Рішення

від 11.12.2023 по справі 910/14600/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.12.2023Справа № 910/14600/23Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Державного підприємства "Управління житловими будинками" Управління Апарату Верховної Ради України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спіка-Фарм"

про стягнення 328 600,10 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Управління житловими будинками» Управління Апарату Верховної Ради України» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спіка-Фарм» про стягнення 328 600,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 5/02 від 02.02.2018 та Договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 5/02-2 від 22.01.2020, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 судом залишено позовну заяву без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти днів з дня вручення ухвали суду та спосіб їх усунення.

29.09.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14600/23. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Невід`ємною архівною складовою частиною Єдиного державного реєстру є Реєстр документів дозвільного характеру, Єдиний реєстр громадських формувань, Реєстр громадських об`єднань та Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 09.10.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Втім ухвала суду була повернута органом поштового зв`язку без вручення відповідачу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 09.10.2023.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02 лютого 2018 року між Державним підприємством «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України» (далі - орендодавець, балансоутримувачу, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спіка-Фарм» (далі - орендар, відповідач) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 5/02 (далі - Договір оренди)

08 квітня 2021 року сторонами укладено Додатковий договір № 4 про внесення змін до Договору оренди щодо продовження строку Договору шляхом викладення його у новій редакції.

Відповідно до п. 1.1 Договору оренди орендодавець і балансоутримувачу передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, а саме нежитлові приміщення площею 113,5 кв.м., розміщені на першому поверсі, за адресою: м. Київ, проспект Тичини Павла, 10, вартість якого становить 1 968 000,00 грн.

Майно передається в оренду для розміщення аптеки, що реалізує готові ліки; розміщення аптеки, яка обслуговує пільгові категорії населення (п. 1.2 Договору оренди).

Згідно з п. 2.1 Договору оренди орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна.

Акт приймання-передачі підписаний між сторонами 01.01.2018.

У відповідності до п. 3.1 Договору оренди орендна плата становить 13 120,00 грн. без ПДВ. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат балансоутримувачу за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього Договору.

Пунктом 3.2 Договору оренди узгоджено, що якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачується у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.

Орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у такому співвідношенні: балансоутримувачу - 50% суми орендної плати; державному бюджету - 50% суми орендної плати (п. 3.3 Договору оренди).

Відповідно до п. 3.4 Договору оренди орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків балансоутримувачу. Балансоутримувач виставляє рахунок на загальну суму орендної плати із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок балансоутримувачу, і частини орендної плати, яка сплачується до державного бюджету. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Орендар сплачує балансоутримувачу належну йому частину орендної плати разом із податком на додану вартість, нарахованим на загальну суму орендної плати. Балансоутримувач надсилає орендарю рахунок не пізніше ніж за 5 робочих днів до дати платежу. Протягом п`яти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди баланс отримувач передає орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації орендаря платником податку на додану вартість.

Згідно з п. 3.7 Договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем (в частині, належній держаному бюджету) та/або балансоутримувачем (в частині, належній балансоутримувачу). Орендодавець і балансоутримувач можуть домовленістю звернутися із позовом про стягнення орендної плати та інших платежів за цим Договором, за яким у орендаря є заборгованість, в інтересах відповідної сторони цього Договору. Сторона, в інтересах якої подається позов, може компенсувати іншій стороні судові інші витрати, пов`язані з поданням позову.

Пунктом 3.10 Договору оренди узгоджено, що припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку (за наявності).

У відповідності до п. 4.3 Договору оренди майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна.

Цей Договір продовжено на 1 рік з 01.01.2021 до 31.12.2021 включно. Перебіг строку за цим Договором починається з наступного дня після дати закінчення строку оренди за Договором, який продовжується, а саме з 01.01.2021 (п. 12.1 Договору оренди).

22 січня 2020 року між Державним підприємством «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України» (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спіка-Фарм» (далі - споживач) укладено Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 5/02-2 (далі - Договір про надання послуг), предметом якого, з урахуванням укладеної Додаткової угоди № 1 від 01.06.2020, є забезпечення виконавцем надання послуг з управління багатоквартирним будинком (далі - послуги) у житловому будинку № 10 по проспекту Павла тичини у м. Києві, де знаходиться орендоване споживачем приміщення загальною площею 113,5 кв.м., що використовується ним на підставі Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 02.02.2018 № 5/02, а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленою вартістю у строк та на умовах, що передбачені цим Договором.

Згідно з п. 1.6 Договору про надання послуг надання споживачу комунальних послуг (електроенергія, водопостачання, водовідведення) здійснюється за діючими розцінками і тарифами на підставі виставлених рахунків, згідно фактичного щомісячного споживання.

Відповідно до п. 2.1 Договору про надання послуг розмір щомісячної плати за надані послуги на дату укладення цього Договору, становить 1 073,71 грн., в т.ч. ПДВ - 178,95 грн., з розрахунку: - ціна послуги з управління становить 9,46 грн. (в тому числі податок на додану вартість, якщо управитель є його платником) на місяць за 1 кв.м. загальної площі нежитлового приміщення у будинку.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. При цьому послуги оплачуються не пізніше ніж до 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим в безготівковій формі, на розрахунковий рахунок виконавця (п. 2.2 Договору про надання послуг).

Пунктом 3.2.1 Договору про надання послуг узгоджено, що споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлений цим Договором строк.

Договір укладено на один рік. При цьому сторонами встановлено, що умови Договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення з 01.01.2020. У разі коли за місяць до закінчення дії цього Договору однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання Договору або необхідність його перегляду, цей Договір вважається щороку продовженим (п. 7.1 Договору про надання послуг).

