Рішення

від 07.11.2023 по справі 911/1438/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2023 р. м. Київ Справа № 911/1438/23

за позовом Приватного підприємства «Воздвиженське» (41100, Сумська обл., м. Шостка, вул. Гагаріна, буд. 1/175, а/с 119; код ЄДРПОУ 38094526)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетагро» (09634, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Синява, вул. Шевченка, буд. 101; код ЄДРПОУ 38486364)

про стягнення 3010779,11 грн.

Суддя Наріжний С.Ю.

За участю секретаря Ворка Л.О.

За участю представників сторін:

від ПП «Воздвиженське»: адвокат Васильцов В.М.;

від ТОВ «Сетагро»: адвокат Поночевна А.О.

ВСТАНОВИВ:

до Господарського суду Київської області звернулось ПП «Воздвиженське» з позовною заявою від 09.05.2023 б/№ до ТОВ «Сетагро» про стягнення 3010779,11 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.05.2023 відкрито провадження у справі № 911/1438/23 за вказаною позовною заявою за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 20.06.2023; встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень; витребувано докази від Позивача.

01.06.2023 до суду надійшла заява Позивача від 26.05.2023 б/№ (вх. № 10692/23) про залучення доказів до справи, на виконання вимог ухвали суду від 17.05.2023.

09.06.2023 до суду надійшов відзив Відповідача б/№, б/дати (вх. № 11317/23) на позовну заяву.

В судовому засіданні 20.06.2023 оголошено перерву до 25.07.2023.

В судовому засіданні 25.07.2023 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення підготовчого засідання на 12.09.2023.

В судовому засіданні 12.09.2023 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.10.2023.

Ухвалою суду від 10.10.2023 розгляд справи відкладено на 07.11.2023.

07.11.2023 в судове засідання з`явились представники Позивача і Відповідача.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги і просив суд задовольнити позов повністю.

В позовній заяві Позивач просить суд стягнути з Відповідача суму попередньої оплати в розмірі 2586336,48 грн та крім того 424442,63 грн пені.

Узагальнені доводи Позивача є наступними.

08.02.2022 між сторонами укладено Договір купівлі-продажу аміаку № 23-22, відповідно до умов якого Відповідач зобов`язався передати у власність Позивача продукцію (аміак безводний (рідкий технічний) скраплений) в кількості 61,404 тони на умовах передоплати.

За умовами Договору продукція передається у місці виконання робіт по внесенню безводного (рідкого) аміаку на полях, що перебувають у користуванні Позивача, строком поставки продукції є 10.03.2022.

На виконання умов Договору Позивачем було здійснено повну передоплату у розмірі 2586336,48 грн, у т.ч. ПДВ 20%.

Проте Відповідачем не було виконано зобов`язання щодо передачі покупцю обумовленої Договором продукції.

Позивач звернувся до Відповідача з претензією від 25.08.2022 № 2508/22В про повернення коштів, сплачених на виконання Договору. Дана претензія залишена Відповідачем без реагування.

В подальшому Позивачем було направлено Відповідачу повідомлення від 24.04.2023 № 2404/23 про розірвання Договору в односторонньому порядку та повернення суми передоплати за Договором в розмірі 2586336,48 грн.

Проте, зазначені кошти не були повернуті Відповідачем на користь Позивача, у зв`язку з чим Позивач вважає наявними підстави для стягнення з Відповідача суми передоплати за Договором в розмірі 2586336,48 грн відповідно до ст. 693 ЦК України.

Представник Відповідача в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог і просила суд відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві.

Представник Відповідача підтвердила факт отримання Відповідачем суми передоплати за Договором в розмірі 2586336,48 грн і повідомила про те, що наразі між сторонами проводяться переговори стосовно узгодження порядку повернення даних коштів, у т.ч. шляхом виконання зобов`язання за Договором (передачі оплаченої продукції) в майбутньому.

Узагальнені доводи Відповідача, викладені у відзиві на позов, є наступними.

Строк поставки товару повинен бути визначений окремими заявками, які не були надані Позивачем. Відповідач не відмовляється від виконання зобов`язань за Договором та готовий повністю їх виконати після завершення форс-мажорних обставин, а саме військових дій та правового режиму воєнного стану на території України.

Відповідач зауважує, що за Договором внесення безводного (рідкого) аміаку мало бути здійснене на полях, які перебувають в користуванні Позивача - у Шосткинському районі Сумської області. Проте вказана територія є територією ведення бойових дій з 24.02.2022, що унеможливлює виконання будь-яких робіт на полях.

