Ухвала
від 08.12.2023 по справі 754/17395/23
ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/754/6479/23

Справа № 754/17395/23

У Х В А Л А

Іменем України

08 грудня 2023 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177, 177 ЦПК України по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської дирекції Акціонерного товариства «УКРПОШТА» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду із вищевказаною позовною заявою.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст.ст.175, 176, 177 ЦПК України.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.

Частиною четвертою статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно п.п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Як вбачається з позовної заяви, позивачкою не вказано ціну позову, а також відсутній розмір середнього заробітку, який вона просить стягнути з відповідача, що позбавляє можливості вирішити питання про розмір судового збору.

Так, відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про «Судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (зі змінами).

Згідно постанови ВСУ від 30.11.2016 року у справі №226/168/15 зроблено висновок, що починаючи з 01.09.2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових правовідносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі. Усі інші вимоги, що випливають із трудових правовідносин повинні бути оплачені судовим збором.

Отже, починаючи з 01 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30.01.2019 року у справі №910/4518/16 погодилася з попередніми правовими позиціями Верховного суду України, що вимоги щодо стягнення середнього заробітку при звільненні не належать до вимог, за пред`явлення яких до роботодавця працівники-позивачі були звільнені від сплати судового збору.

Велика Палата підтвердила, що стягнення з роботодавця середнього заробітку за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується в розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними винагороди за виконану роботу в передбачений законом строк.

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою. Тобто середній заробіток за час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати, а тому за відповідні вимоги працівники-позивачі повинні сплачувати судовий збір у порядку, встановленому законом.

Вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є майновою.

Оскільки позивачкою у прохальній частині позову, серед іншого, заявлено вимоги, які виникають з трудових правовідносин, а саме про стягнення з відповідача середнього заробітку, то вищезазначені пільги не застосовуються та підлягають сплаті судового збору на загальних підставах.

Згідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023рік», у 2022 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 року у Згідно ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивачці необхідно вказати у позовній заяві ціну позову та сплатити судовий збір, виходячи з розміру майнових вимог.

Сплату судового збору необхідно здійснити за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Десн.р-ні/Деснян.р-н/22030101; Код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 37984978; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача - (МФО) 899998; Рахунок отримувача - UA238999980313171206000026004; Код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строків на їх усунення. Недоліки підлягають усуненню шляхом подання нової редакції із зазначенням ціни позову, а також сплати судового збору у встановленому ЗУ «Про судовий збір» розмірі та надання суду оригінала відповідного платіжного документа.

Відповідно до ч.11 ст.187 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 187 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської дирекції Акціонерного товариства «УКРПОШТА» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. В разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:

Дата ухвалення рішення08.12.2023
Оприлюднено13.12.2023
Номер документу115545555
СудочинствоЦивільне
Сутьпоновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

Судовий реєстр по справі —754/17395/23

Ухвала від 26.03.2024

Цивільне

Деснянський районний суд міста Києва

Зотько Т. А.

Ухвала від 21.12.2023

Цивільне

Деснянський районний суд міста Києва

Зотько Т. А.

Ухвала від 08.12.2023

Цивільне

Деснянський районний суд міста Києва

Зотько Т. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні