ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
м. Хмельницький
"05" грудня 2023 р. Справа № 924/970/23
Господарський суд Хмельницької області у складі
судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Загродській М.А., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМІНГ", с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області
до Фізичної особи-підприємця Паляниці Анатолія Степановича, с. Пиляї Шепетівського району Хмельницької області
про стягнення 409 391,31грн
Представники сторін:
від позивача: Слободянін М.В. - згідно ордера, серія АА №1346190 від 30.08.23 (поза межами суду (в режимі відеоконференції));
від відповідача: не з`явились.
В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.
12.09.2023 року на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМІНГ", с.Гатне Києво-Святошинського району Київської області до Фізичної особи-підприємця Паляниці Анатолія Степановича, с.Пиляї Шепетівського району Хмельницької області про стягнення 409 391,31грн у зв`язку із неналежним виконанням умов договору поставки №01-2022 від 01.03.2022.
Ухвалою від 18.09.2023 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/970/23 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
У підготовчому засіданні 31.10.2023 суд постановив ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, якою відповідно до ст. ст. 185, 197 ГПК України закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮМІНГ", с.Гатне Києво-Святошинського району Київської області наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на неналежне виконання зобов`язань відповідачем за договором поставки №01-2022 від 01.03.2022. Просить покласти витрати по справі на відповідача.
Відповідач - Фізична особа-підприємець Паляниця Анатолій Степанович, с.Пиляї Шепетівського району Хмельницької області відзив на позов не подав. У судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Судом також враховано, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004).
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Розглядом матеріалів справи встановлено таке.
15.03.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮМІНГ", с.Гатне Києво-Святошинського району Київської області (надалі - продавець) та Фізичною особою-підприємцем Паляницею Анатолієм Степановичем, с.Пиляї Шепетівського району Хмельницької області (надалі - покупець) укладено договір поставки №01-2022 від 01.03.2022 (надалі - договір), а також додаткову угоду №1 до договору поставки №01-2022 від 15.03.2022.
Відповідно п.1.1. договору продавець зобов`язується поставити і передати у власність, а покупець прийняти та оплатити Зернові відходи кукурудзи, українського походження, надалі іменовану "товар".
Відповідно до п.4.3. договору, поставка товару підтверджується наступними документами: а) рахунком продавця; б) видатковою накладною.
Згідно із п. 5.1. договору оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.
Пунктом 5.2. договору передбачено, що покупець здійснює оплату у розмірі 100% загальної вартості відповідної партії товару протягом 2 (двох) банківських днів з дати отримання рахунку-фактури.
15.03.2022 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки № 01-2022 від 15.03.2022.
Згідно із п.п.1.2. додаткової угоди сторони погодили внести зміни до пункту 3.1. договору та викладено у новій редакції умови щодо ціни товару.
За договором поставки № 01-2022 від 01.03.2022 продавець здійснив:
11.03.2022 поставку зернових відходів кукурудзи у кількості 85,46 тон на суму 316 201,66грн, що підтверджується видатковою накладною №78 від 11.03.2022 та товарно-транспортними накладними №90 від 11.03.2022, № 91 від 11.03.2022, № 92 від 11.03.2022, №93 від 11.03.2022;
16.03.2022 поставку відходів 3 категорії з кукурудзи у кількості 19,12 тон на суму 47 799,92грн, що підтверджується видатковою накладною №130 від 16.03.2022 та товарно-транспортною накладною №94 від 16.03.2022;
17.03.2022 поставку зернових відходів кукурудзи у кількості 22,16 тон на суму 81 991,91грн, що підтверджується видатковою накладною №128 від 17.03.2022 та товарно-транспортною накладною №95 від 17.03.2022;
18.03.2022 поставку відходів 3 категорії з кукурудзи у кількості 46,44 тон на суму 116 099,82грн, що підтверджується видатковою накладною №131 від 18.03.2022 та товарно-транспортними накладними №100 від 18.03.2022, №101 від 18.03.2022;
21.03.2022 поставку відходів 3 категорії з кукурудзи у кількості 19,46 тон на суму 48 649,92грн, що підтверджується видатковою накладною №132 від 21.03.2022 року та товарно-транспортною накладною №105 від 21.03.2022;
23.03.2022 поставку відходів 3 категорії з кукурудзи у кількості 24,76 тон на суму 61 899,90грн, що підтверджується видатковою накладною №133 від 23.03.2022 та товарно-транспортною накладною №106 від 23.03.2022;
28.03.2022 поставку відходів 3 категорії з кукурудзи у кількості 20,18 тон на суму 50 449,92грн, що підтверджується товарно-транспортною накладною №110 від 28.03.2022;
31.03.2022 поставку відходів 3 категорії з кукурудзи у кількості 21 тонна на суму 52 499,92грн, що підтверджується видатковою накладною №135 від 31.03.2022 та товарно-транспортною накладною №115 від 31.03.2022.