Крім того Відповідач зазначає про необхідність зміни постачальників відповідної продукції у зв`язку з дією заборон, пов`язаних з воєнним станом, а також зміну організації логістики, що є обставинами, які не могли бути передбачені Відповідачем на час укладення Договору.

Відповідач посилається на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, у зв`язку з чим стверджує про наявність у Відповідача форс-мажорних обставин, які перешкоджають виконанню зобов`язань за Договором та є підставою для звільнення Відповідача від відповідальності за невиконання умов Договору.

Враховуючи зазначене вище Відповідач вважає відсутніми підстави для задоволення позову.

Відносно доводів представника Відповідача стосовно проведення переговорів представник Позивача в судовому засіданні зауважив, що наразі питання щодо повернення суми передоплати не вирішене шляхом переговорів; підстави, які унеможливлюють розгляд даної справи по суті, відсутні.

Детально розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши доводи представників сторін та дослідивши подані докази, судом встановлено наступне.

08.02.2022 між ТОВ «Сетагро» (продавець, Відповідач у справі) та ПП «Воздвиженське» (покупець, Позивач у справі) укладено Договір № 23-22 купівлі-продажу аміаку (надалі: «Договір»), відповідно до умов якого (п. 1.1.) продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець оплатити та прийняти аміак безводний (рідкий технічний) скраплений (далі - «Продукція»), за цінами і на умовах, зазначених у цьому Договорі.

Судом встановлено, що Позивачем до позовної заяви додано копію Договору, яка не підписана з боку Відповідача. Проте, протягом розгляду справи сторони не ставили під сумнів факт укладення даного Договору, Відповідач у відзиві на позов, а також в листі від 24.05.2022 № 29 визнає укладення Договору та отримання від Позивача грошових коштів у сумі 2586336,48 грн за Договором.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що кількість продукції, яка продається за даним Договором, становить 61,404 тонна.

Відповідно до п. 3.1.-3.5. Договору, продукція передається у місці виконання робіт по внесенню безводного (рідкого) аміаку на полях, що перебувають у користуванні покупця (у Шосткинському районі Сумської області).

Продукція передається в пункті, що зазначений в п.п. 3.1. цього Договору, партіями, кратними об`єму автоцистерн, по мірі необхідності завантаження ємностей агрегатів для внесення безводного (рідкого) аміаку по Договору підряду на виконання сільськогосподарських робіт, укладеного між ТОВ «Сетагро Південь» та покупцем за цим Договором, після виконання покупцем умов п.п. 5.2. цього Договору.

Продукція постачається виключно для завантаження ємностей агрегатів для внесення безводного (рідкого) аміаку по Договору підряду на виконання сільськогосподарських робіт, укладеного між ТОВ «Сетагро Південь» та покупцем за цим Договором, і не може бути використана для інших цілей.

Продавець та покупець визначають строки передачі відповідної партії продукції за цим Договором для забезпечення безперебійної роботи по Договору підряду на виконання сільськогосподарських робіт, укладеного між ТОВ «Сетагро Південь» та покупцем за цим Договором. Конкретні строки поставки продукції зазначаються покупцем у письмових заявках.

Продавець зобов`язаний організувати поставку продукції покупцю таким чином та у такі строки, щоб унеможливити будь-які випадки простою ємностей агрегатів для внесення безводного (рідкого) аміаку по Договору підряду на виконання сільськогосподарських робіт, укладеного між ТОВ «Сетагро Південь» та покупцем за цим Договором, з причин відсутності необхідної кількості продукції для виконання робіт з її внесення.

Відповідно до п. 4.1. Договору, загальна сума Договору на момент підписання становить 2586336,48 грн, в т.ч. ПДВ 20%.

Згідно п. 5.1. Договору, покупець сплачує вартість продукції, що постачається, шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок продавця, що вказаний у рахунку-фактурі.

Пунктом 5.2. Договору сторони погодили наступний порядок розрахунків за цим Договором: 5.2.1. Розрахунки за цим Договором здійснюються у безготівковій формі, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок продавця. 5.2.2. Покупець, на підставі виставлених рахунків-фактур виконавця, перераховує (згідно п. 4.1.) на поточний рахунок продавця вартість продукції, до 12.02.2022.

Згідно п. 11.1., 11.2. Договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідачем було виставлено Позивачу рахунок-фактуру № СФ-000022 від 08.02.2022 відповідно до Договору № 23-22 від 08.02.2022 на суму 2586336,48 грн.

Зазначений рахунок оплачений Позивачем 10.02.2022, що підтверджується платіжним дорученням № 313 від 10.02.2022 на суму 2586336,48 грн.

Таким чином судом встановлено, що Позивач належним чином виконав зобов`язання за Договором щодо здійснення попередньої оплати продукції.

Позивачем надано копію Договору підряду від 08.02.2022 № 23/2022 на виконання сільськогосподарських робіт, укладеного між Позивачем (замовник) та ТОВ «Сетагро Південь» (виконавець) (надалі: «Договір підряду»), відповідно до умов якого (п. 1.1.) виконавець зобов`язується виконати роботи по внесенню аміаку рідкого ГОСТ6221-90 спеціалізованою технікою на земельних ділянках замовника, а замовник прийняти та оплатити виконані роботи, в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.3. Договору підряду, орієнтовний загальний розмір земельної ділянки, на якій замовник доручає виконавцю виконати роботи, складає 511,7 га та яка розташована у Шосткинському районі (с. Ямпіль) Сумської області.

Пунктами 1.5., 1.6. Договору підряду визначено, що початок виконання робіт - орієнтовно з 10.03.2022 (відповідно до погодних умов), і може бути змінений у разі настання обставин, наведених в п. 4.2. цього Договору. Виконавець зобов`язується виконати передбачені цим договором роботи в строк, не пізніше 5 діб з початку виконання робіт і може бути змінений у разі настання обставин, наведених в п. 4.2. цього договору або за згодою сторін.

У разі настання обставин, через які внесення аміаку стає неможливим, строк виконання робіт відкладається на кількість днів існування таких обставин. Обставинами, що зумовлюють неможливість внесення аміаку є: невиконання замовником обов`язків, передбачених цим договором; форс-мажорні обставини, наслідки яких впливають на виконання умов цього договору; погодні умови, а саме: дощ, сніг, мороз, надмірна спека, при яких виконання робіт є неможливим або небезпечним (п. 4.2. Договору підряду).

Матеріали справи не містять доказів повідомлення виконавцем щодо зміни строків виконання робіт по внесенню аміаку на полях Позивача, отже строком поставки продукції за Договором слід вважати 10.03.2022.

Проте Відповідачем не було виконано зобов`язання за Договором щодо поставки продукції Позивачу. Зазначені обставини щодо нездійснення поставки Позивачу безводного (рідкого) аміаку на умовах Договору Відповідачем в ході розгляду справи не заперечуються.

Водночас Відповідач стверджує про наявність у нього форс-мажорних обставин, які унеможливили належне виконання зобов`язань за Договором, а саме: введення на території України правового режиму воєнного стану; військові дії на території Шосткинського району Сумської області, дія відповідних заборон, пов`язаних з воєнним станом, а також необхідність зміни організації логістики продукції. При цьому Відповідач посилається на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.

Так, зазначений листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України повідомила, що на підставі ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Розділом 6 Договору сторонами врегульовано правовідносини за Договором у разі наявності форс-мажорних обставин.

Зокрема, згідно п. 6.1. Договору, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим Договором, якщо воно стало наслідком обставин непереборної сили, а саме: пожежі, повені, землетруси, страйки, військових дій, аварійної зупинки або розвантаження виробництва з технологічних причин, заборони державних органів (включаючи рішення, що обмежують споживання енергетичних та сировинних ресурсів), будь-яких непередбачуваних дій, пов`язаних з припиненням вантажоперевезень залізницею, що не залежать від продавця, якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання даного Договору.

Відповідно до п. 6.2. Договору, сторона, у якої виникли такі обставини, зобов`язана протягом дводенного терміну будь-яким способом повідомити про них іншу сторону та розумний строк надати необхідні документи уповноваженого органу (Торгово-промислова палата України або її територіального відділення), що підтверджують факт настання таких обставин.

В разі настання обставин непереборної сили, виконання зобов`язань за цим договором відсувається на час дії цих обставин (п. 6.3. Договору).

Пунктом 6.4. Договору узгоджено, що якщо у зв`язку з форс-мажорними обставинами та (або) їх наслідками виконання цього Договору є тимчасово неможливим і така ситуація, за якої є неможливим виконання, наявна протягом одного місяця, то цей Договір може бути розірваний в односторонньому порядку будь-якою стороною шляхом направлення повідомлення про це іншій стороні.

Про наявність зазначених форс-мажорних обставин Відповідач повідомив Позивача листом від 24.05.2022 № 29.

За результатом отримання вказаного листа Відповідача, Позивачем було складено та направлено на адресу Відповідача претензію від 25.08.2022 № 2508/22В про повернення суми передоплати.

