Рішення

від 06.12.2023 по справі 927/1505/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іменем України

РІШЕННЯ

06 грудня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/1505/23 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., за участі секретаря судового засідання Ткачової А.Ю., розглянувши справу

за позовом: Power Provision Limited,

22, Біллет Хай Стріт, Тонтон, Сомерсет, Великобританія, ТА1 3NG,

представник позивача - адвокат Чернікова Олена Сергіївна,

пров. Лабораторний, 3, м. Київ, 01133, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-1995",

вул. Пирятинська, 14, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, код ЄДРПОУ 23507807,

про cтягнення 50 000,00 доларів США (еквівалент 1 825 410,00 грн)

Представників сторін:

позивача: Чернікова О.С.,

відповідача: не з`явився.

У судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Позивачем - Power Provision Limited подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-1995" про cтягнення 50 000,00 доларів США, що еквівалентно 1 825 410,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору №7/2004 від 11.11.2004 року (зі змінами та доповненнями) в частині своєчасного повернення фінансової позики.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.12.2023, 09:40, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті.

23.11.23 до початку підготовчого засідання на адресу суду від відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог. Одночасно у заяві відповідачем викладено клопотання про розгляд справи у відсутності представника останнього. Суд прийняв заяву до розгляду та задовольнив в частині розгляду справи у відсутності представника останнього.

У підготовче засідання 06.12.23 з`явився представник позивача.

Суд, розглянувши заяву відповідача про визнання позову встановив наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Аналогічне положення зазначено у ч. 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення (ч. 2 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що заява про визнання позовних вимог підписана директором Черкас Ю.С. та скріплено печаткою юридичної особи відповідача.

Згідно з відомостями відповідно до сформованого судом Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником відповідача, який уповноважений вчиняти дії від імені юридичної особи зазначено: Черкас Ю.С., тобто підписана повноважною особою.

Суд приймає визнання відповідачем позову, оскільки це не суперечить закону, не порушує права чи інтереси інших осіб та вчинене уповноваженою особою.

На підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд 08.09.2023 проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив:

11.11.2004 між "SWS Handelsgesellschaft mbH", країна Німеччина, (Позикодавець) та Закритим акціонерним товариством "Центр", (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр-1995"), країна Україна, (Позичальник) укладено договір №7/2004 (надалі - Договір).

Договір зареєстрований в Головному Управлінні Національного банку України по м. Києву і Київській області за № 3817 від 07.12.2004.

За умовами п.1.1 Договору Позикодавець надає Позичальнику фінансову позику у сумі 2000000,00 доларів США строком на 5 років (60 місяців) з 15.12.2004 до 15.12.2009 з оплатою 11% річних.

Позикові гроші призначені під проект розвитку сільського господарства на території України (п.1.2 Договору).

Сторони погодились, що строк надання позики, нарахування процентів за цим Договором здійснюється за кількість календарних днів використання фінансової позики, виходячи з фактичних 365 календарних днів у році. При цьому день надання позики та день її повернення Позикодавцю вважаються одним днем (п.2.2. Договору).

За умовами п.4.1 Договору Позикодавець зобов`язується перерахувати Позичальнику вказану у пункті 1.1 Договору суму 2.000.000,00 доларів США у безготівковій формі на рахунок НОМЕР_1 у АТ «Каліон Банк Україна», МФО 300379, окремими траншами в узгоджені сторонами строки у відповідності з затвердженим графіком.

Позичальник зобов`язується використовувати позику на вказані у Договорі цілі і забезпечити повернення одержаної фінансової позики та оплату нарахованих процентів на умовах, передбачених даним Договором.

У перший рік використання фінансової позики Позичальник нараховує проценти за користування фінансовою позикою у розмірі 11% річних і сплачує одним платежем (по кожній окремій транші) у кінці першого року використання фінансової позики, а саме до 25.12.2005 року, платіжним дорученням на рахунок доходів Позикодавця.

У наступних роках використання фінансової позики Позичальник сплачує Позикодавцю проценти за користування фінансовою позикою (по кожній окремій транші) не пізніше 30-го числа кожного третього місяця після отримання даної транші у розмірі 11% річних, платіжним дорученням на рахунок доходів Позикодавця (п.5.1 Договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту реєстрації у головному управлінні Національного банку України по м. Києву та Київської області і діє до моменту повного виконання Сторонами взятих на себе обов`язків (п.8.1 Договору).

05.12.2005 внесені зміни до Договору, а саме: "Позикодавець згідно умов цього договору надає Позичальнику кредит у сумі 2 000 000,00 мільйони доларів США з 20.12.2004 року по 20.12.2009 року з оплатою 11% процентів річних». Національним банком України зареєстровані зміни та виданий додаток №1 від 26.12.2005 року до реєстраційного Свідоцтва щодо внесення змін.

20.11.2007р. внесені зміни до Договору, а саме: «Позикодавець, згідно умов цього договору надає Позичальнику кредит у сумі 2.000.000,00 (два мільйони доларів США) з 15 грудня 2004 року по 15 грудня 2011 року з оплатою 11% (одинадцяти процентів) річних.» Національним банком України зареєстровані зміни та виданий додаток № 2 від 07.12.2007р. до реєстраційного Свідоцтва щодо внесення змін.

20.11.2009р. внесені зміни до Договору, а саме: «Позикодавець, згідно умов цього договору надає Позичальнику кредит у сумі 2.000.000,00 (два мільйони доларів США) з 15 грудня 2004 року по 15 грудня 2013 року з оплатою 11% (одинадцяти процентів) річних.» Національним банком України зареєстровані зміни та виданий додаток № 3 від 10.12.2009р. до реєстраційного Свідоцтва щодо внесення змін.

23.12.2010р. внесені зміни до Договору, а саме: «Позикодавець, згідно умов цього договору надає Позичальнику кредит у сумі 2.000.000,00 (два мільйони доларів США) з 15 грудня 2004 року по 15 грудня 2015 року з оплатою 11% (одинадцяти процентів) річних.». Також були змінені реквізити Позичальника, в тому числі організаційно-правова форма та назва: Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр-1995», яке є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Центр». Національним банком України зареєстровані зміни та виданий додаток № 4 від 19.01.2011р. до реєстраційного Свідоцтва щодо внесення змін.

02.07.2012 "SWS Handelsgesellschafh mbH", Німеччина, "GFF AG" країна Швейцарія та ТОВ "Центр-1995" уклали додаткову угоду до Договору №7/2004 від 11.11.2004р., в якій змінили Позикодавця. У п.1 погодили, що у зв`язку з тим, що "SWS Handelsgesellschafh mbH" припиняє свою діяльність та передає свої повноваження новому Позикодавцю "GFF AG". В зв`язку з чим сторони змінили Позикодавця - "SWS Handelsgesellschafh mbH" на "GFF AG", Швейцарія. Зміни зареєстровані Головним управлінням Національного банку по м. Києву і Київській області за №5 від 20.07.2012р. («GFF AG», Швейцарія, зареєстрована 10.12.2003р. реєстраційний номер СНЕ-110.342.891, є компанією, яка здійснює свою діяльність згідно законодавства Швейцарії.

01.11.2013р. внесені зміни до Договору, а саме: «Позикодавець, згідно умов цього договору надає Позичальнику кредит у сумі 2.000.000,00 (два мільйони доларів США) до 15 грудня 2016 року з оплатою 11% (одинадцяти процентів) річних.» Згідно листа від Національного банку України за вих. № 09-204/20042 від 20.12.2013р. зазначено, що зміни до Договору було зареєстровано в Головному управлінні Національного банку України по м.Києву та Київської області 20.12.2013р. № 3817/6.

у

01.01.2017р. внесені зміни до Договору, а саме: «Позикодавець, згідно умов цього договору надає Позичальнику кредит у сумі 2.000.000,00 (два мільйони доларів США) до 15 грудня 2017 року з оплатою 11% (одинадцяти процентів) річних.» Згідно листа від Національного банку України за вих. № 25-0020/7374 від 31.01.2017р. зазначено що зміни до Договору було зареєстровано в Головному управлінні Національного банку України по м.Києву та Київської області 31.01.2017р. № 3817/7.

01.12.2017р. внесені зміни до Договору, а саме: «Позикодавець, згідно умов цього договору надає Позичальнику кредит у сумі 2.000.000,00 (два мільйони доларів США) до 15 грудня 2019 року з оплатою 11% (одинадцяти процентів) річних.».

11.11.2019р. внесені змінив до Договору, а саме: «Позикодавець, згідно умов цього договору надає Позичальнику кредит у сумі 2.000.000,00 (два мільйони доларів США) до 15 грудня 2024 року з оплатою 11% (одинадцяти процентів) річних».

Між GFF AG, країна Швейцарія,Power Provision Limited, Великобританія (надалі - «Позивач») та Відповідачем було укладено зміни до Договору від 03.01.2022р. згідно яких:

-GFF AG Швейцарія згідно Договору цесії № 01 від 03.01.2022р. передає всі права та обов`язки, включаючи право вимоги новому позикодавцю- Позивачу;

-сума зобов`язань які переходять на правах вимоги до Позивача становить 2 000 000,00 доларів США основного боргу та З 741 506,85 доларів США відсотків розрахованих на датку укладання вищевказаного Договору;

-сторони в преамбулі Договору викласти в наступній редакції: Power Provision Limited, Великобританія, яка надалі називається новий Позикодавець та ТОВ «Центр-1995» яке далі називається Позичальник;

-зобов`язання Відповідача за Договором перед GFF AG, Швейцарія відсутні;

-позивач надає Відповідачу фінансову позику у розмірі 2 000 000,00 доларів США з оплатою 11% річних по 21.07.2022р.;

-інші умови Договору залишаються без змін;

-зміни до Договору набувають чинності з моменту їх підписання.

Відповідачем до Позивача було надіслано лист №23-22 від 15.06.2022р. згідно якого зазначається, що у Відповідача виникли фінансові труднощі, результатом чого стає неможливість належно виконати свої зобов`язання за Договором, а саме умови змін від 03.01.2022р. У зв`язку з вищенаведеним Відповідач просив Позивача розглянути можливість реструктуризації боргу на три роки.

Позивачем та Відповідачем було укладено зміни до Договору від 28.07.2022р., згідно яких:

-Позивач надає Відповідачу фінансову позику у розмірі 2 000 000,00 доларів США з оплатою 11% річних по 30.09.2025р.;

-Позивач та Відповідач домовились викласти п. 5.1. Договору в наступні редакції: «Використовувати фінансову позику на вказані у Договорі цілі і забезпечити повернення одержаної фінансової позики та оплату нарахованих відсотків частинами за наступним графіком:

№ п/ пДата траншуСума основного боргу, ($)Сума відсотків, ($)1до 01.08.2023р.ЗО 000,0020 000,002до 01.01.2024р.240 000,00200 000,003до 01.04.2024р.240 000,00400 000,004до 01.10.2024р.240 000,00700 000,005до 01.12.2024р.240 000,00700 000,006до 01.01.2025р.240 000,00700 000,007до 01.04.2025р.240 000,00700 000,008до 01.07.2025р.240 000,00700 000,009до 30.09.2025р.290 000,00444 849,32Всього:2 000 000,004 564 849,32При цьому, порушення строків погашення однієї або декількох траншів графіку не дає Позивачу права вимоги по траншам, термін яких ще не настав.»

Станом на 01.08.2023р. Відповідач не повернув Позивачу частину фінансової позики та частину відсотків у сумі 50 000,00 доларів США згідно графіку згідно графіку наведеного в п.5.1. Договору.

01.09.2023р. Позивачем було надіслано до Відповідача вимогу, згідно якої Позивач вимагає від Відповідача негайно виконати зобов`язання згідно Договору та погасити заборгованість перед Позивачем у сумі 50 000,00 доларів США, у зв`язку з настанням терміну погашення частини фінансової позики.

20.09.2023р. Відповідачем до Позивача у відповідь на вимогу було направлено лист № 38-23, згідно якого Відповідач повідомляє що Відповідач не має фінансових можливостей погасити заборгованість перед Позивачем у сумі 50 000,00 доларів США у строки визначені в змінах до Договору від 28.07.2022р.. У вищевказаному листі Відповідач просив розглянути можливість відстрочити строк оплати заборгованості до 01.08.2035р..

Позивач не погодився на пропозицію відповідача про відстрочку оплати заборгованості, оскільки сторони вже домовлявся про оплату заборгованості та відсотків за Договором частинами за графіком, якого не дотримався відповідач.

У зв`язку з порушенням відповідачем строку погашення першого траншу згідно графіку п. 5.1. Договору, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 50 000,00 доларів США, з яких 30 000,00 грн доларів США основного боргу та 20 000,00 доларів США відсотків річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору №7/2004 від 11.11.2004 зі змінами та доповненнями в частині своєчасного повернення фінансової позики.

Відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі. Зазначає, що на даний час не має фінансових можливостей погасити заборгованість перед позивачем у строки, визначені в змінах від 28.07.22 до Договору №7/2004 від 11.11.2004.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Отже, відповідач підписавши договір №7/2004 від 11.11.2004 зобов`язався виконувати його умови, а отримавши кошти зобов`язався їх повернути.

Відповідно до графіку, встановленого змінами від 28.07.2022 до Договору №7/2004 від 11.11.2004, відповідач зобов`язався повернути частину одержаної фінансової позики у сумі 30 000,00 доларів США та відсотки у розмірі 20 000,00 доларів США до 01.08.2023.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за їх відсутності відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Належне виконання зобов`язання означає виконання його належними суб`єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

Якщо при виконанні зобов`язання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.

Згідно зі ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач отримав фінансову позику у розмірі 2 000 000,00 доларів США, проте свої зобов`язання щодо повернення коштів у сумі 30 000,00 доларів США та відсотків у розмірі 20 000,00 доларів США, згідно з графіком, встановленим змінами від 31.08.2022 до Договору №1/2004 від 26.07.2004, до 01.01.2023 не повернув.

Як свідчать матеріали справи та визнано відповідачем, останній не повернув позичені кошти, у суду відсутні дані про погашення заборгованості відповідачем на день розгляду спору, отже заборгованість становить 50 000,00 доларів США (30 000,00 грн доларів США основного боргу та 20 000,00 доларів США відсотків річних), що за офіційним курсом Національного банку України станом на 27.10.2023 еквівалентно 1 825 410,00 грн.

При цьому слід зазначити, що за змістом статей 192 та 524 Цивільного кодексу України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Грошове зобов`язання може бути виражене у гривні або сторони в договорі можуть визначити грошовий еквівалент в іноземній валюті.

Як зазначено вище, Договором №7/2004 від 11.11.2004 та подальшими змінами до нього визначено надання фінансової позики у доларах США.

Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №761/12665/14-ц суд встановлює, чи визначено зобов`язання в іноземній валюті, чи у гривні з визначенням грошового еквівалента в іноземній валюті. У разі визначення зобов`язання в іноземній валюті суд не вправі змінювати грошовий еквівалент зобов`язання і в резолютивній частині рішення має зазначити розмір і вид іноземної валюти, що підлягає стягненню.

Гривневий еквівалент іноземної валюти, що підлягає стягненню, визначається за офіційним курсом НБУ на момент виконання грошового зобов`язання, яким є дата зарахування коштів на рахунок стягувача або видачі йому готівки.

У разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не вважається належним виконанням.

На підставі наведеного вище та наявних в матеріалах справи письмових доказів, враховуючи визнання відповідачем позову у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимога позивача є обґрунтованою та підлягає задоволенню в сумі 50 000,00 доларів США.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд врахував наступне.

Під час звернення з цим позовом позивач сплатив 27 381,20 грн судового збору, що підтверджується квитанцією №ПН1066 від 27.10.23.

Згідно з ст. 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином 50% ставки судового збору, сплаченого позивачем за розгляд позовних вимог в становить 13 690,60 грн, яка підлягає поверненню позивачу на підставі ст. 130 ГПК України у зв`язку з визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, то витрати по сплаті судового збору в розмірі 50% в сумі 13 690,60 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст.73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-1995" (вул. Пирятинська, 14, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, код ЄДРПОУ 23507807) на користь Power Provision Limited (номер компанії 04092389; 22, Біллет Хай Стріт, Тонтон, Сомерсет, Великобританія, ТА1 3NG) заборгованість в сумі 50000,00 доларів США та судовий збір в сумі 13 690,60 грн.

3. Повернути Power Provision Limited (номер компанії 04092389; 22, Біллет Хай Стріт, Тонтон, Сомерсет, Великобританія, ТА1 3NG) з Державного бюджету України (р/р UA098999980313121206083025739, отримувач УК у Черніг.обл/тг м.Чернiгiв/22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37972475) судовий збір в сумі 13 690,60 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду є підставою для повернення сплаченої суми судового збору з державного бюджету.

Повний текст рішення складено та підписано 11.12.2023.

Суддя М.В. Фесюра

Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/

Документи по справі можуть бути направлені на адресу суду: пр-т Миру, 20, м. Чернігів, 14000, та на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області - e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; засоби зв`язку - тел.099 420 54 50.