Рішення

від 07.12.2023 по справі 165/2360/23

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 165/2360/23

Провадження № 2/165/469/23

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 р. м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Василюка А.В.,

за участю секретаря Навроцької М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Нововолинську, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства "Нововолинська центральна міська лікарня" до ОСОБА_1 про стягнення витрат на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення

встановив:

11 липня 2023 року КНП «Нововолинська центральна міська лікарня» в особі директора Шипелика О. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 20 травня 2021 року кримінальне провадження №12020035050000197 від 07 жовтня 2020 року закрито на підставі ст.284 КПК України, у зв`язку з відмовою потерпілого ОСОБА_2 від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Однак, у зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями, потерпілий перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «НЦМЛ» в період з 06 жовтня 2020 року по 16 жовтня 2020 року (10 ліжко-днів), вартість лікування одного ліжко-дня складає 492,29 грн., відтак вартість всього лікування становить 4922,90 грн. Зазначає, що відповідач ОСОБА_1 в добровільному порядку кошти витрачені закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого не відшкодував, а цивільний позов у порядку ст.127, ст.128 КПК України до нього не пред`являвся, тому наявні всі підстави для стягнення з ОСОБА_1 , як винуватця, нарахованих коштів на лікування ОСОБА_2 , згідно наданої калькуляції. Вказує також на те, що КНП «НЦМЛ», відповідно до статуту є комунальним закладом охорони здоров`я, майно підприємства перебуває у власності територіальної громади міста Нововолинська в особі Нововолинської міської ради. З цих підстав просить стягнути з ОСОБА_1 на користь КНП "Нововолинська центральна міська лікарня» 4922,90 грн. витрат понесених на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення, з яких 80,20 грн. зарахувати в бюджет Нововолинської міської територіальної громади, а решту 4842,70 грн. до Державного бюджету України.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, діючи за довіреністю №01/2023 від 02 січня 2023 року (а.с.20), юрисконсульт підприємства Найдич Г.В. подала до суду письмову заяву в якій підтримала позов, просила його задоволити та стягнути з ОСОБА_1 на користь на користь КНП "Нововолинська центральна міська лікарня» 4922,90грн. витрат понесених на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення. Не заперечила щодо заочного розгляду справи (а.с.49).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а саме рекомендованим листом (а.с.47) та через оголошення, яке було розміщене на офіційному сайті судової влади (а.с.48).

Суд відповідно до ст.181, ст.182 ЦПК України, ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи та зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

За змістом положень ст.127 КПК України витрати, понесені закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, віднесено до збитків, завданих державі внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.7 ст.128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

У судовому засіданні встановлено, що ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 20 травня 2021 року, яка набрала законної сили 01 червня 2021 року кримінальне провадження №12020035050000197 від 07 жовтня 2020 року відносно ОСОБА_1 ч.2 ст.125 КК України, закрито у зв`язку з відмовою потерпілого ОСОБА_2 від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

У вищевказаній ухвалі суд встановив, що неповнолітній обвинувачений ОСОБА_1 05 жовтня 2020 року близько 19 години, перебуваючи на шкільному майданчику загальноосвітньої школи №3, що знаходиться за адресою: вул Грушевського, буд. 19, м. Нововолинськ Волинської області, з мотивів особистих неприязних відносин, в ході словесного конфлікту, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, реалізовуючи свій злочинний намір щодо спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно, наніс два удари кулаком правої руки потерпілому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після чого хлопці перейшли у бік на ділянку території вкриту травою, та ОСОБА_1 наніс ОСОБА_2 ще декілька ударів кулаком правої руки в ділянку голови. Після чого двоє опинилися на траві та ОСОБА_1 , сидячи зверху на ОСОБА_2 , коли той лежав на землі, завдав йому декілька ударів кулаками правової та лівої руки та головою в ділянку голови і грудної клітки потерпілого, та продовжуючи свій умисел на нанесення тілесних ушкоджень, підвівшись на ноги, ОСОБА_1 наніс два удари ногою в ділянку голови потерпілого, коли той лежав на землі, чим спричинив йому тілесні ушкодження (а.с.22).

Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 , потерпілий отримав тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи №217 від 10.12.2020 відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Згідно з ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У судовому засіданні встановлено, що у зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями, потерпілий ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «НЦМЛ», в період з 06 жовтня 2020 року по 16 жовтня 2020 року (10 ліжко-днів).

Згідно з долученою калькуляцією понесених витрат (а.с. 19) вартість лікування одного ліжко-дня у КНП "Нововолинська ЦМЛ" склало 492,29 грн., відтак протягом 10 днів, заклад охорони здоров`я поніс витрати у розмірі 4922,90 грн., з розрахунку 492,29 грн. х 10 днів.

Нововолинським міським судом Волинської області при постановлені ухвали за результатами розгляду кримінального провадження, питання щодо відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого внаслідок злочину, не вирішувалось.

Судом також встановлено, що позивач раніше не вживав заходів щодо відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування ОСОБА_2 а відповідачем ОСОБА_1 у добровільному порядку не були відшкодовані такі витрати.

Згідно з ч.7 ст.128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦПК України шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоду, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Відповідно до Статуту КНП "Нововолинська центральна міська лікарня" (далі Статут), затвердженого рішенням Нововолинської міської ради від 23 травня 2019 року №30/14, Комунальне некомерційне підприємство «Нововолинська центральна міська лікарня» є комунальним закладом охорони здоров`я, майно підприємства перебуває у власності територіальної громади міста Нововолинська в особі Нововолинської міської ради. Підприємство є юридичною особою публічного права, є неприбутковою установою та організацією (а.с.5-17).

Статтею 103-4 Бюджетного кодексу України визначено, що фінансування закладів охорони здоров`я місцевих бюджетів здійснюється за рахунок коштів медичної субвенції з державного бюджету.

У відповідності до п.4 Порядку передбачено, що стягнуті в установленому порядку кошти, залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Оскільки фінансування закладів охорони здоров`я здійснюється за рахунок коштів медичної субвенції з державного бюджету, то витрачені кошти на лікування потерпілих від злочинів підлягають стягненню на користь закладів охорони здоров`я.

Відповідно до п.п.а п.3 ч.1 ст.89 Бюджетного кодексу України, до видатків, які здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні широкого профілю, пологові будинки, станції швидкої та невідкладної медичної допомоги, поліклініки і амбулаторії, загальні стоматологічні поліклініки).

У зв`язку з цим, неповернення витрачених бюджетних коштів на лікування потерпілого від злочинів порушує інтереси держави та суспільний інтерес відповідної територіальної громади у вигляді забезпечення належного та якісного медичного обслуговування громадян. У разі стягнення коштів з відповідачів, вони будуть спрямовані на необхідні медичні послуги, забезпечення діяльності лікарні тощо.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від злочину.

Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Згідно з п.3, п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з "Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993.

Відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв`язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікуванні.

Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Оцінивши досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що внаслідок неправомірних дій відповідача, позивачем КНП "Нововолинська центральна міська лікарня" понесено витрати на лікування потерпілого у кримінальному правопорушенні, а оскільки між діями ОСОБА_1 та цими витратами є прямий причинний зв`язок, то обов`язок по відшкодуванню витрат на лікування потерпілої особи, слід покласти саме на відповідача. З цих підстав, позовні вимоги КНП "Нововолинська центральна міська лікарня" є обґрунтованими та підлягають повному задоволенню.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача ОСОБА_1 в дохід держави 1073,60 грн. судового збору.

Керуючись: ст.12, ст.81, ст.137, ст.141, ст.259, ст.263, ст.264, ст.265, ст.268, ст.280, ст.281, ст.. 282, ЦПК України, на підставі ст.1166, ст.1206 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального некомерційного підприємства "Нововолинська центральна міська лікарня» (код ЄДРПОУ 01983016, адреса: проспект Перемоги, буд.7, м. Нововолинськ, Володимирський район, Волинська область) 4922 (чотири тисячі дев`ятсот двадцять дві) грн. 90 коп. витрат понесених на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення, з яких 80 (вісімдесят) грн. 20 коп. зарахувати в бюджет Нововолинської міської територіальної громади, а решту 4842 (чотири тисячі вісімсот сорок дві) грн. 70 коп. до Державного бюджету України.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) в дохід держави 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя підпис А.В. Василюк