Проаналізувавши доводи сторін на предмет наявності у даному випадку форс-мажорних обставин, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

В постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.10.2022 у справі № 904/3886/21 зазначено: «…Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом…».

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів дотримання Відповідачем п. 6.2. Договору, який передбачає обов`язок протягом дводенного терміну будь-яким способом повідомити іншу сторону про форс-мажорні обставини та в розумний строк надати необхідні документи уповноваженого органу. Лист від 24.05.2022 № 29 направлений Відповідачем Позивачу без дотримання вказаного строку.

Крім того суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 617 ЦК України, форс-мажор звільняє лише від відповідальності за порушення зобов`язання, що сталося внаслідок такого форс-мажору, але не звільняє від виконання відповідного зобов`язання і не є підставою для припинення зобов`язань.

Відтак судом відхиляються доводи Відповідача про неможливість повернення суми попередньої оплати за Договором у зв`язку з дією форс-мажорних обставин.

З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з фактичним невиконанням Відповідачем обов`язку щодо поставки продукції Позивач звернувся до Відповідача з претензією від 25.08.2022 № 2508/22В, в якій вимагав повернути суму попередньої оплати в розмірі 2586336,48 грн в строк протягом 30 днів з дати отримання претензії, та в подальшому, у зв`язку з невиконанням даної вимоги Позивач скерував Відповідачу повідомлення від 24.04.2023 № 2404/23 про розірвання договору в односторонньому порядку.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 662, ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу (ч. 1 ст. 665 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 1 частини 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Частинами 1, 2 статті 615 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Частиною 2 статті 693 ЦК України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця.

Відповідно до висновку Верховного Суду в постанові від 13.05.2019 по справі № 910/15009/17, оскільки позивач сплатив суму попередньої оплати, а відповідач не передав товар, господарські суди попередніх інстанцій правильно застосували ч. 2 ст. 693 ЦК України та дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову і повернення позивачу попередньої оплати.

За наведених вище обставин судом встановлено, що Відповідач порушив свої зобов`язання за Договором, не здійснив поставку продукції та не здійснив повернення суми попередньої оплати, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, внаслідок чого у Позивача виникло право вимагати повернення суми попередньої оплати в розмірі 2586336,48 грн.

Відтак позовна вимога Позивача про стягнення з Відповідача суми попередньої оплати за Договором купівлі-продажу аміаку № 23-22 від 08.02.2022 в розмірі 2586336,48 грн підлягає задоволенню.

Крім того Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача пеню за затримку поставки продукції в сумі 424442,63 грн відповідно до п. 7.8. Договору за період з 12.04.2022 по 09.09.2022.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною першою ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 того ж Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно частини першої ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 7.8. Договору передбачено, що за затримку поставки продукції продавець на вимогу покупця виплачує йому неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості недопоставленої продукції за кожен день прострочення, що не звільняє його від виконання зобов`язань за Договором.

В той же час, як встановлено судом вище, у зв`язку з невиконанням Відповідачем умов Договору Позивач скористався правом, передбаченим ч. 2 ст. 693 ЦК України та обрав варіантом правової поведінки саме повернення суми попередньої оплати, а не вимагати передання оплаченого товару.

Вказані обставини унеможливлюють застосування неустойки, передбаченої умовами п. 7.8. Договору. При цьому, положення Договору не встановлюють відповідальності у вигляді неустойки за несвоєчасне повернення продавцем на користь покупця сплаченої суми попередньої оплати.

Таким чином суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 424442,63 грн пені.

Згідно ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77, 79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене вище позов задовольняється судом частково.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати у вигляді судового збору в сумі 45161,69 грн покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених вимог, зокрема стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає судовий збір в сумі 38795,05 грн (2586336,48 грн (сума задоволених вимог) / 3010779,11 грн (сума заявлених вимог) * 45161,69 грн (сплачений судовий збір)).

Керуючись ст. 129, 231, 233, 238, 240, 241, 256 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетагро» (09634, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Синява, вул. Шевченка, буд. 101; код ЄДРПОУ 38486364) на користь Приватного підприємства «Воздвиженське» (41100, Сумська обл., м. Шостка, вул. Гагаріна, буд. 1/175, а/с 119; код ЄДРПОУ 38094526) 2586336 (два мільйони п`ятсот вісімдесят шість тисяч триста тридцять шість) грн 48 коп. попередньої оплати та 38795 (тридцять вісім тисяч сімсот дев`яносто п`ять) грн 05 коп. судового збору.

3.Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 424442,63 грн пені.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.Копію рішення надіслати сторонам.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення 11.12.2023.

Суддя С.Ю. Наріжний