копій видаткових та/або товарно-транспортних накладних, платіжних інструкцій, які б підтверджували постачання ТОВ «Ласка Столиця» фізичній особі-підприємцю Мельник І.В. продукції (товарів) та її оплати за договором поставки №39 від 01.01.2021р. за період з січня 2022р. по січень 2023р., а також надання позивачем відповідних консультаційних послуг відповідачу у цей період.

Відповідачем не здійснювалося постачання продукції (товарів) на користь ФОП Мельник І.В. у 2022-2023 роках, а отже і не могли надаватися позивачем консультаційні послуги та послуги з розміщення холодильного обладнання, що є предметом договору №110 про надання послуг від 03.01.2022р.

Таким чином, належними доказами надання позивачем послуг (виконання робіт) за договором №110 про надання послуг від 03.01.2022р. на думку відповідача можуть бути зокрема акти прийому-передачі або інші первинні документи, які б містили інформацію про зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Долучені позивачем до позовної зави акти виконаних робіт (послуг) за січень-грудень 2022р., січень 2023р. не містять усіх обов`язкових реквізитів, зокрема, у них не розшифровано зміст та обсяг отриманих послуг (де, коли, у який період, на яких об`єктах, у яких обсягах отримано послуги, чим зумовлена загальна вартість таких послуг тощо). Крім того, такі документи не містять вичерпної, детальної інформації щодо змісту господарських операцій, види наданих послуг не конкретизовано, а міститься лише загальне посилання на те, що надані консультаційні послуги в місцях продажу товару для збільшення об`єму продажу продукції у відповідному місяці, хоча розділами 2, 3 договору №110 про надання послуг від 03.01.2022р. визначений конкретний перелік послуг, що надається позивачем за договором, та їх вартість в залежності від виду таких послуг.

На думку відповідача долучені позивачем акти виконаних робіт (послуг) є узагальнюючими документами, які не розкривають зміст та обсяг наданих послуг, не дають можливості ідентифікувати, які саме послуги надавалася. Поданий позивачем акт звірки взаєморозрахунків станом на 25.07.2023р. та акти виконаних робіт (послуг) також не підписані посадовою особою ТОВ «Ласка Столиця», що відповідальна за здійснення відповідних господарських операцій та правильність їх оформлення, не скріплені печаткою відповідача.

Таким чином, відповідач вважає, що долучені фізичною особою-підприємцем Мельник Альоною Сергіївною до позовної заяви акти виконаних робіт (послуг) складені з порушенням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» щодо оформлення первинних документів та не можуть бути належними доказами надання відповідачу послуг за договором №110 про надання послуг від 03.01.2022р, з огляду на що відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

10.11.2023, а також 16.11.2023 від представника відповідача надійшли клопотання про врахування витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Частинами першою та другою ст. 161 ГПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

03.01.2022 між Фізичною особою-підприємцем Мельник Альоною Сергіївною (позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласка Столиця» (відповідач, замовник) укладено договір про надання послуг № 110 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець надає замовнику консультаційні послуги в місцях продажу товару для збільшення об`ємів продажу продукції замовника, що поставляється замовником виконавцю за окремо укладеним договором поставки з ФОП Мельник І.В. № 39 від 01.01.2021 р. під Торговими Марками в торгівельній (-их) точці (-ках), що розташовані за наступними адресами:

- м. Бровари, вул. Короленко, буд. 60;

- м. Бровари, бул. Незалежності, буд. 6А;

- м. Бровари, вул. С. Москаленка, буд. 25/1;

- Броварський район, с. Рожни, вул. Свободи, буд. 41 Б;

- Броварський район, с. Пухівка, вул. Центральна, буд. 116;

- м. Бровари, бул. Незалежності, буд. 17;

Пунктом 2.1-2.3 Договору передбачено, що згідно даного Договору Виконавець надає Замовнику консультаційні послуги стосовно:

- передпродажної підготовки товару;

- рекомендації відносно доцільності та ефективності розміщення продукції на торговому обладнанні (полках, стендах) безпосередньо в торговому залі.

Проводити заходи про просуванню та стимулюванню продажу і мерчандайзингу товарів Замовника.