28 серпня 2023 року за Актом приймання передачі орендованого майна, орендодавець прийняв, а орендар повернув зі строкового платного користування нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м. Київ, проспект Павла Тичини, 10, загальною площею 113,5 кв.м.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання за Договорами, внаслідок чого за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати орендної плати в розмірі 295 268,56 грн. за Договором оренди та заборгованості з оплати послуг з управління будинком у розмірі 9 008,51 грн. та заборгованість з відшкодування комунальних витрат у розмірі 24 323,59 грн. за Договором про надання послуг.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частинами 1, 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 526 ЦК України і статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" оренда це речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Пунктами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 3.1 Договору оренди орендна плата становить 13 120,00 грн. без ПДВ. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат балансоутримувачу за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього Договору.

Пунктом 3.2 Договору оренди узгоджено, що якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачується у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.

Орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у такому співвідношенні: балансоутримувачу - 50% суми орендної плати; державному бюджету - 50% суми орендної плати (п. 3.3 Договору оренди).

Відповідно до п. 3.4 Договору оренди орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків балансоутримувачу. Балансоутримувач виставляє рахунок на загальну суму орендної плати із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок балансоутримувачу, і частини орендної плати, яка сплачується до державного бюджету. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Орендар сплачує балансоутримувачу належну йому частину орендної плати разом із податком на додану вартість, нарахованим на загальну суму орендної плати. Балансоутримувач надсилає орендарю рахунок не пізніше ніж за 5 робочих днів до дати платежу. Протягом п`яти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди баланс отримувач передає орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації орендаря платником податку на додану вартість.

При цьому, пунктом п. 3.7 Договору оренди визначено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем (в частині, належній держаному бюджету) та/або балансоутримувачем (в частині, належній балансоутримувачу). Орендодавець і балансоутримувач можуть домовленістю звернутися із позовом про стягнення орендної плати та інших платежів за цим Договором, за яким у орендаря є заборгованість, в інтересах відповідної сторони цього Договору. Сторона, в інтересах якої подається позов, може компенсувати іншій стороні судові інші витрати, пов`язані з поданням позову.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання за Договором оренди, внаслідок чого за відповідачем обліковується заборгованість 295 268,56 грн.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження сплати орендної плати в розмірі 295 268,56 грн., в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Таким чином, відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, сплату орендної плати в розмірі 295 268,56 грн. не здійснив, у зв`язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 295 268,56 грн.

Також, 22 січня 2020 року між сторонами укладено Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 5/02-2, предметом якого, з урахуванням укладеної Додаткової угоди № 1 від 01.06.2020, є забезпечення виконавцем надання послуг з управління багатоквартирним будинком (далі - послуги) у житловому будинку № 10 по проспекту Павла тичини у м. Києві, де знаходиться орендоване споживачем приміщення загальною площею 113,5 кв.м., що використовується ним на підставі Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 02.02.2018 № 5/02, а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленою вартістю у строк та на умовах, що передбачені цим Договором.

Згідно з п. 1.6 Договору про надання послуг надання споживачу комунальних послуг (електроенергія, водопостачання, водовідведення) здійснюється за діючими розцінками і тарифами на підставі виставлених рахунків, згідно фактичного щомісячного споживання.

Відповідно до п. 2.1 Договору про надання послуг розмір щомісячної плати за надані послуги на дату укладення цього Договору, становить 1 073,71 грн., в т.ч. ПДВ - 178,95 грн., з розрахунку: - ціна послуги з управління становить 9,46 грн. (в тому числі податок на додану вартість, якщо управитель є його платником) на місяць за 1 кв.м. загальної площі нежитлового приміщення у будинку.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. При цьому послуги оплачуються не пізніше ніж до 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим в безготівковій формі, на розрахунковий рахунок виконавця (п. 2.2 Договору про надання послуг).

Пунктом 3.2.1 Договору про надання послуг узгоджено, що споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлений цим Договором строк.

Договір укладено на один рік. При цьому сторонами встановлено, що умови Договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення з 01.01.2020. У разі коли за місяць до закінчення дії цього Договору однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання Договору або необхідність його перегляду, цей Договір вважається щороку продовженим (п. 7.1 Договору про надання послуг).

Разом з тим, як вбачається з наданого позивачем розрахунку, відповідачем порушено зобов`язання з відшкодування вартості послуг з управління в розмірі 9 008,51 грн. та з відшкодування вартості комунальних послуг у розмірі 24 323,59 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене вище, невиконане зобов`язання з відшкодовування позивачу витрат за послуги, що споживаються відповідачем, а також послуг з управління за Договором про надання послуг підтверджується матеріалами справи, доказів оплати вказаних сум заборгованості відповідачем не надано, в зв`язку з чим, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості за послуги з управління в розмірі 9 008,51 грн. та заборгованості з відшкодування вартості комунальних послуг у розмірі 24 323,59 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про виконання взятих на себе зобов`язань за Договорами в частині оплати орендної плати, відшкодування комунальних послуг та оплати послуг з управління.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спіка-Фарм" (02098, м. Київ, проспект Тичини Павла, 10; ідентифікаційний код: 38205407) на користь Державного підприємства "Управління житловими будинками" Управління Апарату Верховної Ради України" (04053, м. Київ, провулок Несторовський, 4; ідентифікаційний код: 40159706) заборгованість з орендної плати у розмірі 295 268 (двісті дев`яносто п`ять тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 56 коп., заборгованість з оплати послуг з управління будинком у розмірі 9 008 (дев`ять тисяч вісім) грн. 51 коп., заборгованість з відшкодування комунальних витрат у розмірі 24 323 (двадцять чотири тисячі триста двадцять три) грн. 59 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 929 (чотири тисячі дев`ятсот двадцять дев`ять) грн. 01 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено: 11.12.2023

Суддя О.А. Грєхова