Рішення

від 11.12.2023 по справі 910/14985/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

11.12.2023Справа № 910/14985/23Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу №910/14985/23 за позовом Управління будівництва Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промін Буд Сервіс» про стягнення 247 463,00 грн., без виклику представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Управління будівництва Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації (надалі - Управління будівництва) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промін Буд Сервіс» (надалі - ТОВ «Промін Буд Сервіс») про стягнення 130 064,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані завищенням вартості виконаних на підставі договору підряду №157 від 09.05.2020 робіт, у зв`язку з чим позивач заявляє про стягнення з відповідача збитків у розмірі 247 463,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу надано строк для подання відповіді на відзив.

08.11.2023 через канцелярію суду від ТОВ «Промін Буд Сервіс» надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечив проти позову та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з огляду на відсутність доказів завищення вартості виконаних робіт.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ

19.05.2020 між Управлінням будівництва (замовник) та ТОВ «Промін Буд Сервіс» (підрядник) укладено договір підряду №157 (далі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого підрядник у межах договірної ціни, виконує на свій страх і ризик власними та залученими силами і засобами роботи з «Реконструкція комплексної Дитячо-юнацької спортивної школи №15 на вулиці Маршала Якубовського, 7-А в частині облаштування футбольного поля зі штучним покриттям та безопорним каркасно-тентовим накриттям у Голосіївському районі міста Києва» (далі - Об`єкт) та передає в зазначені терміни закінчений будівництвом Об`єкт замовнику, усуває протягом гарантійного терміну експлуатації Об`єкта недоліки, обумовлені неякісним виконанням робіт, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані роботи відповідно до умов Договору.

Згідно із п. 13.3 Договору передача виконаних робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та іншими документами відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.

На виконання умов Договору, відповідач виконав, а позивач прийняв роботи за загальну суму 5 733 104,66 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень - грудень 2020 року, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Управління будівництва звернулось до ТОВ «Промін Буд Сервіс» із претензією про повернення коштів №30 від 10.05.2023, в якій стверджувало про завищення вартості виконаних на підставі Договору робіт та просило повернути кошти до бюджету Києва у розмірі 247 463,00 грн.

Спір у справі виник у зв`язку із завищенням, на думку позивача, вартості виконаних відповідачем на підставі Договору робіт, у зв`язку з чим позивач вказує на завдання йому збитків у розмірі 247 463,00 грн.

Укладений між сторонами Договір є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов`язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Наявними в матеріалах справи копіями актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень - грудень 2020 року підтверджується виконання відповідачем та приймання позивачем робіт на підстав Договору на загальну суму 5 733 104,66 грн., яка була повністю сплачена позивачем, що підтверджується копіями платіжних доручень та не заперечується сторонами.

В свою чергу, позивач стверджує, що вартість вказаних робіт була завищена відповідачем, на підтвердження чого до позову додано копію аудиторського звіту Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №070-2-3-04/13 від 13.04.2023.

Посилаючись на аудиторський звіт Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №070-2-3-04/13 від 13.04.2023 позивач стверджує про завдання відповідачем збитків у розмірі 247 463,00 грн. завищенням вартості виконаних на підставі Договору робіт.

Частиною четвертою статті 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Умовами розділу 13 Договору погоджено порядок та умови приймання-передачі виконаних відповідачем робіт, зокрема і умови приймання позивачем таких робіт у разі виявлення недоліків, допущених з вини підрядника.

Відповідно до статті 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно із статтею 858 Цивільного кодексу України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

При цьому, статтею 853 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо замовник не зробить заяви щодо невідповідності виконаної роботи умовам договору, відступів у виконанні роботи, інших недоліків під час прийняття робіт, він втрачає право у подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як наслідок, перевірка фактичного обсягу виконаних робіт та їх вартість, які включені до акта, покладається на особу, що приймає роботи з боку замовника, під час підписання актів.

Отже, враховуючи приписи зазначених норм права, а також те, що Управління будівництва оглянуло та прийняло за актами приймання виконаних робіт, які підписані сторонами без будь-яких зауважень і застережень виконані ТОВ «Промін Буд Сервіс» підрядні роботи, обумовлені Договором, позивач погодився з їх кількістю та вартістю.

Більш того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі №910/7484/23, яка набрала законної сили та не оскаржувалась сторонами, було затверджено мирову угоду укладену 18.10.2023 між Управлінням будівництва та ТОВ «Промін Буд Сервіс», в якій сторони дійшли згоди про те, що на момент укладення мирової угоди відповідач визнає виконання підрядних робіт за недоліками, які були зафіксовані дефектним актом №1 від 03.01.2023 і виконав у повному обсязі зобов`язання за укладеним між позивачем і відповідачем Договором підряду №157 від 19.05.2020 за результатами тендерної закупівлі «Реконструкція комплексної Дитячо-юнацької спортивної школи № 15 на вулиці Маршала Якубовського, 7-а в частині облаштування футбольного поля зі штучним покриттям та безопорним каркасно-тентовим накриттям у Голосіївському районі міста Києва» в частині заміни пошкодженого штучного покриття футбольного поля на нове підвищеної якості у строк 16 жовтня 2023 року, при цьому позивач відмовляється від стягнення з відповідача будь-яких санкцій за невиконання умов Договору підряду №157 від 19.05.2020.

У відповідності до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип Верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» передбачено, що за змістом частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.

Таким чином, обставини, встановлені в межах господарської справи №910/7484/23, мають преюдиційне значення та не підлягають повторному доведенню.

Отже, укладенням вказаної мирової угоди сторони вирішили і всі розбіжності щодо якості виконаних на підставі Договору робіт, а відтак умови Договору сторони виконали повністю і на момент розгляду даної справи по суті зауважень одна до одної з цього приводу у них не має.

Суд відзначає, що аудиторський звіт №070-2-3-04/13 від 13.04.2023 - це документ про результати проведеної перевірки (аудиту), який є носієм дій з фінансового контролю та інформації про виявлені недоліки, який не має обов`язкового характеру та не може оспорюватись в суді.

Крім того, вказаний аудиторський звіт не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Він є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.05.2018 у справі №922/2310/17 та від 22.10.2019 у справі №922/59/19.

До того ж аудиторський звіт не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 Господарського кодексу України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.

Отже, аудиторський звіт №070-2-3-04/13 від 13.04.2023 не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти.

Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Тобто, укладання сторонами у справі Договору, дії сторін по виконанню їх умов, у тому числі проведення відповідних робіт та їх оплата є підтвердженням того, що сторони перебували у договірних відносинах.

Таким чином, обсяг прав, обов`язків та відповідальності сторін по справі мають врегульовуватися тими положеннями чинного законодавства, які визначають умови проведення підрядних будівельних робіт та договором.

Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками аудиторський звіт у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась.

Зазначений аудиторський звіт не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт. Відтак акт ревізії фінансово-господарської діяльності сам по собі не може бути достатнім доказом порушення відповідачем зобов`язань за Договором.

Разом з тим, аудиторський звіт може бути підставою для вжиття контролюючим органом у межах своєї компетенції відповідних заходів реагування, у тому числі притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством порядку, а не для встановлення певного зобов`язання у межах господарсько-договірних відносин.

Розмір заявлених до стягнення у даній справі збитків у розмірі 247 463,00 грн. позивач визначив виходячи із здійснення надмірної сплати за будівельні роботи на підставі аудиторського звіту №070-2-3-04/13 від 13.04.2023.

За змістом ст. 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Пунктом 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

У контексті спірних правовідносин, які склалися між сторонами, та виходячи із законодавчо визначеного змісту терміну «збитки» заявлена до стягнення з відповідача перерахована йому як виконавцю будівельних робіт за Договором сума не є збитками у розумінні статті 22 Цивільного кодексу України та статті 225 Господарського кодексу України.

Оскільки між сторонами у справі було укладено договір підряду, оплата робіт за яким здійснюється за державні кошти, які, в свою чергу, позивач просить стягнути з відповідача, отримані ним як оплата виконаних за Договором підряду робіт, то такі кошти набуто за наявності правової підстави - договору, а тому вони не можуть вважатися збитками та не можуть бути стягнуті на підставі частини другої статті 224 Господарського кодексу України.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами весь склад правопорушення, необхідного для настання цивільно-правової відповідальності відповідача, у зв`язку з чим його поведінка, у спірних правовідносинах, не може бути кваліфікована як правопорушення, а відтак вимога позивача про відшкодування збитків є безпідставною та необґрунтованою.

За таких обставин, позовні вимоги Управління будівництва до ТОВ «Промін Буд Сервіс» про стягнення 247 463,00 грн. задоволенню не підлягають.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Управління будівництва Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11.12.2023.

Суддя Ігор Курдельчук