Поширювати інформацію про товар серед споживачів та заохочувати їх до покупки таких товарів.

У відповідності до п. 3.1. Договору сторони погодили, що за послуги, які виконує Виконавець, Замовник сплачує на підставі рахунка-фактури шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця:

за розміщення холодильного обладнання за адресами, що визначені в п.1.1. договору, 500 грн. за місяць за одиницю, загальна кількість 9 одиниць, на загальну суму 4500,00 грн./міс.;

щомісячний платіж (ретро бонус) в розмірі 20 % від вартості оплаченого товару поставленого згідно договору поставки №39 від 01.01.2021р. між ФОП Мельник І.В. як покупцем та ТОВ «Ласка Столиця», як постачальником за кожен місяць.

Згідно вимог п.3.2. Договору оплата послуг виконавця за попередній місяць здійснюється шляхом 100% оплати замовником шляхом безготівкового перерахування грошових коштів протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку та акту наданих послуг виконавцем, але не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем надання послуг.

Позивач у підтвердження надання послуг відповідачеві надав суду підписані в односторонньому порядку з боку позивача наступні документи:

- Акт звірки взаєморозрахунків станом на 25.07.2023;

- рахунки-фактури №АС-0000004 від 15 січня 2023р., №АС-0000005 від 15 січня 2023р., №АС-0000020 від 31 грудня 2022р., №АС-0000025 від 30 листопада 2022р., №АС-0000024 від 31 жовтня 2022р., №АС-0000022 від 30 вересня 2022р., №АС-0000018 від 31 серпня 2022р., №АС-0000015 від 31 липня 2022р., №АС-0000017 від 30 червня 2022р.. №АС- 0000016 від 31 травня 2022р.. №АС-0000014 від 30 квітня 2022р., №АС-0000007 від 31 березня 2022р., №АС-0000028 від 28 лютого 2022р., №АС-0000031 від 31 січня 2022р., №АС 0000030 від 31 січня 2022р.;

- акти виконаних робіт (послуг) №4 за січень 2023р., №5 за січень 2023р., №20 за грудень 2022р., №25 за листопад 2022р., №24 за жовтень 2022р., №22 за вересень 2022р., №18 за серпень 2022р., №15 за липень 2022р., №17 за червень 2022р., №16 за травень 2022р., №14 за квітень 2022р., №7 за березень 2022р., №28 за лютий 2022р., №31 за січень 2022р., №30 за січень 2022р.

Для підписання вказаних актів та сплати заборгованості в добровільному порядку позивач 26.07.2023 року направила на адресу відповідача претензію, відповідно до якої просила підписати акти наданих послуг та сплатити наявну заборгованість.

Позивач стверджує, що станом на день подання цього позову відповідь на претензію не отримана, наявна заборгованість з боку відповідача не сплачена.

Спір виник в зв`язку з тим, що позивачем за період з січня 2022 року по січень 2023 року (включно) надано відповідачу консультаційні послуги на суму 221 026,68 грн, які відповідачем сплачено не було. Також за неналежне виконання грошового зобов`язання позивачем нараховані 24052,84 грн - інфляційні втрати, 75725,68 грн - пеня, 6807,61 грн - 3% річних.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В підтвердження заявлених позовних вимог позивачем надано рахунки-фактури на загальну суму 221026,86 грн, а саме:

№АС-0000004 від 15 січня 2023р за консультаційні послуги в місцях продажу товару для збільшення об`ємів продажу продукції за січень 2023 на суму 2250,00 грн.,

№АС-0000005 від 15 січня 2023р. за консультаційні послуги в місцях продажу товару для збільшення об`ємів продажу продукції за січень 2023 на суму 104776,68 грн,

№АС-0000020 від 31 грудня 2022р за консультаційні послуги в місцях продажу товару для збільшення об`ємів продажу продукції за грудень 2022 на суму 4500,00 грн.,

№АС-0000025 від 30 листопада 2022р. за консультаційні послуги в місцях продажу товару для збільшення об`ємів продажу продукції за листопад 2022 на суму 4500,00 грн,

№АС-0000024 від 31 жовтня 2022р. за консультаційні послуги в місцях продажу товару для збільшення об`ємів продажу продукції за жовтень 2022 на суму 4500,00 грн,

№АС-0000022 від 30 вересня 2022р. за консультаційні послуги в місцях продажу товару для збільшення об`ємів продажу продукції за вересень 2022 на суму 4500,00 грн,

№АС-0000018 від 31 серпня 2022р. за консультаційні послуги в місцях продажу товару для збільшення об`ємів продажу продукції за серпень 2022 на суму 4500,00 грн,

№АС-0000015 від 31 липня 2022р. за консультаційні послуги в місцях продажу товару для збільшення об`ємів продажу продукції за липень 2022 на суму 4500,00 грн,

№АС-0000017 від 30 червня 2022р. за консультаційні послуги в місцях продажу товару для збільшення об`ємів продажу продукції за червень 2022 на суму 4500,00 грн,

№АС- 0000016 від 31 травня 2022р. за консультаційні послуги в місцях продажу товару для збільшення об`ємів продажу продукції за травень 2022 на суму 4500,00 грн,

№АС-0000014 від 30 квітня 2022р. за консультаційні послуги в місцях продажу товару для збільшення об`ємів продажу продукції за квітень 2022 на суму 4500,00 грн,

№АС-0000007 від 31 березня 2022р. за консультаційні послуги в місцях продажу товару для збільшення об`ємів продажу продукції за березень 2022 на суму 4500,00 грн,

№АС-0000028 від 28 лютого 2022р. за консультаційні послуги в місцях продажу товару для збільшення об`ємів продажу продукції за лютий 2022 на суму 4500,00 грн,

№АС-0000031 від 31 січня 2022р. за консультаційні послуги в місцях продажу товару для збільшення об`ємів продажу продукції за січень 2022 на суму 4500,00 грн,

№АС 0000030 від 31 січня 2022р. за консультаційні послуги в місцях продажу товару для збільшення об`ємів продажу продукції за січень 2022 на суму 60 000,00 грн.

Щодо наданих позивачем рахунків-фактур суд відзначає наступне.

Як вже було зазначено, пунктом 3.1 сторони визначили види послуг за які здійснюється оплата та погодили суми, що підлягаю сплаті за кожну з перелічених послуг.

З даного пункту договору також вбачається, що частина послуг сплачується щомісячно (ретро бонус) в розмірі 20 % від вартості оплаченого товару поставленого згідно договору поставки №39 від 01.01.2021р. між ФОП Мельник І.В. як покупцем та ТОВ «Ласка Столиця», як постачальником за кожен місяць.

З наданих позивачем рахунків-фактури №АС-0000004 від 15 січня 2023р., №АС-0000005 від 15 січня 2023р., №АС-0000020 від 31 грудня 2022р., №АС-0000025 від 30 листопада 2022р., №АС-0000024 від 31 жовтня 2022р., №АС-0000022 від 30 вересня 2022р., №АС-0000018 від 31 серпня 2022р., №АС-0000015 від 31 липня 2022р., №АС-0000017 від 30 червня 2022р., №АС- 0000016 від 31 травня 2022р., №АС-0000014 від 30 квітня 2022р., №АС-0000007 від 31 березня 2022р., №АС-0000028 від 28 лютого 2022р., №АС-0000031 від 31 січня 2022р., №АС 0000030 від 31 січня 2022р вбачається, що позивачем пред`явлено до сплати за надані консультаційні послуги в місцях продажу товару для збільшення об`ємів продажу продукції.

Проте, з вказаних рахунків-фактури не є можливим встановити, які саме послуги було надано, їх кількість та вартість кожної окремої послуги, а також у яких торгівельних точках відповідно до п. 1.1 Договору вони були надані.

Також суд погоджується із запереченнями відповідача, щодо пов`язаності надання послуг за договором про надання послуг № 110 від 03.01.2022 з поставкою товару за договором постави № 39 від 01.01.2021.

Умовами договору № 110 від 03.01.2022 встановлено, що консультаційні послуги в місцях продажу товару для збільшення об`ємів продажу продукції замовника, що поставляється замовником виконавцю за окремо укладеним договором поставки з ФОП Мельник І.В. № 39 від 01.01.2021 р. під Торговими Марками в торгівельній (-их) точці (-ках), що розташовані за наступними адресами:

- м. Бровари, вул. Короленко, буд. 60;

- м. Бровари, бул. Незалежності, буд. 6А;

- м. Бровари, вул. С. Москаленка, буд. 25/1;

- Броварський район, с. Рожни, вул. Свободи, буд. 41 Б;

- Броварський район, с. Пухівка, вул. Центральна, буд. 116;

- м. Бровари, бул. Незалежності, буд. 17.

Також зі змісту п. 3.1 договору № 110 від 03.01.2022 вбачається, що щомісячний платіж (ретро бонус) в розмірі 20 % вираховується від вартості оплаченого товару поставленого згідно договору поставки №39 від 01.01.2021р. між ФОП Мельник І.В. як покупцем та ТОВ «Ласка Столиця», як постачальником за кожен місяць.

Позивачем разом до позову надано копію укладеного між ТОВ «Ласка Столиця» та ФОП Мельник Інною Володимирівною договору поставки № 39 від 01.01.2021.

Відповідно до п. 9.2 договору поставки № 39 від 01.01.2021 строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1 цього договору, та закінчується 31 грудня 2021 року, але у будь-якому разі, до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Відповідач у своїх запереченнях вказує, що термін дії договору поставки № 39 від 01.01.2021 закінчився 31.12.2021. Термін дії цього договору на 2022-2023рр. не продовжувався, відповідні додаткові угоди не укладались. Відповідачем до позовної заяви не долучались будь-які докази, що б свідчили про продовження дії цього договору на новий термін.

Окрім того відповідач у підтвердження обставини щодо постачання продукції ТОВ «Ласка Столиця» фізичній особі-підприємцю Мельник І.В. у 2021р. на підставі договору №39 від 01.01.2021р. надав копію рішення Господарського суду м. Києва від 16.11.2022р. у справі № 910/8514/22 за позовом ТОВ «Ласка Столиця» до ФОП Мельник І.В. про стягнення заборгованості за договором. Зазначене рішення набрало законної сили.

Так, в мотивувальній частині рішення Господарського суду м.Києва від 16.11.2022р. у справі № 910/8514/22 встановлено, що на підставі договору №39 від 01.01.2021р. ТОВ «Ласка Столиця» у період з 05.01.2021 року по 04.11.2021 року систематично здійснювало поставки товару на користь ФОП Мельник І.В.

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Документального підтвердження, що договір поставки № 39 від 01.01.2021р був продовжений сторонами шляхом здійснення певних дій у письмовому вигляді не подано, тому у суду відсутня підстави вважати, що даний договір є наразі чинним.

Враховуючи вищевикладене, суд немає можливості встановити, яким чином розраховувався щомісячний платіж (ретро бонус) в розмірі 20 % від вартості оплаченого товару поставленого згідно договору поставки №39 від 01.01.2021р. між ФОП Мельник І.В. як покупцем та ТОВ «Ласка Столиця», як постачальником за кожен місяць і чи, взагалі, відповідний платіж врахований в заявлену позивачем суму.

Умовами договору встановлено, що за надані послуги замовник сплачує на підставі рахунка-фактури та визначено, що оплата здійснюється протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку та акту наданих послуг Виконавцем, але не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем надання послуг за цим Договором.

З викладеного вбачається, що виставлення рахунку та акту наданих послуг є безпосередньою підставою для здійснення останнім оплати за надані позивачем послуги.

Відповідач у поданому до суду відзиві вказує, що надані позивачем до позову рахунки-фактури та акти позивачем не направлялися, а відповідач, відповідно, їх не отримував.

Позивач у позовній заяві стверджував, що для підписання вказаних актів та сплати заборгованості в добровільному порядку позивач 26.07.2023 року направила на адресу відповідача претензію разом з актами звірки, рахунками фактури та актами виконаних робіт, відповідно до якої просила підписати акти наданих послуг та сплатити наявну заборгованість.

У підтвердження надіслання вищевказаних документів позивачем долучено копію опису вкладення №0740030853532, поштової накладної №0740030853532, фіскальний чек, а також рекомендоване повідомлення про вручення № 0740030853729.

Як вбачається з вищезазначених документів, а саме з номеру трекінгу, який вказаний у рекомендованому повідомленні про вручення № 0740030853729 та № опису вкладення №0740030853532, поштової накладної №0740030853532 відрізняються, а відтак встановити, що саме отримав відповідач не вбачається за можливе.

Стосовно посилання позивача на первинну бухгалтерську документацію, зокрема не підписаний акт звірки взаєморозрахунків суд зазначає наступне.

Усі господарські операції, у тому числі і надання послуг, відображаються в бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування (документація).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, визначаються Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 (далі - Закон № 996-XIV).

Частиною першої ст. 9 Закону № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Відповідно до абзацу одинадцятого ст. 1 Закону № 996-XIV, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Чинним законодавством не передбачені будь-які типові документи для оформлення операцій з надання (отримання) послуг. Як правило, таким документом є акт наданих послуг.

Враховуючи норми Закону № 996-XIV, Акт наданих послуг набуває статусу первинного документа, що засвідчує факт здійснення господарської операції, після належним чином його оформлення.

За загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та відображають реальні господарські операції (постанова Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/14900/19).

Акт звірки розрахунків не є зведеним обліковим документом, оскільки є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтери підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не доводить факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом, тобто акт не є належним доказом здійснення суб`єктами господарювання господарських операцій за певним правочином.

Аналогічної позиції притримується і Верховний Суд про що вказав у постановах: від 18.09.2019 у справі №904/5545/18; від 27.07.2018 у справі №905/1141/16; від 04.07.2018 у справі №926/1311/15.

Отже, Акт звірки взаєморозрахунків, на який посилається позивач не є первинним документом у розумінні абз. 11 статті 1 Закону, а тому не може бути належним доказом на підтвердження визнання відповідачем суми боргу.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В якості підтвердження наданих послуг позивачем долучено наступні акти виконаних робіт (послуг):

№4 за січень 2023р. за консультаційні послуги в місцях продажу товару для збільшення об`ємів продажу продукції за січень 2023 на суму 2250,00 грн.,

№5 за січень 2023р. за консультаційні послуги в місцях продажу товару для збільшення об`ємів продажу продукції за січень 2023 на суму 104776,68 грн,

№20 за грудень 2022р. за консультаційні послуги в місцях продажу товару для збільшення об`ємів продажу продукції за грудень 2022 на суму 4500,00 грн.,

№25 за листопад 2022р. за консультаційні послуги в місцях продажу товару для збільшення об`ємів продажу продукції за листопад 2022 на суму 4500,00 грн,

№24 за жовтень 2022р. за консультаційні послуги в місцях продажу товару для збільшення об`ємів продажу продукції за жовтень 2022 на суму 4500,00 грн,

№22 за вересень 2022р. за консультаційні послуги в місцях продажу товару для збільшення об`ємів продажу продукції за вересень 2022 на суму 4500,00 грн,

№18 за серпень 2022р. за консультаційні послуги в місцях продажу товару для збільшення об`ємів продажу продукції за серпень 2022 на суму 4500,00 грн,

№15 за липень 2022р. за консультаційні послуги в місцях продажу товару для збільшення об`ємів продажу продукції за липень 2022 на суму 4500,00 грн,

№17 за червень 2022р. за консультаційні послуги в місцях продажу товару для збільшення об`ємів продажу продукції за червень 2022 на суму 4500,00 грн,

№16 за травень 2022р. за консультаційні послуги в місцях продажу товару для збільшення об`ємів продажу продукції за травень 2022 на суму 4500,00 грн,

№14 за квітень 2022р. за консультаційні послуги в місцях продажу товару для збільшення об`ємів продажу продукції за квітень 2022 на суму 4500,00 грн,

№7 за березень 2022р. за консультаційні послуги в місцях продажу товару для збільшення об`ємів продажу продукції за березень 2022 на суму 4500,00 грн,

№28 за лютий 2022р. за консультаційні послуги в місцях продажу товару для збільшення об`ємів продажу продукції за лютий 2022 на суму 4500,00 грн,

№31 за січень 2022р. за консультаційні послуги в місцях продажу товару для збільшення об`ємів продажу продукції за січень 2022 на суму 4500,00 грн,

№30 за січень 2022р. за консультаційні послуги в місцях продажу товару для збільшення об`ємів продажу продукції за січень 2022 на суму 60 000,00 грн.

З вищевказаних актів за січень-грудень 2022р., січень 2023р. вбачається, що останні не містять розшифровано змісту та обсягу отриманих послуг (де, коли, у який період, на яких об`єктах, у яких обсягах отримано послуги, чим зумовлена загальна вартість таких послуг тощо). Крім того, такі документи не містять вичерпної, детальної інформації щодо змісту господарських операцій, види наданих послуг не конкретизовано, а міститься лише загальне посилання на те, що надані консультаційні послуги в місцях продажу товару для збільшення об`єму продажу продукції у відповідному місяці.

У той час як розділами 2, 3 договору №110 про надання послуг від 03.01.2022р. визначений конкретний перелік послуг, що надається позивачем за договором, та їх вартість в залежності від виду таких послуг.

Суд погоджується із запереченнями відповідача, що долучені позивачем акти виконаних робіт (послуг) є узагальнюючими документами, які не розкривають зміст та обсяг наданих послуг, не дають можливості ідентифікувати, які саме послуги надавалася.

Надані позивачем акти підписані лише виконавцем (позивачем), з боку замовника (відповідача) підпис та відбиток печатки на актах відсутній, а отже вони не підтверджують ні факту надання послуг ні вартості наданих послуг.

Суд відзначає, що умовами договору не встановлено обов`язку щодо підписання між сторонами актів виконаних робіт (послуг) та взагалі не передбачено жодної умови яка б визначала порядок надання та прийняття послуг.

Окрім того суд зазначає, що у п. 3.4 Договору №110 від 03.01.2022 сторони погодили, що у випадку, якщо протягом 5 (п`яти) календарних днів, Виконавець не отримає підписаний Замовником примірник акта наданих послуг або в цей же термін обгрунтованої відмови, акт наданих послуг вважається підписаним, а послуги такими, що надані належним чином.

Разом з тим з вищевказаного пункту не можливо встановити з якого періоду необхідно відраховувати 5 календарних днів (з моменту направлення виконавцем чи з моменту отримання замовником).

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов`язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

Зокрема стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем належними засобами доказування не підтверджено надання послуг відповідачу в розмірі 221026,68 грн та настання строку виконання зобов`язання у відповідача по сплаті цих послуг.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача 221026,68 грн боргу за надані послуги за період з січня 2022 року по січень 2023 року (включно).

У задоволенні вимог про стягнення 24052,84 грн - інфляційних втрат, 75725,68 грн - пені, 6807,61 грн - 3% річних також слід відмовити, оскільки вони є похідними від вимоги про стягнення суми основного боргу, в задоволені якої судом відмовлено.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Мельник Альони Сергіївни є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Стосовно розподілу витрат відповідача на правову допомогу в розмірі 15000,00 грн, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).

Стаття 161 Господарського процесуального кодексу України визначає, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що орієнтовний розрахунок витрат відповідача на професійну правничу допомогу становить 15000,00 грн.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

14.09.2020 між відповідачем (клієнт) та адвокатом Раілко Сергієм Вікторовичем (адвокат) був укладений договір про надання правової допомоги № 14/09-20 (далі - договір № 14/09-20) за умовами якого адвокат, за винагороду та на користь клієнта зобов`язується надавати правову допомогу клієнту та здійснювати представництво його інтересів в судах, в тому числі господарських. Клієнт зобов`язується прийняти надану правову допомогу та сплатити адвокату гонорар.

Відповідно до п. 1.2 договору № 14/09-20 конкретний вид правової допомоги, а також порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати визначається стонами у додаткових угодах до цього договору.

22.09.2023 відповідачем та адвокатом Раілко Сергієм Вікторовичем укладено додаткову угоду № 6 до договору про надання правової допомоги № 14/09-20 від 14.09.2020, відповідно до якої адвокат зобов`язується надати клієнту правову допомогу, як відповідачу у справі № 910/14667/23 за позовом Фізичної особи-підприємця Мельник Альони Сергіївни до клієнта про стягнення заборгованості за договором № 110 про надання послуг від 03.01.2022.

Пунктом 2 додаткової угоди № 6 сторони погодили, що розмір гонорару адвоката за надання правової допомоги визначається наступним чином:

2.1. 3000,00 грн за ознайомлення з матеріалами справи, консультування клієнта щодо підстав та порядку стягнення заборгованості за договором про надання послуг, формування правової позиції за наданими матеріалами. Зазначена винагорода сплачується на користь адвоката одноразово.

2.2. 12000,00 грн за підготовку відзиву на позовну заяву та інших процесуальних документів, необхідних для обґрунтування правової позиції клієнта за відповідними позовними вимогами Мельник А.С., збирання відомостей про факти, що можуть бути використані як докази у господарській справі, здійснення правового аналізу судових рішень Верхового Суду у подібних правовідносинах. Зазначена винагорода сплачується на користь адвоката одноразово.

2.3. 4000,00 грн за кожне судове засідання, в якому бере участь адвокат, у зв`язку з розглядом господарської справи № 910/14667/23. Зазначена винагорода визначається з урахуванням кількості судових засідань, в яких адвокат здійснив представництво інтересів клієнта під час розгляду відповідної господарської справи.

08.11.2023 між позивачем та адвокатом підписано акт прийому-передачі послуг за договором № 14/09-20 від 14.09.2020 (додаткова угода № 6 від 22.09.2023), відповідно до якого адвокатом надано правову допомогу клієнту, як відповідачу у справі № 910/14667/23 за позовом ФОП Мельник А.С. до клієнта про стягнення заборгованості за договором № 110 про надання послуг від 03.01.2022.

Пунктом 3 вказаного акту сторони погодили, що розмір гонорару адвоката за надання правової допомоги за договором від 14.09.2020 та додатковою угодою № 6 від 22.09.2023 складає 3000,00 грн (за ознайомлення з матеріалами справи, консультування клієнта щодо підстав та порядку стягнення заборгованості за договором про надання послуг, формування правової позиції за наданими матеріалами) та 12000,00 грн (за підготовку відзиву на позовну заяву та інших процесуальних документів, необхідних для обґрунтування правової позиції клієнта за відповідними позовними вимогами Мельник А.С., збирання відомостей про факти, що можуть бути використані як докази у господарській справі, здійснення правового аналізу судових рішень Верхового Суду у подібних правовідносинах) = 15000,00 грн.

Винагорода виплачена відповідачем адвокату в розмірі 15000,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з ПуАТ «КБ «Акордбанк» по особовому рахунку адвоката Раілко С.В., з якої вбачається що 08.11.2023 ТОВ «Ласка Столиця» перераховано адвокату Раілко С.В. 15000,00 грн з призначенням платежу: «гонорар за договором № 14/09-20 про надання правової допомоги від 14.09.2020. Додаткова угода № 6 від 22.09.2023».

Підтвердженням того, що Раілко Сергій Вікторович є адвокатом свідчить свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2542/10 від 25.03.2004, а також ордер на надання правничої (правової0 допомоги серія АІ №1474875.

Позивачем клопотання про зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу не подано та жодними засобами доказування неспівмірність розміру витрат не підтверджено.

Суд приходить до висновку про відповідність заявленого відповідачем розміру витрат на професійну правову допомогу критеріям, що визначені ст. 126 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідачем підтверджено правовий статус адвоката, наявність доказів фактичного перерахування коштів на підставі договору, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, господарський суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати відповідача на професійну правову допомогу покладаються на позивач повністю в сумі 15000,00 грн.

Враховуючи що суддя Демидов В.О. у період з 04.12.2023 по 08.12.2023 перебував у відпустці, рішення у даній справі винесено у перший робочий день 11.12.2023.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мельник Альони Сергіївни ( АДРЕСА_3 , серія та номер паспорта НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Столиця» (02088, м. Київ, вул. Євгенія Харченка (Леніна), 31, оф. 2, код ЄДРПОУ 38567233) 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 11.12.2023

Суддя Владислав ДЕМИДОВ