Згадані вище видаткові накладні та товарно-транспортні накладні підписані представниками сторін.
Відповідачем не було повідомлено позивача про наявність претензій щодо якості та кількості, супровідних документів чи інших недоліків поставленого товару.
Позивач зазначив, що відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості за договором поставки № 01-2022 від 01.03.2022: 06.04.2022 на суму 316 201,66грн; 29.09.2022 на суму 50 000,00грн.
11.08.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮМІНГ", с.Гатне Києво-Святошинського району Київської області направлено на адресу відповідача цінний лист з описом вкладення (з трекінгом відправлення: 0730201484667), яким повідомлено про наявність заборгованості по договору поставки №01-2022 від 01.03.2022 та яким надіслано відповідачу копії рахунків на оплату отриманого товару.
Станом на дату звернення із даною позовною заявою відповідачем не сплачено вартості поставленого товару по договору в сумі 409 391, 31грн.
Аналізуючи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги таке.
У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно ч.1 ст.173 ГК України Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Як вбачається із матеріалів справи, 15.03.2022 між сторонами було укладено договір поставки №01-2022 від 01.03.2022, а також додаткову угоду № 1 до договору поставки № 01-2022 від 15.03.2022.
Відповідно до ч.1 ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
За договором поставки № 01-2022 від 01.03.2022 продавцем здійснено:
11.03.2022 поставку зернових відходів кукурудзи у кількості 85,46 тон на суму 316 201,66грн, що підтверджується видатковою накладною №78 від 11.03.2022 та товарно-транспортними накладними №90 від 11.03.2022, № 91 від 11.03.2022, № 92 від 11.03.2022, №93 від 11.03.2022;
16.03.2022 поставку відходів 3 категорії з кукурудзи у кількості 19,12 тон на суму 47 799,92грн, що підтверджується видатковою накладною №130 від 16.03.2022 та товарно-транспортною накладною №94 від 16.03.2022;
17.03.2022 поставку зернових відходів кукурудзи у кількості 22,16 тон на суму 81 991,91грн, що підтверджується видатковою накладною №128 від 17.03.2022 та товарно-транспортною накладною №95 від 17.03.2022;
18.03.2022 поставку відходів 3 категорії з кукурудзи у кількості 46,44 тон на суму 116 099,82грн, що підтверджується видатковою накладною №131 від 18.03.2022 та товарно-транспортними накладними №100 від 18.03.2022, №101 від 18.03.2022;
21.03.2022 поставку відходів 3 категорії з кукурудзи у кількості 19,46 тон на суму 48 649,92грн, що підтверджується видатковою накладною №132 від 21.03.2022 року та товарно-транспортною накладною №105 від 21.03.2022;
23.03.2022 поставку відходів 3 категорії з кукурудзи у кількості 24,76 тон на суму 61 899,90грн, що підтверджується видатковою накладною №133 від 23.03.2022 та товарно-транспортною накладною №106 від 23.03.2022;
28.03.2022 поставку відходів 3 категорії з кукурудзи у кількості 20,18 тон на суму 50 449,92грн, що підтверджується товарно-транспортною накладною №110 від 28.03.2022;
31.03.2022 поставку відходів 3 категорії з кукурудзи у кількості 21 тонна на суму 52 499,92грн, що підтверджується видатковою накладною №135 від 31.03.2022 та товарно-транспортною накладною №115 від 31.03.2022.
Згадані вище видаткові накладні та товарно-транспортні накладні підписані представниками сторін.
Відповідачем не було повідомлено позивача про наявність претензій щодо якості та кількості, супровідних документів чи інших недоліків поставленого Товару.
11.08.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮМІНГ", с.Гатне Києво-Святошинського району Київської області направлено на адресу відповідача цінний лист з описом вкладення (з трекінгом відправлення: 0730201484667), яким повідомлено про наявність заборгованості за договором поставки №01-2022 від 01.03.2022 та яким надіслано відповідачу копії рахунків на оплату отриманого товару.
З врахуванням часткової оплати, станом на дату звернення із даною позовною заявою відповідачем не сплачено вартості поставленого товару по договору в сумі 409 391,31грн.
Згідно із п. 5.1. договору, оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.
Пунктом 5.2. договору передбачено, що покупець здійснює оплату у розмірі 100% загальної вартості відповідної партії товару протягом 2 (двох) банківських днів з дати отримання рахунку-фактури.
Матеріалами справи стверджується, що відповідачем не виконані зобов`язання з оплати зобов`язань з оплати поставленого товару за договором поставки №01-2022 від 01.03.2022 в сумі 409 391,31грн.
Матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано доказів оплати поставленого товару, відтак суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення в сумі 409 391,31грн боргу є обґрунтованою.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу положень ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМІНГ", с.Гатне Києво-Святошинського району Київської області до Фізичної особи-підприємця Паляниці Анатолія Степановича, с.Пиляї Шепетівського району Хмельницької області про стягнення 409 391,31грн підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.
Позивач також просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Паляниці Анатолія Степановича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМІНГ", с.Гатне Києво-Святошинського району Київської області витрати на правову допомогу у розмірі 37 000,00грн.
Положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до статті 26 Закону України „Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Судом враховано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.10.2019 по справі №922/445/19).
Як вбачається з матеріалів справи, Адвокатське та ріелтерське об`єднання України (адвокати Слободянін Максим Вікторович та Шалденко Євгеній Миколайович) надавло послуги позивачу - ТОВ „ЮМІНГ" на підставі Ордерів на надання правничої (правової) допомоги серії АА №1346190 від 30.08.2023 та серії АА №1368060 від 27.10.2023, та відповідно до договору про надання правової допомоги №24-08/23 від 24.08.2023, додатку №1 від 24.08.2023 до договору.
Відповідно до п. 2 додатку №1 від 24.08.2023 до договору про надання правової допомоги №24-08/23 від 24.08.2023, ватрість послуг становить (гонорар виконавця) становить 37 000,00грн.
Згідно п. 5 додатку №1 від 24.08.2023 до договору про надання правової допомоги №24-08/23 від 24.08.2023, підтвердженням надання послуг є підготовлені та подані адвокатами процесуальні документи, журнали судових засідань у справі/протоколи судових засідань, які підтверджують присутність представника замовника під час розгляду справи в суді, листи, запити, та інші документи.
Як вбачається із поданих документів, сторонами погоджено вартість послуг з професійної правової допомоги в розмірі 37 000,00грн за позовом до ФОП Паляниця А.С. по справі №924/970/23.
Частиною 4 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Водночас, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.11.2020 у справі №922/2869/19, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 та практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.
Виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.
Водночас, судом також враховано, що поряд зі згаданим принципом змагальності сторін іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є: верховенство права та пропорційність.
Згідно із ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як передбачено ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.
Судом також враховано, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням змісту прийнятого рішення, принципу співрозмірності, критеріїв пропорційності та розумності, складності справи, судом вважаються обґрунтованими витрати ТОВ „ЮМІНГ" на професійну правничу допомогу у розмірі 11 000,00грн.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 73, 74, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Паляниці Анатолія Степановича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМІНГ" (вул. Добрий Шлях, 1К, с. Гатне, Києво-Святошинський район, Київська область, 08160; код ЄДРПОУ 37344405) 409 391,31грн (чотириста дев`ять тисяч триста дев`яносто одну гривню 31 коп.) основного боргу, 6 140,87грн (шість тисяч сто сорок гривень 87 коп.) витрат зі сплати судового збору, 11 000,00грн (одинадцять тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено 11.12.2023.
Суддя С.І. Крамар
Відрук. 4 прим.: 1 - до справи; 2, 3 - позивачу (вул. Добрий Шлях, 1К, с. Гатне, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., 08160; 02095, м. Київ, вул. Срібнокільська, 22, оф.174; slobodianin@arou.ua) надісл. в ел.кабінет в системі "ЕС" 4 - відповідачу АДРЕСА_1 надісл. реком. з повідом.
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2023 |
Оприлюднено | 13.12.2023 |
Номер документу | 115542423 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Крамар С.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні